Справа № 991/8553/21
Провадження № 1-кс/991/8682/21
20 грудня 2021 року місто Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 , розглянувши скаргу ОСОБА_2 на бездіяльність посадових осіб Національного антикорупційного бюро України, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань,
17.12.2021 ОСОБА_2 звернувся до слідчого судді Вищого антикорупційного суду зі скаргою, відповідно до якої просить зобов'язати уповноважених детективів НАБУ внести відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за його заявою № 912 від 13.12.2021. В обґрунтування скарги посилається на те, що він заявою № 912 від 13.12.2021 по електронній пошті повідомив уповноважених осіб НАБУ про резонансні злочини, передбачені ст. 111, ч. 3 ст. 109, ст. 442, ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 375 КК України, вчинені колегією апеляційної палати ВАКС у складі: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та слідчим суддею ОСОБА_6 . На день звернення зі скаргою відомості по його заяві до ЄРДР не внесені, про результати розгляду заяви його не повідомлено, копію витягу з ЄРДР не надано.
Дослідивши скаргу та додані до неї матеріали, слідчий суддя дійшов до таких висновків.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України під час досудового розслідування може бути оскаржена бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Відповідно до ст. 306 КПК України скарги на бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора розглядаються слідчим суддею місцевого суду, а в кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - слідчим суддею Вищого антикорупційного суду згідно з правилами судового розгляду, передбаченими статтями 318-380 цього Кодексу, з урахуванням положень глави 26 КПК України.
Згідно з ч. 2 ст. 33-1 КПК України слідчі судді Вищого антикорупційного суду здійснюють судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду відповідно до частини першої цієї статті.
Відповідно до ч. 1 ст. 33-1 КПК України Вищому антикорупційному суду підсудні кримінальні провадження стосовно корупційних кримінальних правопорушень, передбачених в примітці статті 45 Кримінального кодексу України, статтями 206-2, 209, 211, 366-2, 366-3 Кримінального кодексу України, якщо наявна хоча б одна з умов, передбачених пунктами 1-3 частини п'ятої статті 216 Кримінального процесуального кодексу України.
У примітці до ст. 45 КК України зазначено, що корупційними кримінальними правопорушеннями відповідно до цього Кодексу вважаються кримінальні правопорушення, передбачені статтями 191, 262, 308, 312, 313, 320, 357, 410, у випадку їх вчинення шляхом зловживання службовим становищем, а також кримінальні правопорушення, передбачені статтями 210, 354, 364, 364-1, 365-2, 368-369-2 цього Кодексу. Кримінальними правопорушеннями, пов'язаними з корупцією, відповідно до цього Кодексу вважаються кримінальні правопорушення, передбачені статтями 366-2, 366-3 цього Кодексу.
Правила визначення підслідності, передбаченої ч. 5 ст. 216 КПК України, та, як наслідок, підсудності ВАКС, обумовлюються наявністю однієї з таких умов: відповідним суб'єктом вчинення кримінального правопорушення (п. 1 ч. 5 ст. 216 КПК України); розміром предмета кримінального правопорушення або завданої ним шкоди (п. 2 ч. 5 ст. 216 КПК України); «адресатом активного підкупу чи впливу» (п. 3 ч. 5 ст. 216 КПК України). Тільки в разі наявності однієї із зазначених умов слідчий суддя Вищого антикорупційного суду може здійснювати судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у відповідних кримінальних провадженнях, в тому числі розглядати скарги на бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
При цьому, як убачається із усталеної практики Верховного Суду (постанова ККС ВС від 14.04.2020 у справі № 761/34909/17, постанова ККС ВС від 30.09.2020 у справі №563/1118/16-к), правильне визначення підслідності у кримінальному провадженні має важливе значення для допустимості доказів, отриманих під час досудового розслідування, а здійснення досудового розслідування неуповноваженими на те особами (органами), тобто з порушенням підслідності, визнається істотним порушенням прав людини і основоположних свобод та має наслідком визнання отриманих доказів недопустимими.
Дійсно, відповідно до п. 1 ч. 5 ст. 216 КПК України детективи Національного антикорупційного бюро України здійснюють досудове розслідування кримінальних правопорушень, зокрема, у випадку, якщо їх вчинено суддею, але крім суддів Вищого антикорупційного суду.
Відповідно до ст. 34 КПК України, у разі якщо обвинувачений чи потерпілий є або був суддею чи працівником апарату Вищого антикорупційного суду і кримінальне провадження належить до підсудності цього суду, таке кримінальне провадження у першій інстанції здійснює апеляційний суд, юрисдикція якого поширюється на місто Київ, і ,в такому разі, ухвалені судові рішення оскаржуються в апеляційному порядку до апеляційного суду, який визначається колегією суддів Касаційного кримінального суду Верховного Суду.
Отже, враховуючи суб'єктів вчинення імовірних кримінальних правопорушень, зазначених у скарзі ОСОБА_2 , слідчим суддею встановлено, що скарга не відноситься до предметної підсудності Вищого антикорупційного суду.
Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 304 КПК України скарга на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора повертається слідчим суддею заявнику, якщо вона не підлягає розгляду у цьому суді.
За таких обставин, слідчий суддя дійшов висновку, що скаргу ОСОБА_2 на бездіяльність посадових осіб Національного антикорупційного бюро України, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, слід повернути скаржнику, що не позбавляє його права на звернення зі скаргою до відповідного суду за належною підсудністю.
На підставі викладеного, керуючись ст. 33-1, 34, 216, 303-307, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя
Скаргу ОСОБА_2 на бездіяльність посадових осіб Національного антикорупційного бюро України, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, повернути скаржнику.
Копію ухвали разом із скаргою та усіма доданими до неї матеріалами невідкладно надіслати особі, яка її подала.
На ухвалу слідчого судді, постановленої без виклику особи, може бути подана апеляційна скарга протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали. Апеляційна скарга подається до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду.
Ухвала набирає законної сили після закінчення п'ятиденного строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала слідчого судді, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Слідчий суддя ОСОБА_1