79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2
30 квітня 2010 р. № 2а-1367/10/1370
Львівський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого - судді Хоми О.П.,
при секретарі Янчак П.О.,
з участю представників: позивача Чайки О.С., відповідача Пастернак У.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові адміністративну справу за позовом Закритого акціонерного товариства «Галка -Дрогобич» до Державної податкової інспекції у Дрогобицькому районі Львівської області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
Закрите акціонерне товариство «Галка -Дрогобич» звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Дрогобицькому районі Львівської області, в якому просить скасувати повністю податкове повідомлення -рішення від 25 січня 2010 року №0000541502/0, яким визначено суму податкового зобов'язання (штраф) в розмірі 11 519, 01 грн. ( 50% від суми узгодженого податкового зобов'язання). В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що податковим органом частково протиправно зараховано в рахунок погашення податкового боргу товариства з податку на додану вартість в сумі 23 038, 00 грн., визначеного в Декларації з податку на додану вартість за січень 2009 року (№ 3912 від 19 лютого 2009 року), кошти, перераховані за платіжними дорученнями від 26.11.2009 року в сумі 15 844,02 грн. та від 27.11.2009 року в сумі 7 194,00 грн. В кожному з вказаних платіжних доручень було вказано призначення платежу, проте податковий орган протиправно змінив їх. Оскільки ні Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовим фондами» № 2181 -ІІІ від 21.12.2000 року, ні Законом України «Про державну податкову службу»від 04 грудня 1990 року за № 509 -ХІІ не передбачено права чи обов'язку податкового органу змінювати призначення платежу, визначеного платником податків, вважає висновок відповідача про порушення товариством граничних термінів сплати узгодженої суми податкового зобов'язання і застосування штрафних санкцій безпідставним і таким, що не відповідає фактичним обставинам справи, тому податкове повідомлення-рішення від 25 січня 2010 року №0000541502/0 підлягає скасуванню. Зазначив, що товариство самостійно сплатило узгоджену суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість за Декларацією з податку на додану вартість за січень 2009 року (№ 3912 від 19 лютого 2009 року) у сумі 23 038, 00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 169 від 27 лютого 2009 року, сума платежу 14 000 грн., № 170 від 27 лютого 2009 року, сума платежу 4 000 грн., № 171 від 02 березня 2009 року, сума платежу 5 038 грн.
Представник позивача Чайка О.С в судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві, просила позов задовольнити.
Представник відповідача ДПІ у Дрогобицькому районі Львівської області Пастернак У.І. в судовому засіданні позову не визнала з підстав, викладених у письмовому запереченні, суть яких зводиться до наступного. Відповідно до картки особового рахунку платника з податку на додану вартість за ЗАТ «Галка -Дрогобич» рахується податковий борг згідно Декларації з податку на додану вартість за січень 2008 року (№ 3912 від 19 лютого 2009 року), в рахунок погашення якого податковим органом відповідно до абзацу другого підпункту 16.3.3 пункту 16.3 статті 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовим фондами»№ 2181 -ІІІ від 21.12.2000 року самостійно здійснено розподіл сплачених позивачем за платіжними дорученнями № 560 від 24.11.2009 року та № 566 від 26.11.2009 року коштів в сумі 23 038, 00 грн. За несвоєчасну сплату узгодженої суми податкового зобов'язання по податку на додану вартість позивачу в автоматизованому режимі нарахована штрафна санкція у встановленому підпунктом 17.1.7 статті 17 Закону України № 2181 -ІІІ розмірі -50% такої суми -11 519, 01 грн. Вважає податкове повідомлення -рішення від 25 січня 2010 року №0000541502/0 законним. Просила у задоволенні позову відмовити.
Суд, заслухавши думку сторін, з'ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, вважає, що позов підлягає до часткового задоволення, виходячи з наступного.
За результатами проведеної ДПІ у Дрогобицькому районі Львівської області 21 січня 2010 року документальної невиїзної (камеральної) перевірки дотримання ЗАТ «Галка -Дрогобич»вимог підпункту 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовим фондами»№ 2181 -ІІІ від 21 грудня 2000 року складено Акт № 1319/15 -2, яким встановлено порушення товариством вимог підпункту 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовим фондами»№ 2181 -ІІІ від 21.12.2000 року, а саме - затримка на 269 та на 270 календарних днів граничного строку сплати узгодженого суми податкового зобов'язання за січень 2009 року з податку на додану вартість у розмірі 23 038,00 грн. ( 269 днів -15 844,02 грн., 270 днів -7 194,00 грн.)
На підставі вказаного Акту відповідачем 25 січня 2010 року винесено податкове повідомлення -рішення за № 0000541502/0, яким встановлено суму податкового зобов'язання (штраф) у розмірі 11 519,01 грн. (50% від суми узгодженого податкового зобов'язання) на підставі підпункту 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закону № 2181 -ІІІ.
Спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення є Закон України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовим фондами»№ 2181-ІІІ від 21 грудня 2000 року з наступними змінами і доповненнями.
Відповідно до підпункту 7.7 статті 7 Закону № 2181 -ІІІ податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов'язковими платежами) - у рівних пропорціях.
У відповідності до вимог підпункту 7.1.1 пункту 7.1 статті 7 Закону № 2181 -ІІІ джерелами самостійної сплати податкових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь -які власні кошти, у тому числі отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна і немайнових цінностей, випуску цінних паперів, у тому числі корпоративних прав, отримані у позику (кредит), а також з інших джерел з урахуванням особливостей, визначених цією статтею. Отже, грошовий платіж є єдиною формою сплати податкових зобов'язань і погашення податкового боргу.
Згідно пункту 6 статті 7 Закону України «Про Національний банк України»від 20 травня 1999 року за № 679 -ХIV з наступними змінами та доповненнями, Національний банк України визначає систему, порядок і форми платежів, у тому числі між банками.
Пунктом 1.7 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої Постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 року № 22 і зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 29 березня 2004 року за № 377/8976, з наступними змінами та доповненнями, передбачено, що кошти з рахунків клієнтів банки списують лише за дорученнями власників цих рахунків (включаючи договірне списання коштів згідно з главою 6 цієї Інструкції) або на підставі платіжних вимог стягувачів у разі примусового списання коштів згідно з главою 5 цієї Інструкції. Згідно пункту 3.8 цієї Інструкції, реквізит «Призначення платежу»платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіжні документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення «Призначення платежу». Банк перевіряє заповнення цього реквізиту на відповідність вимогам, викладеним у цій главі, лише за зовнішніми ознаками.
З урахуванням вищевикладеного, право визначати призначення платежу відповідно до чинного законодавства України належить виключно платнику податку, а тому суми податкових зобов'язань або податкового боргу, з урахуванням вимог підпункту 16.5.2 пункту 16.5 статті 16 Закону України № 2181 -ІІІ, слід вважати сплаченими у день реєстрації банківською установою платіжного документа із зазначеним у ньому призначенням платежу на сплату відповідних податкових зобов'язань або податкового боргу, визначених платником податків.
Судом встановлено, що у відповідності до вимог підпункту 5.3.1 пункту 5 статті 5 Закону № 2181-ІІІ ЗАТ «Галка -Дрогобич»в межах граничного строку сплати податкового зобов'язання самостійно сплатило узгоджену суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість за Декларацією з податку на додану вартість за січень 2009 року (№ 3912 від 19 лютого 2009 року) у розмірі 23 038,00 грн., підтвердженням чого є платіжні доручення:
- № 169 від 27 лютого 2009 року, сума платежу -14 000,00 грн., призначення платежу: ПДВ за січень 2009 року;
- № 170 від 27 лютого 2009 року, сума платежу -4 000,00 грн., призначення платежу: ПДВ за січень 2009 року;
- № 171 від 27 лютого 2009 року, сума платежу -5 038,00 грн., призначення платежу: ПДВ за січень 2009 року.
Відповідно до підпункту 4.1.1 пункту 4.1 статті 4 Закону України № 2181 -ІІІ платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації, крім випадків, передбачених підпунктом «г»підпункту 4.2.2 пункту 4.2, а також пунктом 4.3 цієї статті.
Податкова декларація, у відповідності до підпункту «а»підпункту 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього ж Закону, подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює у даній ситуації, календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), протягом 20 календарних, днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.
Згідно пункту 5.1 статті 5 згаданого Закону, податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Платник податків, як передбачено першим абзацом підпункту 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 цього ж Закону, зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначене у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.
Протягом листопада 2009 року ЗАТ «Галка -Дрогобич»здійснило ряд платежів за такими платіжними дорученнями:
- № 560 від 24 листопада 2009 року, сума платежу -9 683,12 грн., призначення платежу: оплата податкового боргу згідно Постанови № 5/7 -18/5А Господарського суду Львівської області;
- № 566 від 26 листопада 2009 року, сума платежу -28 210,00 грн., призначення платежу: ПДВ за жовтень 2009 року.
Матеріалами справи, а саме: зведеними відомостями проведених ЗАТ «Галка -Дрогобич»платежів по установах банку, підтверджується, що у листопаді 2009 року податковий борг за Декларацією з податку на додану вартість за січень 2009 року (№ 3912 від 19 лютого 2009 року) товариством не погашався.
Проте з Акту перевірки та Розрахунку до нього (Додаток 1) вбачається, що податковим органом зараховано в рахунок погашення податкового боргу товариства, визначеного в Декларації з податку на додану вартість за січень 2009 року (№ 3912 від 19 лютого 2009 року) (граничний термін сплати -02 березня 2009 року) , сплачені платником податку кошти в сумі 23 038,00 грн., а саме:
- 26.11.2009 року у сумі 15 844,02 грн., кількість протермінованих днів -269;
- 27.11.2009 року у сумі 7 194, 00 грн., кількість протермінованих днів -270.
На підставі цього податковим органом зроблено висновок про затримку позивачем сплати узгодженої суми податкового зобов'язання на суму 23 038,00 грн.
Такий висновок ДПІ у Дрогобицькому районі Львівської області не відповідає фактичним обставинам справи, оскільки самостійне зарахування відповідачем сплаченої платником податку суми у рахунок податкового боргу, які не вказані в призначенні платежу під час перерахування платником податків коштів до бюджету за вищевказаними платіжними дорученнями, відбулося в результаті зміни податковим органом призначення платежу у цих платіжних дорученнях, що суперечить чинному законодавству.
Законом України № 2181-ІІІ визначено вичерпний перелік заходів, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу, серед яких немає зміни призначення платежу, самостійно визначеного платником податків.
Не передбачено таких повноважень у відповідача і Законом України «Про державну податкову службу»від 04 грудня 1990 року за № 509 -ХІІ.
Отже, у разі недотримання платником податків порядку погашення податкового боргу та виконання податкових зобов'язань, передбачених пунктом 7.7 статті 7 Закону України №2181-ІІІ, податковий орган не наділений правом чи обов'язком змінювати призначення платежу, визначеного платником податків.
Оскільки чинним законодавством не передбачено застосування спеціальних заходів відповідальності за порушення платником податків вимог щодо першочергового погашення податкового боргу та виконання податкових зобов'язань у порядку календарної черговості їх виникнення, орган державної податкової служби без достатніх на те правових підстав, самостійно змінивши призначення платежу, визначене платником податків у платіжних дорученнях, не врахувавши факт самостійної сплати ЗАТ «Галка -Дрогобич»узгодженого податкового зобов'язання з податку на додану вартість за Декларацією з податку на додану вартість за січень 2009 року (№ 3912 від 19 лютого 2009 року) у розмірі 23 038,00 грн., згідно платіжних доручень № 169 від 27 лютого 2009 року, № 170 від 27 лютого 2009 року та № 171 від 27 лютого 2009 року, незаконно застосував до позивача відповідальність, передбачену підпунктом 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закону № 2181-ІІІ від 21 грудня 2000 року.
Доводи відповідача про законність висновків податкового органу, встановленого в ході перевірки і відображеного в Акті № 1319/15 -2, та правомірності прийняття податкового повідомлення - рішення № 0000541502/0 від 25 січня 2010 року не відповідають фактичним обставинам справи та спростовуються зібраними по справі доказами.
Відповідно до вимог ч.2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідачем не подано доказів правомірності прийняття податкового повідомлення - рішення № 0000541502/0 від 25 січня 2010 року.
Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті ( вчинені ) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повно важення надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Перевіривши оскаржуване позивачем податкове повідомлення -рішення № 0000541502/0 від 25 січня 2010 року, суд прийшов до висновку, що воно прийнято відповідачем без урахування вимог Законів України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовим фондами»№ 2181-ІІІ від 21 грудня 2000 року та «Про державну податкову службу»від 04 грудня 1990 року за № 509 -ХІІ і з порушенням передбачених ст. 2 КАС України принципів, тому підлягає визнанню протиправним.
Згідно зі ст. 162 КАС України суд вправі постановою визнати протиправним рішення суб'єкта владних повноважень чи окремі його положення, дії чи бездіяльність і скасувати або визнати нечинним рішення чи окремі його положення.
У разі визнання податкового повідомлення - рішення протиправним воно є таким, що не діє з моменту його прийняття, відтак скасування не потребує.
Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України підлягають відшкодуванню з Державного бюджету України понесені позивачем судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 3 грн.40 коп., сплаченого за платіжним дорученням № 19 від 02 лютого 2010 року.
Керуючись ст.ст.7-14, 69-71, 86, 87, 94, 159, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов задовольнити частково.
Визнати протиправним податкове повідомлення - рішення ДПІ у Дрогобицькому районі Львівської області №№ 0000541502/0 від 25 січня 2010 року.
Стягнути з Державного бюджету України в користь ЗАТ «Галка -Дрогобич» 3 (три) грн. 40 коп. судових витрат.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд шляхом подачі в десятиденний строк з дня складення постанови в повному обсязі заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова набирає законної сили в строк та в порядку, передбаченому ст.254 КАС України.
Повний текст постанови виготовлено 05 травня 2010 року.
Суддя Хома О.П.