справа №380/24110/21
про залишення позовної заяви без руху
20 грудня 2021 року місто Львів
Суддя Львівського окружного адміністративного суду Гулик А.Г., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Державної міграційної служби України у Львівській області, Державної міграційної служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити дії
до Львівського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Державної міграційної служби України у Львівській області (далі - відповідач-1), Державної міграційної служби України (далі - відповідач-2), в якому позивач просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Державної міграційної служби України №338-21 від 11.10.2021 про відмову у визнанні громадянина Російської Федерації ОСОБА_1 біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту;
- зобов'язати Державну міграційну службу України прийняти рішення про визнання громадянина Російської Федерації ОСОБА_1 біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, відповідно до вимог чинного законодавства;
- визнати протиправною бездіяльність ДМС України щодо не зазначення та не роз'яснення в оскаржуваному рішенні ДМС України причин відмови;
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління ДМС України у Львівській області щодо не зазначення в повідомленні №28 від 30 листопада 2021 року причин відмови;
- визнати протиправним та скасувати письмовий висновок ГУ ДМС України у Львівській області про встановлення відсутності стосовно позивача умов, передбачених пунктами 1 та 13 частини 1 статті1 Закону України «Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту».
Відповідно до вимог статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви у тому числі з'ясовує, чи:
-відповідає позовна заява вимогам, встановленим стаття 160, 161 та 172 вказаного Кодексу;
-позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними);
-немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених вказаним Кодексом.
Суддя встановив, що позовна заява ОСОБА_1 не відповідає вимогам, встановленим статтями 160, 161 КАС України.
Згідно з пунктом 8 частини 5 статті 160 КАС України зазначається перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви
Частиною 1 статті 161 КАС України передбачено, що до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.
Відповідно до частини 4 статті 161 КАС України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Між тим, суддя встановив, що позивач не долучив будь-яких доказів на підтвердження обґрунтованості позовних вимог і обставин, якими позивач мотивує свої вимоги.
Крім того, відповідно до частини 1, абзацу першого частини 2 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
При цьому частиною 3 статті 122 КАС України визначено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Отже, Кодекс адміністративного судочинства України передбачає можливість встановлення іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду, а також спеціального порядку обчислення таких строків.
Згідно з преамбулою Закону України "Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту" ним визначається порядок регулювання суспільних відносин у сфері визнання особи біженцем, особою, яка потребує додаткового або тимчасового захисту, втрати та позбавлення цього статусу, а також встановлення правового статусу біженців та осіб, які потребують додаткового захисту і яким надано тимчасовий захист в Україні.
Так, частиною 1 статті 12 Закону України "Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту" передбачено, що рішення про відмову в прийнятті заяви про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, про відмову в оформленні документів для вирішення питання щодо визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, протягом п'яти робочих днів з дня отримання повідомлення про відмову можуть бути оскаржені в установленому законом порядку до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту, а також до суду у строки, встановлені цим Законом.
Рішення, що приймаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту, щодо визнання іноземця або особи без громадянства біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, а також рішення про втрату чи позбавлення статусу біженця або додаткового захисту, про скасування рішення про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, можуть бути оскаржені в установленому законом порядку та в установлені цим Законом строки до суду. (частина 2 статті 12 Закону України "Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту")
Положеннями частини 15 статті 10 Закону України "Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту" передбачено, що у разі невикористання особою права на оскарження протягом п'яти робочих днів з дня її письмового повідомлення про прийняття рішення про відмову у визнанні біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту, вилучає у такої особи довідку про звернення за захистом в Україні та повертає особі національний паспорт та інші документи (якщо такі є в особовій справі заявника), що перебувають на зберіганні.
За змістом приписів частини 15 статті 10 Закону України "Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту", особа, яка отримала повідомлення про відмову у визнанні біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, і не використала право на його оскарження, повинна залишити територію України в установлений строк, якщо немає інших законних підстав для перебування в Україні, встановлених Законом України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства".
Зі змісту позовної заяви вбачається, що позивач, серед іншого, оскаржує рішення Державної міграційної служби України №338-21 від 11.10.2021, яким відмовлено у визнанні біженцем, або особою, яка потребує додаткового захисту. У свою чергу, до суду позивач звернувся 07.12.2021, що підтверджується трекінгом поштового відправлення №7901830257651, тобто майже через 2 місяці після прийняття згаданого рішення №338-21.
При цьому, як зазначає позивач, зі вказаним рішенням Державної міграційної служби України він ознайомлений повідомленням Головного управління ДМС України у Львівській області №28 від 30.11.2021, яке позивач отримав 03.12.2021. Між тим, на підтвердження вказаних обставин позивач будь-яких доказів не надав, що фактично унеможливлює суд надати оцінку дотриманню позивачем строку звернення із відповідним позовом.
Згідно з вимогами частин 1 та 2 статті 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 вказаного Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись статтями 169, 248, 256, 294 КАС України, суддя
позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Державної міграційної служби України у Львівській області, Державної міграційної служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити дії залишити без руху.
Позивачу необхідно усунути недоліки позовної заяви у строк, який не може перевищувати десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, скерувавши на поштову адресу Львівського окружного адміністративного суду (79018, м.Львів, вул. Чоловського, буд.2):
- докази на підтвердження обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги;
- докази на підтвердження дотримання позивачем строку звернення до суду з відповідним позовом.
Ухвала суду про залишення позовної заяви без руху набирає законної сили з моменту її підписання та окремо не оскаржується. Заперечення на ухвалу суду може бути включено до апеляційної скарги на рішення суду, прийнятого за результатами розгляду справи.
Суддя А.Г. Гулик