Справа № 2-808/2010
іменем України
29 червня 2010 року м.Вінниця
Вінницький районний суд Вінницької області в складі:
головуючого судді: Васильєвої Т.Ю.
при секретарі: Корсун О.М.
з участю позивача: ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу, -
Встановив:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення боргу, посилаючись на те, що 01.03.2007 року позивачем було надано відповідачу в борг гроші в сумі 2 500 доларів США, які останній зобов'язувався повернути в строк до 15.03.2007 року, однак до цього часу борг не повернув.
В зв'язку з викладеними обставинами позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав, просив стягнути з ОСОБА_2 суму боргу, яка зазначена в розписці у повному обсязі, суду дав аналогічні пояснення, які викладені в позові.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, хоча про час і місце судового розгляду повідомлявся належним чином, що підтверджують матеріали справи, а саме оголошення в газеті «Вінниччина» № 47 (22489) від 18.06.2010р..
Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.
Заслухавши пояснення позивача, дослідивши письмові докази по справі, суд приходить до наступного висновку.
Згідно матеріалів справи, 01 березня 2007 року ОСОБА_2 взяв у позивача ОСОБА_1 в борг гроші в сумі 2 500 доларів США, які останній зобов'язувався повернути 15.03.2007 року, що підтверджується розпискою, наданою ОСОБА_2, оригінал якої було оглянуто в судовому засіданні. Дані кошти за твердженням позивача, яке відповідачем спростовано не було, боржником повернуті не були.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
З огляду на відносини, які склалися між сторонами, між ними було укладено договір позики, так як позивач передав відповідачу у власність грошові кошти, а відповідач зобов'язався їх повернути в тій же сумі, що відповідає ст. 1046 ЦК України.
Згідно ч. 2 ст. 1047 ЦК України, на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми. Що і було зроблено позивачем.
Згідно ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно з ст. 526, 530, 623, 624, 625 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином і у встановлений у ньому строк відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані збитки.
Відповідно до ст. 524 Цивільного кодексу України зобов'язання має бути виражене у грошовій одиниці України - гривні, однак сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті.
Відповідно до ст. 533 ЦК України грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях, якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу. Згідно постанови Пленуму Верховного суду України «Про судове рішення у цивільній справі», п. 14, в разі пред'явлення позову про стягнення грошової суми в іноземній валюті суду слід у мотивувальній частині рішення навести розрахунки з переведенням іноземної валюти в українську за курсом, встановленим Національним банком України на день ухвалення рішення, при цьому суди повинні зазначати в резолютивній частині рішення розмір суми, що підлягає стягненню, цифрами і словами у грошовій одиниці України - гривні.
Станом на 29.06.2010р., згідно даних офіційного сайту Національного Банку України, курс валют НБУ за 100 доларів США становить 790,7400 гривні. Тому сума, що підлягає стягненню з відповідача, становить 2 500 * 7, 9074 = 19 768, 50 грн.
Відповідно ч. 1 ст. 88 ЦПК України з відповідача слід стягнути понесені позивачем судові витрати, які підтвердженні документально, а саме квитанціями за № 33746, № 33748 від 24.02.2010 року. Розмір інших судових витрат в судовому засіданні не доведено, так як відсутні квитанції про оплату послуг адвоката, який до того ж не брав участі в судовому засіданні.
Керуючись ст. ст. 526, 530,533, 625, 629, 1049 ЦК України, ст. ст. 10, 11, 88, 209, 212, 214, 215, 224-226 ЦПК України, -
Вирішив:
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму боргу в розмірі 19 768 (дев'ятнадцять тисяч сімсот шістдесят вісім) гривень 50 копійок.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати по оплаті судового збору та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 320 гривень.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Вінницької області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Суддя: підпис
З оригіналом вірно
Суддя:
Секретар: