Справа № 1-147/2010р.
29 червня 2010 року м. Могилів-Подільський
Могилів-Подільський міськрайонний суд Вінницької області
в складі головуючого - судді Соколова В.О.,
при секретарі - Сілантьєвій Л.А.,
з участю прокурора - Загороднюк В.В.
адвоката - ОСОБА_1
законного представника - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Могилеві-Подільському постанову про вирішення питання про застосування примусових заходів медичного характеру відносно:
ОСОБА_3 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця АДРЕСА_1, громадянина України, українця, освіта - неповна середня, непрацюючого, неодруженого, раніше судимого:
- 12.09.2003 р. Могилів-Подільським міськрайсудом за ст.ст. 185 ч. 2, 185 ч. 3, 186 ч.2, 190 ч.2, 309 ч.2 КК України до 5 років позбавлення волі;
- 24.12.2003 року Могилів - Подільським міськрайсудом за ст. 185 ч.2 КК України до 2 років позбавлення волі, ст. 70 ч.4 КК України остаточну міру покарання - 5 років позбавлення волі
у скоєнні злочину, передбаченого ст. 190 ч.2 КК України,-
01.01.2010 року, біля 1.00 год ночі на зупинці громадського транспорту по вул. Стависька м. Могилів - Подільського Вінницької обл. ОСОБА_3, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, шляхом зловживання довірою заволодів мобільним телефоном марки « Самсунг Е-200» з карткою оператора «Діджус» громадяна ОСОБА_4 загальною вартістю 454, 20 грн., з яким з міста пригоди зник і розпорядився телефоном на свій розсуд.
ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився з поважної причини - перебуває у Вінницькій психіатричній лікарні №2. З показів ОСОБА_3, оголошених в судовому засіданні, встановлено, що він винним себе за ст. 190 ч. 2 КК України визнав в повному обсязі. З його показів встановлено, що 01.01.2010 року, після святкування Нового року, біля 1.00 год ночі повертався додому. Рухаючись по вулиці Стависька, підійшов до самотнього хлопця, який знаходився на автобусній зупинці навпроти приміщення «Укрпошта». В розмові з ним помітив, що в нього є мобільний телефон «Самсунг Е-200». ОСОБА_3 попросив подивитися на нього. Отримавши телефон, ОСОБА_3 відійшов на декілька метрів від зупинки, а потім з метою заволодіння мобільним телефоном, швидко пішов у напрямку базару. В цей же день, біля 18.00 год, у магазину «Меркурій» продав телефон незнайомому чоловіку за 70 грн.
Неповнолітній потерпілий ОСОБА_4 в присутності законного представника ОСОБА_2 суду показав, що 01.01.2010 року, біля 1.00 год. ночі він повертався додому після св'яткування Нового року. На деякий час зупинився і сів на автобусній зупинці по вул Ставиській, біля приміщення «Укрпошта». До нього підійшов незнайомий чоловік і попросив дати йому мобільний телефон, щоб зателефонувати. Він надай йому свій мобільний телефон, останній деякий час потримав його, а потім зник з телефоном в напрямку базару. Телефон йому повернуто, претензій матеріального характеру до підсудного немає.
З показів свідка ОСОБА_5 , оголошенних в судовому засіданні, так як останній не з'явився в суд з поважної причини, встановлено, що останній 09.01.2010 року купив на базарі, на торговому місці 65-66, мобільний телефон марки «Самсунг Е-200» за 650 грн. Продавець виписав гарантійний талон на 12 місяців. 05.02.2010 року по місцю проживання свідка с. Лучинець Муровано - Куриловецького району приїхали працівники міліції і в присутності понятих вилучили вказаний телефон, який, як стало пізніше відомо, був викрадений.
Крім визнання вини ОСОБА_3, показів потерпілого, його вина в інкримінованому діянні, підтверджується: заявою ОСОБА_4 (а. с. 3); протоколом огляду місця події (а. с. 4-5); висновком експерта № 389 від 16.02.2010 року, про вартість мобільного телефону «Самсунг Е-200». (а. с. 40-46); протоколом добровільної видачі телефону (а.с. 36), актом №95 від 08.04.2010 року, згідно з висновком якого в період вчинення злочину ОСОБА_3 страждав на хронічне психічне захворювання у формі шизофренії , параноїдної форми та іншими матеріалами кримінальної справи.
З урахуванням зібраних в судовому засіданні доказів, суд прийшов до висновку, що дії ОСОБА_3 органами досудового слідства кваліфоковані правильно за ч.2 ст.190 КК України - шахрайсво, тобто заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою, з кваліфікуючою ознакою: шахрайство вчинене повторно.
Згідно акту № 95 від 08.04.2010 року стаціонарної судово-психіатричної експертизи, в період вчинення суспільно небезпечного діяння ОСОБА_3 страждав та страждає і на теперішній час на хронічне психічне захворювання у вигляді шизофренії, параноїчної форми. В період вчинення суспільно небезпечного діяння ОСОБА_3 не міг та на даний час не може усвідомлювати свої дії та керувати ними. А тому ОСОБА_3 потребує застосування примусових заходів медичного характеру в психіатричній лікарні із загальним режимом нагляду .
Заслухавши потерпілого,адвоката, висновок прокурора, дослідивши матеріали кримінальної справи, суд прийшов до висновку застосувати відносно ОСОБА_3, враховуючи стан його здоров'я, примусовий захід медичного характеру з поміщенням в психіатричну лікарню з загальним режимом нагляду.
Враховуючи ч.5 ст. 93 КПК України судові витрати в разі неспроможності особи, з якої вони мають бути стягнуті, приймаються на рахунок держави, а тому суд не стягує з ОСОБА_3 судові витрати за проведення експертиз по кримінальній справі.
Керуючись ст. 419, 420, 421, 424 КПК України, суд, -
ОСОБА_3 вчинив суспільно небезпечне діяння, передбачене ст. 190 ч.2 КК України, в стані неосудності.
Застосувати відносно ОСОБА_3 примусовий захід медичного характеру в психіатричній лікарні з загальним режимом нагляду, згідно з територіальним розподілом за місцем проживання - Вінницька обласна психіатрична лікарня №2 .
Речові доказ мобільни телефон «Самсунг Е-200», який знаходиться на зберіганні у потерпілого,повернути - ОСОБА_3
Постанова може бути оскаржена до апеляційного суду Вінницької області протягом 15 діб з дня її проголошення.
Суддя: