24 грудня 2020 року Справа № 160/11785/20
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Тулянцевої І.В. розглянувши у місті Дніпрі в порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
25 вересня 2020 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду засобами поштового зв'язку надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвалою суду від 02.10.2020 року позовну заяву залишено без руху, надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня отримання ухвали суду шляхом подання до суду уточненої позовної заяви, в якій необхідно зазначити, коли йому стало відомо про порушене право у зв'язку із протиправними діями Головного управління ПФУ в Дніпропетровській області щодо не зарахування його трудового стажу при призначенні пенсії, а у разі пропуску строку звернення до суду виконати вимоги ч.6 ст.161 КАС України.
Так, на виконання вимог зазначеної ухвали 26.10.2020 року на адресу суду надійшов супровідний лист разом із уточненою позовною заявою відповідно до кількості учасників справи, в якій позивач в останній редакції просить:
- визнати дії відділу з питань перерахунків пенсій №13 управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого: АДРЕСА_1 , неправомірними в частині не зарахування його трудового стажу в колгоспі «За мир» в період 1981 року та 1982 року при призначенні пенсії, та 10 місяців, а саме з 01.12.1985 року по 01.09.1986 року, як слухач підготовчого відділення денної форми навчання Дніпропетровського державного університету;
- зобов'язати відділ з питань перерахунків пенсій №13 управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати стаж в повній мірі (1981,1982 роки) згідно трудової книжки ОСОБА_1 та доданих архівних довідок (10 місяців, а саме з 01.12.1985 року по 01.09.1986 року, як слухач підготовчого відділення денної форми навчання Дніпропетровського державного університету).
В обгрунтування позову позивачем зазначено, що звернувшись до відповідача з заявою про призначення пенсії, отримав відповідь про відмову у призначенні пенсії через відсутність загального стажу 25 років, що на думку позивача є грубим порушенням його прав з богу органів Пенсійного фонду на отримання пенсії в повному обсязі, оскільки при обчисленні загального стажу роботи не були взяті до уваги фактичні дані матеріалів пенсійної справи, зокрема, органами Пенсійного фонду не враховується стаж роботи позивача в колгоспі «За мир» за період з 1981, 1982 роки, посилаючись на те, що в його трудовій книжці НОМЕР_1 від 02.04.1985 року в графах 3,4 є виправлення. При цьому, згідно рішення Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 06.02.2020 року у справі №179/2206/19, встановлено факт того, що архівна довідка №188/01-25 від 24.07.2019 року, яка видана Комунальною установою «Трудовий архів» Магдалинівського району» Магдалинівської районної ради» про нарахування заробітної плати та трудовий стаж в колгоспі «За мир» значиться у списках у 1981 та 1982 році, про які йдеться мова у відмові органу Пенсійного фонду від 20.03.2020 року №27а. Також, цим же рішенням встановлено факт того, що трудова книжка НОМЕР_1 від 02.04.1985 року, належить ОСОБА_1 , що підтверджує трудовий стаж позивача. Крім того, позивачем зазначено, що вислуга років у позивача складає 26 років 10 місяців, до якого відноситься стаж в колгоспі «За мир» за період з 1981,1982 роки та 10 місяців, а саме з 01.12.1985 року по 01.09.1986 року, як слухач підготовчого відділення денної форми навчання Дніпропетровського державного університету. Позивач вважає, що за нормами законодавства, що діяло у 1985 році, слухачі підготовчого відділення за правовим статусом прирівняні у правах до студентів вищого навчального закладу. Час навчання на підготовчому відділенні за денною формою навчання не переривав трудового стажу, а тому, час його навчання на підготовчому відділенні підлягає зарахуванню до трудового стажу. Отже, відповідачем протиправно не зараховується до трудового стажу позивача стаж роботи в колгоспі «За мир» в період 1981, 1982 роки при призначенні пенсії та 10 місяців, а саме, з 01.12.1985 по 01.09.1986 роки, як слухач підготовчого відділення денної форми навчання Дніпропетровського державного університету. На підставі викладеного позивач просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Ухвалою суду від 25.11.2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №160/11785/20 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи. Витребувано у Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області належним чином засвідчені копії документів на підставі яких було прийнято рішення про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ).
Цією ж ухвалою відповідачу надано право подати відзив на позов разом із доказами, які підтверджують обставини на яких грунтуються його заперечення протягом 15 днів з дати отримання копії ухвали про відкриття провадження у справі. Копію ухвали відповідач отримав 01.12.2020 року, що підтверджується наявною в матеріалах справи розпискою.
Правом подання відзиву на позовну заяву відповідач не скористався.
У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч.6 ст.162 КАС України).
Розглянувши документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , після досягненням ним 55 річного віку та маючи необхідний страховий стаж, 18.03.2020 року звернувся до пенсійного органу із заявою про призначення пенсії на пільгових умовах (учасник бойових дій) у відповідності до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
В ході розгляду справи судом встановлено, що разом із заявою про призначення пенсії позивачем до пенсійного органу було подано: копію паспорта серії НОМЕР_3 ; трудову книжку колгоспника серії НОМЕР_1 , видану 02.04.1985 року; архівну довідку №188/01-25 року від 24.07.2019 року, яка видана Комунальною установою «Трудовий архів Магдалинівського району» Магдалинівської районної ради» про нарахування заробітної плати та трудовий стаж на ім'я ОСОБА_1 та архівна довідка, яка видана Дніпропетровським національним університетом імені О. Гончара від 31.10.2019 року №88-568-794 про зарахування до складу слухачів підготовчого відділення денної форми навчання Дніпропетровського державного університету з 01.12.1985 року (Наказ від 27.11.1985 року №1391), де ОСОБА_1 навчався з 01.12.1985 по 24.07.1986 року, після чого його з 01.09.1986 року зараховано до складу студентів першого курсу денної форми навчання історичного факультету Дніпропетровського державного університету, як такого, що успішно склав випускні іспити на підготовчому відділенні ДДУ.
Крім того, в ході розгляду справи судом встановлено, що у 2020 році ОСОБА_1 звернувся до Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області з заявою, заінтересована особа - Головне управління ПФУ в Дніпропетровській області про встановлення факту належності правовстановлюючого документу.
Рішенням Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 06.02.2020 року у справі №179/2206/19 заяву - задоволено.
Встановлено факт що, архівна довідка №188/01-25 року від 24 липня 2019 року, яка видана Комунальною установою «Трудовий архів Магдалинівського району» Магдалинівської районної ради» про нарахування заробітної плати та трудовий стаж на ім'я ОСОБА_1 , де заявник значиться у списках 1981 році ОСОБА_1 (так у документах), у 1982 році ОСОБА_1 (так у документах), у 1985 році ОСОБА_1 «так у документах», у книзі обліку трудового стажу і заробітку колгоспника колгоспу «За мир», на сторінці 50, відділення № 2, значиться ОСОБА_1 (так у документі», належить ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІПН НОМЕР_2 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 та підтверджує його трудовий стаж.
Встановлено факт, що трудова книжка НОМЕР_1 видана 02 квітня 1985 року, з виправленнями ім'я та дати народження належить ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІПН НОМЕР_2 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 та підтверджує його трудовий стаж.
Рішенням, оформленим листом від 20.03.20202 року за вих. № 5 відповідач відмовив у призначенні пенсії з посиланням на ту обставину, що загальний страховий стаж складає 24 роки 0 місяців 15 днів, що є недостатнім у відповідності до вимог ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування». Також зазначено, що до страхового стажу не зараховано стаж роботи в колгоспі в 1981, 1982 роках, оскільки у трудовій книжці є виправлення та суми заробітної плати в трудовій книжці не співпадають з сумами заробітної плати, вказаними в архівній довідці № 188/01-25 від 24.07.2019 року за ці роки.
Також, судом встановлено, що до страхового стажу позивача не зараховано період навчання як слухача на підготовчому відділенні денної форми навчання Дніпропетровського державного університету з 01.12.1985 року по 01.09.1986 року.
Вказані обставини стали підставою для звернення позивача з даним адміністративним позовом за захистом порушених, на його думку, прав та інтересів.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Частиною першою статті 46 Конституції України передбачено, що громадяни України мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у старості та інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Відповідно до статті 48 Кодексу законів про працю та статті 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 року №1788-ХІІ (далі - Закон №1788-ХІІ) передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Тобто, трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами тільки у випадках відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи.
Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Згідно з пунктом «е» статті 3 Закону №1788-ХІІ право на трудову пенсію мають особи, зайняті суспільно корисною працею, при додержанні інших умов, передбачених цим Законом, зокрема, вихованці, учні, студенти, курсанти, слухачі, стажисти, клінічні ординатори, аспіранти, докторанти.
Відповідно до пункту «д» частини третьої статті 56 Закону №1788-XII до стажу роботи зараховується навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі.
Статтею 1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року №1058-IV (далі - Закон №1058-IV) визначено, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески.
У відповідності до частини першої статті 24 Закону №1058-IV, страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Згідно з частиною другою статті 24 Закону №1058-IV, страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Відповідно до частини четвертої статті 24 Закону №1058-IV, періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Так, в ході розгляду справи судом встановлено, що спір виник між сторонами щодо не зарахування відповідачем трудового стажу позивача в колгоспі «За мир» за період 1981 та 1982 роки при призначенні пенсії, та 10 місяців, а саме з 01.12.1985 по 01.09.1986 роки, як слухача підготовчого відділення денної форми навчання Дніпропетровського державного університету.
Як встановлено в ході розгляду справи, питання щодо належності архівної довідки №188/01-25 від 24.07.2019 року від 24.07.2019 року, яка видана Комунальною установою «Трудовий архів Магдалинівського району» Магдалинівської районної ради» про нарахування заробітної плати та трудовий стаж на ім'я ОСОБА_1 та трудової книжки НОМЕР_1 виданої 02.04.1985 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІПН НОМЕР_2 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 вирішено та встановлено у рішенні Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 06.02.2020 року у справі №179/2206/19.
Відповідно до ч. 4 ст. 78 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Отже, згідно із записами у трудовій книжці НОМЕР_1 виданої 02 квітня 1985 року, позивач, зокрема, працював у період 1981 - 1982 роки, колгоспником в колгоспі «За мир».
На підтвердження роботи позивача колгоспником в колгоспі «За мир» у вказані періоди, позивачем також надано архівну довідку №188/01-25 року від 24 липня 2019 року, яка видана Комунальною установою «Трудовий архів Магдалинівського району» Магдалинівської районної ради» про нарахування заробітної плати та трудовий стаж на ім'я ОСОБА_1 .
Отже, факт роботи позивача у період 1981-1982 роки на посаді колгоспника в колгоспі «За мир» підтверджується належними доказами, які містять дані про те, що позивач дійсно працював на вказаному підприємстві на отримував заробітну плату.
Стосовно посилань відповідача на неможливість зарахування позивачу страхового стажу за вказаний період роботи у зв'язку з тим, що у трудовій книжці невірно вказана дата народження позивача, а також в архівній довідці №188/01-25 від 24.07.2019 року про роботу в колгоспі «За мир» не вказано прізвище позивача, суд зазначає, що працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства, а тому вказані обставини не можуть бути підставою для позбавлення позивача конституційного права на соціальний захист в частині призначення пенсії за віком.
Суд також звертає увагу, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27.04.1993 року №301 «Про трудові книжки працівників», відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації, тому недотримання правил ведення трудової книжки може мати негативні наслідки саме для особи, яка допустила такі порушення, а не для особи, якій ця трудова книжка належить, а отже, й не може впливати на її особисті права.
Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом в постанові від 06.02.2018 року у справі №677/277/17.
Що стосується не зарахування до трудового стажу позивача 10 місяців, а саме з 01.12.1985 року по 01.09.1986 року, як слухач підготовчого відділення денної форми навчання Дніпропетровського державного університету, суд зазначає наступне.
На час навчання позивача порядок визначення трудового стажу, який давав право на пенсію за віком регулювався Постановою Ради Міністрів СРСР від 03 серпня 1972 року №590 «Про затвердження положення про порядок призначення та виплати державних пенсій» (далі - Порядок № 590).
Підпунктом «і» пункту 109 Порядку №590 визначено, що крім роботи в якості робітника або службовця в загальний стаж роботи зараховується також «навчання у вищих навчальних закладах, середніх спеціальних закладах (технікумах, педагогічних та медичних училищах і т.д.), партійних школах, совпартшколах, школах профрухів, на робфаках, перебування в аспірантурі, докторантурі та клінічній ординатурі. При призначенні пенсій по старості періоди вказані у підпункті «і» зараховуються в стаж при умові, що цим періодам передувала робота в якості робітника чи службовця, або служба в складі Військових сил СРСР.
Підготовчі відділення при вищих навчальних закладах були створені у відповідності до Постанови ЦК КПРС, Ради Міністрів СРСР від 20 серпня 1969 року №681 «Про організацію підготовчих відділень при вищих навчальних закладах» та Постанови ЦК КПУ та Ради Міністрів УРСР від 08 жовтня 1969 року №573.
Вказаними нормативно-правовими актами визначалося, що:
1) "при організації підготовчих відділень передбачається проведення учбових занять по денній, вечірній та заочній формах навчання...; створення відділень при наявності не менше 100 слухачів, які навчаються з відривом і без відриву від виробництва; строк навчання з відривом від виробництва - 8 місяців, без відриву від виробництва - 10 місяців" (пункт 2 зазначених нормативних актів);
2) "на підготовчі відділення приймаються особи з закінченою середньою освітою з числа передових робітників, колгоспників і демобілізованих з рядів Збройних Сил СРСР. Молоді робітники і колгоспники, які вступають на підготовчі відділення, повинні мати стаж практичної роботи (не менше одного року). Відбір і направлення молоді на ці відділення здійснюються безпосередньо керівниками промислових підприємств, установ, організацій транспорту і зв'язку, радгоспів, колгоспів, командуванням військових частин за рекомендацією партійних, комсомольських і профспілкових організацій" (пункт 3 зазначених нормативних актів).
3) "слухачам підготовчих відділень, зарахованим на навчання з відривом від виробництва, виплачується, стипендія в розмірі, встановленому для студентів І курсів вищих учбових закладів (пункти 5 та 10 відповідно), при яких організовані підготовчі відділення, у відповідності з Постановою Ради Міністрів СРСР від 09.07.1963 № 774 та розпорядження Ради Міністрів УРСР від 27.07.1963 № 1114".
Відповідно до вищевказаних нормативно-правових документів було розроблено та затверджено Положення про підготовче відділення при вищому навчальному закладі (Накази Міністерства вищої та середньої освіти СРСР №712 від 26.09.1969 року; №394 від 17.05.1971 року; №468 від 31.05.1974 року та №504 від 14.07.1987 року, згідно з яким: а) "час навчання на підготовчому відділенні не перериває трудового стажу" (пункт 21); в) "особам зарахованим на підготовче відділення видається квиток слухача", "на слухачів підготовчого відділення поширюються права та обов'язки, встановлені для студентів вищого навчального закладу" (пункт 9-10).
Судом встановлено, що згідно із записами у трудовій книжці, позивач працював на посаді колгоспника в колгоспі «За мир» в 1981 та 1982 роках, з 25.10.1982 по 13.02.1985 роки проходив службу в складі Збройних сил СРСР. 29.11.1985 року позивача було звільнено з колгоспу «За мир», у зв'язку зі вступом на підготовче відділення до Дніпропетровського державного університету та в подальшому - 01.12.1985 року позивача зараховано на підготовче відділення (денна форма навчання) Дніпропетровського державного університету, де він навчався з 01.12.1985 по 24.07.1985 року, після чого його з 01.09.1986 роки зараховано до складу студентів першого курсу денної форми навчання історичного факультету Дніпропетровського державного університету, як такого, що успішно склав випускні іспити на підготовчому відділенні ДДУ.
Враховуючи те, що за нормами законодавства, що діяло у 1985-1986 роках, слухачі підготовчого відділення за правовим статусом прирівняні у правах до студентів вищого навчального закладу, час навчання позивача на підготовчому відділенні за денною формою навчання не переривав трудового стажу.
Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України справа №442/5154/13-а (2а/442/14/14) від 17.11.2016 року.
Отже, на підставі наведеного суд вважає протиправними дії Головного управління ПФУ в Дніпропетровській області щодо відмови в зарахуванні до загального стажу період роботи позивача в колгоспі «За мир» з 1981 по 1982 роки та періоду навчання на підготовчому відділенні з 01.12.1985 по 01.09.1986 роки, як слухача підготовчого відділення денної форми навчання Дніпропетровського державного університету.
Частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
В ході розгляду справи відповідачем не доведено правомірність дій у спірних відносинах, у зв'язку із чим, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.
Розподіл судових витрат здійснюється у відповідності до положень ч. 1 ст. 139 КАС України.
На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 9, 73-78, 139, 241 - 246, 263 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , рнокпп НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул.Набережна Перемоги буд.26, м.Дніпро, 49094, код ЄДРПОУ 21910427) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити в повному обсязі.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови в зарахуванні до загального страхового стажу ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_2 ) періоду роботи в колгоспі «За мир» з 1981 по 1982 роки та періоду навчання на підготовчому відділенні з 01.12.1985 по 01.09.1986 роки, як слухач підготовчого відділення денної форми навчання Дніпропетровського державного університету.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до загального страхового стажу період роботи ОСОБА_1 в колгоспі «За мир» з 1981 по 1982 роки та період навчання на підготовчому відділенні з 01.12.1985 по 01.09.1986 роки, як слухач підготовчого відділення денної форми навчання Дніпропетровського державного університету.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул.Набережна Перемоги буд.26, м.Дніпро, 49094, код ЄДРПОУ 21910427) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , рнокпп НОМЕР_2 ) судові витрати у розмірі 840,80 грн. (вісімсот сорок гривень вісімдесят копійок).
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя І.В. Тулянцева