про самовідвід судді
Справа № 495/2718/21
Номер провадження 2/495/1836/2021
06 грудня 2021 рокум. Білгород-Дністровський
Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області у складі:
головуючого-одноособово судді Анісімової Н.Д.,
при секретарі судового засідання Красовської А.О.,
розглянувши в судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про відвід судді Анісімової Н.Д. по справі за позовом ОСОБА_1 с позовом до ОСОБА_2 про стягнення авансового платежу та моральної шкоди, -
В провадженні судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області перебуває справа за позовом ОСОБА_1 с позовом до ОСОБА_2 про стягнення авансового платежу та моральної шкоди.
06.12.2021 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про відвід судді Анісімової Н.Д. від розгляду вказаної справи, яка мотивована наступним.
Позивач вказує, що він має об'єктивні сумніви в об'єктивності та неупередженості судді, у зв'язку з тим, що суддею порушено розумні строки розгляду вказаної справи, що на його думку є прямою чи побічно заінтересованістю судді в результаті розгляду справи.
В судове засідання сторони не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлялися.
Вивчивши зміст заяви про відвід, суд приходить до наступного.
Відповідно до частин 1-4 ЦПК України, питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.
Згідно із ст.36 ЦПК України, суддя не може брати участі в розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо:
1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;
3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;
4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;
5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
Відповідно до ст.6 Європейської конвенції з прав людини та основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Згідно з судовою практикою Європейського суду з прав людини (рішення у справах «Білуха проти України», «Салов проти України», «Мироненко і Мартенко проти України», «Фельдман проти України») вимога «безсторонності» характеризується двома критеріями: перший полягає у намаганні визначити особисте переконання судді у конкретній справі, а другий -у з'ясуванні того, чи забезпечив суддя достатні гарантії для виключення будь-якого розумного сумніву з цього приводу у сторін. Тобто, наявність безсторонності відповідно до п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод має визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критерієм.
Жодний факт, яким створюється навіть підозра у втручанні у процес правосуддя, не повинен мати місця.
Сам факт недовіри особи може створити враження необ'єктивності та неупередженості суддів розгляді даної справи, а відтак в майбутньому стане причиною недовіри до об'єктивності, справедливості, неупередженості та законності судового рішення у цій справі і сумніву щодо реалізації права на справедливий судовий розгляд.
Другим показником Бангалорських принципів поведінки суддів від 19.05.2006 року, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН 27.07.2006 року №2006/23 визначено, що об'єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов'язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття. При виконанні своїх обов'язків суддя вільний від будь-яких схильностей, упередженості чи забобонів. Поведінка судді в процесі засідання та за стінами суду має сприяти підтримці та зростанню довіри суспільства, представників юридичної професії та сторін у справі до об'єктивності суддів та судових органів. Суддя по можливості обмежує себе у здійсненні дій, що можуть стати приводом для позбавлення його права брати участь у судовому засіданні та виносити рішення у справах. Перед розглядом справи (про який відомо, що він відбудеться, або це тільки передбачається) суддя утримується від будь-яких коментарів, що могли б з огляду на розумну оцінку ситуації якимось чином вплинути на перебіг цієї справи чи поставити під сумнів справедливе ведення процесу. Суддя утримується від публічних та інших коментарів, оскільки це може перешкодити неупередженому розгляду справи стосовно певної особи чи питання. Суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об'єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді, зокрема, у судді склалося реальне упереджене ставлення до якоїсь зі сторін або судді з його власних джерел стали відомі певні докази чи факти стосовно справи, яка розглядається.
У рішенні ЄСПЛ «Skrlj v. Croatia» Європейський суд з прав людини зазначив, що будь-який служитель Феміди, щодо якого є підстави сумніватися в неупередженості, повинен усунутися від розгляду справи.
В постанові Великої палати Верховного Суду від 04.02.2020 року у справі № 908/137/18 зроблено висновок, що наявність безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначається за допомогою суб'єктивного критерію, тобто оцінювання особистого переконання конкретного судді у конкретній справі, а також за допомогою об'єктивного критерію, тобто з'ясування того, чи надав цей суддя достатні гарантії для виключення будь-якого легітимного сумніву з цього приводу (рішення від 24 травня 1989 року у «Справі Гаусшильдта» (Hauschildt Case), заява № 11/1987/134/188, § 46). Згідно з об'єктивним критерієм Велика палата Верховного Суду зазначила, що необхідно встановити, чи існують факти, які можна встановити та які можуть ставити під сумнів безсторонність судді. Вирішальним при цьому є те, чи можуть бути побоювання учасників справи щодо відсутності безсторонності у певного судді об'єктивно виправдані. Отже, для задоволення відводу за об'єктивним критерієм мають бути не щонайменші сумніви одного з учасників справи, а достатні підстави вважати, що суддя не є безстороннім або що йому бракує неупередженості під час розгляду справи.
Проте, заява судді-доповідача у даній справі про відвід від розгляду справи була задоволена Великою палатою Верховного Суду, з тих підстав, щоб за суб'єктивним критерієм з боку стороннього спостерігача не виникали сумніви у неупередженості судді-доповідача під час вирішення справи.
Верховний Суд у постанові від 10.09.2019 року у справі № 157/2932/17 дійшов до висновку про необхідність судді заявити самовідвід, оскільки зазначена обставина, виходячи з положень п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК, викликала сумнів у його неупередженості.
Виходячи з доводів ОСОБА_1 , викладених в його заяві про відвід судді Анісімової Н.Д., суд приходить до висновку про відсутність обґрунтованих підстав для відводу судді.
Обставини, на які посилається ОСОБА_1 у своїй заяві, обґрунтовуючи її, є суб'єктивною думкою заявника, однак які жодним чином не підтверджені належними та допустимими доказами, тому вони не можуть бути взятими судом до уваги і не є підставою для відводу в розумінні ст.36 ЦПК України.
Підсумовуючи викладене, суд не вбачає достатніх та обґрунтованих підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 та вважає необхідним відмовити у її задоволенні.
Разом з тим, викладені заявником доводи щодо можливої упередженості судді Анісімової Н.Д. у розгляді цієї справи, на думку суду, є її суб'єктивним висновком на яке вона має право.
Виходячи з вищевикладеного, для усунення виникнення у сторін будь-яких сумнівів в об'єктивності та неупередженості судді, з метою повного та всебічного розгляду справи, з метою дотримання учасниками процесу своїх процесуальних прав, виходячи з морально-етичних міркувань, а також обставин, зазначених у ст.36 ЦПК України, що виключають участь судді в судовому розгляді цивільної справи, вважаю за необхідне заявити собі самовідвід від участі як головуючого по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 с позовом до ОСОБА_2 про стягнення авансового платежу та моральної шкоди.
Керуючись ст.ст. 36, 39, 40, 258 ЦПК України, суд,-
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Анісімової Н.Д. по справі за позовом ОСОБА_1 с позовом до ОСОБА_2 про стягнення авансового платежу та моральної шкоди - відмовити.
Заявити судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області Анісімовій Наталії Дмитріївні, самовідвід від участі як головуючого по цивільній справі № 495/2718/21 за позовом ОСОБА_1 с позовом до ОСОБА_2 про стягнення авансового платежу та моральної шкоди.
Передати цивільну справу 495/2718/21 до канцелярії суду для її подальшого автоматизованого розподілу у відповідності до ст. 33 ЦПК України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Н.Д. Анісімова