Справа № 415/8070/21
Провадження № 2-а/415/453/21
01 грудня 2021 року м. Лисичанськ
Лисичанський міський суд Луганської області у складі:
головуючого судді - Калмикової Ю.О.,
за участю секретаря - Кравченко О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Лисичанська адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Луганській області Департаменту патрульної поліції, поліцейського взводу № 1 роти № 3 батальйону Управління патрульної поліції в Луганській області сержанта поліції Оселедька Павла Олександровича про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, третя особа: Департамент патрульної поліції,
встановив:
Описова частина.
Зміст позовних вимог.
До Лисичанського міського суду Луганської області надійшли матеріали адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Луганській області Департаменту патрульної поліції, поліцейського взводу № 1 роти № 3 батальйону Управління патрульної поліції в Луганській області сержанта поліції Оселедька Павла Олександровича про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, третя особа: Департамент патрульної поліції.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на те, що 28.09.2021 вона поштовим зв'язком отримала постанову про адміністративне правопорушення серії ГАА № 574697 від 10.09.2021 без додатків. Не погодившись зі змістом постанови, ОСОБА_1 29.09.2021 подала скаргу до Управління патрульної поліції в Луганській області. Станом на 20.10.2021 рішення від Управління патрульної поліції про розгляд скарги на постанову від 10.09.2021 отримано не було, проте 11.10.2021 на її адресу надійшов лист від 07.10.2021, в якому зазначено, що відповідь надається на звернення щодо постанови серії ГАА № 574697 від 20.09.2021. Вважає, що надіслана їй постанова від 10.09.2021 серії ГАА № 574697 є протиправною та такою, що складена з порушенням матеріальних процедурних норм права, оскільки під час винесення постанови, працівниками поліції не було роз'яснено статті Конституції, проігноровано клопотання про відкладення розгляду, для можливості залучення захисника, проігноровано незгоду з інкримінованим правопорушенням. Крім того в постанові відсутня інформація про складання протоколу і є підтвердженням, що такий протокол не складався, що є порушенням Інструкції по оформленню матеріалів про адміністративне правопорушення в органах поліції , затвердженої Наказом МВС від 06.11.2015 № 1376.
Тому просить суд визнати такою, що не відповідає нормам діючого законодавства та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення № ГАА № 574697 від 20.09.2021 по справ про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 44-3 КУпАП і закрити провадження. Вирішити питання щодо судових витрат.
Доводи особи, яка подала позов.
Позовна заява мотивована тим, що позивач ОСОБА_1 вважає постанову серії ГАА № 574697 від 20.09.2021 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення, протиправною, у зв'язку з чим просить її скасувати.
Відзив на позовну заяву надійшов. Відповідачем був наданий відеоматеріал правопорушення ОСОБА_1 від 20.09.2021.
Надходження позовної заяви та інших заяв до суду.
25.10.2021 року ухвалою суду про відкриття провадження у справі № 415/8070/21 було відкрито провадження у цій адміністративній справі.
02.11.2021 року відповідачем було надано письмове клопотання про розгляд справи за його відсутності та долучено відеоматеріал правопорушення ОСОБА_1 від 20.09.2021 та надано відзив на позов.
04.11.2021 надійшла відповідь на відзив.
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилась, про день, час та місце розгляду справи повідомлялась належним чином.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, до суду надав відзиві, у якому просили відмовити в задоволенні адміністративного позову.
Дослідивши докази по справі, судом встановлені наступні фактичні обставини справи та зміст спірних правових відносин.
Фактичні обставини справи, встановлені судом.
З матеріалів справи судом встановлено, що згідно з постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення серії ГАА № 574697 від 20.09.2021 особа, щодо якої розглядається справа - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , о 15 год. 01 хв. в м. Лисичанську по пр. Перемоги, 94, перебувала у громадській місці, споруді, а саме: в магазині « ІНФОРМАЦІЯ_2 », без вдягнутих засобів індивідуального захисту, зокрема захисній масці або респіратора, що закриває ніс та рот, чим порушила постанову КМУ № 1236 від 09.12.2020, що зафіксовано на камеру DSSX300018_BB0018, DSSX300191_BB0191. Прийнято рішення щодо застосування до ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 170 грн.
Спір між позивачем та відповідачем виник з приводу того, що позивач вважає постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення серії ГАА № 574697 від 20.09.2021 протиправною, у зв'язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 44-3 КУпАП.
Порядок оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення врегульований статтею 288 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Відповідно до пункту третього частини першої цієї норми, постанову іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, постанову про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі - у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.
Позивач не погоджуючись з обставинами, викладеними в постанові серії ГАА № 574697 від 20.09.2021, посилаючись на не порушення нею правил карантину та відсутність складу адміністративного правопорушення, скористалася своїм правом і звернулась до суду за захистом свого порушеного права.
Мотивувальна частина
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Відповідачем наданий суду відеозапис на DVD-R диску з нагрудної камери інспектора УПП від 20.09.2021 року.
З постанови про накладення адміністративного стягнення серії ГАА № 574697 від 20.09.2021 вбачається, що до постанови додається відеозапис № DSSX300018_BB0018 та DSSX300191_BB0191.
Судом переглянуто DVD-R диск з нагрудної камери інспектора УПП від 20.09.2021 та встановлено, що на підтвердження факту порушення позивачем постанови КМУ № 1236 від 09.12.2020 відповідачем долучено відеозаписи № DSSX300018_BB0018 та DSSX300191_BB0191.
З дослідженого судом відео № DSSX300018_BB0018 та DSSX300191_BB0191, встановлено, що 20.09.2021 ОСОБА_1 о 15 год. 01 хв. в АДРЕСА_1 , перебувала у громадській споруді, а саме: в магазині « ІНФОРМАЦІЯ_2 », у вдягнутій захисній масці, що не закривала ніс та рот, чим порушила правила карантину, передбачені постановою КМУ № 1236 від 09.12.2020.
Отже, судом встановлено, що на підтвердження факту порушення позивачем постанови КМУ № 1236 від 09.12.2020, відповідачем надані належні, допустимі та достатні докази.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб», карантин - адміністративні та медико-санітарні заходи, що застосовуються для запобігання поширенню особливо небезпечних інфекційних хвороб.
Відповідно до ст. 29 вказаного Закону, карантин встановлюється та відміняється Кабінетом Міністрів України. Питання про встановлення карантину порушує перед Кабінетом Міністрів України центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я, за поданням головного державного санітарного лікаря України. Рішення про встановлення карантину, а також про його відміну негайно доводиться до відома населення відповідної території через засоби масової інформації.
На виконання вимог Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб», прийнято Постанову КМ України № 1236 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», згідно якої з метою запобігання поширенню на території України вказаної гострої респіраторної хвороби, з 19 грудня 2020 р. до 31 грудня 2021 на території України установлено, шляхом продовження на всій території України дію карантину.
Відповідно до п.п. 1 п. 2-2 Постанови КМ України № 1236 від 09.12.2020, в редакції чинній станом на 20.09.2021, на території України на період дії карантину заборонялося перебування в громадських будинках і спорудах, громадському транспорті без вдягнутих засобів індивідуального захисту, зокрема респіраторів або захисних масок, що закривають ніс та рот, у тому числі виготовлених самостійно.
Доводи позивача, викладені в адміністративному позові, а саме: в приміщенні закладу перебувала в масці; в момент, коли вона діставала з нижньої полки памперси її окликнули працівники патрульної поліції і сказали вийти на вулицю - не відповідають дійсності і спростовуються відеоматеріалом, наданим відповідачем. Так, з відео DSSX300018_BB0018 убачається, що 20.09.2021 ОСОБА_1 о 15 год. 01 хв. в АДРЕСА_1 , перебувала у громадській споруді, а саме: в магазині « ІНФОРМАЦІЯ_2 », у вдягнутій захисній масці, що не закривала ніс та рот, а після того, як побачила відповідача у форменому одязі, надягла маску. Окрім того, з даного відеозапису вбачається, що ніхто позивачу не казав одразу вийти на вулицю. Відповідач навпаки надав час позивачу здійснити покупки і зауважив, що чекатиме її на вулиці.
Також, суд не приймає до уваги доводи позивача, що вона говорила відповідачу, що їй потрібна правова допомога, що їй не були роз'яснені права та те, що їй не роз'яснили, що саме вона порушила. Адже, з відео DSSX300018_BB0018 убачається, що відповідач назвав свої ПІБ та посаду, неодноразово роз'яснював права, передбачені ст. 268 КУпАП, роз'яснив ст. 63 Конституції України, в чом саме полягає правопорушення і яким нормативним актом передбачено, роз'яснив право на оскарження постанови та декілька разів запитав чи буде позивач користуватися правовою допомогою, на що весь час позивач ОСОБА_1 спілкувалася по телефону з адвокатом, неуважно слухала роз'яснення їй прав відповідачем, постійно перепитувала та не скористалася правом, щоб викликати захисника, а лише подзвонила і отримувала консультації в телефонному режимі. Таким чином, інспектором не було порушено порядок розгляду справи про адміністративне правопорушення та права позивача при прийнятті рішення про притягнення його до адміністративної відповідальності.
Отже, на підставі викладеного, суд не приймає до уваги доводи позивача ОСОБА_1 , адже вони є необґрунтованими та не спростовуються матеріалами справи та є такими, що свідчать про те, що позивач бажає уникнути відповідальності за скоєне адміністративне правопорушення.
Відповідно до ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
На підставі викладеного, суд вважає позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Луганській області Департаменту патрульної поліції, поліцейського взводу № 1 роти № 3 батальйону Управління патрульної поліції в Луганській області сержанта поліції Оселедька Павла Олександровича про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, третя особа: Департамент патрульної поліції, не підлягають задоволенню.
Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Частина 7 цієї ж статті передбачає, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Ухвалою Лисичанського міського суду Луганської області від 25.10.2021 р. позивачу відстрочено сплату судового збору до ухвалення рішення у справі.
Приймаючи до уваги вимоги ст. 139 КАС України, суд вважає за необхідне стягнути з позивача на користь держави судовий збір у сумі 454 грн.
Керуючись ст. 19 Конституції України, ч. 2 ст. 44-3 КУпАП, ст. ст. 6, 8, 9, 72, 77, 139, 242-246, 286 КАС України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Луганській області Департаменту патрульної поліції, поліцейського взводу № 1 роти № 3 батальйону Управління патрульної поліції в Луганській області сержанта поліції Оселедька Павла Олександровича про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, третя особа: Департамент патрульної поліції, залишити без задоволення повністю.
Постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення серії ГАА № 574697 від 20.09.2021 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 44-3 КУпАП, та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в сумі 170 гривень 00 копійок, залишити без змін.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у сумі 454 (чотириста п'ятдесят чотири) гривні 00 копійок.
Рішення може бути оскаржено до Першого апеляційного адміністративного суду через Лисичанський міський суд шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відомості про учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер НОМЕР_1 .
Відповідач: Управління патрульної поліції в Луганській області Департаменту патрульної поліції, місцезнаходження за адресою: буд. 8, вул. Штейгерська, м. Лисичанськ, 93100, Україна, код ЄДРПОУ невідомо.
Відповідач: інспектор взводу №1 роти №3 батальйону Управління патрульної поліції в Луганській області сержант поліції Оселедько Павло Олександрович, місцезнаходження за адресою: буд. 8, вул. Штейгерська, м. Лисичанськ, 93100, Україна, код ЄДРПОУ невідомо.
Третя особа: Департамент патрульної поліції, місцезнаходження за адресою: буд. 3, вул.. Федора Ернста, м. Київ, код ЄДРПОУ 40108646.
Повний текст судового рішення складено 01.12.2021.
Суддя Ю. О. Калмикова