Справа № 645/6436/21
Провадження № 1-кп/645/698/21
17 грудня 2021 р. м. Харків
Фрунзенський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судових засідань - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_5
розглянувши в підготовчому засіданні у залі суду в м. Харкові клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та клопотання адвоката про повернення обвинувального акту по кримінальному провадженню за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст.185, ч.3 ст.186 КК України,
В провадженні Фрунзенського районного суду м. Харкова знаходиться вищевказане кримінальне провадження.
У підготовчому судовому засіданні адвокатом обвинуваченого ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , заявлене клопотання про повернення обвинувального акту прокурору у зв'язку з тим, що на підставі повідомлення старшого слідчого ВП № 2 ХРУП № 2 ГУНП в Харківській області, ОСОБА_6 про затримання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на виконання ухвали Фрунзенського районного суду міста Харкова від 31.08.2021 року. Доручення № 5417 від 31.08.2021 року діє протягом строку затримання та/або тримання такої особи під вартою. На підставі ухвали судді Фрунзенського районного суду міста Харкова, ОСОБА_7 щодо залучення захисника обвинуваченому ОСОБА_4 , було залучено захисника ОСОБА_5 та видано доручення №6372 від 20.10.2021 року для надання безоплатної вторинної правової допомоги особі ( ОСОБА_4 ), у кримінальному провадженні стосовно якої відповідно до положень Кримінального процесуального кодексу України захисник залучається слідчим, прокурором, слідчим суддею чи судом для здійснення захисту за призначенням. У зв'язку з тим, що не може надаватися безоплатна вторинна правова допомога одночасно по двом різним дорученням одній особі, то доручення № 5417 від 31.08.2021 р., так як має більш звужені повноваження, було скасовано 28.10.2021 р. наказом № 74. Обвинувальний акт було датовано та вручено слідчим ОСОБА_4 24.09.2021 р., тобто під час дії доручення № 5417 від 31.08.2021 р. Проте, стороні захисту обвинувальний акт не вручався, в порядку передбаченому ст. 290 КПК України матеріали кримінального провадження не відкривалися, тобто органом досудового слідства та прокурором, як процесуальним керівником, було порушено право обвинуваченого на захист. Адвокат вважає, що зазначене порушення не може бути усунуте у ході судового розгляду, порушує право обвинуваченого на захист, а також може привести у подальшому до прийняття необґрунтованого рішення по справі.
Обвинувачений ОСОБА_4 у повному обсязі підтримав клопотання адвоката та просив його задовольнити. Також пояснив, що під час затримання йому слідчим було призначено адвоката ОСОБА_8 , від якого він відмовився. Потім він прохав слідчого ОСОБА_6 надати йому адвоката, але всі слідчі дії та його ознайомлення з матеріалами досудового розслідування відбувались за відсутності адвоката, при цьому слідчий ОСОБА_9 повідомляв підозрюваного, що на цей час призначення адвоката йому не передбачене.
Прокурор ОСОБА_3 заперечувала проти клопотання адвоката, посилаючись на ту обставину, що матеріали кримінального провадження не містять даних про призначення ОСОБА_4 адвоката, крім адвоката ОСОБА_8 , від якого ОСОБА_4 відмовився. Також надала відповідь Регіонального центу з надання безоплатної правової допомоги у Луганській та Харківській областях, згідно якого 28.10.2021 року Регіональним центром було прийнято рішення про припинення доручення № 5417 від 31.08.2021 року.
Також прокурором в підготовчому судовому засіданні подав клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_4 , з посиланням на те, що ризики, які існували під час обрання обвинуваченим запобіжного заходу, не зникли, останній може вчинити інше кримінальне правопорушення, переховуватись від суду, може незаконно впливати на потерпілу та свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення. Крім того прокурор вказав, що обвинувачений, перебуваючи на випробному терміні повторно скоїв кримінальне правопорушення, ризики, які існували під час обрання обвинуваченому запобіжного заходу на досудовому розслідуванні, не зникли, останній може вчинити інше кримінальне правопорушення, переховуватись від суду, може незаконно впливати на потерпілих та свідків. Також прокурор надав письмові клопотання для залучення до матеріалів справи.
В підготовчому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 та його захисник адвокат ОСОБА_5 проти клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не заперечували.
Потерпіла сторона ПТ "ЕВ.РО.ЛОМБАРД «ЕВ.РО.ФІНВАНСИ ЛТД І КОМПАНІЯ»" до підготовчого судового засідання не з'явилися про день та час розгляду справи повідомлялися своєчасно та належним чином, надали заяву про проведення розгляду за відсутності потерпілої сторони.
Потерпілий ОСОБА_10 до підготовчого судового засідання не з'явився про день та час розгляду справи повідомлявся своєчасно та належним чином, причини не явки суду не відомі.
Суд, вислухавши думку сторін кримінального провадження, приходить до наступного.
Як убачається з частин 1, 2 статті 20 КПК України підозрюваний, обвинувачений, виправданий, засуджений має право на захист, яке полягає у наданні йому можливості надати усні або письмові пояснення з приводу підозри чи обвинувачення, право збирати і подавати докази, брати особисту участь у кримінальному провадженні, користуватися правовою допомогою захисника, а також реалізовувати інші процесуальні права, передбачені цим Кодексом. Слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд зобов'язані роз'яснити підозрюваному, обвинуваченому його права та забезпечити право на кваліфіковану правову допомогу з боку обраного ним або призначеного захисника.
Згідно з частинами 1, 2 ст. 54 КПК України підозрюваний, обвинувачений має право відмовитися від захисника або замінити його. Відмова від захисника або його заміна повинна відбуватися виключно в присутності захисника після надання можливості для конфіденційного спілкування. Така відмова або заміна фіксується у протоколі процесуальної дії.
Статтею 59 Конституції України визначено право кожного на професійну правничу допомогу.
Забезпечення права на захист підозрюваного, обвинуваченого, засудженого і виправданого у кримінальному провадженні - одна з найважливіших гарантій захисту прав і свобод людини та громадянина, закріплених ст. 59, ч. 2 ст. 63, п. 5 ч. 3 ст. 129 Конституції України та міжнародними актами, які становлять національне законодавство щодо прав людини і основоположних свобод (ст. 11 Загальної декларації прав людини; ч. 3 ст. 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права; ч. 3 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).
У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) неодноразово підкреслював, що сумлінне забезпечення здійснення прав, гарантованих ст. 6 Конвенції, є обов'язком держави. Адекватний захист обвинуваченого як у суді першої інстанції, так і в суді вищої інстанції має вирішальне значення для справедливості у системі кримінального судочинства.
Зокрема, ЄСПЛ у рішеннях «Камасинський проти Австрії» від 23 листопада 1989 року та «Артіко проти Італії» від 13 травня 1980 року зробив висновок про те, що «Конвенція призначена гарантувати не ті права, що є теоретичними та ілюзорними, а ті, що є практичними і реальними... Саме по собі призначення не забезпечує ефективної допомоги, оскільки адвокат, призначений надавати безоплатну правову допомогу, може вмерти, серйозно захворіти, стикатися тривалий час з перешкодами у своїй діяльності або ухилятися від виконання своїх обов'язків. Якщо органи влади ставляться до відома про таку ситуацію, вони повинні або замінити його, або примусити його виконувати свої обов'язки».
Як вбачається з відповіді директора Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Луганській та Харківській областях 31.08.2021 року від оперуповноваженого ВП №2 ХРУП №2 ГУНП в Харківській області ОСОБА_11 до Регіонального центру надійшло повідомлення про затримання гр. ОСОБА_4 . Дане повідомлення було прийнято та зареєстровано головним спеціалістом відділу організації надання безоплатної вторинної правової допомоги Регіонального центру ОСОБА_12 за номером 1732. На підставі вище зазначеного повідомлення, Регіональним центром адвокату ОСОБА_8 було видано доручення №5388 для надання безоплатної вторинної правової допомоги особі, яка відповідно до положень кримінального процесуального законодавства вважається затриманою та/або стосовно якої обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
На підставі доповідної записки адвоката ОСОБА_8 , дію доручення для надання безоплатної вторинної правової допомоги особі, яка відповідно до положень кримінального процесуального законодавства вважається затриманою та/або стосовно якої обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою №5388 від 31.08.2021 року було припинено відповідно до ст. 23 Закону України «Про безоплатну правову допомогу».
Зазначене підтвердив обвинувачений та прокурор у судовому засіданні щодо відмови від послуг адвоката ОСОБА_8 обвинуваченим ОСОБА_4
31.08.2021 року від ст. слідчого ВП №2 ХРУП №2 ГУНП в Харківській області ОСОБА_6 до Регіонального центру надійшло повідомлення про затримання гр. ОСОБА_4 . Дане повідомлення було прийнято та зареєстровано головним спеціалістом відділу організації надання безоплатної вторинної правової допомоги Регіонального центру ОСОБА_13 за номером 1739. На підставі вище зазначеного повідомлення, Регіональним центром адвокату ОСОБА_5 було видано доручення № 5417 особі, яка відповідно до положень кримінального процесуального законодавства вважається затриманою та/або стосовно якої обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Згідно доручення про надання безоплатної вторинної правової допомоги особі, яка відповідно до положень кримінального процесуального законодавства вважається затриманою та/або стосовно якої обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою № 5417 від 31.08.2021 року було призначене адвоката ОСОБА_5 .
Враховуючи зазначене, суд вважає встановленим, що ОСОБА_4 на стадії досудового розслідування за повідомленням ст. слідчого ВП № 2 ХРУП № 2 ГУНП в Харківській області ОСОБА_6 Регіональним центром було призначено адвоката ОСОБА_5 , для здійснення захисту підозрюваного ОСОБА_4 на стадії досудового розслідування, що підтверджується також поясненнями обвинуваченого та адвоката у підготовчому судовому засіданні.
Також згідно відповіді Регіонального центру 20 жовтня 2021 року на підставі ухвали судді Фрунзенського районного суду м. Харкова ОСОБА_7 . Регіональним центром видано доручення адвокату ОСОБА_5 № 6372 для надання безоплатної вторинної правової допомоги ОСОБА_4 28 жовтня 2021 року на підставі доповідної записки адвоката ОСОБА_5 Регіональним центром було прийнято рішення щодо припинення дії доручення №5417 від 31.08.2021 року, відповідно до п.3 ч.1 ст. 23 Закону України «Про безоплатну правову допомогу».
Як свідчать матеріали кримінального провадження обвинувальний акт підозрюваному ОСОБА_4 було вручено 24.09.2021 року за відсутності сторони захисту про що свідчить розписка ОСОБА_4 про отримання копій обвинувального акту та реєстру матеріалів досудового розслідування.
Відповідно до ч.1 ст.293 КПК України визначено, що одночасно з переданням обвинувального акту, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру до суду прокурор зобов'язаний під розписку надати їх копію та копію реєстру матеріалів досудового розслідування підозрюваному, його захиснику, законному представнику, захиснику особи, стосовно якої передбачається застосування заходів медичного або виховного характеру.
Вказана норма є імперативною та має вказівку категоричного характеру й обов'язкової умови виконання цієї норми, визначаючи конкретного суб'єкта, який має виключне право та обов'язок надання копії обвинувального акту як підозрюваному, так і його захиснику.
Отже, з наведеного слідує, що надання копії обвинувального акта підозрюваному та адвокату - це процесуальна дія, яка надає можливість особі, щодо якої здійснюється кримінальне провадження, бути невідкладно повідомленою про сутність і зміст висунутого проти неї обвинувачення і вжити заходів захисту від безпідставного обвинувачення.
Разом з тим, до матеріалів обвинувального акту не додано розписки з відміткою про вручення адвокату ОСОБА_5 копії обвинувального акту та реєстру матеріалів досудового розслідування.
У зв'язку із цим, суд дійшов висновку про те, що оскільки захиснику ОСОБА_4 , адвокату ОСОБА_5 , не вручено копії обвинувального акту з додатками до нього, порушено право обвинуваченого та сторони захисту, визначене п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, згідно якої кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
На вказані порушення також звертає увагу у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини. Так, наприклад, у рішенні у справі «Маттоціа проти Італії" зазначено, що «обвинувачений у вчиненні злочину має бути негайно і детально проінформований про причину обвинувачення, тобто про ті факти матеріальної дійсності, які нібито мали місце і є підставою для висунення обвинувачення; а також про характер обвинувачення, тобто юридичну кваліфікацію згаданих фактів».
До того ж, право бути проінформованим про характер і причини обвинувачення потрібно розглядати у світлі права обвинуваченого мати можливість підготуватися до захисту, гарантованого пп. «b» п. 3 ст. 6 Конвенції (рішення у справі «Пелісьє та Сассі проти Франції» п. 54, а також «Даллос проти Угорщини», п. 47).
На думку суду, зазначене порушення (невручення захиснику обвинувального акта) не може бути усунуте у ході судового розгляду, порушує право обвинуваченого на захист, а також може привести у подальшому до прийняття необґрунтованого рішення по справі.
Таким чином, суд дійшов висновку, що обвинувальний акт слід повернути прокурору для усунення порушень вказаних в описовій та мотивувальній частині ухвали.
Вирішуючи клопотання прокурора щодо продовження обвинуваченому запобіжного заходу у виді тримання під вартою, суд виходить з такого.
Згідно ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу.
Відповідно до ч. 4 ст. 176 КПК України запобіжні заходи застосовуються під час судового провадження - судом за клопотанням прокурора.
Ухвалою суду від 21.10.2021 відносно обвинуваченого ОСОБА_4 було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Харківський слідчий ізолятор» на строк, який не може перевищувати шістдесяти днів - до 19 грудня 2021 року.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Розглядаючи клопотання про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для прийняття законного і обґрунтованого рішення, суд, відповідно до ст. 178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
В судовому засіданні прокурором доведено наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, тобто обвинувачений без застосування до нього запобіжного заходу зможе переховуватися від суду. ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні умисного тяжкого злочину. Вказане свідчить, що обвинувачений, перебуваючи на волі зможе залишити місце проживання та ймовірніше за все прийме спроби переховування від суду з метою уникнення кримінальної відповідальності. Жодних стримуючих факторів, які б свідчили, що обвинуваченим не будуть вживатися перешкоди у відправленню правосуддя в спосіб неявки в судові засідання, - судом не встановлено.
При наданні оцінки ступеню ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, суд враховує, що згідно п. 43 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Яжинський проти Польщі» ризик незаконного впливу обвинувачених особисто на свідків може бути визнано на початкових стадіях процесу. Суд з огляду на вказане, з урахуванням, що обвинувальний акт у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_4 наразі лише призначений до розгляду, - вважає, що ризик прийняття обвинуваченим спроб незаконного впливу на потерпілих та свідків, які судом не допитані є реальним.
Також, суд вважає, що прокурором доведено існування ризику, визначеного п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме можливість вчинення обвинуваченим інших кримінальних правопорушень, оскільки перебуваючи на витпробному терміні обвинувачений знову скоїв злочини.
Перевіряючи наявність законних підстав вважати, що застосування більш м'яких запобіжних заходів ніж тримання під вартою буде достатнім для запобігання встановленим ризикам кримінального провадження, суд, відповідно до ст. 178 КПК України, оцінено в сукупності фактори, пов'язані з характером особи обвинуваченого, моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, особистими та соціальними обставини його життя, сімейними зв'язками та зв'язками з суспільством.
Так, судом вивчалися данні особистості ОСОБА_4 та було встановлено, що обвинувачений раніше судимий за вчинення злочину проти власності та особи, на шлях виправлення і перевиховання не став та знову обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, які мали місце під час іспитового строку, призначеного йому на підставі вироку Орджонікідзевського районного суду м. Харкова 11.12.2020 року. Крім того, самим обвинуваченим не заперечується, що в провадженні Слобідського районного ВП ХМУ ГУ МВС України в Харківській області перебуває кримінальне провадження, в рамках якого він також підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення. Крім того, на час затримання обвинувачений не мав постійної роботи, не міг довести постійного джерела доходу, у нього відсутні стійкі соціальні зв'язки (офіційно не одружений, дітей немає), не має, власного житла.
Враховуючи зазначене, суд приходить до висновку про наявність правових підстав подальшого тримання обвинуваченого ОСОБА_4 під вартою на строк, який не може перевищувати шістдесяти днів.
Доказів про зменшення чи відсутність ризиків, передбачених п. 1, 3, 5 ст. 177 КПК України, стороною захисту суду не надано, а наявність ризиків, що стали підставою для обрання такого виду запобіжного заходу, як тримання під вартою, продовжують існувати.
У підготовчому провадженні не вирішується питання про доведеність вини обвинуваченого, наявність складу злочину, правильність кваліфікації його дій, оскільки це прерогатива суду під час судового розгляду справи по суті.
За змістом ч. 3 ст. 183 КПК України, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених ч. 4 цієї статті. В суду зазначаються, які обов'язки з передбачених ст. 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави.
Разом з цим, враховуючи тяжкість злочину у скоєнні якого обвинувачується ОСОБА_4 , при застосуванні стосовно обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи положення ч. 3 ст. 183 КПК України, з метою забезпечення виконання ОСОБА_4 покладених на нього обов'язків, йому слід визначити розмір застави у сумі 80 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, а саме 183 520 грн.
У разі внесення обвинуваченим ОСОБА_4 застави, покласти на нього наступні обов'язки, а саме: прибувати за кожною вимогою до суду; не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований без дозволу суду; повідомляти прокурора або суд про зміну свого місця проживання та місця роботи; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в'їзд в Україну.
Термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави, слід визначити два місяці з моменту внесення застави.
Керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 194 КПК України, суд -
Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою- задовольнити.
Продовжити відносно обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який не може перевищувати шістдесяти днів, тобто до 13 лютого 2022 року.
Визначити суму застави у розмірі 183 520 (сто вісімдесят три тисячі п'ятсот двадцять ) грн. 00 коп., які необхідно внести на рахунок: код отримувача (код за ЄДРПОУ 26281249, банк отримувача ДКСУ, м. Київ, код банку отримувача (МФО) 820172, рахунок отримувача UA208201720355299002000006674).
При внесенні визначеної суми застави ОСОБА_4 з-під варти - звільнити.
У разі внесення застави покласти на ОСОБА_4 наступні обов'язки:
1) прибувати до суду за першою вимогою;
2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу суду;
3) повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи.
Клопотання адвоката ОСОБА_5 про повернення обвинувального акту
Обвинувальний акт за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.185, ч.3 ст.186 КК України, повернути прокурору для приведення його в розумні строки у відповідність з вимогами КПК України.
Запобіжний захід, обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у виді тримання під вартою, залишити на строк дії ухвали суду - до 13 лютого 2022 року.
Ухвала в частині застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду через Фрунзенський районний суд міста Харкова протягом п'яти днів з дня її оголошення, а обвинуваченими - в той же строк з моменту вручення копії ухвали.
В іншій частині ухвали може бути подано апеляційну скаргу до Харківського апеляційного суду через Фрунзенський районний суд м. Харкова протягом семи днів з дня її оголошення.
Головуючий суддя -