Справа № 643/2438/21 Головуючий суддя І інстанції Олійник О.О.
Апеляційне провадження № 33/818/1258/21 Суддя доповідач Шабельніков С.К.
Категорія: ст.124 КУпАП
30 листопада 2021 року м.Харків
суддя Харківського апеляційного суду Шабельніков С.К.,
за участю секретаря - Вакула Н.С.,
захисника ОСОБА_1 - адвоката Василенко Г.В.,
особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 ,
захисника ОСОБА_2 - адвоката Закаблукова А.С.,
особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на постанову судді Московського районного суду м.Харкова від 16 квітня 2021 року у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_2 та ОСОБА_1 за ст.124 КУпАП, -
Цією постановою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянина України, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 340 гривень 00 копійок.
Стягнуто зі ОСОБА_1 судовий збір в дохід держави в розмірі 454 гривні;
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , громадянина України, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,
визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та накладено на нього на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 340 гривень 00 копійок.
Стягнуто з ОСОБА_2 судовий збір в дохід держави в розмірі 454 гривні.
Постановою Московського районного суду м. Харкова від 28.04.2021 року випралено описку в постанові Московського районного суду м. Харкова від 16.04.2021 року по справі № 643/2438/21, провадження № 3/643/1240/21 про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за вчинення правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП, а саме, перший абзац резолютивної частини постанови суду викладено в наступній редакції:
« ОСОБА_1 , визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 340 (триста сорок) гривень 00 копійок.»
Третій абзац резолютивної частини постанови суду викласти у наступній редакції: « ОСОБА_2 , визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 340 (триста сорок) гривень 00 копійок.»
Постановою Московського районного суду м. Харкова від 16.04.2021 року встановлено, що 30.01.2021 року о 09 годині 50 хвилин водій ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , знаходячись за адресою: м. Харків, проспект Московський буд. 195 керував транспортним засобом Skoda Fabia д.н.з. НОМЕР_3 не врахував дорожньої обстановки, не дотримався безпечного бокового інтервалу та скоїв зіткнення з транспортним засобом Тоуota Camry д.н.з. НОМЕР_4 , який рухався. При ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками, чим порушив вимоги п. 13.1 Правил дорожнього руху за що передбачена відповідальність за ст. 124 КУпАП.
Також постановою встановлено, 30.01.2021 року о 09 годині 50 хвилин водій ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , знаходячись за адресою: м. Харків, проспект Московський буд. 195 керував транспортним засобом Тоуota Camry д.н.з. НОМЕР_4 не врахував дорожньої обстановки, не дотримався безпечного бокового інтервалу та скоїв зіткнення з транспортним засобом Skoda Fabia д.н.з. НОМЕР_3 , який рухався. При ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збиткам, чим порушив вимоги п. 13.1 Правил дорожнього руху за що передбачена відповідальність за ст. 124 КУпАП.
В своїй апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить судову постанову про визнання його винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, скасувати, ухваливши нову постанову, якою провадження по справі про адміністративне правопорушення за ст. 124 КУпАП стосовно ОСОБА_2 закрити, у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Свої вимоги обґрунтовує тим, що судом першої інстанції не було враховано, що ОСОБА_2 , пригальмовуючи та надалі зупинившись перед ямою, на своїй правій смузі дороги на території 17-ої лікарні у м.Харкові був вправі розраховувати, що водій автомобіля, під керуванням ОСОБА_1 , який рухався позаду у попутному напрямку, виконає вимоги ПДР та не буде здійснювати обгін. Крім того, зазначає, що під час обгону автомобіль , під керуванням ОСОБА_1 , після наїзду на бордюр лівою стороною автомобіля, відкинуло в бік його автомобіля, внаслідок чого відбулося зіткнення.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи ОСОБА_2 та захисника Закаблукова А.С., які підтримали апеляційну скаргу в повному обсязі та просили її задовольнити, заперечення ОСОБА_1 та захисника Василенко Г.В., апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_2 не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Згідно вимог ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП, суд повинен повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, дати належну оцінку зібраним доказам. Зокрема, суд повинен з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи є винною дана особа в його вчиненні.
Як вбачається з відомостей, що є наявними в матеріалах справи, суд першої інстанції не порушив вказаних вимог закону, встановивши обставини, які мають значення для правильного розгляду справи і вирішення питання винності ОСОБА_2 та ОСОБА_1 щодо порушення Правил дорожнього руху України.
Переглядаючи оскаржувану постанову в межах доводів поданої апеляційної скарги ОСОБА_2 , суд апеляційної інстанції дійшов висновку про її законність та обґрунтованість, виходячи з наступного.
Визнаючи ОСОБА_2 та ОСОБА_1 винними у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, суд першої інстанції послався на докази, а саме відомості, що містяться у: протоколах про адміністративне правопорушення серії ДПР 18 № 024558 від 30.01.2021 року та серії ДПР 18 № 024557 від 30.01.2021 року (а.с. 1, 2); схемі місця ДТП від 30.01.2021 (а.с.3), а також на письмові (а.с.4, 5) та усні пояснення ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , наданими ними в судовому засіданні в суді першої інстанції.
Так, відповідно до п. 13. 1 Правил дорожнього руху водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу.
Під час вибору безпечного інтервалу водій зобов'язаний враховувати швидкість руху, траєкторію руху транспортних засобів та інших учасників дорожнього руху, тип транспортного засобу, особливості вантажу, який він перевозить, тощо.
При цьому обраний інтервал повинен забезпечити можливість безпечної зупинки транспортного засобу та уникнення зіткнення з іншим транспортним засобом.
Як вбачається з відомостей протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР 18 № 024557, 30.01.2021 року о 09 годині 50 хвилин водій ОСОБА_2 знаходячись за адресою: м. Харків, проспект Московський буд. 195 керував транспортним засобом Тоуota Camry д.н.з. НОМЕР_4 не врахував дорожньої обстановки, не дотримався безпечного бокового інтервалу та скоїв зіткнення з транспортним засобом Skoda Fabia д.н.з. НОМЕР_3 , який рухався. При ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збиткам, чим порушив вимоги п. 13.1 Правил дорожнього руху за що передбачена відповідальність за ст. 124 КУпАП.
З відомостями, зафіксованими у цьому протоколі ОСОБА_2 був ознайомлений, про що свідчить його власноручний підпис у цьому протоколі та наявність його власноручних пояснень доданих до нього.
Крім того, відповідно до відомостей зафіксованих в схемі місця ДТП від 30.01.2021 року, об'єктивно вбачається, що загальна ширина проїжджої частини дороги становить 6,2 м, а зіткнення між автомобілями під керуванням ОСОБА_2 та ОСОБА_1 відбулося на відстані 4,7 м від правого краю дороги, тобто на зустрічній смузі для водіїв відповідно до їх напрямку руху (а.с.3).
Суд бере до уваги те, що незважаючи на незгоду на час апеляційного розгляду із діями працівника поліції під час складання ним протоколу та схеми місця дорожньо-транспортної пригоди, цей протокол та схема місця ДТП складені уповноваженою державою особою і дії службової особи, що їх складала, в порядку передбаченому чинним законодавством, ОСОБА_2 або його захисником не оскаржувалися, тобто останні не зверталися до суду із позовом в порядку, визначеному КАС України, а також не зверталися зі скаргою на дії працівника поліції до його керівництва, хоча мали для цього достатньо часу. Тобто, зазначені обставини, унеможливлюють будь-які посилання апелянта на незаконність дій працівника поліції під час складення протоколу або щодо невідповідності відомостей, зафіксованих у схемі місця ДТП.
Крім того, в судовому засіданні в суді апеляційної інстанції ОСОБА_1 пояснив, що рухаючись на своєму автомобілі позаду транспортного засобу, під керуванням ОСОБА_2 , він здійснив обгін останнього, оскільки вважав що автомобіль Тоуota Camry вже зупинилося. Разом з цим, коли їх транспортні майже зрівнялися, автомобіль Тоуota Camry, під керуванням ОСОБА_2 , несподівано для нього здійснив маневр ліворуч та виїхав на його смугу, внаслідок чого сталася подія ДТП. При цьому зазначив, що водій ОСОБА_2 об'їжджав яму, яка була перед його транспортним засобом, та не вмикав лівий сигнал повороту. Також зазначив, що не оспорює свою винуватість у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КПК України.
Під час апеляційного перегляду ОСОБА_2 пояснив, що з невеликою швидкістю рухався на своєму транспортному засобі, не змінював напрямок руху, але об'їжджав яму та не вмикав лівий покажчик сигналу повороту.
Відповідно до п. 10.1 Правил дорожнього руху, перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху.
Згідно п.9.2 цих Правил, водій повинен подавати сигнали світловими покажчиками повороту відповідного напрямку: а) перед початком руху і зупинкою; б) перед перестроюванням, поворотом або розворотом.
Відповідно до вимог п.12.5 Правил дорожнього руху, у житлових і пішохідних зонах швидкість руху не повинна перевищувати 20 км/год.
Таким чином, водій ОСОБА_2 , керуючи автомобілем, фактично не переконався у безпечності свого маневру, не ввімкнув лівий покажчик сигналу повороту та виїхав на зустрічну смугу напрямку, по якій в цей час здійснював обгін на своєму транспортному засобі водій ОСОБА_1 , внаслідок чого сталася подія ДТП, тобто не врахував дорожньої обстановки, не дотримався безпечного бокового інтервалу та скоїв зіткнення з транспортним засобом Skoda Fabia д.н.з. НОМЕР_3 , піл керуванням водія ОСОБА_1 .
Під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції ОСОБА_2 свою провину у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди заперечував. Причиною виникнення ДТП, на його думку, стало порушення правил дорожнього руху водієм ОСОБА_1 . Апеляційний суд звертає увагу на те, що за змістом ст.ст.279, 280 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається судом у межах тих обставин, які зазначені у протоколі про адміністративне порушення. Крім того, такі твердження повністю спростовуються відомостями, що містяться у протоколах про адміністративне правопорушення серії № 024558 від 30.01.2021 року та серії ДПР 18 № 024557 від 30.01.2021 року, схемі місця ДТП від 30.01.2021 року, а також усними поясненнями ОСОБА_1 та самого ОСОБА_2 , які вони надавали в судових засіданнях в судах першої та апеляційної інстанції.
Отже, у справі щодо ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , суд повинен надати оцінку саме сукупності їх дій в дослідженій дорожній обстановці на предмет відповідності ПДР України.
Викладені обставини свідчать про те, що водії ОСОБА_2 та ОСОБА_1 обидва порушив вимоги п. 13.1 ПДР України, допустивши зіткнення автомобілів.
Таким чином, посилання апелянта про відсутність в його діях складу правопорушення є необґрунтованими та такими, що повністю спростовуються наявними в матеріалах справи доказами.
Більш того, ані під час судового розгляду в суді першої інстанції, ані в ході апеляційного перегляду оскаржуваної постанови ОСОБА_2 та його захисник не заявляли клопотання про призначення судово-автотехнічної експертизи.
Отже, аналізуючи наявні в матеріалах справи докази, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку про наявність в діях ОСОБА_2 та ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
За таких обставин, доводи апелянта не спростовують зазначені в судовій постанові відомості, які в своїй сукупності свідчать про порушення ОСОБА_2 та ОСОБА_1 п.13.1 ПДР України, за що передбачена відповідальність ст. 124 КУпАП.
В рішенні Європейського суду з прав людини по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 р., яке з урахуванням положень статей8,9 Конституції України, а також статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є частиною національного законодавства, зазначив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі держави.
Європейського суду з прав людини у своїх рішеннях, зокрема, по справам «Кобець проти України» від 14.02.2008, «Берктай проти Туреччини» від 08.02.2001, «Леванте проти Латвії» від 07.11.2002 неодноразово вказує, що оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.
У рішенні ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерії доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумцій факту.
Крім того, Європейський суд з прав людини в своєму рішенні «Ісмаїлов проти Росії» від 06 листопада 2008 року зазначив, що згідно з принципом верховенства права однією з підвалин демократичного суспільства, який закріплений в усіх статтях Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, при розгляді справи та призначенні стягнення потрібно досягти справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи, щоб під час відповідного втручання був дотриманий принцип законності і воно не було свавільним, тобто стягнення повинне бути пропорційним, воно має відповідати тяжкості скоєного правопорушення, а також його наслідкам.
Отже, доказів, які спростовують правильність висновків суду першої інстанції, апелянтом не надано, не встановлено їх і при апеляційному перегляді. Більш того, порушень норм КУпАП під час складання протоколу, які потягли б безумовне скасування постанови суду, апеляційним судом не встановлено.
Враховуючи наведене, апеляційний суд вважає, що судом першої інстанції прийнято обґрунтоване рішення щодо порушення ОСОБА_2 та ОСОБА_1 п. 13.1 Правил дорожнього руху України та притягнуто за ст.124 КУпАП до відповідальності, а тому ОСОБА_2 посилання на незаконність та необґрунтованість судової постанови є безпідставними.
Апеляційний суд вважає, що постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою і скасуванню за доводами, викладеними в апеляційній скарзі не підлягає.
Керуючись ст. 294 КУпАП, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову судді Московського районного суду м.Харкова від 16 квітня 2021 року у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_2 та ОСОБА_1 за ст.124 КУпАП - залишити без змін.
Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя С.К. Шабельніков