Справа № 2-946/2010 рік
іменем України
30 червня 2010 року м. Вінниця
Вінницький районний суд Вінницької області в складі:
головуючого судді: Васильєвої Т.Ю.
при секретарі: Корсун О.М.
з участю представника позивача: Рой В.Л.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення, -
встановив:
ПАТ КБ «Приватбанк» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення з будинку, посилаючись на те, що відповідно до кредитного договору, укладеного 30.11.2007 року відповідач ОСОБА_2 отримала кредит в розмірі 78 515, 00 доларів США, зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 11,04% річних на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 28.11.2024 року.
В забезпечення виконання зобов'язань за договором між тими ж сторонами 30.11.2007 року укладено договір іпотеки, згідно умов якого відповідач ОСОБА_2 передала в заставу належне їй нерухоме майно, зокрема житловий будинок з господарськими будівлями, що знаходиться по АДРЕСА_1 та земельну ділянку.
Оскільки свої зобов'язання по договору відповідач виконувала неналежним чином станом на 18.02.2010 року утворилася заборгованість в сумі 78 141, 66 доларів США, а тому позивач просить в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором звернути стягнення на предмет іпотеки та виселити осіб, які там проживають.
Під час розгляду справи в суді представник позивача уточнив позовні вимоги, а саме оскільки було з'ясовано, що в будинку проживають також ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, тому просив залучити їх в якості співвідповідачів та рішенням суду виселити їх з будинку, який є предметом іпотеки.
Ухвалою суду із занесенням до журналу судового засідання вказані особи були залучені до справи в якості співвідповідачів.
В судовому засіданні представник позивача позов підтримав на умовах, викладених у позовній заяві, та уточненні до неї, просить задовольнити позов, звернути стягнення на предмет іпотеки способом, вказаним в позовній заяві, а саме шляхом продажу з наданням усіх повноважень позивачу, а також виселити відповідачів з будинку.
Відповідачі ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 в судове засідання не з'явилися, хоча про час і місце судового розгляду повідомлялися неодноразово належним чином, що підтверджують матеріали справи.
Зі згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши письмові докази по справі, суд приходить до наступного висновку.
Згідно матеріалів справи, 30.11.2007 року між ПАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_2 укладений кредитний договір № VIW3GA05471710, згідно умов якого ОСОБА_2 надано кредит в розмірі 78 515,00 доларів США, зі сплатою 11,04% річних на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 28.11.2024 року.
Відповідно до умов кредитного договору погашення заборгованості здійснюється щомісячно згідно графіку погашення заборгованості.
В забезпечення виконання зобов'язань за даним договором між банком та ОСОБА_2 укладено договір іпотеки від 30.11.2007 року, відповідно до умов якого відповідачем ОСОБА_2 передано в іпотеку нерухоме майно, предметом якого є згідно п. 1 та 35.3 лише житловий будинок з господарськими будівлями, АДРЕСА_1, вартістю 180 289 грн., який належить іпотекодавцю згідно свідоцтва про право власності № 2607 від 19.11.2007 року, виданого на підставі рішення виконавчого комітету Вінницько-Хутірської сільської ради від 08.11.2007 р. № 427.
Відносно правового статусу земельної ділянки, то вона не є предметом договору іпотеки, так як відповідно п. 1 Договору іпотеки не передбачена п. 35.3 цього ж договору. Так, згідно п. 35.4 Договору іпотеки Державний акт на право власності на земельну ділянку, на якій розташований житловий будинок, не видавався, та сторони лише домовились, що іпотекодавець оформить право власності на вказану земельну ділянку на протязі 12 місяців з дня укладення договору іпотеки та надасть банку відповідний Державний акт на право власності на земельну ділянку, після чого сторони укладуть договір іпотеки земельної ділянки відповідно до ст. 6 Закону України «Про іпотеку».
Як пояснив в судовому засіданні представник позивача, договору іпотеки з відповідачкою на земельну ділянку укладено до цього часу не було.
Відповідно до п. 35.5 договору іпотеки сторони оцінили предмет іпотеки в розмірі 474 700,00 гривень.
Відповідачем ОСОБА_2 зобов'язання за кредитним договором № VIW3GA05471710 від 30.11.2007 року виконувалися неналежним чином, а тому станом на 18.02.2010 року заборгованість за цим договором становила 78 141, 66 доларів США (що еквівалентно на час винесення рішення національній валюті України в сумі 617 866, 11 грн.) та складається з: залишку заборгованості за кредитом в сумі 64122,30 доларів США; заборгованості по відсотках - 7808,63 доларів США; заборгованості по щомісячній комісії за користування кредитом - 780,00 доларів США; пені за несвоєчасну сплату кредиту - 1679,95 доларів США, а також штрафів відповідно кредитного договору: фіксована частина - 31, 24 доларів США та процентна складова - 3719,54 доларів США. Суми заборгованості підтверджуються відповідним розрахунком банку, на підставі кредитного договору. Курс 100 доларів США станом на 30.06.2010 року становить 790, 7000 грн., що підтверджується відповідною довідкою.
Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами. В той же час згідно п.п. 2.3.7 п. 2.3 розділу 2 кредитного договору між позивачем та відповідачем ОСОБА_2, в разі невиконання або неналежного виконання позичальником своїх зобов'язань за договором кредитор має право стягнути кредит до настання дати, передбаченої п. 7.1 кредитного договору, у тому числі шляхом звернення стягнення на заставлене майно, при настанні умов, передбачених п. 2.3.3 даного кредитного договору. Такі умови настали, так як відповідачка не дотримувалася графіку погашення кредиту.
Право позивача на дострокове стягнення кредиту також передбачене ст. 1050 ЦК України.
Згідно ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Згідно з ст. 526, 530, 623, 624, 625 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином і у встановлений у ньому строк відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані збитки.
Відповідно до п. 2 Договору іпотеки від 30.11.2007 року іпотека забезпечує вимоги іпотекодержателя за кредитним договором.
Згідно п.18.8 вказаного договору іпотеки іпотекодержатель має право звернути стягнення на предмет іпотеки у випадку невиконання основного зобов'язання іптекодавцем. Згідно п. 24 договору іпотеки, однією із підстав звернення стягнення на предмет іпотеки є рішення суду.
Тому вимога позивача про звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення боргу за кредитним договором підлягає частковому задоволенню, а саме в частині звернення стягнення на житловий будинок з господарськими будівлями, АДРЕСА_1, який належить ОСОБА_2 згідно свідоцтва про право власності №2607 від 19.11.2007 року виданого на підставі рішення виконавчого комітету Вінницько-хутірської сільської ради від 08.11.2007р. №427.
В частині звернення стягнення на земельну ділянку, на якій розташований вищевказаний житловий будинок, площею 0,10 га слід відмовити, так як вона не передбачена в договорі іпотеки як предмет даного договору.
На виконання вимог ст. 39 Закону України «Про іпотеку», необхідно встановити спосіб реалізації предмета іпотеки, якої предмет іпотеки може бути реалізований лише шляхом продажу на прилюдних торгах або способом, передбаченим ст. 38 цього ж Закону. Так як позивач просить встановити спосіб реалізації предмета іпотеки саме шляхом, передбаченим ст. 38 Закону України «Про іпотеку», і це відповідає умовам договору про іпотеку з відповідачкою ОСОБА_2, суд вважає необхідним встановити даний спосіб реалізації предмета іпотеки, а саме шляхом надання всіх прав іпотекодержателю на продаж предмета іпотеки будь-якій особі - покупцеві.
Судом також встановлено, що в житловому будинку, який є предметом іпотеки, зареєстровані та проживають відповідачі: ОСОБА_2, її дочка - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та мати - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, що підтверджується довідкою Вінницько-Хутірської сільської ради Вінницького району Вінницької області від 31.05.2010р. за № 919.
Відповідно ст. 39 Закону України «Про іпотеку» суд вправі одночасно з рішенням про звернення стягнення на предмет іпотеки за заявою іпотекодержателя винести рішення про виселення мешканців, якщо предметом іпотеки є житловий будинок або житлове приміщення.
Тому вимога про виселення відповідачів з будинку підлягає задоволенню.
Крім того, згідно зі ст. 88 ЦПК України з відповідачів слід стягнути на користь позивача сплачені ним судові витрати: 1 700 грн. судового збору та 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи, а всього 1 820 грн.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 526, 530, 623 - 625, 1048, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 38, 39 Закону України «Про іпотеку», ст. 10, 11, 60, 88, 212-215, 224-226 ЦПК України, суд, -
вирішив:
Позов задовольнити частково.
1. Звернути стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки між публічним акціонерним товариством комерційний банк «Приватбанк» та ОСОБА_2 від 30.11.2007 року, а саме:
- житловий будинок з господарськими будівлями АДРЕСА_1, що в цілому складається з житлового будинку літ. «А», загальною площею 189,1 кв.м, в тому числі житловою площею 86,9 кв.м, гаражу літ «Б», сараю літ. «Б?», погрібу літ. «п/Б?», літньої кухні літ. «Б?», вигрібної ями літ. «в/я», криниці №1, огорожі № 2, який належить ОСОБА_2 згідно свідоцтва про право власності № 2607 від 19.11.2007 року, виданого на підставі рішення виконавчого комітету Вінницько-Хутірської сільської ради від 08.11.2007 р. № 427,
шляхом надання публічному акціонерному товариству комерційний банк «Приватбанк» всіх прав на продаж предмета іпотеки будь-якій особі - покупцеві,
а кошти, отримані від реалізації предмета іпотеки, направити на погашення загальної заборгованості за кредитним договором № VIW3GA05471710 від 30.11.2007 року з ОСОБА_2, на користь Публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк», яка становить 78 141, 66 доларів США (що еквівалентно на час винесення рішення національній валюті України в сумі 617 866, 11 грн.) та складається з: залишку заборгованості за кредитом в сумі 64122,30 доларів США; заборгованості по відсотках - 7808,63 доларів США; заборгованості по щомісячній комісії за користування кредитом - 780,00 доларів США; пені за несвоєчасну сплату кредиту - 1679,95 доларів США, а також штрафів відповідно кредитного договору: фіксована частина - 31, 24 доларів США та процентна складова - 3719,54 доларів США.
3. Виселити ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 з житлового будинку з господарськими будівлями, АДРЕСА_1.
4. Стягнути з ОСОБА_2 на користь публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» судові витрати по справі в розмірі 1 820 (одна тисяча вісімсот двадцять) гривень.
В решті позовних вимог відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Вінницької області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Суддя: підпис
З оригіналом вірно
Суддя:
Секретар: