Справа №760/18762/21
1-кп/760/2244/21
15 грудня 2021 року м. Київ
Солом'янський районний суд міста Києва у складі :
головуючого судді судді ОСОБА_1 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3
потерпілої ОСОБА_4 ,
представника потерпілої ОСОБА_5 ,
обвинуваченого ОСОБА_6 ,
захисників обвинуваченого ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,
особи, від якої надійшла заява про взяття
особи на поруки ОСОБА_9 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні клопотання прокурора відділу Київської обласної прокуратури ОСОБА_3 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, заяву ОСОБА_9 про взяття особи на поруки відносно обвинуваченого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні, зареєстрованому в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за № 12021110000000181 від 25.02.2021 р., за обвинуваченням
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Рівне, зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою АДРЕСА_2 ,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 115, ч. ч. 1, 3 ст. 301 КК України, -
До провадження Солом'янського районного суду міста Києва надійшов обвинувальний акт, затверджений прокурором ОСОБА_10 16.07.2021 р., у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021110000000181 від 25.02.2021 р., за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 115, ч. ч. 1, 3 ст. 301 КК України.
На підставі розпорядження в. о. керівника апарату Солом'янського районного суду міста Києва від 26.10.2021 р. за № 1655 «Щодо призначення повторного автоматизованого розподілу судових справ» відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.10.2021 р. дане кримінальне провадження було передано новому складу суду.
Оскілки раніше згідно із ухвалою Солом'янського районного суду міста Києва від 22.07.2021 р. по даній справі було призначено підготовче судове засідання, новим складом суду була визначена нова дата слухання справи - 15.12.2021 р.
У підготовчому судовому засіданні від прокурора надійшло клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_6 строком на 60 днів.
Клопотання мотивовано тим, що під час досудового розслідування встановлено, що 13.04.2016 р. близько 03:00 год., точний час досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_6 приїхав до квартири, розташованої за адресою АДРЕСА_3 . Під час перебування у вказаній квартирі між ОСОБА_6 та ОСОБА_11 на ґрунті ревнощів, виник словесний конфлікт, в результаті якого ОСОБА_11 вийшла з квартири та пішла у сторону будинку за адресою АДРЕСА_4 . Після чого, ОСОБА_6 пішов за ОСОБА_11 та наздогнав її поблизу вказаного будинку, у подальшому вони піднялись на 9 поверх вказаного будинку та вийшли на відкритий балкон загального користування. Перебуваючи на відкритому балконі загального користування, між ОСОБА_6 та ОСОБА_11 продовжився конфлікт на ґрунті ревнощів, під час якого у останнього виник раптовий умисел, спрямований на умисне протиправне заподіяння смерті ОСОБА_11 . З метою реалізації свого злочинного умислу, направленого на протиправне заподіяння смерті ОСОБА_11 , усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання у вигляді смерті ОСОБА_11 , близько 03:30 год. ОСОБА_6 , розуміючи, що за його діями ніхто не стежить, маючи значну фізичну перевагу, схопив руками за верхній одяг ОСОБА_11 та перекинув останню через обмежувальні перила вищевказаного відкритого балкону. Після чого, ОСОБА_11 впала обличчям донизу на асфальтне покриття, внаслідок падіння ОСОБА_11 отримала наступні тілесні ушкодження: сполучну травму тіла (множинні переломи кісток скелету з ушкодженням внутрішніх органів і м'яких тканин), з розвитком крововтрати та шоку, від яких померла на місці. Органом досудового розслідування дії ОСОБА_12 кваліфіковано за ч. 1 ст. 115 КК України, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині.
Крім того, в клопотанні зазначається, що встановлено, що ОСОБА_6 , який перебував у м. Харкові, виник злочинний умисел, спрямований на виготовлення та зберігання з метою збуту та збут зображень порнографічного характеру. Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на виготовлення та зберігання з метою збуту та збут зображень порнографічного характеру, ОСОБА_6 , 31.05.2020 р. о 02:55 год. за допомогою свого особистого мобільного телефону «Xiaomi» моделі «М1804Е4А» сфотографував своє оголене тіло, в саме чоловічий статевий орган та оголене тіло ОСОБА_13 , в результаті чого створив графічний файл із назвою IMG_20200531_025509.jpg розміром 3, 57 МБ, який відповідно до висновку експерта № КСЕ-19/111-20/63330 від 28.01.2021 відноситься до продукції порнографічного характеру. Вказаний файл ОСОБА_6 зберігав на своєму особистому телефоні. У подальшому, продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, спрямований на зберігання з метою збуту та збут зображень порнографічного характеру, о 07:51 год. 31.05.2020, перебуваючи у м. Харків, ОСОБА_6 збув вказаний вище графічний файл шляхом пересилання його через мессенджер «Viber» на мобільний номер НОМЕР_1 , яким користується ОСОБА_14 . Органом досудового розслідування дії ОСОБА_6 кваліфіковано за ч. 1 ст. 301 КК України, тобто виготовлення та зберігання з метою збуту та збут зображень порнографічного характеру.
Також, як слідує зі змісту клопотання прокурора, досудовим розслідуванням встановлено, що у невстановлену досудовим розслідуванням час та місці, за допомогою мобільного телефону «Xiaomi» моделі «М1804Е4А» у невстановлений спосіб ОСОБА_6 зберіг на внутрішню пам'ять вказаного телефону відеофайл з назвою « НОМЕР_2 .mp4» розміром 115 МБ, тривалістю 53 секунди, який відповідно до висновку експерта № КСЕ-19/111-20/63330 від 28.01.2021 відноситься до продукції порнографічного характеру. Вказаний відеофайл ОСОБА_6 зберігав на особистому телефону. У подальшому, продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, спрямований на зберігання з метою збуту та збут відеопродукції порнографічного характеру, о 16:16 год. 19.08.2020, перебуваючи у с. Нижня Дубечня Вишгородського району Київської області, ОСОБА_6 повторно збув зазначений відеофайлі шляхом пересилання його через мессенджер «Viber» на мобільний номер НОМЕР_3 , яким користується ОСОБА_15 . Органом досудового розслідування дії ОСОБА_6 кваліфіковано за ч. 3 ст. 301 КК України, тобто зберігання з метою збуту та збут відеопродукції порнографічного характеру, вчинене повторно.
Зі змісту клопотання прокурора слідує, що, окрім обґрунтованості обвинувачення, пред'явленого ОСОБА_6 , встановлено наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 3-5 ч. 1 ст. 177 КПК України. Зазначається, що обвинувачений, перебуваючи на волі, може переховуватись від суду, усвідомлюючи невідворотність покарання за злочини, один з яких є особливо тяжким, буде намагатись уникнути кримінальної відповідальності шляхом зміни місця проживання, а також здійснювати дії, направлені на переховування від суду. Обвинувачений ОСОБА_6 неодноразово виїжджав на тривалий час за межі України, з метою працевлаштування на території іноземних держав, що свідчить про можливість залишення обвинуваченим території України з метою уникнення від кримінальної відповідальності. Обвинувачений ОСОБА_6 може незаконно впливати на потерпілих, свідків у цьому кримінальному провадженні з метою зміни їхніх показань на його користь. Вказаний ризик обґрунтовується тим, що обвинувачений ОСОБА_6 , перебуваючи у ДУ «Київський слідчий ізолятор» через своїх родичів та особисто телефонним зв'язком намагався незаконно впливати на свідка у кримінальному провадженні, йому відомі адресні дані свідків та потерпілих. Обвинувачений ОСОБА_6 може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, не прибувати у судові засідання, іншим чином затягувати розгляд кримінального провадження. Також, обвинувачений ОСОБА_6 може вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки на розгляді Вишгородського районного суду Київської області перебуває обвинувальний акт за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15 ч. 1 ст. 115 КК України. Зазначається, що обвинувачений схильний до нанесення тілесних ушкоджень жінкам, з якими він зустрічається, що підтверджується ухвалою Солом'янського районного суду міста Києва від 07.02.2018, якою у зв'язку із закінченням строку давності притягнення до кримінальної відповідальності ОСОБА_6 звільнено від кримінальної відповідальності за ч. 2 ст. 125 КК України. Жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти зазначеним ризикам, та єдиним запобіжним заходом, який здатен забезпечити виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків та унеможливить реалізацію вказаних ризиків є запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Потерпіла ОСОБА_4 , представник потерпілої ОСОБА_16 адвокат ОСОБА_5 підтримали клопотання прокурора, просили застосувати відносно обвинуваченого ОСОБА_6 запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів.
Обвинувачений ОСОБА_6 , захисники обвинуваченого адвокати ОСОБА_7 , ОСОБА_8 заперечували проти задоволення клопотання прокурора про застосування відносно обвинуваченого запобіжного заходу у виді тримання під вартою з підстав, що обвинувачений ОСОБА_6 не має наміру переховуватись від суду та зобов'язується прибувати за кожним викликом у судові засідання. Зазначили, що обвинувачений ОСОБА_6 має постійне місце проживання, роботи, матір похилого віку, що свідчить про наявність стійких соціальних зв'язків. На переконання сторони захисту, обвинувачення, пред'явлене ОСОБА_6 , є необґрунтованим та матеріали кримінального провадження не містять доказів винуватості ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень. Також, як пояснили захисники, відповідно до ухвали Вишгородського районного суду Київської області від 24.11.2021 року відносно обвинуваченого ОСОБА_6 було визначено заставу у якості запобіжного заходу у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15 ч. 1 ст. 115 КК України, яка була внесена на депозитний рахунок суду, умови застави обвинуваченим не порушувались, він прибував за кожним викликом до Вишгородського районного суду Київської області. Просили відмовити у задоволенні клопотання прокурора у повному обсязі, оскільки відсутні ризики, передбачені ст. 177 КПК України. Захисник ОСОБА_8 просила суд відкласти підготовче судове засідання у зв'язку із тим, що 15.12.2021 року між нею та обвинуваченим ОСОБА_6 було укладено угоду про надання правової допомоги, а тому їй необхідно ознайомитись з матеріалами кримінального провадження, просила у судовому засіданні вирішити тільки клопотання прокурора та особи, яка вирішила виступити поручителем обвинуваченого, після чого просила відкласти підготовче судове засідання на іншу дату.
До Солом'янського районного суду міста Києва від ОСОБА_9 надійшла заява про взяття особи на поруки, в якій ОСОБА_9 просить суд обрати відносно ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді особистої поруки ОСОБА_9 , який є виконуючим обов'язки генерального директора ДП «Науковий селекційно-генетичний центр рибництва», депутатом VI скликання Києво-Святошинської районної ради Київської області.
У судовому засіданні ОСОБА_9 підтримав подану ним заяву, зазначив, що йому відомо, у вчиненні яких кримінальних правопорушень обвинувачується ОСОБА_6 , він бажає виступити його поручителем та зобов'язується забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого ОСОБА_6 .
Прокурор заперечував проти задоволення заяви ОСОБА_9 про взяття обвинуваченого ОСОБА_6 на поруки, оскільки цей запобіжний захід не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого, саме тому прокурором до суду подано клопотання про обрання відносно обвинуваченого запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Потерпіла ОСОБА_4 , представник потерпілої ОСОБА_16 адвокат ОСОБА_5 заперечували проти задоволення клопотання ОСОБА_9 , підтримали позицію прокурора.
Обвинувачений ОСОБА_6 , захисники обвинуваченого адвокати ОСОБА_7 , ОСОБА_8 просили задовольнити клопотання ОСОБА_9 , оскільки поручитель є особою, яка має авторитет у суспільстві, знайомий з обвинуваченим, що у своїй сукупності забезпечить належну процесуальну поведінку обвинуваченого ОСОБА_17 без застосування до нього запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Заслухавши пояснення учасників кримінального провадження, дослідивши матеріали клопотання прокурора про обрання обвинуваченому ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, клопотання ОСОБА_9 про взяття особи на поруки, та додані до обвинувального акту матеріали, суд дійшов до наступних висновків.
Відповідно до ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу
Згідно із ч. ч. 1, 2 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Так, судом на виконання ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання прокурора про обрання відносно обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою було встановлено, що ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 115, ч. ч. 1, 3 ст. 301 КК України, а саме, в умисному протиправному заподіянні смерті іншій людині; виготовленні та зберіганні з метою збуту та збут зображень порнографічного характеру; зберіганні з метою збуту та збут відеопродукції порнографічного характеру, вчиненому повторно.
Враховуючи, що суд на даному етапі розгляду кримінального провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх належності, допустимості та достатності для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, таким чином, з огляду на наведені у клопотанні прокурора доводи, суд приходить до висновку про обґрунтованість підозри ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 115, ч. ч. 1, 3 ст. 301 КК України.
Суд звертає увагу на те, що поняття «обґрунтована підозра» наведено в п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якого обґрунтована підозра означає, що існують факти і інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Джон Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28.10.1994, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.09.1990).
При оцінці ризику переховування від правосуддя може братися до уваги (поряд з іншими обставинами) і загроза відносно суворого покарання. Так, у рішення ЄСПЛ «Пунцельт проти Чехії» («Punzelt v. Czech Republic») 31315/96 від 25.04.2000, Страсбурзький суд визнав достатнім мотивування чеських судів, що прийняли рішення про тримання під вартою з огляду в тому числі на те, що заявникові загрожувало відносно суворе покарання.
Так, в ході судового розгляду клопотання знайшли своє підтвердження ризики, передбачені п. п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Зокрема, існують ризики того, що обвинувачений ОСОБА_6 може переховування від суду; незаконно впливати на потерпілих, свідків у даному кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення.
Зазначені висновки суду ґрунтуються на тому, що ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, тяжкого злочину, передбаченого ч. 3 ст. 301 КК України, та нетяжкого злочину, передбаченого ч. 1 ст. 301 КК України, за вчинення яких обвинуваченому може загрожувати покарання у виді позбавлення волі на строк до п'ятнадцяти років позбавлення волі, а тому, усвідомлюючи невідворотність покарання, яке може бути йому призначено судом у випадку визнання його винуватим у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, існує ризик того, що обвинувачений ОСОБА_6 може вживати заходів, спрямованих на переховування від суду.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув'язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв'язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контактами.
У статті 5 Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи R(80) 11 від 27.06.1980 р. «Про взяття під варту до суду» зауважується, що при розгляді питання про необхідність тримання під вартою судовий орган повинен брати до уваги обставини конкретної справи, у тому числі характер та тяжкість інкримінованого злочину.
Згідно із інформацією із роздруківки з бази даних щодо перетинання державного кордону України ОСОБА_6 від 04.06.2021 року, яка додана до клопотання прокурора, слідує, що протягом 2016, 2018, 2019, 2020 років ОСОБА_6 неодноразово виїзжав з України, що може свідчити про існування ризику того, що обвинувачений ОСОБА_6 , перебуваючи на волі, може вчиняти дії, спрямовані на виїзд за межі України з метою уникнення від кримінальної відповідальності, яка може йому загрожувати у випадку встановлення судом під час розгляду справи по суті винуватості останнього у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушеннях.
Суд також визнає доведеним ризик того, що обвинувачений ОСОБА_6 може впливати на свідків та потерпілих у даному кримінальному провадженні з метою зміни останніми своїх показів, оскільки обвинуваченому ОСОБА_6 під час виконання вимог ст. 290 КПК України стали відомими анкетні та контактні відомості потерпілих та свідків у даному кримінальному провадженні, крім того обвинувачений, перебуваючи у ДУ «Київський слідчий ізолятор» через своїх родичів та особисто телефонним зв'язком намагався здійснити вплив на свідка ОСОБА_18 , про що до клопотання прокурора додані відповідні роздруківки смс-спілкування.
Оцінюючи доводи клопотання прокурора про обрання відносно обвинуваченого ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, суд вважає доведеними також і існування ризиків, що обвинувачений ОСОБА_6 може вчинити інше кримінальне правопорушення та перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, оскільки ОСОБА_6 пред'явлено обвинувачення у вчиненні іншого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15 ч. 1 ст. 115 КК України, кримінальне провадження за даних обставин перебуває на розгляді Вишгородського районного суду Київської області. У рамках даного кримінального провадження відносно ОСОБА_6 було застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на два місяці, тобто до 24.01.2022 року включно, із правом внесення застави у розмірі 300 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 681 000 грн., яка була внесена за обвинуваченого ОСОБА_6 26.11.2021 року, у зв'язку із чим його було звільнено з-під варти з ДУ «Київський слідчий ізолятор» 26.11.2021 р. Судом також при оцінці наявності даного ризику враховується і та обставина, що ухвалою Солом'янського районного суду міста Києва від 07.02.2018 року ОСОБА_6 було звільнено від кримінальної відповідальності за ч. 2 ст. 125 КК України з нереабілітуючих підстав, у зв'язку із закінченням строку давності притягнення до кримінальної відповідальності.
Під час розгляду клопотання прокурора, судом також враховано особу обвинуваченого ОСОБА_6 , який має постійне місце проживання за адресою АДРЕСА_2 , раніше не судимий, відносно якого на розгляді Вишгородського районного суду Київської області перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15 ч. 1 ст. 115 КК України. До суду учасниками кримінального провадження не були подані документи, на підтвердження сімейного статусу обвинуваченого, наявності на його утриманні малолітніх чи неповнолітніх дітей, непрацездатних осіб, доказів працевлаштування останнього, інші характеризуючи матеріали, що б могло свідчити про наявність в обвинуваченого ОСОБА_6 стійних соціальних зв'язків.
За змістом ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Таким чином, виходячи з вищевикладеного, із врахуванням положень п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України, та враховуючи особу обвинуваченого ОСОБА_6 , який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 115, ч. ч. 1, 3 ст. 301 КК України, наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, тяжкість покарання, що може загрожувати обвинуваченому у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, суд вважає, що вказані обставини свідчать про недостатність застосування більш м'якого запобіжного заходу для запобігання зазначеним ризикам та забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого ОСОБА_6 у даному кримінальному провадженні.
Тому, відповідно до положень п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України, суд вважає необхідним застосувати до обвинуваченого ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.
Відповідно до п. 2 ч. 4 ст. 183 КПК України суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, який спричинив загибель людини.
Таким чином, оскільки, як зазначено в обвинувальному акті, ОСОБА_6 обвинувачується в умисному протиправному заподіянні смерті ОСОБА_11 , суд доходить висновку про відсутність підстав для визначення розміру застави обвинуваченому ОСОБА_6 при обранні відносно нього запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Стосовно поданої заяви ОСОБА_9 про взяття особи на поруки, суд приходить до висновку про відсутність підстав для її задоволення, оскільки більш м'який запобіжний захід, аніж тримання під вартою, не зможе забезпечити належної процесуальної поведінки обвинуваченого ОСОБА_6 та запобіганню ризикам, існування яких встановлено судом в постановленій ухвалі.
Отже, клопотання прокурора відділу Київської обласної прокуратури ОСОБА_3 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_6 підлягає задоволенню, у задоволенні заяви ОСОБА_9 про взяття особи на поруки, - суд відмовляє.
Керуючись ст.29 Конституції України, ст. ст. 314, 315, 131, 132, 176-178, 180, 183, 184, 186, 193, 194, 196, 197, 376 КПК України, суддя, -
Клопотання прокурора відділу Київської обласної прокуратури ОСОБА_3 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 115, ч. ч. 1, 3 ст. 301 КК України, - задовольнити.
Обрати відносно обвинуваченого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів, тобто до 12 лютого 2022 року включно.
Визначити строк дії ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до 12 лютого 2022 року включно.
У задоволенні заяви ОСОБА_9 про взяття особи на поруки, - відмовити.
Ухвала суду підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Київської обласної прокуратури ОСОБА_3 .
Клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_6 адвоката ОСОБА_8 про відкладення підготовчого судового засідання, - задовольнити.
Підготовче судове засідання відкласти на 05 січня 2022 року 14 год. 00 хв.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду через Солом'янський районний суд міста Києва протягом 7 (семи) днів з моменту проголошення ухвали.
Суддя ОСОБА_1