13.12.2021
Справа № 720/2192/21
Провадження № 2/720/786/21
13 грудня 2021 року м. Новоселиця
Новоселицький районний суд Чернівецької області в складі головуючого судді Вівчар Г.А., за участю секретаря судового засідання Факащук А.П.,
розглянувши у порядку спрощеного провадження в залі суду в м. Новоселиця справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про зміну розміру аліментів на утримання дитини,-
встановив:
Позивач звернулася до суду з позовом, про зміну розміру аліментів на утримання дитини.
В позові посилається на те, що на її утриманні перебуває дитина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , батьком якого є відповідач ОСОБА_2 .
Рішенням Новоселицького районного суду Чернівецької області від 22 квітня 2010 року стягнуто аліменти з ОСОБА_2 на її користь на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 в розмірі 500 грн. щомісяця до повноліття дитини.
Однак, прожитковий мінімум на дитину збільшився, а її матеріальне становище погіршилось. Розмір аліментів в сумі 500 грн. не забезпечує реальних потреб дитини, оскільки дитина є інвалідом та потребує особливого догляду.
Просила збільшити розмір аліментів та стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання дитини щомісяця в розмірі в розмірі 1/4 частки від заробітку (доходу) платника аліментів, але не менш ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісяця до повноліття дитини.
Відповідно до ч. 4 ст. 19 ЦПК України, спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, що виникають з трудових відносин, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Відповідно до ч. 1 ст. 274 ЦПК України, у порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута малозначна справа.
Ухвалою судді від 19 листопада 2021 року у справі відкрито провадження і справа призначена до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.
Згідно ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
13 грудня 2021 року відповідач через канцелярію суду подав заяву про визнання заявленого позову. Погоджується на сплату аліментів в розмірі 1/4 частка від заробітку.
Суд враховуючи, що відповідно до вимог ч. 4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову, враховуючи що визнання позову відповідачем не суперечить встановленим обставинам по справі дійшов висновку про задоволення заявлених позовних вимог в повному обсязі з наступних підстав.
Матеріалами справи судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 народився ОСОБА_3 , про що складений актовий запис № 18 Топорівською сільською радою Новоселицького району Чернівецької батьками записані ОСОБА_2 та ОСОБА_4 .
ОСОБА_3 є інвалідом та перебуває на диспансерному обліку, про підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 видане 16 вересня 2009 року
Згідно свідоцтва про розірвання шлюбу серії НОМЕР_2 14 травня 2010 року шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 розірваний, про що складений актовий запис № 56 відділом реєстрації актів цивільного стану Новоселицького районного управління юстиції Чернівецької області, після розірвання шлюбу жінці присвоєно прізвище ОСОБА_5 .
Рішення №2-602 за 2010 рік Новоселицького районного суду від 22 квітня 2010 року стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , щомісяця в розмірі 500 (п'ятсот) грн., починаючи з 25 березня 2010 року до повноліття дитини.
12 липня 2012 року ОСОБА_6 та ОСОБА_7 зареєстрували шлюб, про що складений актовий запис № 05 виконавчим комітетом Топорівської сільської ради Новоселицького району Чернівецької області, прізвище чоловіка та дружини після реєстрації шлюбу ОСОБА_8 .
Відповідно до ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Відповідно до ч. 8 ст. 7 СК України, регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.
За змістом ст.180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Частинами 1, 2, 3 статті 181 СК України встановлено, що способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними.
За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі.
За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.
Згідно зі ст. 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.
Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Відповідно до ч. 1 ст. 192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них.
З системного аналізу зазначених норм права вбачається, що з урахуванням змін, внесених у них 08 липня 2017 року, законодавець розрізняє поняття спосіб стягнення аліментів та розмір аліментів.
Спосіб стягнення аліментів, визначених рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів на підставі вимог ч. 3 ст. 181 СК України, а підстави для зміни розміру аліментів, визначених за рішенням суду, встановлені ст. 192 СК України.
Частина 3 ст. 181 СК України визначає, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Положеннями статті 181 СК України встановлено, що спосіб стягнення аліментів визначається за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів. Зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із батьків у даному випадку жодного правового значення не мають.
З вимог ст. 18 Конвенції про захист прав дитини, встановлено, що суд повинен докласти всіх можливих зусиль для того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки несуть основну відповідальність за виховання та розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
Статтею 8 Закону України «Про охорону дитинства» визначено, що кожна дитина має право на рівень життя достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного та соціального розвитку.
Також, згідно з правовою позицією Верховного Суду України від 05 лютого 2014 року у справі № 143цс13 з огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями статті 192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою й зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів у певній твердій грошовій сумі та навпаки).
Згідно з ст. 80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Згідно з ст. 82 ЦПК України, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.
З огляду на викладене, а також того, що батьки зобов'язані забезпечити дітям виховання, навчання, розвиток, житло, приймаючи до уваги існуючі життєві витрати, погіршення матеріального стану позивача, вік дитини, що обумовлює збільшення коштів, потрібних на її утримання та лікування, керуючись принципом виваженості та справедливості, з метою захисту прав та інтересів дитини, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги.
Суд, визначаючи час з якого слід змінити розмір стягнення аліментів на дитину, приймає до уваги, що згідно пункту 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства, та стягнення аліментів» у новому розмірі аліменти сплачуються з дня набрання рішенням законної сили.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача в дохід держави слід стягнути судові витрати по справі.
На підставі ст.ст. 7, 180-184, 192 Сімейного кодексу України, суд керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 81, 141, 206, 259, 263-265, 268, 274, 279 ЦПК України, -
ухвалив:
Позов задовольнити.
Змінити розмір стягнення аліментів та збільшити розмір аліментів, які підлягають стягненню з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІПН: НОМЕР_3 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ІПН: НОМЕР_4 на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з твердої грошової суми на частку від заробітку (доходу), а саме з розміру 500 гривень на 1/4 частку від заробітку (доходу) щомісяця, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня набрання рішення законної сили до повноліття дитини.
Стягнути судовий збір з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІПН: НОМЕР_3 в сумі 908 грн. в дохід держави.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Чернівецького апеляційного суду через Новоселицький районний суд Чернівецької області в 30-денний строк з дня проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Суддя : Вівчар Г.А.