Категорія №6.6.4
Іменем України
10 червня 2010 року Справа № 2а-1587/10/1270
Луганський окружний адміністративний суд у складі
головуючого судді Чернявської Т.І.,
за участю
секретаря судового засідання Москаленко О.О.,
та
представників сторін:
від позивача - державний податковий інспектор юридичного
відділу Білаш Л.І. (довіреність від 10.01.2010 № 6)
від відповідача - юрисконсульт Горшкова І.А.
(довіреність від 12.01.2010 № 34/57)
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Луганську
справу за адміністративним позовом
державної податкової інспекції в м. Свердловську Луганської області
до підприємства Червонопартизанської виправної колонії № 68 управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у Луганській області
про стягнення податкового боргу з податку на додану вартість у розмірі 74569,00 грн.,
02 березня 2010 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов державної податкової інспекції в м. Свердловську Луганської області до підприємства Червонопартизанської виправної колонії № 68 управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у Луганській області про стягнення податкового боргу з податку на додану вартість у розмірі 74569,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив таке.
Підприємство Червонопартизанської виправної колонії № 68 управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у Луганській області знаходиться на обліку в державній податковій інспекції в м. Свердловську Луганської області як платник податків.
Враховуючи, що підприємство Червонопартизанської виправної колонії № 68 управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у Луганській області самостійно податковий борг з податку на додану вартість не сплатило, позивач просить стягнути його в судовому порядку, оскільки відповідно до підпункту 3.1.1 пункту 3.1 статті 3 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.
У судовому засіданні представник позивача позов підтримав, надав пояснення, аналогічні викладеним у позові та у письмових поясненнях від 01 червня 2010 року № 9286/10 (арк. справи 68-69).
Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнав, просив відмовити в задоволені позову у повному обсязі. На думку відповідача, підприємство сплатило суму податкового зобов'язання, самостійно узгодженого податковими деклараціями за червень-листопад 2008 року в розмірі 44736,00 грн., на підставі платіжних доручень. А державна податкова інспекція в м. Свердловську Луганської області в порушення діючого законодавства самостійно зарахувала сплачену суму податку на додану вартість в розмірі 44736,00 грн. в рахунок податкового боргу, тобто змінила призначення платежу, яке оговорено платником податку. Самостійне зарахування податковими органами сплачених платником податку сум в рахунок податкового боргу чи тих податкових зобов'язань, які не вказані в призначені платежу при перерахуванні платником податку коштів до бюджету, є неправомірними. Підприємство Червонопартизанської виправної колонії № 68 управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у Луганській області вважає, що штрафні санкції застосовані безпідставно, оскільки фактично підприємство платило податкове зобов'язання, а такими діями державна податкова інспекція в м. Свердловську Луганської області становить відповідача у дуже скрутне фінансове становище (арк. справи 47-49). Крім того, поясненнями до заперечень на адміністративний позов від 09.06.2010 № 34/1438 відповідач зазначив, що на підставі податкового повідомлення-рішення від 21.08.2008 № 0000591640/0 на загальну суму 6893,00 грн. неможливо встановити термін виникнення податкового боргу, за який нараховані штрафні санкції, граничні строки сплати та суму, з якої вони нараховані (арк. справи 73).
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню повністю з таких підстав.
Підприємство Червонопартизанської виправної колонії № 68 управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у Луганській області як платник податків знаходиться на обліку в державній податковій інспекції в м. Свердловську Луганської області.
На підставі статті 2 Закону України від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» підприємство Червонопартизанської виправної колонії № 68 управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у Луганській області взято на облік платника ПДВ, йому присвоєно індивідуальний податковий номер платника ПДВ 086804112135 і видане свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ за № 16579905.
Відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.
Згідно із підпунктом 5.3.1 пункту 5.3 статті 3 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.
В порушення зазначених норм Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» підприємство Червонопартизанської виправної колонії № 68 управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у Луганській області узгоджену суму податкових зобов'язань за деклараціями з податку на додану вартість від 20.06.2008 № 14232, від 21.07.2008 № 18619, від 20.08.2008 № 21886, від 22.09.2008 № 23299, від 20.10.2008 № 27589, від 20.11.2008 № 31280, від 17.12.2008 № 32444 (арк. справи 17-30) не сплатило, внаслідок чого за ним утворилась заборгованість з податку на додану вартість у загальному розмірі 67676,00 грн.
Згідно із підпунктом 5.4.1 пункту 5.4 статті 5 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.
На підставі підпункту 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податковим повідомленням - рішенням від 21 серпня 2008 року № 0000591640/0 за несплату протягом граничних строків узгодженої суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість до відповідача застосовано штрафні (фінансові) санкції, у розмірі 50 % узгодженої суми податкового зобов'язання, сплаченої з затримкою, на суму 6893 грн. (арк. справи 16), яке отримано підприємством Червонопартизанської виправної колонії № 68 управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у Луганській області 02 вересня 2008 року, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення (арк. справи 72 на звороті).
Підприємство Червонопартизанської виправної колонії № 68 управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у Луганській області податкове повідомлення - рішення державної податкової інспекції в м. Свердловську Луганської області від 21 серпня 2008 року № 0000591640/0 щодо штрафних санкцій з податку на додану вартість, нарахованих за порушення граничного строку сплати узгодженого податкового зобов'язання, ні в адміністративному, ні в судовому порядку не оскаржувало, тому визначені ним податкові зобов'язання згідно із підпунктом 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» вважаються узгодженими у день отримання платником податків податкового повідомлення - рішення.
Відповідно до статті 6 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.
Податкові вимоги також надсилаються платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суму податкових зобов'язань у встановлені законом строки, без попереднього направлення (вручення) податкового повідомлення.
Податкові вимоги надсилаються:
а) перша податкова вимога - не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобов'язання та виникнення права податкової застави на активи платника податків, обов'язок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк;
б) друга податкова вимога - не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки. Друга податкова вимога додатково до відомостей, викладених у першій податковій вимозі, може містити повідомлення про дату та час проведення опису активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, а також про дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.
На виконання вищезазначених положень Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» державною податковою інспекцією в м. Свердловську Луганської області підприємству Червонопартизанської виправної колонії № 68 управління Державного України департаменту з питань виконання покарань у Луганській області 03 жовтня 2003 року було надіслано першу податкову вимогу № 1/154 та 05 листопада 2003 року другу податкову вимогу № 2/441 (арк. справи 8).
Відповідно до підпункту 10.1.1 пункту 10.1 статті 10 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» у разі коли інші, передбачені цим Законом, заходи з погашення податкового боргу не дали позитивного результату, податковий орган здійснює за платника податків та на користь держави заходи щодо залучення додаткових джерел погашення суми податкового боргу шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а за їх недостатності - шляхом продажу інших активів такого платника податків.
Стягнення коштів та продаж інших активів платника податків провадяться не раніше тридцятого календарного дня з моменту надіслання йому другої податкової вимоги.
Стягнення безготівкових коштів здійснюється шляхом надіслання банку (банкам), обслуговуючому платника податків, платіжної вимоги на суму податкового боргу або його частини, а при стягненні готівкових коштів - у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Продаж інших активів здійснюється на підставі рішення податкового органу, підписаного його керівником та скріпленого гербовою печаткою податкового органу.
08 грудня 2003 року державною податковою інспекцією в м. Свердловську Луганської області відносно підприємства Червонопартизанської виправної колонії № 68 управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у Луганській області прийнято рішення № 215/24 про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу (арк. справи 7).
Враховуючи те, що відповідач за час судового розгляду справи у добровільному порядку податковий борг з податку на додану вартість у розмірі 74569,00 грн. не сплатив, позовні вимоги визнаються судом обґрунтованими, доведеними і такими, що підлягають повному задоволенню.
Заперечення відповідача проти позову з посиланням на часткову сплату податкових зобов'язань з податку на додану вартість, визначених у деклараціях від 20.06.2008 № 14232, від 21.07.2008 № 18619, від 20.08.2008 № 21886, від 22.09.2008 № 23299, від 20.10.2008 № 27589, від 20.11.2008 № 31280, від 17.12.2008 № 32444, в сумі 44736,00 грн., не приймаються та відхиляються судом через їх безпідставність та необґрунтованість з огляду таке.
Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 7 Закону України від 20 травня 1999 року № 679-ХІV «Про Національний банк України» Національний банк України визначає систему, порядок і форми платежів. Пунктом 1.7 глави 1 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 року № 22 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 29 березня 2004 року за № 377/89/76, кошти з рахунків клієнтів банки списують лише за дорученнями власників цих рахунків (включаючи договірне списання коштів згідно з главою 6 цієї Інструкції) або на підставі платіжних вимог стягувачів у разі примусового списання коштів згідно з главою 5 цієї Інструкції. При цьому, згідно з пунктом 3.8 зазначеної Інструкції реквізит «Призначення платежу» платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення «Призначення платежу». Банк перевіряє заповнення цього реквізиту на відповідність установленим вимогам лише за зовнішніми ознаками. З наведеного випливає, що право визначати призначення платежу відповідно до чинного законодавства України належить виключно платнику .
Беручи до уваги вищевикладене, позивач має право самостійно визначати цільове призначення своїх грошових коштів, а також самостійно визначати призначення платежів.
Платіжні доручення, копії яких долучені відповідачем до матеріалів справи (від 07.07.2008 № 231, від 10.07.2008 № 236, від 21.07.2008 № 240, від 26.08.2008 № 269, від 29.08.2008 № 274, від 26.09.2008 № 315, від 13.10.2008 № 326, від 21.11.2008 № 385, від 26.11.2008 № 387, від 27.11.2008 № 390, від 15.12.2008 № 409, від 17.12.2008 № 415, від 29.12.2008 № 426 (арк. справи 50-62), судом не приймаються у якості доказів часткової сплати податкового боргу з податку на додану вартість, заявленого до стягнення в цьому позові, з огляду на те, що з призначення платежу зазначених платіжних доручень неможливо чітко встановити, які саме податкові зобов'язання сплачувалися за цими платіжними дорученнями (в порушення вимог пункту 3.8 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті в зазначених платіжних дорученнях відсутня повна інформація про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу).
Враховуючи вимоги частини 4 статті 94 КАС України, а також те, що позивач відповідно до пункту 15 частини 1 статті 4 Декрету Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 року № 7-93 «Про державне мито» від сплати державного мита (судового збору) звільнений, судові витрати у цій справі не підлягають стягненню з відповідача, оскільки у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
На підставі частини 3 статті 160 КАС України у судовому засіданні 10 червня 2010 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено, про що згідно вимог частини 4 статті 167 КАС України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.
Керуючись статтями 2, 9, 10, 11, 17, 18, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Стягнути з підприємства Червонопартизанської виправної колонії № 68 управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у Луганській області (ідентифікаційний код 08680419, місцезнаходження: 94830, Луганська область, м. Свердловськ, м. Червонопартизанськ) в доход Державного бюджету України на р/р № 31118029700072 в ГУ ДКУ у Луганській області, МФО 804013, код одержувача 24048566, КБК 14010100, податковий борг з податку на додану вартість у розмірі 74569,00 грн. (сімдесят чотири тисячі п'ятсот шістдесят дев'ять гривень нуль копійок).
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано у встановлений КАС України строк. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений КАС України строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.
Про апеляційне оскарження спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.
Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова складена у повному обсязі 15 червня 2010 року.
СуддяЧернявська Т.І.