Справа № 2027/8072/12
Провадження № 6/643/518/21
20.12.2021 року Московський районний суд м. Харкова в складі:
головуючого - судді Довготько Т.М.
за участю секретаря судового засідання - Хотян К.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Харкові цивільну справу за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Паріс» про поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання, зацікавлена особа: ОСОБА_1 , -
Представник заявника ТОВ «ФК «Паріс» звернувся до суду із вищевказаною заявою, в якій просив суд поновити строк для пред'явлення до виконання виконавчих листів № 2027/8072/12 про стягнення заборгованості по кредитному договору на суму 10 616,53грн. та судового збору у розмірі 214 грн.60 коп.
На обґрунтування вимог заяви, представник заявника ТОВ «ФК «Паріс» зазначив, що 04.07.2012 року Московський районний суд м. Харкова ухвалив рішення по справі №2027/8072/12, згідно з яким задовольнив позов ПАТ «Дельта Банк» про стягнення з відповідача ОСОБА_1 заборгованості у сумі 10616,53 грн. та судового збору у розмірі 214,60грн. 10.09.2021року ухвалою Московського районного суду замінено стягувача у справі №2027/8072/12 з ПАТ «Дельта Банк» на ТОВ «ФК «Паріс». В автоматизованій системі виконавчих проваджень, інформація щодо виконавчих проваджень про стягнення з відповідача на користь АТ «Дельта Банк» відсутня. 15.11.2021року, за заявою стягувача були видані виконавчі листи, строк пред'явлення яких до виконання - 17.07.2015року. Первісний стягувач ПАТ «Дельта Банк» не звертався з заявою до суду про видачу виконавчих листів по справі, та відповідно не звертався до примусового виконання. На підставі постанови Правління НБУ від 02.03.2015року №150 «Про віднесення ПАТ «Дельта банк» до категорії неплатоспроможних», виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення про запровадження з 03.03.2015року тимчасової адміністрації та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ «Дельта Банк». Таким чином, введення тимчасової адміністрації та ліквідації ПАТ «Дельта банк», яка триває до цього часу, ліквідація відділень та скорочення працівників Банку зумовили не звернення попереднього стягувача до суду за отриманням виконавчого листа та пред'явлення його у строк.
Заявник, зацікавлена особа в судове засідання не з'явились, про день, час та місце розгляду заяви повідомлялися у встановлений законом порядок. Представник заявника ТОВ «ФК «Паріс» у заяві, п.3 просив провести судове засідання з розгляду заяви без участі представника заявника.
Відповідно до ч.3 ст. 433 ЦПК України, заява розглядається в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Їх неявка не є перешкодою для вирішення питання про поновлення пропущеного строку. Суд розглядає таку заяву в десятиденний строк.
Суд, дослідивши матеріали справи, прийшов до висновку, що заява не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Заочним рішенням Московського районного суду м. Харкова від 04.07.2012року, позов АТ «Дельта Банк» задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ «Дельта Банк» заборгованість за кредитним договором на загальну суму 10616,53 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ «Дельта Банк» судовий збір у розмірі 214,60 грн.
Рішення набуло законної сили 17.07.2012.
Ухвалою Московського районного суду м.Харкова від 20.09.2021року, замінено стягувача у справі №2027/8072/12 з Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» на правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ПАРІС», а саме: замінено у виконавчому листі по справі № 2027/8072/12 сторону виконавчого провадження (стягувача) ПАТ «Дельта Банк» на його правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ПАРІС».
Виконавчі листи по справі видані 15.11.2021року, строк пред'явлення до виконання вказано 17.07.2015 року.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Частиною першою статті 433 ЦПК України визначено, що у разі пропуску строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.
Підставою для поновлення строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання є факт пропуску стягувачем такого строку з поважних причин.
Як зазначив Верховний Суд в постанові від 23 вересня 2020 року у справі №27/2-3538/10 поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для стягувача отримати та подати у встановлений законом строк виконавчий лист до примусового виконання.
Крім того, поважність причин пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документу до виконання пов'язана не тільки з часом безпосередньої обізнаності особи про певні обставини (факти порушення її прав), а йз об'єктивною можливістю цієї особи знати про ці обставини. Можливість знати про порушення своїх прав випливає із загальних засад захисту цивільних прав та інтересів, за якими особа, маючи право на захист, здійснює його на власний розсуд у передбачений законом спосіб, що створює в неї цю можливість знайти про посягання на права. Обов'язок доведення часу, з якого особі стало відомо про порушення її права, покладається на заявника.
Причина пропуску строку є поважною, якщо вона відповідає одночасно таким умовам: це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом або судом строк, це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк, виникла протягом строку, який пропущено та підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
У статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Частиною першою статті 76 ЦПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України).
Згідно з положеннями частини третьої статті 12 та частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Звертаючись до суду із заявою про поновлення пропущенного строку для пред'явлення виконавчих листів до виконання, директор ТОВ «ФК «Паріс», як на поважну причину пропуску строку, посилався на те, що виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа щодо боржника відсутнє, та первісний стягувач ПАТ «Дельта Банк» не звертався з заявою до суду про видачу виконавчих листів по справі, та відповідно не звертав їх до примусового виконання.
Також зазначив, що підставою пропуску строку для пред'явлення виконавчих листів до виконання стало ліквідація ПАТ «Дельта банк» та скорочення працівників Банку.
Суд критично оцінює вказані доводи заявника, оскільки вони не можуть бути поважними причинами для поновлення пропущеного строку. Суду не надано належних та допустимих доказів, що підтверджували б об'єктивну неможливість первісного стягувача вчинити всі можливі дії, спрямовані на пред'явлення виконавчого документа до виконання у строки, визначені чинним законодавством України.
Крім того, строк пред'явлення виконавчих листів на виконання рішення від 04.07.2012року сплив ще до придбання 23.04.2020року ТОВ ФК «Паріс» у ПАТ «Дельта Банк» права вимоги до ОСОБА_1 у даній справі.
Таким чином, під час продажу ПАТ «Дельта Банк» права вимоги ТОВ ФК «Паріс» до ОСОБА_1 , банк вже втратив право пред'явлення виконавчого листа до виконання. А за умовами договору про відступлення прав вимоги до нового кредитора - правонаступника стягувача переходять усі права первісного кредитора.
За таких обставин, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення заяви про поновлення строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання, у зв'язку із тим, що ТОВ «ФК «Паріс» не надав доказів поважності причин пропуску такого строку, які б перешкодили пред'явити виконавчий лист до виконання у встановлений законом строк.
Керуючись ст. 433 ЦПК України, суд,-
Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Паріс» /м. Київ, вул. Велика Васильківська, 77а/ про поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання, зацікавлена особа: ОСОБА_1 / АДРЕСА_1 / - залишити без задоволення.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому повна ухвала не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Повна ухвала суду складена 20.12.2021 року.
Суддя Довготько Т.М.