ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
21 грудня 2021 року м. ОдесаСправа № 916/949/21
Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Будішевської Л.О.
суддів Таран С.В., Поліщук Л.В.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Обслуговуючого кооперативу «Середньофонтанський 19-А»
на рішення Господарського суду Одеської області від 12.08.2021, ухвалене суддею Демешиним О.А., м. Одеса, повний текст складено 16.08.2021
у справі № 916/949/21
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Кристал і КО»
до Обслуговуючого кооперативу «Середньофонтанський 19-А»
про стягнення 80120,05 грн.
У квітні 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Кристал і КО» (далі ТОВ «Торговий дім Кристал і КО») звернулось до Обслуговуючого кооперативу «Середньофонтанський 19-А» (далі ОК «Середньофонтанський 19-А»), в якому (з урахуванням заяви від 10.06.2021 та уточненої позовної заяви від 24.06.2021) просило суд стягнути з останнього 80120,05 грн.
Позов мотивований тим, що ОК «Середньофонтанський 19-А» безпідставно набув грошові кошти від ТОВ «Торговий дім Кристал і КО» за обслуговування котельні.
Заперечуючи проти задоволення позову, відповідач зазначив, що фактично позивач отримував послуги з теплопостачання та повинен відшкодувати витрати на обслуговування котельні.
Рішенням Господарського суду Одеської області від 12.08.2021 у справі № 916/949/21 позов ТОВ «Торговий дім Кристал і КО» задоволено повністю, стягнуто з ОК «Середньофонтанський 19-А» на його користь 80120,05 грн. безпідставно отриманих грошових коштів та 2270 грн. витрат по сплаті судового збору.
Місцевий господарський суд виходив з обґрунтованості та доведеності позовних вимог. Зокрема суд зазначив, що між сторонами не існувало будь-яких договірних відносин, а тому відповідач безпідставно набув грошові кошти від позивача за обслуговування котельні в розмірі 80120,05 грн. Вказані кошти підлягають поверненню незалежно від поведінки позивача, який сплачував рахунки, що виставлялись відповідачем на оплату ТОВ «Керуюча компанія «Крісталл».
Не погодившись з рішенням суду, відповідач подав на нього апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати, прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову.
Апеляційна скарга мотивована наступним.
Суд першої інстанції не звернув увагу, що позивач добровільно перерахував на користь відповідача на протязі спірного періоду в цілому 150400,59 грн., однак просив суд стягнути лише 80120,05 грн.
Відповідач належним чином забезпечував теплопостачанням об'єкт, а доводи позивача про те, що він не отримував ці послуги не відповідають дійсності.
Питання дійсності договору від 28.12.2019 про заміну сторони в Угоді про заміну сторони від 16.07.2013 та в договорі про використання майна, яке знаходиться у спільній частковій власності від 17.09.2011 не має будь-якого значення для вирішення поставленого перед судом питання.
Безпідставно набуті грошові кошти не підлягають поверненню, якщо потерпіла особа знає, що в неї відсутнє зобов'язання (відсутній обов'язок) для сплати коштів, проте здійснює таку сплату, тому що вказана особа поводиться суперечливо, якщо згодом вимагає повернення сплачених коштів.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.09.2021 для розгляду вказаної апеляційної скарги сформовано колегію суддів у складі головуючого судді Будішевської Л.О., суддів Таран С.В., Поліщук Л.В.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 07.09.2021 за апеляційною скаргою ОК «Середньофонтанський 19-А» на рішення Господарського суду Одеської області від 12.08.2021 у справі № 916/949/21 відкрито апеляційне провадження, встановлено ТОВ «Торговий дім Кристал і КО» строк до 21.09.2021 для подання відзиву та роз'яснено учасникам справи про їх право у цей же строк подати суду будь-які заяви чи клопотання стосовно процесуальних питань.
21.09.2021 від ТОВ «Торговий дім Кристал і КО» надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначено про її безпідставність та необґрунтованість. Зокрема, що відповідачем не підтверджено жодними доказами надання позивачу будь-яких послуг та не спростовані висновки суду про те, що між сторонами по справі не існувало будь-яких договірних відносин
Розглянувши матеріали справи, оцінивши доводи апеляційної скарги, перевіривши застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції зазначає наступне.
Як вбачається з матеріалів даної справи, 17.09.2011 між ОК «Середньофонтанський 19-А» (кооператив) та ТОВ «Завод залізобетонних виробів-3» (підприємство) укладено договір про використання майна, яке знаходиться у спільній частковій власності (далі договір від 17.09.2011).
Згідно п. 1.2. договору від 17.09.2011 майном за цим договором є:
1) котельні № 1 та № 2, розташовані на даху багатоквартирного будинку № 19-А, який знаходиться у місті Одесі по вул. Середньофонтанській, яка відповідно до проектної документації призначена для забезпечення опаленням та гарячою водою:
- усіх жилих та нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку № 19-А, який знаходиться у місті Одесі по вул. Середньофонтанській, у тому числі тих, що розташовані у стило бітній частині цього будинку (далі Стилобат);
- усіх приміщень Фітнес-центру з вбудованими громадськими приміщеннями, трансформаторною підстанцією, підземним паркінгом та мийкою, що знаходитиметься за адресою: м. Одеса, вул. Середньофонтанська, 19-Г (далі Центр).
2) внутрішньо-будинкові комунікації, які використовуються як для забезпечення роботи котельної, так і для транспортування теплоносія, гарячої та холодної води до Стилобату та теплоносія до Центру.
Пунктом 1.5. договору від 17.09.2011 визначено, що експлуатацію та обслуговування всього майна здійснює ОК «Середньофонтанський 19-А», а ТОВ «Завод залізобетонних виробів-3» відшкодовує йому частину відповідних витрат.
Підпунктом 2.1.1. п. 2.1. договору від 17.09.2011 передбачено, що розмір грошового зобов'язання ТОВ «Завод залізобетонних виробів-3» перед ОК «Середньофонтанський 19-А», зазначеного у п. 5 цього договору, визначається з урахуванням наступних правил: це відшкодування може відбуватися виключно окремими договорами між сторонами щодо усіх (або кожного окремо) видів майна, зазначеного у п. 1.2. цього договору.
Умови цього договору можуть бути змінені виключно за письмовою згодою обох сторін (п. 6.3. договору від 17.09.2021).
16.07.2013 між ОК «Середньофонтанський 19-А» (кооператив), ТОВ «Завод залізобетонних виробів-3» (підприємство), ТОВ «Дует» та ТОВ «Керуюча компанія «Крісталл» укладено угоду про заміну сторони у договорі від 17.09.2011 (далі угода від 16.07.2013), за умовами якої до ТОВ «Керуюча компанія «Крісталл» переходять усі права та обов'язки ТОВ «Завод залізобетонних виробів-3», пов'язані з Центром, а усі права та обов'язки ТОВ «Завод залізобетонних виробів-3» щодо Центру припиняються.
03.11.2014 між ОК «Середньофонтанський 19-А» (кооператив) та ТОВ «Керуюча компанія «Крісталл» (підприємство) укладено договір про відшкодування витрат на опалення (далі договір від 03.11.2014), предметом якого є забезпечення ОК «Середньофонтанський 19-А» опалення Центру, а ТОВ «Керуюча компанія «Крісталл» - своєчасного відшкодування частини витрат на теплопостачання. Розмір щомісячного відшкодування складається з відшкодування витрат на опалення, утримання котельної та електроживлення вузла обліку в тепловому пункті №2
04.12.2014 між ОК «Середньофонтанський 19-А» (кооператив) та ТОВ «Керуюча компанія «Крісталл» (підприємство) укладено додаткову угоду № 1 до договору від 03.11.2014, в якій сторони узгодили, що розмір щомісячного відшкодування ТОВ «Керуюча компанія «Крісталл» частини витрат ОК «Середньофонтанський 19-А» на теплопостачання складається з відшкодування витрат газу на опалення, утримання котельної в опалювальний період та електроживлення вузла обліку в тепловому пункті №2.
28.12.2019 між ТОВ «Керуюча компанія «Крісталл» та ТОВ «Торговий дім Кристал і КО» укладено договір про заміну сторони в угоді від 16.07.2013 та у договорі від 17.09.2011 (далі договір від 28.12.2019), за умовами якого до ТОВ «Торговий дім Кристал і КО» перейшли усі права та обов'язки ТОВ «Керуюча компанія «Крісталл», пов'язані з Центром, а усі права та обов'язки ТОВ «Керуюча компанія «Крісталл» щодо Центру припиняються.
Листами від 02.09.2020 за вих. 9 (а.с.24), від 09.09.2020 за вих. 10 (а.с.25), від 29.09.2020 за вих. 11 (а.с.26) ТОВ «Торговий дім Кристал і КО» зверталось до ОК «Середньофонтанський 19-А» з проханням укласти договір на відшкодування витрат на опалення.
Листом від 04.11.2020 за № 13 (а.с.27) ТОВ «Торговий дім Кристал і КО» вкотре звернулось до ОК «Середньофонтанський 19-А» з проханням укласти з ним договір на відшкодування витрат на опалення та зазначило, що з 29.10.2020 у м. Одесі розпочався опалювальний сезон, однак Центр у встановленому законом порядку та до теперішнього часу не отримує тепла, внаслідок чого у Центрі встановилась холодна температура, яка виключає роботу Центру у відповідності до його призначення та призвело до порушення санітарних норм, підприємці не можуть здійснювати підприємницьку діяльність та отримують збитки.
У відповідь на вищевказаний лист ОК «Середньофонтанський 19-А» листом від 04.11.2020 за вих. № 108 (а.с.28-29) зазначив, зокрема, що не перебуває з ТОВ «Торговий дім Кристал і КО» у будь-яких договірних правовідносинах та у нього відсутній обов'язок постачати Центр теплом.
Претензією від 09.11.2020 за № 16 (а.с.42) ТОВ «Торговий дім Кристал і КО», посилаючись на непостачання тепла до Центру, вимагало від ОК «Середньофонтанський 19-А» надати опалення.
З матеріалів справи вбачається, що відповідні рахунки на сплату ОК «Середньофонтанський 19-А» надсилав ТОВ «Керуюча компанія «Крісталл».
ТОВ «Торговий дім Кристал і КО» сплачено ОК «Середньофонтанський 19-А» 80120,05 грн., що складається з платежів за обслуговування котельні за січень-березень 2020 року в розмірі 36187,12 грн. та за квітень - жовтень 2020 року в розмірі 43932,93 грн.
Вказані обставини підтверджені матеріалами справи та визнаються її учасниками.
Предметом спору у даній справі є вимога ТОВ «Торговий дім Кристал і КО» стягнути з ОК «Середньофонтанський 19-А» 80120,05 грн., як безпідставно отриманих коштів.
Задовольняючи позов, місцевий господарський суд виходив з того, що договір від 28.12.2019, підписаний між ТОВ «Керуюча компанія «Крісталл» та ТОВ «Торговий дім Кристал і КО», є неукладеним, оскільки в матеріалах справи відсутні відомості про надання згоди на його укладення з боку ОК «Середньофонтанський 19-А», отже, між сторонами не існувало будь-яких договірних відносин, а тому відповідач безпідставно набув грошові кошти від позивача за обслуговування котельні в розмірі 80120,05 грн.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та зазначає наступне.
Загальні підстави для виникнення зобов'язань у зв'язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави визначені нормами глави 83 ЦК України.
Стаття 1212 ЦК України регулює випадки набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав, згідно з якою особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.
Чинний договір чи інший правочин є достатньою та належною правовою підставою набуття майна (отримання грошей).
Загальна умова ч. 1 ст. 1212 ЦК України звужує застосування інституту безпідставного збагачення у зобов'язальних (договірних) відносинах. Набуття однією зі сторін зобов'язання майна за рахунок іншої сторони в порядку виконання договірного зобов'язання не вважається безпідставним.
Тобто в разі, коли правочин утворює правову підставу для набуття (збереження) майна, статтю 1212 ЦК України можна застосовувати тільки після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або була відсутня взагалі.
Таким чином, договірний характер правовідносин виключає можливість застосування до них судом положень статті 1212 ЦК України.
Як вбачається з матеріалів справи та зазначалось раніше, 17.09.2011 між ОК «Середньофонтанський 19-А» та ТОВ «Завод залізобетонних виробів-3» укладено договір, за умовами якого ОК «Середньофонтанський 19-А» здійснює експлуатацію та обслуговування, зокрема, котельні, яка призначена для забезпечення опаленням та гарячою водою усіх приміщень Центру, а ТОВ «Завод залізобетонних виробів-3» відшкодовує йому частину відповідних витрат.
В подальшому, на підставі угоди від 16.07.2013 усі права та обов'язки ТОВ «Завод залізобетонних виробів-3» перейшли до ТОВ «Керуюча компанія «Крісталл».
28.12.2019 між ТОВ «Керуюча компанія «Крісталл» та ТОВ «Торговий дім Кристал і КО» укладено договір про заміну сторони в угоді від 16.07.2013 та у договорі від 17.09.2011, за змістом якого до ТОВ «Торговий дім Кристал і КО» перейшли усі права та обов'язки ТОВ «Керуюча компанія «Крісталл».
Згідно з ч. 1 ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
Аналогічне положення закріплено пунктом 6.3. договору від 17.09.2011.
Згідно з ч. 3 ст. 653 ЦК України у разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни.
Отже будь-які зміни до договору від 17.09.2011 та угоди від 16.07.2013 мають бути узгоджені між усіма сторонами вказаних правочинів.
Разом з тим, в порушення ч. 1 ст. 651, ч. 3 ст. 653 ЦК України та п. 6.3. договору від 17.09.2011, договір від 28.12.2019 підписаний лише між ТОВ «Керуюча компанія «Крісталл» та ТОВ «Торговий дім Кристал і КО» та без будь-якої на це згоди з боку ОК «Середньофонтанський 19-А», як сторони за договором від 17.09.2011 та угодою від 16.07.2013.
При цьому, ОК «Середньофонтанський 19-А» до подання позову не визнавало ТОВ «Торговий дім Кристал і КО», як особу, до якої перейшли всі права та обов'язки ТОВ «Керуюча компанія «Крісталл».
Саме ОК «Середньофонтанський 19-А» неодноразово зазначав, що не перебуває з ТОВ «Торговий дім Кристал і КО» у будь-яких договірних правовідносинах, відмовився укладати з ТОВ «Торговий дім Кристал і КО» договір на відшкодування витрат на опалення та направляв відповідні рахунки на оплату саме ТОВ «Керуюча компанія «Крісталл».
Втім, незважаючи на це, ОК «Середньофонтанський 19-А» отримав від ТОВ «Торговий дім Кристал і КО» та не повернув останньому 80120,05 грн. за обслуговування котельні.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що оскільки між позивачем та відповідачем не існувало відповідних договірних відносин, відповідач безпідставно набув від позивача грошові кошти у вищевказаному розмірі.
Щодо доводів скаржника про те, що суд першої інстанції не звернув увагу, що позивач добровільно перерахував на користь відповідача на протязі спірного періоду 150400,59 грн., однак просив суд стягнути лише 80120,05 грн., колегія суддів зазначає, що змісту мотивувальної частини оскарженого рішення суду вбачається, що суд першої інстанції встановив, що позивачем не заявлено позовних вимог щодо стягнення з відповідача сум, перерахованих на відшкодування витрат на опалення у період січень-березень 2020 року, а позовні вимоги стосуються стягнення, перерахованих позивачем грошових коштів за обслуговування котельні № 2 за 2020 рік у розмірі 80120,05 грн., що складається з суми 36187,12 грн. (обслуговування котельні за період січень-березень 2020 року) та 43932,93 грн. (обслуговування котельні за період квітень - жовтень 2020 року).
Щодо доводів скаржника про те, що він належним чином забезпечував теплопостачанням об'єкт, а позивач отримував ці послуги, колегія суддів зазначає, що ці доводи не підтверджені жодними доказами.
Крім того, факт забезпечення відповідачем теплопостачанням Центру не спростовує висновок суду про безпідставність отримання відповідачем грошових коштів саме від позивача.
Рішення Господарського суду Одеської області від 12.08.2021 у справі № 916/949/21 ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають суттєве значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права України, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду та не можуть бути підставою для його скасування або зміни.
Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги відповідно до вимог статті 129 ГПК України покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236, 240, 269, 270, 275, 276, 281, 282, 283
ГПК України, Південно-західний апеляційний господарський суд -
Рішення Господарського суду Одеської області від 12.08.2021 у справі № 916/949/21 залишити без змін.
Апеляційну скаргу Обслуговуючого кооперативу «Середньофонтанський 19-А» залишити без задоволення.
Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Обслуговуючий кооператив «Середньофонтанський 19-А».
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку у строк, який обчислюється відповідно до ст. 288 ГПК України, у випадках, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України.
Головуючий суддя Л.О. Будішевська
Суддя С.В. Таран
Суддя Л.В. Поліщук