Справа № 724/1506/21
Провадження № 2/724/481/21
10 грудня 2021 року Хотинський районний суд Чернівецької області в складі:
головуючого судді: Єфтеньєва О.Г.
при секретарі: Філіпчуку Д.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в м. Хотин Чернівецької області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики, -
26.07.2021 року до Хотинського районного суду Чернівецької області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики.
В обґрунтуванні своєї позовної заяви позивач зазначає, що 23 вересня 2016 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 був укладений і нотаріально посвідчений приватним нотаріусом Чернівецького міського нотаріального округу Суружіу М.Д., договір позики на умовах якого позивач передав відповідачу грошові кошти в розмірі 389 000 грн. Відповідач в свою чергу отримав грошові кошти та склав розписку, яка була вчинена ОСОБА_2 , безпосередньо на бланку договору позики від 23.09.2016 року в день його підписання сторонами. Отриману суму позики в розмір 389 000 грн., відповідач зобов'язався повернути позивачу не пізніше 23.09.2018 року про що було зазначено у п 2 договору позики. Однак відповідач не виконав своїх зобов'язань та не повернув позичені кошти та чим порушив умови укладеного між ними договору позики. Крім того у відповідності до п.3 договору позики від 23.09.2016 року на відповідача покладається обов'язок спалити заборгованість з урахуванням інфляції та 3 % річних.
Отже вся сума простроченого боргу відповідача перед позивачем становить з урахуванням індексу інфляцій та 3 % річних 502 731,87 грн., з яких: 389 000 грн. заборгованість за договором позики; 80 832,06 грн., інфляційні витрати; 32 899,81 грн., 3 % річних.
Також позивач зазначає, що підтвердженням не виконання відповідачем свого зобов'язання є те що у відповідності до п.7 договору позики від 23.09.2016 року у разі повного виконання зобов'язання за договором позики позикодавець зобов'язаний повернути позичальнику відповідачу примірник договору на якому повинен проставити відмітку про повне виконання зобов'язання та скріпити її своїм підписом наявність у позивача оригінала примірника без відмітки про повне або часткове виконання відповідачем передбачених зобов'язань доводить не виконання відповідачем своїх зобов'язань.
Враховуючи вище викладене просить суд задовольнити його позовну заяву та стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість та судові витрати.
03.11.2021 року до Хотинського районного суду Чернівецької області надійшов від відповідача відзив на позовну заяву в якому відповідач в обґрунтуванні свого відзиву вказує наступне, що 23.09.2016 року між позивачем та відповідачем був укладений і нотаріально посвідчений договір позики на умовах яких відповідач отримав позику, грошові кошти в сумі 389 000 грн. Відповідач у своєму відзиві на позовну заяву стверджує, що ніяких коштів він не отримував, а договір позики був укладений з метою розрахунку товару який був залишений на реалізацію позивачем. Крім того між позивачем та відповідачем були ділові відносини але відповідач зазначає, що позивач чинив на нього психологічний тиск та вказує, що зміст договору позики не відображає дійсну волю відповідача, а тому вважає, що відносини між сторонами є фіктивним правочином, оскільки, жодною сторін не було вчинено фактичних дій та волі сторін договору, спрямованих на реальне виконання укладеного правочину, тобто без наміру створити правові наслідки на момент його вчинення.
Оскільки відповідач стверджує у відзиві на позовну заяву, що фактично коштів не отримував та не мав наміру позичати гроші у позивача, а тому договір позики вважає фіктивним і просить суд відмовити у задоволенні позову про стягнення боргу за договором позики.
08.11.2021 року до Хотинського районного суду Чернівецької області надійшов від позивача відповідь на відзив в якому позивач зазначає, що наведені у відзиві на позов доводи відповідача є неспроможними, не заслуговують на увагу і спрямовані на уникнення повернення боргу з огляду на таке: в матеріалах справи знаходиться копія укладеного 23 вересня 2016 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 який нотаріально посвідчений приватним нотаріусом Чернівецького міського нотаріального округу Суружіу М.Д., та зареєстрованого в реєстрі за № 1363 договір позики, на умовах якого позивач передав відповідачу у позику грошові кошти у сумі 389000,00 грн. Відповідач не заперечує факту підписання ним даного договору і тільки посилається на його фіктивність, мовляв даний договір підміняв правовідносини по наданню позивачем відповідачу товарів на реалізацію, а також зазначає що він був укладений внаслідок психологічного тиску зі сторони позивача. Проте, як зазначено у пункті 6 укладеного і добровільно підписаного відповідачем договору позики, він вчинений за згодою дружини відповідача ОСОБА_3 , яка тоді ж 23.09.2016 надала нотаріально посвідчену заяву про укладення цього договору. Крім того даний договір укладений в присутності нотаріусу, яка роз'яснила сторонам, зокрема й відповідачу, про умови даного договору, його чинності і правові наслідки та вимоги законодавства, про що зазначено у пункті 9 даного договору. Також слід зазначити, що в преамбулі договору позики, в якому розписався відповідач, вказано, що сторони договору, у тому числі і відповідач, при його укладенні діяли усвідомлюючи значення своїх дій та на підставі вільного волевиявлення.
Відносно посилань відповідача на недійсність договору позики, то ним не наведено норми права, яка б встановлювала нікчемність даного правочину. Крім того відповідач не наводить судового рішення про недійсність даного правочину, яке б набуло законної сили.
Відповідачем не спростовано у належний спосіб правомірність укладеного договору позики, відтак його доводи про недійсність цього договору є повністю надуманими і не заслуговують на увагу. Відносно посилань відповідача на те, що ним не було фактично отримано обумовлену договором позики суму грошових коштів, то вони спростовуються вчиненою особисто відповідачем на бланку договору позики письмовою розпискою в отриманні коштів, що нівелює послання відповідача на не отримання позики та фіктивність даного договору. Однак відповідач, наводячи у відзиві свої доводи, не надав жодних доказів у їх підтвердження і процесуальний строк для надання таких доказів на даний час вже сплив.
Зважаючи на викладене та враховуючи додані до позовної заяви докази позивач просить позовні вимоги задовольнити повністю.
Ухвалою Хотинського районного суду Чернівецької області від 09 вересня 2021 року відкрито провадження у справі та призначеного розгляд справи у порядку загального провадження.
Відповідно до ч.4 ст. 19 ЦПК України загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Ухвалою Хотинського районного суду Чернівецької області від 08 листопада 2021 року у задоволенні заяви відповідача ОСОБА_2 про відвід судді відмовлено.
Ухвалою Хотинського районного суду Чернівецької області від 10 грудня 2021 року у задоволенні клопотання ОСОБА_2 про зупинення провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики відмовлено.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі, якщо відповідно до положень Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального засобу не здійснюється.
Представник позивача ОСОБА_4 , в судове засідання не з'явився, подав до суду заяву в якій позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить їх задовольнити не проти розгляду справи у його відсутності.
Інші сторони у судове засідання не з'явилися, хоча були належним чином повідомленні про дату, час та місце судового розгляду справи причини неявки суду не повідомили.
Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.
Так судом встановлено, що відповідно до розрахунку ціни позову з урахуванням інфляції та 3 % річних від простроченої суми на підставі ст. 625 ЦК України та пункту 3 договору позики від 23.09.2016 року в якому зазначено, що сума заборгованості враховуючи індекс інфляції в період з 24.09.2018 року по 19.07.2021 року становить 80 832,06 грн. Щодо 3 % річних сума заборгованості в період з 24.09.2018 року по 19.07.2021 року становить 32 899,81 грн. Разом в період з 24.09.2018 року по 19.07.2021 року інфляційні втрати та 3 % річних від суми заборгованості 389 000 грн., за договором позики становить у сумі 113 731,87 грн. Загальна сума заборгованості становить 502 731,87 грн.
Встановлено, що відповідно до договору позики який був укладено між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 23 вересня 2016 року та який посвідчений приватним нотаріусом Чернівецького міського нотаріального округу Суружіу М.Д та зареєстрований в реєстрі за № 1363 згідно якого ОСОБА_1 , передав, а ОСОБА_2 в свою чергу отримав грошові кошти в розмірі 389 000 грн., що на день передачі було еквівалентно 15 000 дол. США. Крім того відповідно до п.2 договору позики договір позики є безпроцентним, остаточний розрахунок щодо повернення суми позики має бути здійснено не пізніше 23 вересня 2018 року та при цьому остаточна сума повернення повинна становити 389 000 грн., що на день повернення має відповідати еквівалентно 15 000 дол. США. Згідно до п.3. договору позики при неповерненні суми позики своєчасно до 23 вересня 2018 року позикодавець вправі буде пред'явити цей договір до стягнення та вимагати при цьому повернення частини позики яка не сплачена з урахуванням індексу інфляції та 3 % річних. У відповідності п.7. договору позики від 23.09.2016 року у разі повного виконання зобов'язання за договором позики позикодавець зобов'язаний повернути позичальнику примірник договору на якому повинен проставити відмітку про повне виконання зобов'язання та скріпити її своїм підписом наявність у разі неможливості передати позичальнику, позикодавець зобов'язаний надати позичальнику розписку або заяву про одержання грошей і скріпити її своїм підписом.
Відповідно до п. 9 договору позики від 23 вересня 2016 року в якому зазначається, що про умови позики, чинність правочину, порядок укладання договору позики та його правові наслідки учасникам угоди нотаріусом роз'яснено.
Згідно до п. 6 договору позики від 23 вересня 2016 року в якому вказано, що договір вчинено із згодою ОСОБА_3 .
У відповідності до ч.2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Згідно із ст. 1047 ЦК договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми.
На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
Відповідно до ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно до ст.1050 ЦКУ якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
В постанові Верховного Суду України від 02 липня 2014 року у справі N 6-79цс14 зазначено, що "відповідно до норм ст. ст. 1046,1047 ЦК України договір позики (на відміну від договору кредиту) за своєю юридичною природою є реальною односторонньою, оплатною або безоплатною угодою, на підтвердження якої може бути надана розписка позичальника або інший письмовий документ, незалежно від його найменування, з якого дійсно вбачається як сам факт отримання в борг (тобто із зобов'язанням повернення) певної грошової суми, так і дати її отримання".
Постановою Верховного Суду України від 18 вересня 2013 року у справі N 6-63цс13 визначено, що письмова форма договору позики внаслідок його реального характеру є доказом не лише факту укладення договору, але й факту передачі грошової суми позичальнику. Договір позики є двостороннім правочином, а також він є одностороннім договором, оскільки після укладення цього договору всі обов'язки за договором позики, у тому числі повернення предмета позики або рівної кількості речей того ж роду та такої ж якості, несе позичальник, а позикодавець набуває за цим договором тільки права. За своєю суттю розписка про отримання в борг грошових коштів є документом, який видається боржником кредитору за договором позики, підтверджуючи як його укладення, так і умови договору, а також засвідчуючи отримання боржником від кредитора певної грошової суми або речей. Досліджуючи боргові розписки чи договори позики, суди повинні виявляти справжню правову природу укладеного договору, незалежно від найменування документа, і залежно від установлених результатів робити відповідні правові висновки".
Крім того сторони згідно до п. 7 договору позики від 23.09.2016 року погодили, що у разі повного виконання зобов'язання за договором позики позикодавець зобов'язаний повернути позичальнику примірник договору на якому повинен проставити відмітку про повне виконання зобов'язання та скріпити її своїм підписом наявність у разі неможливості передати позичальнику, позикодавець зобов'язаний надати позичальнику розписку або заяву про одержання грошей і скріпити її своїм підписом.
Отже, судом встановлено, що між сторонами було укладено 23.09.2016 року та підписано договір позики який був нотаріально посвідчений та зареєстрований в реєстрі та відповідно до якого позичальник ОСОБА_2 , отримав від позикодавця ОСОБА_1 , грошову суму у розмірі 389 000 грн., без процентно, остаточний розрахунок щодо повернення позики має бути здійснено не пізніше 23 вересня 2018 року у разі не повернення вчасно всієї суми позики позикодавець у праві вимагати на суму, яка залишилася не сплаченою за час прострочення, інфляційні та 3 % річних.
У відповідності до розрахунку інфляційних та 3 % річних на суму заборгованості, яка становить разом 113 731,87 грн., де: 32 899,81 грн., - (3% річних) та 80 832,06 грн., (інфляційні нарахування), що підтверджується розрахунком в матеріалах справи.
Таким чином, позивач передав грошові кошти відповідачу 23.09.2016 року в розмірі 389 000 грн., а відповідач отримав зазначені кошти та зобов'язався їх повернути до 23 вересня 2018 року, що підтверджується договором позики, який підписаний сторонами та нотаріально посвідчений і зареєстрований в реєстрі.
Крім того, відповідач не надав суду жодних доказів та не довів ті обставини щодо фіктивності правочину (нікчемності) договору позики та здійснення на нього психологічного тиску з боку позивача або інших осіб.
Враховуючи вище викладене суд вважає, що позов ОСОБА_1 слід задовольнити в повному обсязі.
Також, згідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог у разі задоволення на відповідача, а тому з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір у розмірі 5 027,40 грн.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 625, 1046, 1047, 1049, 1050 ЦК України, керуючись ст.ст. 12, 76-81, 141, 247, 258, 259, 263 - 265 ЦПК України, суд,-
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації місце проживання: АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце реєстрації місця проживання: АДРЕСА_2 РНОКПП НОМЕР_2 ) грошові кошти на загальну суму у розмірі 502 731,87 грн. (п'ятсот дві тисячі сімсот тридцять одна гривня 87 коп.) у тому числі: сума позики 389 000 грн. (триста вісімдесят дев'ять тисяч гривень) інфляційні нарахування 80 832,06 (вісімдесят тисяч вісімсот тридцять дві гривні 06 копійок) та 3 % річних від простроченої суми у розмірі 32 899,81 грн. (тридцять дві тисячі вісімсот дев'яносто дев'ять гривень 81 копійок).
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації місце проживання: АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце реєстрації місця проживання: АДРЕСА_2 РНОКПП НОМЕР_2 ) судовий збір у розмірі 5 027,40 грн.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Чернівецького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 17.12.2021 року.
Суддя: О.Г. Єфтеньєв