ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
20 грудня 2021 року м. ОдесаСправа № 923/433/21
Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді: Таран С.В.,
Суддів: Будішевської Л.О., Лавриненко Л.В.,
при секретарі судового засідання Земляк А.В.,
за участю представників:
від Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОСЕПЛАЙ" - Матвіюк Н.Р.,
від Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗООТЕХНОЛОГІЯ" - участі не брали,
розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗООТЕХНОЛОГІЯ"
на додаткове рішення Господарського суду Херсонської області від 06.10.2021, прийняте суддею Нікітенком С.В., м. Херсон, повний текст складено 12.10.2021,
у справі №923/433/21
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОСЕПЛАЙ"
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗООТЕХНОЛОГІЯ"
про стягнення 1 351 773,08 грн
У квітні 2021 р. Товариство з обмеженою відповідальністю "АГРОСЕПЛАЙ" звернулося з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗООТЕХНОЛОГІЯ", в якому з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог б/н від 06.04.2021 (вх.№1026/21 від 06.04.2021) просило стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість у загальному розмірі 1351773,08 грн, з яких: 1243797,64 грн основного боргу, 35475,22 грн 3% річних та 72500,22 грн інфляційних втрат.
За вказаною позовною заявою місцевим господарським судом 06.04.2021 відкрито провадження у справі №923/433/21.
Рішенням Господарського суду Херсонської області від 15.06.2021 у справі №923/433/21, залишеним без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 02.09.2021, позов задоволено частково; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗООТЕХНОЛОГІЯ" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОСЕПЛАЙ" суму основного боргу у розмірі 1243797,64 грн, суму 3% річних у розмірі 35403,40 грн, суму інфляційних втрат у розмірі 72500,22 грн та суму судових витрат по сплаті судового збору у розмірі 20275,52 грн; у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
08.07.2021 до суду першої інстанції від Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОСЕПЛАЙ" надійшла заява про компенсацію витрат на професійну правничу допомогу б/н та б/д (вх.№2004/21 від 08.07.2021) у справі №923/433/21, в якій останнє просило стягнути з відповідача на користь позивача зазначені витрати у розмірі 60000 грн.
Вказана заява мотивована тим, що позивачем у зв'язку з судовим розглядом даної справи були понесені судові витрати, а саме: витрати на професійну правничу допомогу у сумі 60000 грн.
Додатковим рішенням Господарського суду Херсонської області від 06.10.2021 у справі №923/433/21 (суддя Нікітенко С.В.) заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОСЕПЛАЙ" про компенсацію витрат на професійну правничу допомогу задоволено; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗООТЕХНОЛОГІЯ" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОСЕПЛАЙ" суму понесених судових витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 60000 грн.
Задовольняючи вищенаведену заяву, місцевий господарський суд послався на те, що наявні у матеріалах справи докази підтверджують співмірність послуг, наданих позивачу адвокатом у справі №923/433/21, зі складністю даної справи та часом, витраченим адвокатом на надання відповідних послуг, у зв'язку з чим понесені Товариством з обмеженою відповідальністю "АГРОСЕПЛАЙ" витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 60000 грн є доведеним та обґрунтованими, а відтак у повному обсязі підлягають стягненню з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗООТЕХНОЛОГІЯ".
Не погодившись з ухваленим додатковим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "ЗООТЕХНОЛОГІЯ" звернулося з апеляційною скаргою, в якій просить додаткове рішення Господарського суду Херсонської області від 06.10.2021 у справі №923/433/21 скасувати та прийняти нове рішення, яким зменшити суму витрат на професійну правничу допомогу.
Зокрема, в апеляційній скарзі скаржник наголошує на тому, що суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалено рішення, всі її витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та її адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи і витрачений адвокатом час, та виступає неспівмірним, між тим, за твердженням апелянта, місцевий господарський суд безпідставно не врахував, що попереднє опрацювання матеріалів справи (вивчення договору поставки, специфікацій, видаткових накладних, рахунків-фактур тощо) та законодавчої бази, що регулює спірні відносини, виготовлення копій додатків до позовної заяви для надіслання їх відповідачу та суду здійснюються під час надання послуги з підготовки позовної заяви, якою також охоплюються попередня консультація клієнта та формування правової позиції, внаслідок чого судом першої інстанції було необґрунтовано стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗООТЕХНОЛОГІЯ" на користь позивача суму витрат на професійну правничу допомогу, яка завищена та не відповідає вимогам частини четвертої статті 126 Господарського процесуального кодексу України.
У відзиві на апеляційну скаргу б/н від 11.11.2021 (вх.№4164/21/Д1 від 15.11.2021) Товариство з обмеженою відповідальністю "АГРОСЕПЛАЙ" зазначає про її безпідставність та необґрунтованість, просить апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗООТЕХНОЛОГІЯ" залишити без задоволення, а додаткове рішення Господарського суду Херсонської області від 06.10.2021 у справі №923/433/21 - без змін. Зокрема, позивач зауважує на тому, що втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом в частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару на підставі положень частини четвертої статті 126 Господарського процесуального кодексу України можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам, адже в іншому випадку таке втручання суперечитиме принципу свободи договору та принципу захисту права особи на оплату праці, проте, за твердженням позивача, відповідачем не доведено неспівмірності заявлених до стягнення витрат на правову допомогу з обсягом роботи, виконаної адвокатом, та часом, витраченим на її виконання.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду у складі головуючого судді Таран С.В., суддів: Будішевської Л.О., Лавриненко Л.В. від 05.11.2021 за вказаною апеляційною скаргою відкрито апеляційне провадження та в подальшому ухвалою суду від 29.11.2021 розгляд справи №923/433/21 призначено на 20.12.2021 о 15:30.
У судовому засіданні 20.12.2021, проведеному в режимі відеоконференції, представник Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОСЕПЛАЙ" висловив заперечення проти задоволення апеляційної скарги, представник Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗООТЕХНОЛОГІЯ" участі не брав, хоча був належним чином сповіщений про дату, час та місце його проведення, що підтверджується матеріалами справи (т.ІІІ а.с.138, 146).
За умовами частин першої, другої статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Заслухавши пояснення представника позивача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування Господарським судом Херсонської області норм права, колегія суддів дійшла наступних висновків.
З матеріалів справи вбачається, що 19.03.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю "АГРОСЕПЛАЙ" ("Клієнт") та адвокатом Матвіюк Наталією Ростиславівною ("Адвокат") укладено договір про надання правової допомоги №14-21/03 (далі - договір №14-21/03 від 19.03.2021), за умовами пункту 1.1 якого Адвокат приймає на себе доручення Клієнта по наданню останньому правової допомоги в обсязі та на умовах, передбачених даним договором, а також додатковими угодами до нього, у справі про стягнення заборгованості з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗООТЕХНОЛОГІЯ" відповідно до умов договору поставки №04/09/2017 РІ від 04.09.2017, а Клієнт зобов'язується сплатити гонорар за дії Адвоката по наданню правової допомоги і фактичні витрати Адвоката, понесені ним у зв'язку з виконанням цього договору.
В силу пункту 1.4 договору №14-21/03 від 19.03.2021 правова допомога надається у відповідності та на підставі пунктів 4, 5, 6 статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" шляхом: надання письмових та усних консультацій, роз'яснень; складання процесуальних документів; збору інформації, документів та їх аналітична обробка; отримання від третіх осіб будь-яких відомостей, що необхідні для надання правової допомоги за даним договором, на що Клієнт підписанням цього договору дає згоду; здійснення представництва інтересів Клієнта, зокрема, у судах загальної юрисдикції, господарських судах, адміністративних судах.
У пункті 2.2 договору №14-21/03 від 19.03.2021 узгоджено, що Клієнт зобов'язується, зокрема, оплатити послуги Адвоката на умовах цього договору.
Під час здійснення Адвокатом представництва інтересів Клієнта в судах Клієнт надає Адвокату усі передбачені відповідним процесуальним законом повноваження без їх обмежень (пункт 4.1 договору №14-21/03 від 19.03.2021).
Згідно з пунктом 5.1 договору №14-21/03 від 19.03.2021 за надану Адвокатом правову допомогу Клієнт сплачує гонорар у розмірі 60000 грн.
Пунктом 5.2 договору №14-21/03 від 19.03.2021 визначено, що оплата за надані послуги здійснюється Клієнтом протягом 3 (трьох) днів з моменту укладення цього договору шляхом внесення на розрахунковий рахунок Адвоката авансового платежу в розмірі, визначеному додатковою угодою до цього договору.
Відповідно до пункту 7.1 договору №14-21/03 від 19.03.2021 цей договір набуває чинності з моменту його підписання і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за даним договором, про що після повного виконання зобов'язань сторонами складається акт у випадку, якщо хоча б одна із сторін наполягає на цьому.
01.07.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю "АГРОСЕПЛАЙ" та адвокатом Матвіюк Наталією Ростиславівною було підписано без зауважень акт приймання-передачі наданих послуг, згідно з яким відповідно до договору №14-21/03 від 19.03.2021 на дату підписання цього акту Адвокат надав наступні послуги: консультування щодо порядку стягнення заборгованості з оплати вартості поставленого товару - 1 год; попереднє опрацювання матеріалів справи (вивчення договору поставки товару, специфікацій, видаткових накладних, рахунків-фактур тощо) - 10 год; опрацювання законодавчої бази, що регулює спірні відносини - 1,5 год; підготовка позовної заяви - 3 год; підготовка копій додатків до позовної заяви для надіслання відповідачу та суду - 7 год; підготовка відповіді на відзив - 1,5 год; представництво інтересів Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОСЕПЛАЙ" в Господарському суді Херсонської області у справі №923/433/21 про стягнення заборгованості. Вартість погодженого сторонами гонорару відповідно до пункту 5.1 договору складає 60000 грн.
На виконання договору №14-21/03 від 19.03.2021 позивач сплатив адвокату Матвіюк Наталії Ростиславівні 60000 грн, про що свідчить копія квитанції до прибуткового касового ордера №58 від 01.07.2021.
Позовна заява та відповідь на відзив у справі №923/433/21 від імені Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОСЕПЛАЙ" підписані адвокатом Матвіюк Наталією Ростиславівною, який діяв на підставі ордеру серії ВЛ №000078252 від 30.03.2021.
В судових засіданнях у даній справі, які були проведені місцевим господарським судом, представництво інтересів позивача забезпечував адвокат Матвіюк Наталія Ростиславівна, що підтверджується протоколами відповідних судових засідань.
Відповідно до статті 26 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
Визначення договору про надання правової допомоги міститься в статті 1 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", згідно з якою договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
За умовами частини третьої статті 27 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.
В силу статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до частин першої, третьої статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Частиною четвертою статті 129 Господарського процесуального кодексу України визначено, що інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно з частинами першою, другою статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
В силу приписів частини третьої статті 126 Господарського процесуального кодексу України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
За змістом пункту 1 частини другої статті 126, частини восьмої статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.
Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 126 Господарського процесуального кодексу України).
Даний висновок Південно-західного апеляційного господарського суду повністю узгоджується з правовою позицією об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладеною в постанові від 03.10.2019 у справі №922/445/19.
Частиною четвертою статті 126 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина п'ята статті 126 Господарського процесуального кодексу України).
У розумінні положень частини п'ятої статті 126 Господарського процесуального кодексу України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
Аналогічна правова позиція Верховного Суду викладена в постанові від 11.09.2020 у справі №922/3724/19.
Колегія суддів враховує, що Товариством з обмеженою відповідальністю "ЗООТЕХНОЛОГІЯ" до суду першої інстанції було подано пояснення щодо заяви про компенсацію витрат на професійну правничу допомогу б/н від 03.07.2021 (вх.№6159/21 від 04.08.2021), в яких відповідач, посилаючись на неспівмірність розміру гонорару з обсягом виконаної адвокатом роботи, просив зменшити розмір заявленої до відшкодування суми витрат позивача на правову допомогу.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справах "East/West Alliance Limited" проти України" та "Ботацці проти Італії").
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд, керуючись критеріями, що визначені частинами п'ятою, сьомою та дев'ятою статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.
У такому випадку суд, враховуючи частини п'яту-сьому, дев'яту статті 129 Господарського процесуального кодексу України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково та, відповідно, не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому в судовому рішенні суд повинен навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення.
Аналогічна правова позиція об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду викладена в постанові від 03.10.2019 у справі №922/445/19.
Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Саме така правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 25.06.2019 у справі №916/1340/18.
Правова позиція, викладена у постанові Верховного Суду від 05.02.2019 у справі №906/194/18, акцентує увагу на необхідності дослідження документів на підтвердження обсягу витрат на правову допомогу, у тому числі щодо необхідності наявності розрахунку відповідних витрат, а також оцінки можливого фактичного їх понесення, оскільки у зазначеному випадку встановлення факту понесення витрат залежить від доведення факту надання правової допомоги у відповідних обсягах.
Розглядаючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі. Чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань. Чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами. Та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.
Критерії оцінки поданих заявником доказів суд встановлює самостійно у кожній конкретній справі, виходячи з принципів верховенства права та пропорційності, з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Даний правовий висновок Верховного Суду викладений в постанові від 28.11.2019 у справі №914/1605/18.
Як зазначалося вище, на підтвердження факту понесення витрат на професійну правничу допомогу у даній справі та розмір останніх Товариством з обмеженою відповідальністю "АГРОСЕПЛАЙ" до суду першої інстанції було надано низку документів, а саме: копії договору про надання правової допомоги №14-21/03 від 19.03.2021, укладеного між позивачем та адвокатом Матвіюк Наталією Ростиславівною; акту приймання-передачі наданих послуг б/н від 01.07.2021 за вищенаведеним договором та квитанції до прибуткового касового ордера №58 від 01.07.2021 на суму 60000 грн, а також ордер серії ВЛ №000078252 від 30.03.2021 на представництво адвокатом Матвіюк Наталією Ростиславівною інтересів позивача в Господарському суді Херсонської області.
При цьому колегією суддів враховується, що від учасника справи вимагається надання доказів щодо обсягу наданих послуг і виконання робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою, але не доказів обґрунтування часу, витраченого фахівцем в галузі права, а тому відповідно до вимог чинного процесуального закону цілком достатнім є підтвердження лише кількості такого часу, але не обґрунтування, що саме така кількість часу витрачена на відповідні дії.
Вказаний висновок Південно-західного апеляційного господарського суду повністю узгоджується зі сталою правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постановах від 15.06.2021 у справі №922/2987/20, від 18.05.2021 у справі №923/121/20, від 13.12.2018 у справі №816/2096/17, від 16.05.2019 у справі №823/2638/18, від 09.07.2019 у справі №923/726/18 та від 26.02.2020 у справі №910/14371/18.
Крім того, чинним процесуальним законодавством не передбачено обов'язку сторони, яка заявляє клопотання про відшкодування витрат на правничу допомогу, доводити обґрунтованість їх ринкової вартості.
Саме така правова позиція Верховного Суду викладена в постанові від 22.06.2021 у справі №906/698/20.
Визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, місцевий господарський суд обґрунтовано врахував те, що відповідно до положень пункту 5.1 договору №14-21/03 від 19.03.2021 гонорар адвоката за надання правової допомоги позивачу у даній справі встановлюється у фіксованій сумі та складає 60000 грн, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність".
Втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони на підставі положень частини четвертої статті 126 Господарського процесуального кодексу України можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому в положеннях статті 627 Цивільного кодексу України, принципу pacta sunt servanda та принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому у статті 43 Конституції України.
Аналогічний сталий правовий висновок Верховного Суду викладено в постановах від 28.09.2021 у справі №918/1045/20, від 24.11.2021 у справі №910/17235/20 та від 01.09.2021 у справі №910/13034/20.
У постанові Верховного Суду від 18.11.2020 у справі №923/1121/17 також зазначено, що при застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який тим не менш, повинен ґрунтуватися на більш чітких критеріях, визначених у частині четвертій статті 126 Господарського процесуального кодексу України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності цим критеріям заявлених витрат.
Твердження апелянта про неспівмірність заявлених позивачем до відшкодування витрат на професійну правничу допомогу з виконаними адвокатом роботами та обсягом наданих послуг апеляційним господарським судом оцінюються критично, оскільки скаржником не подано жодного доказу на підтвердження того, що заявлена до стягнення сума вказаних витрат не відповідає критеріям співмірності та розумності.
Крім того, сума цих витрат є абсолютно співмірною з ціною позову, адже фактично становить 4,44% від загальної суми боргу, заявленої до стягнення з відповідача у даній справі.
Доводи Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗООТЕХНОЛОГІЯ" про те, що попереднє опрацювання матеріалів справи (вивчення договору поставки, специфікацій, видаткових накладних, рахунків-фактур тощо) та законодавчої бази, що регулює спірні відносини, виготовлення копій додатків до позовної заяви для надіслання їх відповідачу та суду здійснюються під час надання послуги з підготовки позовної заяви, якою також охоплюються попередня консультація клієнта та формування правової позиції, судом апеляційної інстанції до уваги не приймаються, адже зазначені аргументи апелянта ґрунтуються виключно на власному суб'єктивному розумінні ним порядку надання правової допомоги, при цьому відповідно до чинного законодавства (зокрема, частини першої статті 19 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність") надання правової інформації, консультацій, роз'яснень з правових питань та складення документів правового характеру, як і представництво інтересів клієнта в судах є окремими видами адвокатської діяльності.
Посилання скаржника на те, що згідно з правовою позицією Верховного Суду в постанові від 29.04.2021 у справі №916/3904/19 надання адвокатом послуг з попередньої консультації клієнта та формування правової позиції охоплюється послугою з підготовки позовної заяви та подання останньої до суду, є безпідставними, оскільки у вказаній постанові судом касаційної інстанції досліджувалося питання розподілу витрат на професійну правничу допомогу, пов'язану з розглядом справи лише в апеляційному та касаційному господарських судах, а не в суді першої інстанції, а тому відповідний правовий висновок щодо охоплення певних дій послугою з підготовки позовної заяви у цій постанові Верховного Суду відсутній.
Водночас в силу частини дев'ятої статті 129 Господарського процесуального кодексу України у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
Колегією суддів враховується, що спір у даній справі виник саме внаслідок неправильних дій відповідача та фактично зумовлений неналежним виконанням Товариством з обмеженою відповідальністю "ЗООТЕХНОЛОГІЯ" своїх зобов'язань перед позивачем за договором поставки №04/09/2017 РІ від 04.09.2017.
З огляду на викладене, Південно-західний апеляційний господарський суд погоджується з висновком місцевого господарського суду про наявність правових підстав для задоволення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОСЕПЛАЙ" б/н та б/д (вх.№2004/21 від 08.07.2021) і, відповідно, стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗООТЕХНОЛОГІЯ" на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 60000 грн, тим більше, що зазначена сума є розумною та не має надмірний характер.
В силу приписів статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним та обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Перевіривши відповідно до статті 270 Господарського процесуального кодексу України юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у рішенні місцевого господарського суду, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції об'єктивно розглянув у судовому процесі обставини справи в їх сукупності; дослідив подані сторонами в обґрунтування своїх вимог та заперечень докази; правильно застосував матеріальний закон, що регулює спірні правовідносини, врахував положення статей 76-79 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку із чим дійшов правильного висновку про наявність правових підстав для задоволення заяви про компенсацію витрат на професійну правничу допомогу.
Доводи скаржника не спростовують висновків суду першої інстанції про задоволення заяви про компенсацію витрат на професійну правничу допомогу, у зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування оскаржуваного додаткового рішення колегія суддів не вбачає.
Керуючись статтями 129, 232, 233, 236, 240, 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Південно-західний апеляційний господарський суд
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗООТЕХНОЛОГІЯ" залишити без задоволення, додаткове рішення Господарського суду Херсонської області від 06.10.2021 у справі №923/433/21 - без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку у строк, який обчислюється відповідно до статті 288 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складено та підписано 21.12.2021.
Головуючий суддя С.В. Таран
Суддя Л.О. Будішевська
Суддя Л.В. Лавриненко