Ухвала від 04.11.2021 по справі 185/7918/20

УХВАЛА

04 листопада 2021 року

м. Київ

справа № 185/7918/20

провадження № 61-17253ск21

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Ігнатенка В. М. (суддя-доповідач), Карпенко С. О., Стрільчука В. А.,

розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 25 березня 2021 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 22 вересня 2021 року в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа - орган опіки та піклування Павлоградської міської ради про зменшення розміру аліментів на дитину,

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2020 року ОСОБА_2 звернувся до Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області з позовом до ОСОБА_1 , третя особа - орган опіки та піклування Павлоградської міської ради про зменшення розміру аліментів на дитину.

Рішенням Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 25 березня 2021 року позов ОСОБА_2 задоволено частково: зменшено розмір аліментів, що стягуються з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 1/4 частки всіх видів заробітку (доходу) щомісячно на 1/8 частку всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менш ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня набрання цим рішенням законної сили і до повноліття дитини. В іншій частині позову відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 22 вересня 2021 року апеляційні скарги ОСОБА_2 , ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 25 березня 2021 року в оскаржуваних частинах - без змін.

13 жовтня 2021 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_4 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 25 березня 2021 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 22 вересня 2021 року.

У касаційній скарзі заявник просить суд касаційної інстанції скасувати рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 25 березня 2021 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 22 вересня 2021 року і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Дослідивши касаційну скаргу ОСОБА_1 , Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, з огляду на наступне.

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8).

Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Відповідно до частини шостої статті 19 ЦПК України малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує двісті п'ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; справи про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, якщо такі вимоги не пов'язані із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства); справи про розірвання шлюбу; справи про захист прав споживачів, ціна позову в яких не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно зі статтею 274 ЦПК України в порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: 1) що виникають з сімейних відносин, крім спорів про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, розірвання шлюбу та поділ майна подружжя; 2) щодо спадкування; 3) щодо приватизації державного житлового фонду; 4) щодо визнання необґрунтованими активів та їх витребування відповідно до глави 12 цього розділу; 5) в яких ціна позову перевищує двісті п'ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 6) інші вимоги, об'єднані з вимогами у спорах, вказаних у пунктах 1-5 цієї частини.

Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом на 01 січня календарного року, в якому подається скарга (частина дев'ята статті 19 ЦПК України).

Відповідно до пункту 6 частини першої статті 176 ЦПК України ціна позову визначається у позовах про зменшення або збільшення платежів або видач - сумою, на яку зменшуються або збільшуються платежі чи видачі, але не більше ніж за один рік.

Як убачається з матеріалів касаційного провадження, заявник оскаржує рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 25 березня 2021 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 22 вересня 2021 року в справі про зменшення розміру аліментів з 1/4 частки всіх видів заробітку (доходу) щомісячно на 1/8 частки всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, що станом на 01 січня 2021 року не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2 270,00*100=227 000,00 грн).

Отже зазначена справа є малозначною у силу пункту 1 частини шостої статті 19 ЦПК України.

При вирішенні питання про відкриття касаційного провадження у малозначній справі судом касаційної інстанції не надається правова оцінка законності та обґрунтованості оскаржуваних судових рішень, а виключно встановлюється наявність чи відсутність випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України.

Касаційний суд, перевіривши доводи касаційної скарги, дійшов висновку, що обґрунтування, які вона містить, не підтверджують наявність випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за яких судове рішення у малозначній справі підлягає касаційному оскарженню. При цьому Верховним Судом досліджено та взято до уваги: предмет позову, складність справи, а також значення справи для сторін і суспільства, які дали можливість дійти висновку про відсутність підстав для відкриття касаційного провадження.

Разом із цим, касаційна скарга не містить належних та обґрунтованих посилань на випадки, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за наявності яких судове рішення у малозначній справі підлягає касаційному оскарженню.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Однією з основних засад судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, встановлених законом (пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України, пункт 9 частини третьої статті 2 ЦПК України).

Зазначене відповідає Рекомендаціям № R (95) Комітету Міністрів Ради Європи від 7 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини «с» статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад, справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: «Levages Prestations Services v. France» (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року; «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року).

З урахуванням указаного, оскільки ОСОБА_1 подала касаційну скаргу на судові рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню, у відкритті касаційного провадження у справі необхідно відмовити.

З наведених обставин не потребує окремого розгляду питання дотримання особою, яка подала касаційну скаргу, вимог статей 390 та 392 ЦПК України.

На підставі викладеного та керуючись статтею 129 Конституції України, статтями 19, 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 25 березня 2021 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 22 вересня 2021 року в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа - орган опіки та піклування Павлоградської міської ради про зменшення розміру аліментів на дитину.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.

Судді: В. М. Ігнатенко

С. О. Карпенко

В. А. Стрільчук

Попередній документ
102050596
Наступний документ
102050598
Інформація про рішення:
№ рішення: 102050597
№ справи: 185/7918/20
Дата рішення: 04.11.2021
Дата публікації: 22.12.2021
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Касаційний цивільний суд Верховного Суду
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із сімейних відносин, з них
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: (12.01.2022)
Результат розгляду: Приєднано до провадження
Дата надходження: 12.01.2022
Предмет позову: про зменшення розміру аліментів утримання дитини
Розклад засідань:
19.01.2021 14:30 Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області
23.02.2021 10:00 Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області
25.03.2021 15:00 Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області
Учасники справи:
головуючий суддя:
БОЛДИРЄВА У М
ПИЩИДА МИКОЛА МИКОЛАЙОВИЧ
суддя-доповідач:
БОЛДИРЄВА У М
ІГНАТЕНКО ВАДИМ МИКОЛАЙОВИЧ
ПИЩИДА МИКОЛА МИКОЛАЙОВИЧ
відповідач:
Садовіченко Вікторія Вікторівна
Садовніченко Вікторія Вікторівна
позивач:
Байбак Олег Іванович
представник відповідача:
Плякун Олександр Олександрович
представник позивача:
Тараковська Тетяна Василівна
суддя-учасник колегії:
ДЕРКАЧ НАТАЛІЯ МИКОЛАЇВНА
ТКАЧЕНКО ІЛОНА ЮРІЇВНА
третя особа:
Орган опіки та піклування ВК Павлоградської міської ради
третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору:
Орган опіки та піклування виконавчого комітету Павлоградської міської ради
член колегії:
КАРПЕНКО СВІТЛАНА ОЛЕКСІЇВНА
Карпенко Світлана Олексіївна; член колегії
КАРПЕНКО СВІТЛАНА ОЛЕКСІЇВНА; ЧЛЕН КОЛЕГІЇ
СТРІЛЬЧУК ВІКТОР АНДРІЙОВИЧ