ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/16828/20
провадження № 2/753/1417/21
"02" листопада 2021 р. Дарницький районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді - Лужецької О.Р.,
при секретарі - Григораш Н.М.,
за участю:
позивача ОСОБА_1 ,
відповідача ОСОБА_2 ,
розглянув в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з додатковою відповідальністю Страхової компанії «Альфа-Гарант», ОСОБА_2 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, -
У жовтні 2020 року позивач, ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідачів, ТДВ СК «Альфа-Гарант» (далі по тексту - Відповідач 1), ОСОБА_2 (далі по тексту - Відповідач 2) про стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди. Позивач уточнивши позовні вимоги просить суд: стягнути з ТДВ СК «Альфа-Гарант» на свою користь страхове відшкодування в розмірі 25 095 грн. 88 коп., пеню в розмірі 2 553 грн. 84 коп.; стягнути з ОСОБА_2 франшизу в розмірі 2 000 грн.; стягнути солідарно з відповідачів моральну шкоду в розмірі 10 000 грн., та судові витрати.
Свої вимоги обґрунтовує тим, що 18.10.2019 р. в м. Києві на перехресті вул. Дарницьке шосе та вул. Сортувальній сталася дорожньо-транспортна пригода за участі автомобіля «Hyundai Elantra», д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_2 та автомобіля «Volkswagen Transporter», д.н.з. НОМЕР_2 , що належить ОСОБА_1 . Вина водія, ОСОБА_2 у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди та в скоєнні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, підтверджується постановою Дарницького районного суду м. Києва від 19.11.2019 р. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди був пошкоджений автомобіль «Volkswagen Transporter», д.н.з. НОМЕР_2 , власником якого є позивач.
Вказує, що для визначення завданого йому матеріального збиту залучив експерта. Відповідно до звіту №08/09/20 складеного 30.09.2020 р. ФОП ОСОБА_3 вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля «Volkswagen Transporter», д.н.з. НОМЕР_2 , внаслідок ДТП складає 28 052 грн. 44 коп.
На момент ДТП цивільно-правова відповідальність винуватця ДТП за шкоду заподіяну здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу «Hyundai Elantra», д.н.з. НОМЕР_1 була застрахована у ТДВ СК «Альфа-Гарант», згідно із полісом АМ/9917678 від 12.04.2019 р., ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну 100 000 грн., розмір франшизи 2 000 грн. Зазначає, що ТДВ СК «Альфа-Гарант» сплатив на користь позивача страхове відшкодування в сумі 2 925 грн. 83 коп.
Оскільки розмір заподіяних збитків перевищує сплачену відповідачем-1 суму відшкодування, позивач звернувся до суду з даним позов в якому просить стягнути з відповідача 1 на свою користь різницю між фактичним розміром шкоди та страховою виплатою, яка складає 25 095 грн. 88 коп.
Крім того позивач, посилаючись на пропуск відповідачем-1 строку для виплати відшкодування просить стягнути з останнього пеню в розмірі 2 553 грн. 84 коп.
Зазначає, що внаслідок ДТП та ухиленням відповідачем-1 від своєчасної та повної виплати страхового відшкодування йому було завдано моральної шкоди, яку позивач оцінює в 10 000 грн., як просить стягнути солідарно з відповідачів.
Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 29.10.2020 р. відкрито провадження у даній справі та постановлено проводити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
22.02.2021 р. представник ТДВ СК «Альфа-Гарант» подав до суду відзив на позовну заяву, в якому, заперечуючи проти позовних вимог вказав наступне.
13.01.2020 р. ОСОБА_1 було подано до ТДВ СК «Альфа-Гарант» заяву про страхове відшкодування за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АМ/9917678 щодо пошкодженого у ДТП 18.10.2019 р. транспортного засобу «Volkswagen Transporter», д.н.з. НОМЕР_2 .
13.01.2020 р. уповноваженою ТДВ СК «Альфа-Гарант» особою, у присутності позивача, було проведено огляд пошкодженого автомобіля «Volkswagen Transporter», д.н.з. НОМЕР_2 , про що складений протокол огляду транспортного засобу, який було підписано Позивачем без жодних зауважень.
Відповідно до аварійного сертифікату №55-D/65/8 складеного 28.05.2020 р. аварійним комісаром ОСОБА_4 вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля «Volkswagen Transporter», д.н.з. НОМЕР_2 , внаслідок ДТП, з урахуванням 20% ПДВ складає 4 925 грн. 83 коп.
Таким чином розмір страхового відшкодування, з вирахуванням франшизи 2 000, становить 2 925 грн., що було сплачено відповідачу 02.06.2020 р.
Звіт №08/09/20 від 30.09.2020 р. про оцінку матеріального збитку, який наданий позивачем не може бути належним та допустимим доказом, оскільки оцінювач здійснив огляд транспортного засобу «Volkswagen Transporter», д.н.з. НОМЕР_2 через 11 місяців після настання ДТП. Під час огляду пошкодженого ТЗ представником ТДВ СК «Альфа-Гарант» було зафіксовано показання одометру (пробіг) 205341 км., а у звіті наданому позивачем, показання одометру становлять 213860 км. Отже позивач протягом 11 місяців використовував автомобіль, який здійснив пробіг 8 519 км. Саме дії позивача призвели до збільшення вартості відновлювального ремонту автомобіля.
20.04.2021 р. позивач подав до суду відповідь на відзив на позовну заяву, в якому наводить спростування обставин викладених у відзиві та наполягає на задоволенні позовних вимог. Зазначає, що доданий до позову звіт №08/09/20 від 30.09.2020 р. було складено правомірно, належною особою і з урахуванням вимог законодавства України. Вказує, що за час коли пошкоджений автомобіль проїхав 8519 км. за 11 місяців характер і перелік пошкоджень не змінився, а використання автомобіля погіршити його стан.
В судовому засіданні, позивач підтримав позовні вимоги у повному обсязі.
Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні визнала позовні вимоги в частині стягнення франшизи в розмір 2 000 грн., щодо іншої частини вимог заперечувала проти їх задоволення.
Всебічно проаналізувавши обставини справи в їх сукупності, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному і об'єктивному розгляді справи, зібрані по справі докази, керуючись законом, суд дійшов до висновку, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
18.10.2019 р. в м. Києві на перехресті вул. Дарницьке шосе та вул. Сортувальній сталася дорожньо-транспортна пригода за участі автомобіля «Hyundai Elantra», д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_2 та автомобіля «Volkswagen Transporter», д.н.з. НОМЕР_2 , що належить ОСОБА_1 .
Постановою Дарницького районного суду м. Києва від 19.11.2019 р. ОСОБА_2 визнано винною у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди та в скоєнні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. (а.с.10)
Згідно з ч. 6 ст. 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Таким чином, вина відповідача ОСОБА_2 у скоєнні ДТП є підтвердженою.
Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди був пошкоджений автомобіль «Volkswagen Transporter», д.н.з. НОМЕР_2 , власником якого є позивач.
На момент ДТП цивільно-правова відповідальність винуватця ДТП за шкоду заподіяну здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу «Hyundai Elantra», д.н.з. НОМЕР_1 була застрахована у ТДВ СК «Альфа-Гарант», згідно із полісом №АМ/9917678 від 12.04.2019 р., ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну 100 000 грн., розмір франшизи 2 000 грн. (а.с.57)
Як вбачається із матеріалів справи, 13.01.2020 р. ОСОБА_1 подав до ТДВ СК «Альфа-Гарант» заяву про страхове відшкодування за договором (полісом) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АМ/9917678. (а.с.58)
13.01.2020 р. уповноваженим ТДВ СК «Альфа-Гарант» аварійним комісаром, у присутності позивача, було проведено огляд пошкодженого автомобіля «Volkswagen Transporter», д.н.з. НОМЕР_2 , про що складений протокол огляду транспортного засобу від 13.01.2020, який було підписано Позивачем. (а.с.59)
Відповідно до аварійного сертифікату №55-D/65/8 складеного 28.05.2020 р. аварійним комісаром ОСОБА_4 , залученим ТДВ СК «Альфа-Гарант» вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля «Volkswagen Transporter», д.н.з. НОМЕР_2 , внаслідок ДТП, з урахуванням 20% ПДВ складає 4 925 грн. 83 коп. (а.с.61)
Як вбачається із матеріалів справи, 02.06.2020 р. ТДВ СК «Альфа-Гарант» сплатило на користь позивача страхове відшкодування, з вирахуванням франшизи, у розмірі 2 925 грн. 83 коп.
Позивач не погоджується з даною сумою страхового відшкодування, вважає її заниженою. Вказує, що вартість повного відшкодування значно перевищує сплачену відповідачем суму.
Як на підставу своїх вимог позивач посилається на звіт №08/09/20 складений 30.09.2020 р. ФОП ОСОБА_3 , відповідно до якого вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля «Volkswagen Transporter», д.н.з. НОМЕР_2 , внаслідок ДТП складає 28 052 грн. 44 коп. (а.с.19-23)
Однак, наданий позивачем звіт №08/09/20 складений 30.09.2020 р. ФОП ОСОБА_3 не може бути взятий судом до уваги, з огляду на наступне.
З доданого до звіту №08/09/20 протоколу технічного огляду КТЗ, вбачається, що огляд автомобіля «Volkswagen Transporter», д.н.з. НОМЕР_2 здійснено 03.09.2020 р., тобто через 11 місяців після настання ДТП. Під час даного огляду транспортного засобу зафіксовано показання одометру (пробіг) 213860 км.
Однак, з протоколу огляду ТЗ, складеного 13.01.2020 уповноваженим ТДВ СК «Альфа-Гарант» аварійним комісаром, вбачається, що показання одометру (пробіг) становлять 205341 км.
Таким чином, пошкоджений внаслідок ДТП автомобіль «Volkswagen Transporter», д.н.з. НОМЕР_2 використовувався протягом 11 місяців та здійснив за вказаний період пробіг 8 519 км., що призвело до збільшення вартості відновлювального ремонту автомобіля.
Крім того, суд не бере до уваги звіт №08/09/20 складений 30.09.2020 р. ФОП ОСОБА_3 оскільки даний звіт складений суб'єктом оціночної діяльності, який не був попереджений про кримінальну відповідальність.
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» проведення оцінки майна є обов'язковим у випадках: визначення збитків або розміру відшкодування у випадках, встановлених законом.
Згідно з ст. 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України
Відповідно до ст. 34.2 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» протягом 10 робочих днів з дня отримання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) зобов'язаний направити свого представника (працівника, аварійного комісара або експерта) на місце настання страхового випадку та/або до місцезнаходження пошкодженого майна для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків.
Якщо представник страховика (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) не з'явився у визначений строк, потерпілий має право самостійно обрати аварійного комісара або експерта для визначення розміру шкоди. У такому разі страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) зобов'язаний відшкодувати потерпілому витрати на проведення експертизи (дослідження). (ст.34.3 Закону)
Для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків страховиком та МТСБУ залучаються їх працівники. Страховиком, МТСБУ та потерпілими також можуть залучатися аварійні комісари, експерти або юридичні особи, у штаті яких є аварійні комісари чи експерти. (ст.34.4 Закону)
Разом з тим, щодо аварійного сертифікату №55-D/65/8 складеного 28.05.2020 р. аварійним комісаром ОСОБА_4 , залученим ТДВ СК «Альфа-Гарант», слід зазначити наступне.
Вбачається, що представник ТДВ СК «Альфа-Гарант» провів огляд пошкодженого транспортного засобу в день звернення позивача із заявою про страхове відшкодування.
13.01.2020 р. уповноваженим ТДВ СК «Альфа-Гарант» аварійним комісаром, у присутності позивача, було проведено огляд пошкодженого автомобіля «Volkswagen Transporter», д.н.з. НОМЕР_2 , про що складений протокол огляду транспортного засобу від 13.01.2020, який було підписано Позивачем. (а.с.59)
Вбачається, що претензій чи зауважень до проведеного огляду пошкодженого автомобіля Позивач не пред'явив і своїм особистим підписом в протоколі огляду від 13.01.2020 підтвердив правильність, повноту проведеного огляду і належну фіксацію його результатів.
На підставі даного протоколу огляду аварійним комісаром ОСОБА_4 , залученим ТДВ СК «Альфа-Гарант», складено сертифікат №55-D/65/8 від 28.05.2020 р., згідно з яким вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля «Volkswagen Transporter», д.н.з. НОМЕР_2 , внаслідок ДТП, з урахуванням 20% ПДВ складає 4 925 грн. 83 коп.
З огляду на вищевикладене суд, вважає аварійний сертифікат №55-D/65/8 складений 28.05.2020 р. аварійним комісаром ОСОБА_4 , залученим ТДВ СК «Альфа-Гарант», вірним та обґрунтованим і таким, що не суперечить матеріалам справи, і може бути взятим до уваги судом при ухваленні рішення.
Згідно з ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
Відповідно до статей 1166, 1187 ЦК України шкода, завдана особі чи майну фізичної або юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала. Обов'язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, - незалежно від наявності вини.
Відповідно до ч.ч. 1-2, 5 ст. 1187 ЦК України шкода, джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.
За змістом п.1 ч. 1 ст. 988 ЦК України страховик зобов'язаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором.
Відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону України «Про страхування» (далі по тексту - ЗУ «Про страхування») страхова виплата це грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку.
Відповідно до ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: 1) шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
У відповідності зі ст. 979 ЦК України, за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Відповідно до ст. 5 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.
Відповідно до п. 22.1. ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Згідно зі ст. 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.
Статтею 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» визначено, що розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від страхової суми, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих. Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.
Таким чином суд вважає, що ТДВ СК «Альфа-Гарант» прийнято законне рішення про виплату позивачеві страхового відшкодування в розмірі 2 925 грн. 83 коп., яке розраховано у порядку встановленому законодавством. Отже в задоволенні вимоги про стягнення з ТДВ СК «Альфа-Гарант» страхового відшкодування в розмірі 25 095 грн. 88 коп. слід відмовити.
Щодо позовної вимоги про стягнення з ТДВ СК «Альфа-Гарант» пені в розмірі 2 553 грн. 84 коп., суд дійшов до наступного висновку.
Відповідно до п. 36.2 ст. 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний: у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його.
Згідно п. 36.5. вказаного Закону за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування (регламентної виплати) з вини страховика (МТСБУ) особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє протягом періоду, за який нараховується пеня.
Вбачається, що ОСОБА_1 звернувся до ТДВ СК «Альфа-Гарант» із заявою про страхове відшкодування 13.01.2020 р., а страхове відшкодування було виплачено 02.06.2020 р.
Таким чином, відбулось прострочення виплати страхового відшкодування за даним страховим випадком, у зв'язку із чим підлягає нарахуванню пеня в розмірі 68 грн. 73 коп.
Отже вимогу про стягнення пені слід задовольнити частково в розмір 68 грн. 73 коп.
Щодо позовної вимоги про стягнення з ТДВ СК «Альфа-Гарант» моральної шкоди, суд виходить з наступного.
Статтею 261 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» встановлено, що страховиком (у випадках, передбачених підпунктами "г" і "ґ" пункту 41.1 та підпунктом "в" пункту 41.2 статті 41 цього Закону, - МТСБУ) відшкодовується потерпілому - фізичній особі, який зазнав ушкодження здоров'я під час дорожньо-транспортної пригоди, моральна шкода у розмірі 5 відсотків страхової виплати за шкоду, заподіяну здоров'ю.
Разом з тим, належних доказів того, що ОСОБА_1 зазнав ушкодження здоров'я під час дорожньо-транспортної пригоди, позивачем не подано та не встановлено судом в ході розгляду справи, а тому і правових підстав для виплати страховиком позивачу моральної шкоди немає.
Щодо позовних вимог в частині стягнення з ОСОБА_2 франшизи суд дійшов до наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 1194 ЦК України, особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Статтею 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» визначено, що розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від страхової суми, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих. Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.
Оскільки фактичний розмір шкоди, спричинений позивачу становить 4 925 грн. 83 коп., страхова компанія відшкодувала 2 925 грн. 83 коп., тому суд вважає за можливе стягнути з відповідача на користь позивача матеріальну шкоду в сумі 2 000 грн. (розмір франшизи).
Стосовно стягнення з відповідача ОСОБА_2 завданої позивачу моральної шкоди, суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ч. 1 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
ідповідно до ч.ч. 2, 5 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.
Пунктом 4 постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» визначено, що позивачем має бути зазначено в чому полягає моральна шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її завдано позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується.
Згідно положень п.5 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній або юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
Пунктом 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 31.03.1995 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого - спростування інформації редакцією засобу масової інформації.
Вивчивши зібрані у справі письмові докази та встановивши обставини справи, суд приходить до висновку, що позивачу дійсно завдано моральної шкоди у зв'язку із пошкодженням належного йому майна, що в свою чергу призводить до моральних страждань, які вимагають додаткових зусиль для організації життя. При визначенні розміру моральної шкоди суд враховує характер правопорушення, глибину душевних страждань позивача, завданих пошкодженням його майна, а також керується принципами співмірності, розумності та справедливості, і приходить до висновку про необхідність зменшення заявленого до стягнення розміру моральної шкоди.
Наданими суду документами позивачем не було доведено обсягу моральних та фізичних страждань, який би відповідав вимогам щодо відшкодування в розмірі 10 000 грн.
Дана сума є дещо завищеною. Тому з урахуванням викладених обставин, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, з урахуванням глибини душевних страждань позивача, суд приходить до висновку про часткове задоволення вимог щодо відшкодування моральної шкоди у розмірі 500 грн.
Відповідно до ч.ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Враховуючи вищевикладене, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши обставини справи, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.
Розподіл судових витрат у вигляді судового збору здійснити пропорційно розміру задоволених позовних вимог відповідно до ст. 141 ЦПК України.
На підставі викладеного та керуючись ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст.ст. 10, 12, 76-81, 141, 265, 268, 274, 279 Цивільного процесуального кодексу Украйни, суд
Позов ОСОБА_1 до Товариства з додатковою відповідальністю Страхової компанії «Альфа-Гарант», ОСОБА_2 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди - задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю Страхової компанії «Альфа-Гарант» (код ЄДРПОУ 32382598, місцезнаходження: м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) пеню в розмірі 68 грн. 73 коп.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , відомості про РНОКПП відсутні, адреса: АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 ) франшизу в розміру 2 000 грн., моральну шкоду в розмірі 500 грн. та судовий збір в розмірі 168 грн. 16 коп.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
СУДДЯ О.Р. ЛУЖЕЦЬКА