09 грудня 2021 року
м. Чернівці
справа № 727/10134/21
провадження №22-ц/822/1123/21
Чернівецький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого Половінкіна Н. Ю.
суддів: Кулянди М.І., Одинака О.О.
секретаря Конецької Д.Г.
учасники справи:
позивач ОСОБА_1
відповідач Чернівецька міська рада
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Департамент містобудівного комплексу та земельних відносин Чернівецької міської ради, Департамент урбаністики та архітектури Чернівецької міської ради
апеляційна скарга ОСОБА_1 на ухвалу Шевченківського районного суду м.Чернівці від 21 жовтня 2021 року, головуючий у першій інстанції Одовічен Я.В.
ОСОБА_1 у жовтні 2021 року звернувся до суду з позовом до Чернівецької міської ради з участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Департаменту містобудівного комплексу та земельних відносин, Жепартаменту урбаністики та архітектури Чернівецької міської ради про визнання рішення нечинним, скасування державної реєстрації з припиненням усіх речових прав, їх обтяжень.
Зазначав, що 31 травня 2021 року звернувся до Чернівецького міського голови з заявою про розгляд на сесії Чернівецької міської ради надання дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) орієнтовною площею 0,07 га безоплатно у власність за рахунок земель запасу міста по АДРЕСА_1 (позаду будинковолодіння АДРЕСА_2 ).
Пунктом 2 рішення 9 сесії 8 скликання Чернівецької міської ради від 2 вересня 2021 року №425 відмовлено у наданні дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по АДРЕСА_2 ) у зв'язку з включенням цієї земельної ділянки до переліку земельних ділянок, які підлягають продажу на аукціоні (частина земельної ділянки сформована з кадастровим номером 7310136300:18:004:0224.
Вважав, що розташування земельної ділянки по АДРЕСА_1 (кадастровий номер 7310136300:18:004:0224) не відповідає містобудівній документації м.Чернівці, суперечить інтересам мешканців Чернівецької міської громади, створює йому перешкоди у реалізації права на безоплатну передачу земельної ділянки.
Посилався на те, що 17 вересня 2021 року здійснено реєстрацію права власності на земельну ділянку по АДРЕСА_1 (кадастровий номер 7310136300:18:004:0224) за територіальною громадою м.Чернівці в особі Чернівецької міської ради.
Просив визнати пункт 3.1 рішення 2 сесії 8 скликання Чернівецької міської ради від 28 січня 2021 року №55, пункт 3 рішення 9 сесії 8 скликання Чернівецької міської ради від 2 вересня 2021 року №404 нечинними.
Скасувати державну реєстрацію земельної ділянки кадастровий номер 7310136300:18:004:0224 з одночасним припиненням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо цієї земельної ділянки.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Ухвалою Шевченківського районного суду м.Чернівці від 21 жовтня 2021 року у відкритті провадження у справі позовом ОСОБА_1 до Чернівецької міської ради з участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Департаменту містобудівного комплексу та земельних відносин Чернівецької міської ради, Департаменту урбаністики та архітектури Чернівецької міської ради про визнання рішення нечинним відмовлено.
Роз'яснено позивачу його право на звернення до суду з позовом в порядку адміністративного судочинства.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги
ОСОБА_1 в апеляційній скарзі просить ухвалу Шевченківського районного суду м.Чернівці від 21 жовтня 2021 року скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу
Зазначає, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, здійснення державної реєстрації земельної ділянки по АДРЕСА_1 кадастровий номер 7310136300:18:004:0224 14 червня 2021 року, реєстрації права власності на земельну ділянку по АДРЕСА_1 (кадастровий номер 7310136300:18:004:0224) за територіальною громадою м.Чернівці в особі Чернівецької міської ради 17 вересня 2021 року, наявність речового права Чернівецької міської ради на цю земельну ділянку.
Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи
Відзиву на апеляційну скаргу ОСОБА_1 не надходило.
Мотивувальна частина
Позиція апеляційного суду
Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню з наступних підстав.
Постановляючи ухвалу про відмову у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Чернівецької міської ради з участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Департаменту містобудівного комплексу та земельних відносин, Жепартаменту урбаністики та архітектури Чернівецької міської ради про визнання рішення нечинним, суд першої інстанції керувався положеннями пункту 1 частини1 статті 186 ЦПК України та дійшов висновку, що спір не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
На обґрунтування таких висновків суд першої інстанції зазначив, що наявність існуючого речового права ОСОБА_1 на земельну ділянку по АДРЕСА_1 не встановлена.
Водночас судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 просить винати нечинними пункт 3.1 рішення 2 сесії 8 скликання Чернівецької міської ради від 28 січня 2021 року №55, яким надано дозвіл на розроблення документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у комунальну власність по АДРЕСА_1 , пункт 3 рішення 9 сесії 8 скликання Чернівецької міської ради від 2 вересня 2021 року №404, яким затверджено проект землеустою щодо відведення земельної ділянки несільськогосподарського призначення, яка підлягає продажу у власність на земельних торгах, по по АДРЕСА_1 площею 0,0700 га кадастровий номер 7310136300:18:004:0224, для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (02,01) ( підстава: рішення міської ради 8 скликання від 28 січня 2021 року №55 пункт 3).
Відповідно до частин 1, 2, 5 ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Судове рішення наведеним нормам не відповідає.
Фактичні обставини, встановлені судом першої та апеляційної інстанції
ОСОБА_1 31 травня 2021 року звернувся до Чернівецького міського голови з заявою про розгляд на сесії Чернівецької міської ради надання дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) орієнтовною площею 0,07 га безоплатно у власність за рахунок земель запасу міста по АДРЕСА_1 (позаду будинковолодіння АДРЕСА_2 ).
Пунктом 2 рішення 9 сесії 8 скликання Чернівецької міської ради від 2 вересня 2021 року №425 відмовлено ОСОБА_1 у наданні дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по АДРЕСА_2 ) у зв'язку з включенням цієї земельної ділянки до переліку земельних ділянок, які підлягають продажу на аукціоні (частина земельної ділянки сформована з кадастровим номером 7310136300:18:004:0224.
Пунктом 3.1 рішення 2 сесії 8 скликання Чернівецької міської ради від 28 січня 2021 року №55 надано дозвіл на розроблення документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у комунальну власність по АДРЕСА_1 .
Пунктом 3 рішення 9 сесії 8 скликання Чернівецької міської ради від 2 вересня 2021 року №404 затверджено проект землеустою щодо відведення земельної ділянки несільськогосподарського призначення, яка підлягає продажу у власність на земельних торгах, по по АДРЕСА_1 площею 0,0700 га кадастровий номер 7310136300:18:004:0224, для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (02,01) ( підстава: рішення міської ради 8 скликання від 28 січня 2021 року №55 пункт 3).
Здійснено державну реєстрацію земельної ділянки по АДРЕСА_1 кадастровий номер 7310136300:18:004:0224 14 червня 2021 року.
Здійснено реєстрацію права власності на земельну ділянку по АДРЕСА_1 (кадастровий номер 7310136300:18:004:0224) за територіальною громадою м.Чернівці в особі Чернівецької міської ради 17 вересня 2021 року.
Мотиви, з яких виходить апеляційний суд, та застосовані норми права при прийнятті постанови
За змістом ч.1 ст.367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до вимог п.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках.
Предметом позову ОСОБА_1 , тобто матеріально-правовою вимогою, стосовно якої останній просив ухвалити судове рішення, є визнання пункту 3.1 рішення 2 сесії 8 скликання Чернівецької міської ради від 28 січня 2021 року №55, пункту 3 рішення 9 сесії 8 скликання Чернівецької міської ради від 2 вересня 2021 року №404 нечинними, скасування державної реєстрації земельної ділянки кадастровий номер 7310136300:18:004:0224 з одночасним припиненням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо цієї земельної ділянки.
Водночас підставою позову, тобто обставинами, якими обґрунтовувалися позовні вимоги, зазначалися порушення інтересу як мешканця Чернівецької міської громади в отриманні земельної ділянки, не відповідність розташування земельної ділянки по АДРЕСА_1 (кадастровий номер 7310136300:18:004:0224) містобудівній документації м.Чернівці.
Зі змісту позовної заяви ОСОБА_1 свій інтерес не реалізував внаслідок ухвалення пункту 2 рішення 9 сесії 8 скликання Чернівецької міської ради від 2 вересня 2021 року №425 про відмову ОСОБА_1 у наданні дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по АДРЕСА_2 ) у зв'язку з включенням цієї земельної ділянки до переліку земельних ділянок, які підлягають продажу на аукціоні (частина земельної ділянки сформована з кадастровим номером 7310136300:18:004:0224, пункту 3.1 рішення 2 сесії 8 скликання Чернівецької міської ради від 28 січня 2021 року №55, яким надано дозвіл на розроблення документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у комунальну власність по АДРЕСА_1 , пункту 3 рішення 9 сесії 8 скликання Чернівецької міської ради від 2 вересня 2021 року №404 про затвердження проекту землеустою щодо відведення земельної ділянки несільськогосподарського призначення, яка підлягає продажу у власність на земельних торгах, по АДРЕСА_1 .
Згідно з частиною третьою статті 3 Цивільного процесуального кодексу України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до частини першої статті 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.
Разом з тим відповідно до пункту 1 частини першої статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Термін «суб'єкт владних повноважень» позначає орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (пункт 7 частини першої статті 4 КАС України).
При визначенні предметної та/або суб'єктної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.
Приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового, особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, зазвичай майнового, конкретного суб'єкта, що підлягає захисту у спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб'єктів владних повноважень.
Публічно-правовим вважається, зокрема спір, у якому сторони правовідносин одна щодо іншої не є рівноправними, і в якому одна зі сторін виконує публічно-владні управлінські функції та може вказувати або забороняти іншій стороні певну поведінку, давати дозвіл на передбачену законом діяльність тощо. Ці функції суб'єкт владних повноважень повинен виконувати саме у тих правовідносинах, в яких виник спір. Так, до юрисдикції адміністративного суду належить спір, який виник, зокрема між двома суб'єктами стосовно їх прав та обов'язків у конкретних правових відносинах, в яких хоча б один суб'єкт законодавчо вповноважений владно керувати поведінкою іншого суб'єкта, а останній відповідно зобов'язаний виконувати вимоги та приписи такого суб'єкта владних повноважень.
Наведене узгоджується з правовими висновками, викладеними у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23 травня 2018 року у справі № 914/2006/17 та від 21 серпня 2019 року у справі № 362/5657/17.
Конституційний Суд України у Рішенні від 01 квітня 2010 року № 10-рп/2010 у справі за конституційним поданням Вищого адміністративного суду України щодо офіційного тлумачення положень частини першої статті 143 Конституції України, пунктів «а», «б», «в», «г» статті 12 ЗК України, пункту 1 частини першої статті 17 КАС України вирішив, що: положення пунктів «а», «б», «в», «г» статті 12 ЗК України у частині повноважень сільських, селищних, міських рад відповідно до цього Кодексу вирішувати питання розпорядження землями територіальних громад, передачі земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб, надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності, вилучення земельних ділянок із земель комунальної власності треба розуміти так, що при вирішенні таких питань ці ради діють як суб'єкти владних повноважень; положення пункту 1 частини першої статті 17 КАС України стосовно поширення компетенції адміністративних судів на «спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності» слід розуміти так, що до публічно-правових спорів, на які поширюється юрисдикція адміністративних судів, належать і земельні спори фізичних чи юридичних осіб з органом місцевого самоврядування як суб'єктом владних повноважень, пов'язані з оскарженням його рішень, дій чи бездіяльності.
Тобто, рішення суб'єкта владних повноважень у сфері земельних відносин, яке має ознаки ненормативного акта та вичерпує свою дію після його реалізації, може оспорюватися з точки зору його законності, а вимоги про визнання рішення незаконним - розглядатися в порядку цивільного або господарського судочинства, якщо за результатами реалізації рішення у фізичної чи юридичної особи виникло право цивільне й спірні правовідносини, на яких ґрунтується позов, мають приватноправовий характер. У такому випадку вимога про визнання рішення незаконним може розглядатися як спосіб захисту порушеного цивільного права за статтею 16 ЦК України та пред'являтися до суду для розгляду в порядку цивільного або господарського судочинства, якщо фактично підґрунтям і метою пред'явлення позовної вимоги про визнання рішення незаконним є оспорювання цивільного речового права особи (наприклад, права власності на землю), що виникло в результаті та після реалізації рішення суб'єкта владних повноважень.
Отже, розгляду адміністративними судами підлягають спори, що мають в основі публічно-правовий характер, тобто випливають із владно-розпорядчих функцій або виконавчо-розпорядчої діяльності публічних органів. Якщо в результаті прийняття рішення особа набуває речового права на земельну ділянку, то спір стосується приватноправових відносин і підлягає розгляду в порядку цивільного чи господарського судочинства залежно від суб'єктного складу сторін спору.
Зазначене узгоджується з правовими висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постановах від 21 березня 2018 року у справі № 536/233/16-ц, від 03 жовтня 2018 року у справі № 820/4149/17.
Рішення суб'єкта владних повноважень у сфері земельних відносин може оспорюватися з погляду його законності, а вимога про визнання такого рішення незаконним і про його скасування - розглядатися за правилами цивільного або господарського судочинства, якщо внаслідок реалізації такого рішення у фізичної чи юридичної особи виникло цивільне право (наприклад, права користування земельною ділянкою), і спірні правовідносини, на яких ґрунтується позов, мають приватноправовий характер (див., зокрема, висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постановах від 24 квітня 2018 року у справі № 401/2400/16-ц, від 15 травня 2018 року у справі № 809/739/17, від 20 вересня 2018 року у справі № 126/1373/17).
У своїй постанові від 19 червня 2018 року у справі № 916/1979/13 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що вимога про визнання рішення незаконним у спорі, що виник із земельних правовідносин, може розглядатись як спосіб захисту порушеного цивільного права згідно із статтею 16 Цивільного кодексу України, якщо фактичною підставою пред'явлення позовної вимоги є оспорювання прав особи, що виникло в результаті та після реалізації рішення суб'єкта владних повноважень.
Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.
Суб'єктами права власності на землю (земельну ділянку) є, зокрема, держава, яка реалізує це право через відповідні органи державної влади - на землі державної власності та територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, - на землі комунальної власності.
Пунктом 34 частини 1 статті 26 Закону від 21 травня 1997 року № 280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що до виключної компетенції сільських, селищних, міських рад входить вирішення відповідно до закону питань з врегулювання земельних відносин.
Відповідно до пункту «б» частини 1 статті 12 ЗК України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить, зокрема, розпорядження землями територіальних громад; передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу; вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.
За частиною першою статті 83 ЗК України землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю.
На підставі пункту «а» частини другої статті 83 ЗК України у комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності.
Частиною першою статті 122 ЗК України визначено, що сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.
Відповідно до частини третьої статті 5 Закону України «Про державний земельний кадастр» Кабінет Міністрів України постановою від 17 жовтня 2012 року № 1051 затвердив Порядок ведення Державного земельного кадастру (далі - Порядок), згідно з пунктом 107 якого державна реєстрація земельної ділянки здійснюється під час її формування за результатами складення документації із землеустрою після її погодження у встановленому порядку та до прийняття рішення про її затвердження органом державної влади або органом місцевого самоврядування (у разі, коли згідно із законом така документація підлягає затвердженню таким органом) шляхом відкриття Поземельної книги на таку земельну ділянку відповідно до пунктів 49-54 цього Порядку.
Згідно із абзацом першим пункту 109 цього Порядку державна реєстрація земельної ділянки здійснюється за заявою особи, якій за рішенням органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування надано дозвіл на розроблення документації із землеустрою, що є підставою для формування земельної ділянки у разі її передачі у власність чи користування із земель державної чи комунальної власності, або уповноваженої нею особи.
Частинами п'ятою, шостою статті 24 Закону України «Про державний земельний кадастр» встановлено, що державний кадастровий реєстратор, який здійснює державну реєстрацію земельних ділянок, протягом чотирнадцяти днів з дня реєстрації заяви: перевіряє відповідність документів вимогам законодавства; за результатами перевірки здійснює державну реєстрацію земельної ділянки або надає заявнику мотивовану відмову у державній реєстрації. Підставою для відмови у здійсненні державної реєстрації земельної ділянки є: розташування земельної ділянки на території дії повноважень іншого державного кадастрового реєстратора; подання заявником документів, передбачених частиною четвертою цієї статті, не в повному обсязі; невідповідність поданих документів вимогам законодавства; знаходження в межах земельної ділянки, яку передбачається зареєструвати, іншої земельної ділянки або її частини.
Метою розробки проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки є її індивідуалізація (конкретизація). Здійснення такої індивідуалізації, зокрема, дозволяє здійснити формування земельної ділянки.
Згідно змісту статті 79-1 ЗК України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об'єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера. Формування земельних ділянок (крім випадків, визначених у частинах шостій - сьомій цієї статті) здійснюється за проектами землеустрою щодо відведення земельних ділянок.
Отже, розробка проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та його затвердження вчиняється саме в інтересах територіальної громади чи держави з метою формування такої земельної ділянки.
Згідно з витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 27 вересня 2021 року № 276901807 власником земельної ділянки з кадастровим номером 7310136300:18:004:0224, що розташована по АДРЕСА_1 , є територіальна громада м.Чернівці в особі Чернівецької міської ради на підставі рішення органу місцевого самоврядування від 2 вересня 2021 року №404, державна реєстрація здійснена 17 вересня 2021 року (а.с.16).
Виходячи з обставин справи, спірні правовідносини між Чернівецькою міською радою та ОСОБА_1 виникли щодо земельної ділянки по АДРЕСА_1 , сформованої як об'єкт цивільного права, яка належать на праві власності Чернівецькій територіальній громаді.
У цих правовідносинах Чернівецька міська рада здійснює функції власника земельної ділянки, який реалізовує свою волю на формування земельної ділянки та розпорядження земельною ділянкою.
ОСОБА_1 заявлено вимоги, пов'язані з оспорюванням права власника земельної ділянки Чернівецької міської ради на надання дозволу на розроблення документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у комунальну власність по АДРЕСА_1 , затвердження проекту землеустою щодо відведення земельної ділянки несільськогосподарського призначення, яка підлягає продажу у власність на земельних торгах, по АДРЕСА_1 .
Тому, оскільки спір пов'язаний із оспорюванням позивачем зареєстрованого речового права Чернівецької міської ради на формування земельної ділянки та розпорядження нею, а вирішення цього спору може вплинути на майнові права Чернівецької міської ради, справу слід розглядати за правилами цивільного судочинства.
З огляду на наведене суд першої інстанції дійшов висновку про відмову у відкритті провадження у справі у зв'язку з тим, що спір підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства на порушення норм процесуального права.
Водночас набула ознак майнового спору позовна вимога про скасування державної реєстрації земельної ділянки кадастровий номер 7310136300:18:004:0224 з одночасним припиненням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо цієї земельної ділянки, оскільки ця вимога також пов'язана саме із земельною ділянкою, яка належать на праві власності Чернівецькій територіальній громаді, а тому всі ці вимоги взаємопов'язані і повинні розглядатися в порядку цивільного судочинства.
Якщо позивач не був заявником стосовно оскаржених ним реєстраційних дій, які були вчинені за заявою іншої особи, такий спір є спором про цивільне право незалежно від того, чи здійснено державну реєстрацію прав на нерухоме майно з дотриманням державним реєстратором вимог законодавства та чи заявляються, окрім вимог про скасування оспореного рішення, запису в державному реєстрі прав, також вимоги про визнання недійсними правочинів, актів, на підставі яких прийнято оскаржене рішення державного реєстратора та здійснено оскаржений запис. І належним відповідачем у справах за позовом про скасування рішення, запису щодо державної реєстрації права чи обтяження має бути особа, право чи обтяження якої зареєстровано (пункти 37-38, 57-58 постанови Великої Палати Верховного Суду від 4 вересня 2018 року у справі № 823/2042/16).
Висновки апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги
Відповідно до п.4 ч.1 ст.379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
З огляду на наведене ухвала Шевченківського районного суду м.Чернівці від 21 жовтня 2021 року підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Оскільки оскаржуване судове рішення підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції, розподіл судових витрат відповідно до положень статті 141 ЦПК України не проводиться.
Таких висновків Велика Палата Верховного Суду дійшла у постанові від 15 січня 2020 року у справі №145/1330/17.
Керуючись п.6 ч.1 ст.374, п.4 ч.1ст.379 ЦПК України,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу Шевченківського районного суду м.Чернівці від 21 жовтня 2021 року скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Дата складання повного судового рішення 19 грудня 2021 року.
Головуючий Н.Ю. Половінкіна
Судді М.І. Кулянда
О.О. Одинак