79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2
23 червня 2010 р. № 2а-4233/10/1370
Львівський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого -судді Костіва М.В.,
при секретарі Билень Н.С.
за участю представників сторін:
від позивача: не з'явилися;
від відповідача: не з'явилися,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом управління праці та соціального захисту населення Дрогобицької міської ради, м. Дрогобич, Львівська область, до Головного управління юстиції у Львівській області, м. Львів, про скасування постанови ВП№18490948 від 06.05.2010 р. про накладення штрафу,
встановив:
Управління праці та соціального захисту населення Дрогобицької міської ради, м. Дрогобич, Львівська область, звернулось із позовом до Головного управління юстиції у Львівській області, м. Львів, про скасування постанови ВП№18490948 від 06.05.2010 р. про накладення штрафу.
Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 18.05.2010 р. відкрито провадження у справі та призначено розгляд на 28.05.2010 р. Розгляд справи відкладався з підстав, передбачених ст. 150 КАС України.
Позивач подавав до суду клопотання про розгляд справи без участі його представника.
Відповідач в судові засідання не з'являвся, не повідомляв суд про причини неявки, не подавав клопотання про розгляд справи за його відсутності.
У відповідності до ст. 71 КАС України справа слухається за наявними у ній матеріалами.
В позовній заяві позивач просить позов задовольнити, посилаючись на те, що Законом України “Про державний бюджет України на 2008 рік” та аналогічним законом на 2009 р. не були передбачені кошти на виплату заборгованості. Відтак, виконання виконавчого листа №2-а-3218/2009 р., виданого Дрогобицьким міськрайонним судом Львівської області 17.03.2009 р. було неможливим. Однак оспорюваною постановою позивача було оштрафовано. Просить позов задовольнити, розглянути справу у відсутності свого представника.
Розглянувши подані докази в їх сукупності, оглянувши оригінали документів, що мають значення для справи, суд встановив наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, 17.03.2010 р. Дрогобицьким міськрайонним судом був виданий виконавчий лист №2-а-3218/2009, яким зобов'язано управління праці та соціального захисту населення Дрогобицької міської ради провести ОСОБА_1 перерахунок та виплатити грошову допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 09.07.2007 р. по жовтень 2007 р. з урахуванням сум, що отримані нею згідно ст. 56 Закону України “Про державний бюджет на 2007 рік” та компенсації втрати частини доходів у зв'язку із порушенням строків виплати щомісячної грошової допомоги.
Згідно із ч. ч. 1-4 ст. 254 КАС України, постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи. Згідно із ч. 1 ст. 255 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.
07.04.2010 р. відповідачем була винесена постанова про відкриття виконавчого провадження та надано строк на добровільне виконання. Однак станом на 06.05.2010 р. така постанова виконана позивачем не була.
Посилання на поважні причини невиконання рішення не доведені суду у встановленому порядку належними доказами. Доказів вжиття позивачем заходів, спрямованих на виконання судового рішення, зокрема, звернення із позовами до вищестоящих органів, звернення із поданням у встановленому порядку про включення відповідних сум до фінансування у наступні періоди тощо суду не надано. Крім того, згідно із ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Згідно із ст. 87 Закону України “Про виконавче провадження”, у разі невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, які можуть бути виконані лише боржником, та рішення про поновлення на роботі державний виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу в розмірі від двох до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на боржника - юридичну особу - від двадцяти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та призначає новий строк для виконання. Постанова державного виконавця про накладення штрафу може бути оскаржена до начальника відповідного органу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець або до суду в 10-денний строк. У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин державний виконавець у тому ж порядку накладає штраф на боржника у подвійному розмірі. При подальшому невиконанні рішення боржником державний виконавець порушує клопотання перед судом про кримінальну відповідальність боржника відповідно до закону. Враховуючи наведене, передбачені законом підстави для скасування оскаржуваної постанови не були доведені суду у встановленому порядку належними доказами.
Згідно із ч. ч. 1, 2 ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець здійснює виконавчі дії по виконанню рішення до завершення виконавчого провадження у встановленому цим законом порядку. Згідно із ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець зобов'язаний вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених цим законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії. Належних доказів порушення відповідачем обов'язків, передбачених законом, суду не надано.
Згідно із ч. 2 ст. 162 КАС України, суд вправі постановою визнати протиправним рішення суб'єкта владних повноважень чи окремі його положення, дії чи бездіяльність і скасувати або визнати нечинним рішення чи окремі його положення. Суд також може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод чи інтересів суб'єкта у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. При цьому, відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України, адміністративний суд перевіряє не лише вчинення дії чи бездіяльності на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а й чи вчинені вони з використанням повноважень з тією метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для вчинення дії, добросовісно, розсудливо і своєчасно.
Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню. Керуючись ст.ст. 2, 11, 69-71, 86, 161-163 КАС України, суд
У задоволенні позову відмовити повністю.
Постанова набирає законної сили в строк та в порядку, передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд шляхом подачі в десятиденний строк з дня постановлення постанови заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, або в порядку ч. 5 ст. 186 КАС України.
Суддя Костів М.В.