Справа № 415/7300/21
Провадження № 2-а/415/433/21
06 грудня 2021 року м. Лисичанськ
Лисичанський міський суд Луганської області у складі:
головуючого судді - Калмикової Ю.О.,
за участю секретаря - Кравченко О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Лисичанська адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора взводу №2 роти №5 батальйону Управління патрульної поліції в Луганській області Департаменту патрульної поліції лейтенанта поліції Соколовського Павла Євгеновича, третя особа - Департамент патрульної поліції про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,
встановив:
Описова частина
Зміст позовних вимог
До Лисичанського міського суду Луганської області надійшли матеріали адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до інспектора взводу №2 роти №5 батальйону Управління патрульної поліції в Луганській області Департаменту патрульної поліції лейтенанта поліції Соколовського Павла Євгеновича, третя особа - Департамент патрульної поліції про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилалася на те, що 11.09.2021 року, лейтенантом поліції Соколовським Павлом Євгеновичем була складена постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ДП18 № 654804 від 11.09.2021 року, відповідно до змісту якої 11.09.2021 року о 15:30 в м. Лисичанськ вул. Соборна, буд.113. Пішохід рухався проїзною частиною, в тому місці, де є в наявності тротуар, чим порушив п.п. 4.1. ПДР України та скоїв адміністративне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 127 КУпАІІ, за що на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 255 грн.
Відповідно до п.4.1. Правил дорожнього руху України, пішоходи повинні рухатися по тротуарах і пішохідних доріжках, тримаючись правого боку.
Якщо немає тротуарів, пішохідних доріжок або пересуватися по них неможливо, пішоходи можуть рухатися велосипедними доріжками, тримаючись правого боку і не утруднюючи рух на велосипедах, або в один ряд узбіччям, тримаючись якомога правіше, а у разі його відсутності або неможливості рухатися по ньому - по краю проїзної частини назустріч руху транспортних засобів. При цьому треба бути обережним і не заважати іншим учасникам дорожнього руху.
Вважає, що дії Відповідача є протиправними, оскільки порушують особисті права і громадянина України, а постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ДП18 № 654804 від 11.09.2021 року підлягає скасуванню.
11 вересня 2021 року біля 15 год. 30 хв. він вийшов із дворів по вул. Революційна, пішов до проїзної частини дороги, на обочині біля тротуару стояв транспортний засіб, який він обійшов тримаючись якомога правіше та тут його зупинили робітники поліції, які саме стояли на проїзній частині дороги.
Один із поліцейських представився ОСОБА_2 та сказав, що він порушив ПДР там є тротуар. Тоді поліцейський сказав, щоб позивач надав документи. Він відповів коли буде розгляд справи надам.
Тоді позивачу повідомили, що він затриманий та вимагали надати його документи. Він запитав навіщо? Йому повідомили, що буде складена постанова. Він, сказав складайте на місці він не годен. Але після попередження, що він затриманий його грубо повалили на землю 3-4 поліцейських та надягли кайданки, причинивши при цьому йому фізичного болю, що підтверджується довідками з лікарні. Потім відвезли до травмпункту та де грубо виштовхнули його з патрульного транспортного засобу.
Вважає, що дії лейтенанта поліції ОСОБА_2 не правомірними, не були взяті до уваги його пояснення, не перевірені підстави притягнення його до адміністративної відповідальності, а саме: він обходив транспортний засіб, який стояв на узбіччі дороги та пройти по іншому не міг, а саме по тротуару.
Тому вважає, що ним не було здійснено адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.127 КУпАП України.
Потім його відвезли до ВП № 3 Сєвєродонецького РУН ГУНП в Луганській області за адресою: м. Лисичанськ, вул. Менделєєва,71.
Всупереч Наказу Міністерства внутрішніх справ України від 09.11.2016 року за № 1179 «Про затвердження Правил етичної поведінки поліцейських» лейтенант поліції ОСОБА_2 поводив себе зверхньо, іронізував та не надавав можливість позивачу вимовити власну думку.
На адміністративне затримання відповідно до Доручення від 11.09.2021 року за № 5636 виданого Регіональним центром з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Луганській та Харківських областях до його прибув адвокат Оверченко О.А.
В ході бесіди адвоката з лейтенантом поліції ОСОБА_2 між ними виник словесний конфлікт, лейтенант поліції ОСОБА_2 та ОСОБА_3 почали іронізувати поводити себе не коректно, а в результаті лейтенант поліції ОСОБА_2 погрожував адвокату надіти на неї кайданки.
Він написав свої зауваження в Протоколі АА № 208211 про адміністративне затримання за ч.2 ст.262 КуаАП від 11.09.2021 року та окремо заяву на дії лейтенанта поліції ОСОБА_2 .
Незрозуміло, чому постанова не була складена на місці правопорушення, тим паче Позивач казав що складайте.
Чому робітники поліції застосували кайданки та на якій правовій підставі застосували фізичну силу, наділи кайданки та здійснили, адміністративне затримання гр. ОСОБА_1 .
Вважає, що дії лейтенанта поліції ОСОБА_2 щодо застосування фізичної сили та адміністративного затримання відносно гр. ОСОБА_1 були протиправними, поліцейськими була застосована груба фізична сила, що виявилась у заламуванні і викручуванні рук за спину та покладанням його на землю тобто з перевищенням своїх повноважень.
Жодних підстав, визначених законом, для застосування фізичної сили щодо позивача з боку співробітників поліції не було, оскільки на момент застосування сили не було встановлено факту вчинення позивачем правопорушення чи продовження його вчинення і факту того, що дії позивача загрожували житло чи здоров'ю поліцейських чи інших громадян.
Аналогічна правова позиція викладена у Постанові Верховного Суду від 11 грудня 2019 року по справі № 545/2432/16-а.
Відповідно до ст. 44 Закону України «Про Національну поліцію», поліцейський може застосовувати фізичну силу, у тому числі спеціальні прийоми боротьби (рукопашного бою), для забезпечення особистої безпеки або/та безпеки інших осіб, припинення правопорушення, затримання особи, яка вчинила правопорушення, якщо застосування інших поліцейських заходів не забезпечує виконання поліцейським повноважень, покладених на нього законом.
Поліцейський зобов'язаний письмово повідомити свого керівника, а той зобов'язаний повідомити прокурора про завдання особі тілесних ушкоджень унаслідок застосування фізичної сили.
Відповідно до ч. 3 ст.45 Закону України «Про Національну поліцію», визначено:
Загальні правила застосування спеціальних засобів:
1) кайдани та інші засоби обмеження рухомості застосовуються:
а) до особи, яка підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення та чинить опір поліцейському або намагається втекти;
б) під час затримання особи;
в) під час конвоювання (доставляння) затриманого або заарештованого;
г) якщо особа своїми небезпечними діями може завдати шкоду собі і оточуючим;
ґ) проведення процесуальних дій з особами у випадках, коли вони можуть створити реальну небезпеку оточуючим або собі;
Отримання фізичних ушкоджень підтверджується Довідкою № 4156 від 11.09.2021 року.
На підставі викладеного, позивач просив суд постанову про накладання адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушенні у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ДП18 № 654804 від 11 вересня 2021 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 127 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладання адміністративного стягнення у вигляді штрафу 255 грн. - скасувати, справу закрити.
Визнати протиправними дії інспектора Соколовського Павла Євгеновича, щодо застосування фізичної сили та адміністративного затримання відносно ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 та примусового доставленим до ВИ № З Сєвєродонецького РУП ГУНП в Луганській області за адресою м. Лисичанськ, вул. Менделєєва, 71 .
Доводи особи, яка подала позов
Позовна заява мотивована тим, що позивач ОСОБА_1 вважає постанову ДП18 №654804 від 11.09.2021 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення, протиправною, у зв'язку з чим просить її скасувати.
Відповідачем наданий відзив.
Надходження позовної заяви та інших заяв до суду
29.10.2021 року ухвалою суду про відкриття провадження у справі № 415/7300/21 було відкрито провадження в адміністративній справі.
08.10.2021 року представником відповідача наданий відзив на позов, надане клопотання про слухання справи у їх відсутність та доданий відеоматеріал.
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.
Відповідач та третя особа в судове засідання не з'явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, до суду надали письмове клопотання, в якому просили справу розглянути за їх відсутності.
Дослідивши докази по справі, судом встановлені наступні фактичні обставини справи та зміст спірних правових відносин.
Фактичні обставини справи та зміст спірних правовідносин, встановлені судом
Згідно з постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення ДП18 №654804 від 11.09.2021 року, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 11.09.2021 року о 15 годині 30 хвилин м. Лисичанськ вул. Соборна, 113, пішохід рухався проїзною частиною в тому місці, де є в наявності тротуар, чим порушив п. 4.1 ПДР України, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 127 КУпАП.
Прийняте по справі рішення застосувати до позивача адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 255 грн.
Спір між позивачем та відповідачем виник з приводу того, що позивач вважає постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення ДП18 №654804 від 11.09.2021 року протиправною, у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 127 КУпАП.
Порядок оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення врегульований статтею 288 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Відповідно до пункту третього частини першої цієї норми, постанову іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, постанову про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі - у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.
Позивач не погоджуючись з обставинами, викладеними в постанові ДП18 №654804 від 11.09.2021 року, посилаючись на не порушення ним норм діючого законодавства та відсутність складу адміністративного правопорушення у його діях, скористався своїм правом і звернувся до суду за захистом свого порушеного права.
Мотивувальна частина
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Так, відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно з постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення ДП18 №654804 від 11.09.2021 року, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 11.09.2021 року о 15 годині 30 хвилин м. Лисичанськ вул. Соборна, 113, пішохід рухався проїзною частиною в тому місці, де є в наявності тротуар, чим порушив п. 4.1 ПДР України, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 127 КУпАП.
Відповідно до п. 4.1 ПДР України пішоходи повинні рухатися по тротуарах і пішохідних доріжках, тримаючись правого боку.
Якщо немає тротуарів, пішохідних доріжок або пересуватися по них неможливо, пішоходи можуть рухатися велосипедними доріжками, тримаючись правого боку і не утруднюючи рух на велосипедах, або в один ряд узбіччям, тримаючись якомога правіше, а у разі його відсутності або неможливості рухатися по ньому - по краю проїзної частини назустріч руху транспортних засобів. При цьому треба бути обережним і не заважати іншим учасникам дорожнього руху.
З п. 7 постанови про накладення адміністративного стягнення відносно позивача вбачається, що до неї надано відео з нагрудної камери DSJ-X300119_BB0119.
Відповідачем суду був наданий суду відеозапис з нагрудної камери інспектора УПП DSJ-X300119_BB0119 від 11.09.2021 року, у зв'язку з чим суд приймає даний відеозапис як належний та допустимий доказ.
Судом встановлено, що на підтвердження факту порушення позивачем п.4.1 ПДР України, відповідачем надано відеозаписи, з яких вбачається, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 11.09.2021 року о 15 годині 30 хвилин м. Лисичанськ вул. Соборна, 113, пішохід рухався проїзною частиною в тому місці, де є в наявності тротуар, втім під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, відповідачем не були роз'яснені права позивачу та застосована фізична сила до позивача інспектором.
Таким чином, з досліджених в судовому засіданні матеріалів справи, суд вбачає, що відповідачем були порушені права позивача під час розгляду справи про адміністративне правопорушення.
За таких обставин суд приходить до висновку, що постанова у справі про адміністративне правопорушення серії ДП18 №654804 від 11.09.2021 року складена без дотриманням норм статті 283 КУпАП, а тому є такою, що не відповідає чинному законодавству у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху та підлягає скасуванню.
Відповідно до ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Керуючись ст. 2, 72-90, 99, 241-246, 286 КАС України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 до інспектора взводу №2 роти №5 батальйону Управління патрульної поліції в Луганській області Департаменту патрульної поліції лейтенанта поліції Соколовського Павла Євгеновича, третя особа - Департамент патрульної поліції про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, задовольнити частково.
Постанову про накладення адміністративного стягнення у сфері забезпечення дорожнього руху зафіксованої не в автоматичному режимі серії ДП18 №654804 від 11.09.2021 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 127 КУпАП, скасувати, справу про адміністративне правопорушення закрити.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Першого апеляційного адміністративного суду через Лисичанський міський суд шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники судового розгляду:
Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: кв. АДРЕСА_2 , реєстраційний номер НОМЕР_1 .
Відповідач: інспектор взводу №2 роти №5 батальйону Управління патрульної поліції в Луганській області Департаменту патрульної поліції лейтенант поліції Соколовський Павло Євгенович, місцезнаходження за адресою: буд. 8, вул. Штейгерська, м. Лисичанськ, 93100, Україна, код ЄДРПОУ невідомо.
Третя особа: Департамент патрульної поліції в Луганській області, місцезнаходження за адресою: буд. 3, вул. Федора Ернста, м. Київ, 03048, Україна, код ЄДРПОУ 40108646.
Повний текст судового рішення складено 06.12.2021.
Суддя Ю. О. Калмикова