Справа № 646/7056/16-к
№ провадження 1-кс/646/2076/2021
16.12.21року м.Харків
Слідчий суддя Червонозаводського районного суду м.Харкова ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
представника власника арештованого майна - адвоката ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання адвоката ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_5 про скасування арешту майна - квартири АДРЕСА_1 , який був накладений ухвалою слідчого судді Червонозаводського районного суду м.Харкова від 14.07.2016р. у кримінальному провадженні №12016220060001272 від 07.06.2016р. за ч.1 ст.358 КК України,
встановив:
Адвокат ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_5 подала до слідчого судді клопотання про скасування арешту майна, яким просить скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Червонозаводського районного суду м.Харкова від 14.07.2016р. у справі №646/7056/16-к на майно, а саме, на квартиру АДРЕСА_1 .
Клопотання обгрунтовано тим, що в провадженні СВ Основ'янського ПВ ГУ НП в Харківській області перебуває кримінальне провадження №120162200060001272 від 07.06.2016р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.358 КК України. Ухвалою слідчого судді Червонозаводського районного суду м.Харкова від 14.07.2016р. у справі №646/7056/16-к було задоволено клопотання слідчого від 13.07.2016р. та накладено арешт на майно, а саме, на квартиру АДРЕСА_1 . Розгляд вищевказаного клопотання слідчим суддею проводився без повідомлення ОСОБА_5 , який є власником цього майна на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом ОСОБА_6 21.05.2016р. в реєстрі за №423. Право власності ОСОБА_5 на цю квартиру зареєстроване у встановленому законом порядку. За версією органу досудового розслідування невстановлена особа шляхом підроблення документів уклала договір купівлі-продажу вказаного нерухомого майна. На цей час ОСОБА_5 не є підозрюваним у цьому кримінальному проваджені, з 2016 року до правоохоронних органів не викликався. За вказаний період до ОСОБА_7 ніхто не звертався з позовами стосовно його права власності на зазначену квартиру. Цивільний позов у рамках кримінального провадження також ніким не заявлявся. На теперішній час квартира більше ніж 5 років перебуває під арештом. Разом з тим, однією з засад кримінального провадження є недоторканість права власності, що передбачено ст.16 КПК України. Крім того, статтею 1 Протоколу Першого Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод встановлено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном, ніхто не може бути позбавлений свого майна, інакше як в інтересах суспільства та на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.
В судовому засіданні представник власника майна, адвокат ОСОБА_4 , підтримала своє клопотання та доводи, якими воно обгрунтовано.
Прокурор в судовому засіданні заперечувала проти задоволення вищевказаного клопотання, посилаючись на те, що під час досудового розслідування було з'ясовано, що невстановлена особа підробила паспорт на ім'я ОСОБА_8 і в подальшому по підробним документам продала квартиру ОСОБА_5 .
Вислухавши осіб, які беруть участь у судовому засіданні, дослідивши матеріали справи та матеріали кримінального провадження, слідчим суддею з'ясовано наступні обставини.
Встановлено, що 07.06.2016р. слідчий Червонозаводського відділення поліції Комінтернівського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області ОСОБА_9 вніс до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості про те, що 06.06.2016р. з Харківської місцевої прокуратури №5 до Червонозаводського ВП КВП ГУНП в Харківській області надійшли матеріали про те, що невстановлені особи шляхом підроблення документів уклали договір купівлі-продажу квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , з правовою кваліфікацією за ч.1 ст.358 КК України.
Як вбачається з листа від 03.06.2016р. №04-35-49-16 за підписом заступника керівника Харківської місцевої прокуратури №5, який зареєстрований 06.06.2016р. за №8141 в Журналі єдиного обліку заяв та повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події Червонозаводського ВП Комінтернівського ВП ГУНП в Харківській області, до цього органу поліції направлялася заява ОСОБА_10 для проведення перевірки викладених у неї доводів та прийняття рішення відповідно до вимог чинного законодавства.
Так, 01.06.2016р. ОСОБА_10 звернувся до керівника Харківської місцевої прокуратури №5 з заявою про те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його сусід ОСОБА_11 , який проживав у квартирі АДРЕСА_1 . У ОСОБА_11 була дружина та дочка. Але 30.05.2016р. до вказаної квартири прийшли незнайомі люди, які на вимогу сусідів показали документ про купівлю-продажу цього майна. Проте сусіди померлого ОСОБА_11 сумніваються у законності володіння новим власником зазначеною квартирою.
Крім того, 06.06.2016р. за №8137 в Журналі єдиного обліку заяв та повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події Червонозаводського ВП Комінтернівського ВП ГУНП в Харківській області було зареєстровано заяву ОСОБА_5 про те, що деякі з жителів будинку АДРЕСА_3 вчиняють сварки та перешкоджають йому у користуванні квартирою АДРЕСА_1 .
Також 06.06.2016р. ОСОБА_5 надав письмові пояснення на ім'я начальника Червонозаводського ВП Комінтернівського ВП ГУНП в Харківській області про те, що він придбав вищезазначену квартиру на підставі договору купівлі-продажу, який був посвідчений нотаріусом ОСОБА_6 . Наприкінці травня 2016 року він вирішив замінити вхідні двері у квартирі, але, коли він прибув до неї, сусіди вчинили сварку та перешкоджали йому потрапили у квартиру. Він показав їм договір на квартиру, але вони все одно його не пускали.
З матеріалів кримінального провадження, які містять, у тому числі, надані приватним нотаріусом ОСОБА_6 документів, вбачається, що 21.05.2016р. між ОСОБА_8 (продавцем), від імені якого на підставі нотаріально посвідченої 07.05.216р. довіреності діє ОСОБА_12 , та ОСОБА_5 (покупцем) та укладено договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 , яка належить продавцю на підставі договору дарування, посвідченого Першою Харківською державною нотаріальною конторою 10.04.1995р. за реєстровим №2-814. Згідно з п.3 договору купівлі-продажу квартири продаж квартири вчинено за 148713,00 грн.
Ухвалою слідчого судді Червонозаводського районного суду м.Харкова від 14.07.2016р. у справі №646/7056/16-к було частково задоволено клопотання слідчого від 13.07.2016р., подане в межах матеріалів досудового розслідування, внесеного до ЄРДР за №12016220060001272 від 07.06.2016р., за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.358 КК України, та накладено арешт на майно, а саме, на квартиру АДРЕСА_1 , з метою заборони на відчуження зазначеного майна.
Постановою прокурора від 05.05.2018р. матеріали кримінального провадження №12016220060001272 від 07.06.2016р. були об'єднані з матеріалами кримінального провадження №42016221070000190 від 02.12.2016р. під загальним номером 12016220060001272.
Як вбачається з витягу з кримінального провадження №42016221070000190, відомості до ЄРДР за цим номером були внесені 02.12.2016р. за заявою ОСОБА_13 про те, що невідомі особи шахрайським шляхом заволоділи квартирою її покійного дядьки ОСОБА_14 за адресою: АДРЕСА_4 .
Згідно з наданим прокурором витягом з ЄРДР від 15.12.2021р. на цей час кримінальне провадження №12016220060001272 здійснюється щодо двох епізодів:
-внесеного до ЄРДР 07.06.2016р. за ч.1 ст.358 (чинною до 01.07.2020) - за матеріалами, що надійшли з Харківської місцевої прокуратури №5 до Червонозаводського ВП КВП ГУНП в Харківській області про те, що невстановлені особи шляхом підроблення документів уклали договір купівлі-продажу квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 ;
-внесеного до ЄРДР 02.12.2016р. за ч.3 ст.190 КК України за заявою ОСОБА_13 про те, що невідомі особи шахрайським шляхом заволоділи квартирою її покійного дядьки ОСОБА_14 за адресою: АДРЕСА_4 .
Останні слідчі дії проводилися у кримінальному провадженні у березні 2018 року, тобто 3 з половиною роки назад.
Відповідно до наданої прокурором довідки про рух кримінального провадження воно не зупинялося, матеріали з нього не виділялися в окреме провадження.
Після цього матеріали кримінального провадження містять запити слідчого до ГУ ДМС у Дніпропетровській області та ГУ ДМС у Харківській області від 27.04.2020р. про надання інформації стосовно видачі паспорту на ім'я ОСОБА_8 , а також запит слідчого до ГУ ДПС в Харківській області про надання інформації про суми отриманих ОСОБА_15 доходів з 01.01.2016р. На цей запит Головне управління ДПС у Харківській області надало слідчому відповідь від 10.09.2020р. з відомостями з центральної бази даних ДРФО ДПС України по фізичній особі ОСОБА_15 за період з 01.01.2016р. по 30.06.2020р.
Також матеріали кримінального провадження містять доручення від 20.10.2019р., 10.03.2020р., 15.07.2020р. на ім'я начальника Основ'янського ВП ГУНП в Харківській області в порядку ст.40 КПК України на проведення слідчих (розшукових) дій, а також рапорти від 20.11.2019р., 10.04.2020р., 10.08.2020р. оперуповноваженого ВКП Основ'янського ВП ГУНП в Харківській області про відсутність позитивних результатів в ході виконання доручень. Окрім цих рапортів, матеріали кримінального провадження не містять жодних документів, які б підтверджували реальне проведення слідчих (розшукових) дій на виконання вищевказаних доручень слідчого.
До повноважень слідчого судді належить здійснення у порядку, передбаченому цим законом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.
Відповідно до ч.1 ст.131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Згідно з ч.2 ст.170 КК України арешт майна допускається з метою забезпечення:
1)збереження речових доказів;
2)спеціальної конфіскації;
3)конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;
4)відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Відповідно до ч.1 ст.174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
В той же час, як вбачається з матеріалів справи та матеріалів кримінального провадження, право власності ОСОБА_5 на квартиру АДРЕСА_1 зареєстроване у встановленому законом порядку, що підтверджується Інформаційною довідкою №284048445 від 10.11.2021р. з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єктів нерухомого майна.
Згідно з цією Інформаційної довідкою право власності на квартиру АДРЕСА_1 зареєстроване за ОСОБА_5 21.05.2016р. приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_6 на підставі договору купівлі-продажу №423 від 21.05.2016р., посвідченого приватним нотаріусом ОСОБА_6 .
Матеріали кримінального провадження не містять будь-яких відомостей, що вищевказаний договір купівлі-продажу квартири від 21.05.2016р. визнаний у встановленому законом порядку недійсним.
В той же час, стаття 41 Конституції України гарантує непорушність права приватної власності та право кожного володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю.
Однією з засади кримінального провадження, які передбачені п.9 ч.1 ст.7 та ст.16 16 КПК України, є недоторканність права власності, згідно з яким позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Крім того, статтею 1 Першого Протоколу Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод визначено, що Кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
У своєму рішенні від 21.07.2020р. у справі CREDIT EUROPE LEASING IFN S.A. проти Румунії (CREDIT EUROPE LEASING IFN S.A. v. ROMANIA, заява 38072/11) Європейський суд з прав людини встановив порушення статті 1 Першого Протоколу Конвенції у зв'язку з надмірно тривалим арештом майна. При цьому ЄСПЛ визнав важливість проведення розслідування підозрюваних у серйозних економічних злочинах, як у цій справі, з належною ретельністю, щоб забезпечити належну оцінку злочинів та належне припинення провадження. Проте, виходячи з вищезазначених міркувань та враховуючи, зокрема, тривалість вилучення активів, що належать компанії-заявнику, і значну вартість цих активів, а також відсутність можливості оскаржити захід, накладений у рамках кримінального провадження, стороною якого компанія-заявник не була, Суд підсумував, що у цій справі не було досягнуто справедливого балансу між загальним інтересом суспільства та інтересами компанії-заявника, оскільки на останню було покладено надмірний тягар (див., із відповідними змінами, справа Forminster Enterprises Limited, пункт 77; справа Денисова та Моісєєва, пункт 64; справа BKM Lojistik Tasimacilik Ticaret Limited Sirketi, пункт 52, усі справи цитовані в цьому рішенні) (пункт 87 рішення). Отже, було порушено статтю 1 Першого протоколу до Конвенції.
Отже, аналізуючи обставини, з'ясовані під час розгляду клопотання представника власника арештованого майна, слідчий суддя встановив, що на момент розгляду слідчим суддею клопотання слідчого від 13.07.2016р. про арешт квартири, яка належить ОСОБА_5 , існувала легітимна мета такого заходу (забезпечення кримінального провадження для запобігання можливості зміни та відчуження майна, яке може бути предметом злочину). Такий захід був виправданим цією метою, тобто був дотриманий принцип пропорційності втручання у права власника квартири, який є одним з критеріїв, що визначені нормою статті 1 першого Протоколу Конвенції.
Разом з тим, цей захід забезпечення кримінального провадження триває більше 5 років у кримінальному провадженні, в якому більш ніж 3 з половиною роки не проводилося слідчих дій, за виключенням направлення слідчим вищевказаних запитів до органів Державної міграційної служби України та Податкової служби України.
При цьому надмірна тривалість арешту належної ОСОБА_5 квартири не може бути виправдана одними лише потребами досудового розслідування.
Так, санкція частини 1 статті 358 КК України не передбачає конфіскації майна.
Відповідно до ч.1 ст.131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
За час досудового розслідування, тобто за 5 з половиною років, у кримінальному провадженні жодній особі не повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення та жодна особа не визнана потерпілою (в межах досудового розслідування за епізодом, що стосується належної ОСОБА_5 квартири ) не визнана потерпілою.
Більш того, жодна особа, окрім самого ОСОБА_5 , не подавала заяв про визнання її потерпілою (в межах досудового розслідування за епізодом, що стосується належної ОСОБА_5 квартири).
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.
Крім того, за даними автоматизованої системи документообігу Червонозаводського районного суду м.Харкова (лист від 08.11.2021р. №09-16/52228/2021) за період з травня 2016 року по 31 жовтня 2021 року до суду не надходили та судом не розглядалися позовні заяви, в яких би відповідачем був би ОСОБА_5 , які б стосувалися користування, володіння або розпорядження вищевказаною квартирою.
Таким чином, під час розгляду клопотання не було встановлено обставин, які б свідчили про те, що з урахуванням таких критеріїв як легітимність мети арешту майна та пропорційності втручання у право власності на це майно продовжує існувати потреба в подальшому арешті вищевказаної квартири.
Тому на підставі ч.1 ст.174 КПК України арешт, накладений на це нерухоме майно ухвалою слідчого судді від 14.07.2016р., підлягає скасуванню.
При цьому слід зазначити, що особа, яка вважає, що її права або законні інтереси були порушені у зв'язку з укладанням 21.05.2016р. вищевказаного договору купівлі-продажу квартири може звернутися в порядку, у тому числі, цивільного судочинства з відповідним позовом та заявою про забезпечення цього позову.
На підставі викладеного, керуючись ст. 16, 170, 174, 372 КПК України, слідчий суддя,
ухвалив:
Задовольнити клопотання адвоката ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_5 про скасування арешту майна.
Скасувати арешт, який був накладений ухвалою слідчого судді Червонозаводського районного суду м.Харкова від 14.07.2016р. у справі №646/7056/16-к в рамках кримінального провадження №12016220060001272 від 07.06.2016р., а саме, квартиру АДРЕСА_1 .
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її оголошення.
Повний текст ухвали складено 17.12.2021 року.
Слідчий суддя ОСОБА_1