Справа № 524/9206/21
Провадження №2-о/524/213/21
17.12.2021 року Автозаводський районний суд міста Кременчука в складі головуючого судді - Вінтоняк Н.Д., за участю секретаря судового засідання Воблікової І.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Кременчуці цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, про встановлення факту перебування на утриманні, -
30.09.2021 року до суду звернулася ОСОБА_1 із заявою про встановлення факту перебування на утриманні.
В заяві вказує на те, що вона та ОСОБА_2 перебували у шлюбі з 28.12.2011 року. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер. Її покійний чоловік отримував пенсію відповідно до ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Вони весь час проживали за адресою: АДРЕСА_1 , де вели спільне господарство. Оскільки у її покійного чоловіка був значно більший дохід, як колишнього військовослужбовця, а в неї призначена мінімальна пенсія, то основним постійним засобом для їх спільного існування була саме пенсія чоловіка, так як він був основним годувальником в сім'ї.
Після смерті чоловіка вона опинилася у скрутному матеріальному становищі, так як отримує мінімальну пенсію, не має змоги вчасно та в повній мірі оплачувати комунальні послуги.
13.07.2021 року заявник зверталася до ГУ ПФУ в Полтавській області з приводу переходу пенсії за віком на пенсію у зв'язку з втратою годувальника.
Листом від 30.07.2021 року їй було відмовлено в призначенні пенсії у зв'язку з втратою годувальника. На даний час вона не може підтвердити факт перебування її на утриманні покійного чоловіка, оскільки вони не були зареєстровані за однією адресою, внаслідок чого вона не може надати довідку про реєстрацію місця проживання разом з годувальником.
Посилаючись на вказане, заявник просила суд встановити факт, що має юридичне значення, а саме те, що вона перебувала на утриманні свого покійного чоловіка ОСОБА_2 , з яким разом проживала за адресою: АДРЕСА_1 , до моменту його смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 .
12.10.2021 року судом відкрито провадження по справі та призначено справу до розгляду.
Заявник надала суду заяву, в якій просила проводити розгляд справи за її відсутності, заяву підтримує в повному обсязі, просить задовольнити.
Представник заінтересованої особи надав суду заяву про слухання справи за його відсутності, проти задоволення заяви ОСОБА_1 не заперечував.
Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що заява підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з 28.12.2011 року перебував у шлюбі з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с. 10) .
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер, що підтверджується копією свідоцтва про смерть, серії НОМЕР_1 , яке видане 08.06.2021 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Кременчуці Кременчуцького району Полтавської області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) (а.с. 11).
13.07.2021 року ОСОБА_1 звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області з заявою про призначення пенсії у зв'язку з втратою годувальника, однак розпорядженням від 22.07.2021 року № 149/02-09/17 їй було відмовлено, оскільки вона та її чоловік були зареєстровані за різними адресами, а тому необхідно надати документ, що підтверджує спільне проживання та доказ перебування на утриманні померлого годувальника.
Як зазначила позивач у заяві, пенсія покійного чоловіка була основним джерелом засобів для її існування та проживання, так як її чоловік отримував пенсію відповідно до ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», в той час , як пенсія заявниці складає 2200 грн.00 коп.
Згідно з актом про фактичне місце проживання, затвердженим заступником генерального директора з правових питань ТОВ «Житлорембудсервіс» від 02.09.2021 року № 115 та підписаним свідками ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , ОСОБА_1 дійсно проживала разом з чоловіком ОСОБА_2 з 2005 року по день його смерті - ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 12).
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст.315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, зокрема перебування фізичної особи на утриманні.
Пунктом 8 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року №5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» роз'яснено, що судам необхідно мати на увазі, що встановлення факту перебування особи на утриманні померлого має значення для одержання спадщини, призначення пенсії або відшкодування шкоди, якщо допомога, яка надавалась, була для заявника постійним і основним джерелом засобів до існування. Одержання заявником заробітку, пенсії, стипендії, інших доходів не є підставою для відмови у встановленні факту перебування на утриманні, коли суд установить, що основним і постійним джерелом засобів до існування була для заявника допомога з боку особи, яка надавала йому утримання. При вирішенні заяв про встановлення факту перебування на утриманні необхідно враховувати, що за загальним правилом право на пенсію в разі смерті годувальника мають непрацездатні члени сім'ї годувальника, які були на його утриманні.
Відповідно до ч. 1 ст.36 Закону України від 09 липня 2003року №1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім'ї померлого годувальника, які були на його утриманні, за наявності в годувальника на день смерті страхового стажу, який був би необхідний йому для призначення пенсії по III групі інвалідності, а в разі смерті особи, яка виконала функцію донора анатомічних матеріалів людини, пенсіонера або осіб, зазначених у частині другій статті 32 цього Закону, а також у разі смерті (загибелі) особи внаслідок поранення, каліцтва, контузії чи інших ушкоджень здоров'я, одержаних під час участі у масових акціях громадського протесту в Україні з 21 листопада 2013 року по 21 лютого 2014 року за євроінтеграцію та проти режиму Януковича (Революції Гідності), - незалежно від тривалості страхового стажу. При цьому дітям пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається незалежно від того, чи були вони на утриманні годувальника.
За змістом ч. 2, 3 вказаної статті непрацездатними членами сім'ї вважаються, зокрема, чоловік (дружина), батько, мати, якщо вони є інвалідами або досягли пенсійного віку, передбаченого ст. 26 цього Закону.
До членів сім'ї, які вважаються такими, що були на утриманні померлого годувальника, відносяться особи, зазначені в частині другій цієї статті, якщо вони: 1) були на повному утриманні померлого годувальника; 2) одержували від померлого годувальника допомогу, що була для них постійним і основним джерелом засобів до існування.
Члени сім'ї померлого годувальника, для яких його допомога була постійним і основним джерелом засобів до існування, але які й самі одержували пенсію, мають право, за бажанням, перейти на пенсію у зв'язку з втратою годувальника.
Згідно із п. 2.3 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» затвердженого Постановою управління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року №22-1 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846, до заяви про призначення пенсії у зв'язку з втратою годувальника подаються документи померлого годувальника, перелічені в підпунктах 2, 3 пункту 2.1 цього розділу, також надаються такі документи: документ про перебування членів сім'ї (крім дітей) на утриманні померлого годувальника.
У відповідності до п. 2.11 Порядку за документ, що засвідчує факт перебування на утриманні непрацездатних членів сім'ї, приймаються довідки або інші документи про склад сім'ї, видані відповідно до чинного законодавства за місцем проживання (реєстрації) особи, зокрема органом місцевого самоврядування, або документ про реєстрацію місця проживання (разом з годувальником за однією адресою), виданий згідно із вимогами статті 3Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні». У разі неможливості надати такі документи факт перебування на утриманні померлого годувальника встановлюється у судовому порядку.
Судом встановлено, що заявниця ОСОБА_1 проживала разом зі своїм чоловіком ОСОБА_2 та отримувала пенсію, розмір якої значно менший пенсії, яку отримував її чоловік.
Отже, факт перебування фізичної особи на утриманні померлого, має значення для переходу на пенсію в разі втрати годувальника, яку може бути призначено за умови, що утримання було повним або допомога, яка надавалась утриманцю, була постійним і основним джерелом засобів до існування навіть, коли утриманець (заявник) мав заробіток, одержував пенсію, стипендію тощо.
Повне утримання означає відсутність у члена сім'ї інших джерел доходів, окрім допомоги померлого. Якщо крім допомоги, що надавалася померлим, особа мала інші джерела доходів, то необхідно встановити, чи була допомога годувальника постійним і основним джерелом засобів до існування. Постійний характер допомоги означає, що вона була не одноразовою, а надавалася систематично, протягом певного періоду часу і що померлий виконував обов'язок щодо утримання цього члена сім'ї. Основне значення допомоги необхідно з'ясовувати шляхом порівняння розміру допомоги з боку померлого та інших доходів. Вирішення питання залежить від співвідношення розмірів допомоги та інших одержуваних доходів.
З огляду на зазначене, встановивши, що допомога, яка надавалась ОСОБА_2 , була для заявниці хоч і не єдиним, проте постійним і основним джерелом засобів до існування, суд дійшов висновку про можливість задоволення вимог.
Така ж позиція міститься у Постанові Верховного Суду від 22 травня 2019 року у справі № 520/6518/17.
Враховуючи вищевикладене, а також значення, яке має встановлення даного юридичного факту для реалізації прав заявника, оцінюючи докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що факт, про встановлення якого просить позивач, знайшов своє підтвердження в судовому засіданні, встановлення факту перебування на утриманні має для заявника юридичне значення і потрібне для призначення пенсії у зв'язку з втратою годувальника.
Оцінюючи усі докази, які було досліджені судом у ході судового засідання в їх сукупності, суд приходить до висновку щодо обґрунтованості даної заяви, у зв'язку з чим вважаю за можливе задовольнити її у повному обсязі.
На підставі викладеного, керуючись ст.12,13,76-78,81,259,263-265 ЦПК України, суд,-
Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, про встановлення факту перебування на утриманні - задовольнити.
Встановити факт, що має юридичне значення про те, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , перебувала на утриманні свого покійного чоловіка ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з яким разом проживала за адресою: АДРЕСА_1 , до моменту його смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається до Полтавського апеляційного суду.
Заявник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 .
Заінтересована особа: Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, ЄДРПОУ 13967927, адреса: м. Полтава, вул. Соборності, 66.
Головуючий суддя: Н.Д. Вінтоняк