Категорія №2.11.4
Іменем України
24 червня 2010 року Справа № 2а-2021/10/1270
Луганський окружний адміністративний суд у складі
головуючого судді Чернявської Т.І.,
за участю
секретаря судового засідання Глазунової О.О.
та
представників сторін:
від позивача - Данілов А.І. (довіреність від 01.03.2010 б/н)
від відповідача - начальник юридичного відділу
Зайцев М.М. (довіреність від 11.01.2010 № 1)
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Луганську
справу за адміністративним позовом
товариства з обмеженою відповідальністю «Алмазнянська гірничо-металургійна компанія»
до Стахановської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення
від 11 березня 2010 року № 0000041701/0,
22 березня 2010 року товариство з обмеженою відповідальністю «Алмазнянська гірничо-металургійна компанія» звернулось до Луганського окружного адміністративного суду з позовом до Стахановської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області, в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 11 березня 2010 року № 0000041701/0, яким йому визначено податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) за платежем «податок з доходів фізичних осіб» у розмірі 150000,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскаржуване податкове повідомлення - рішення від 11 березня 2010 року № 0000041701/0 незаконне, підлягає визнанню протиправним та скасуванню, виходячи з нижченаведеного.
22 червня 2009 року засновником товариства з обмеженою відповідальністю «Алмазнянська гірничо-металургійна компанія» ОСОБА_3 передано у якості вкладу до статутного фонду підприємства нежитлову будівлю, розташовану за адресою: м. Стаханов, вул. Кірова, буд. 1-а, вартістю 1000000,00 грн.
Згідно з нормами підпункту 9.6.2 пункту 9.6 статті 9 Закону України від 22 травня 2003 року № 889-IV «Про податок з доходів фізичних осіб» операції з внесення платником податку коштів та майна до статутного фонду юридичної особи - резидента в обмін на емітовані ним корпоративні права вважаються придбанням інвестиційного активу. Таким чином, зазначає в позові позивач, законодавством встановлено, що передання майна в статутний фонд підприємства вважається придбанням такого активу, та тільки після реалізації такого активу виникає об'єкт оподаткування у фізичної особи. Ця норма стосовно оподаткування операцій з інвестиційними активами є спеціальною по відношенню з іншими нормами, та саме у відповідності до цієї норми передання в статутний фонд майна прирівнюється до придбання інвестиційного активу та не може бути об'єктом оподаткування. Подальший продаж окремого інвестиційного активу є операцією платника податку з корпоративними правами, а позитивна різниця між доходом, отриманим платником податку від продажу такого окремого інвестиційного активу, та його вартістю, що розраховується виходячи з суми витрат, понесених у зв'язку з придбанням такого активу (з урахуванням норм підпункту 9.6.4 вказаного пункту), є інвестиційним прибутком (підпункт 9.6.2 пункту 9.6 статті 9 Закону України від 22 травня 2003 року № 889-IV «Про податок з доходів фізичних осіб»), що є об'єктом оподаткування податком з доходів фізичних осіб (підпункт 4.2.13 пункту 4.2 статті 4 Закону України від 22 травня 2003 року № 889-IV «Про податок з доходів фізичних осіб») при здійсненні платником податку зазначеної операції. За наслідками звітного року до складу загального річного оподатковуваного доходу платника податку включається позитивне значення загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами (підпункт 9.6.6 пункту 9.6 статті 9 Закону України від 22 травня 2003 року № 889-IV «Про податок з доходів фізичних осіб»). Фінансові результати операцій з інвестиційними активами (підпункт 9.6.1 пункту 9.6 статті 9 Закону України від 22 травня 2003 року № 889-IV «Про податок з доходів фізичних осіб») обліковуються платником податку самостійно та окремо від інших доходів і витрат. Тобто, вказує у позові позивач, виходячи з цих норм, платник податку - фізична особа, яка здійснює операції з інвестиційними активами, самостійно підраховує суми доходи, декларує такі доходи та сплачує податок самостійно.
Також, у позові позивач зазначив про те, що при внесенні майна до статутного товариства таке товариство не може бути податковим агентом. Жодним законом, який регулює податкові правовідносини, не зазначено, що обов'язковою передумовою внесення мана до статутного фонду фізичною особою є утримання та перерахування податку з доходів фізичних осіб до бюджету, а тому застосування штрафних санкцій згідно із підпунктом 17.1.9 пункту 17.1 статті 17 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» у подвійному розмірі від суми зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб, на думку позивача, безпідставне.
На думку позивача, перевірка, за результатами якої складено акт від 03 березня 2010 року № 18417-36533333, на підставі якого винесено податкове повідомлення - рішення від 11 березня 2010 року № 0000041701/0, проведена з порушенням правил та процедури, встановлених Законом України від 12 січня 2005 року № 2322 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо посилення правового захисту громадян та запровадження механізмів реалізації конституційних прав громадян на підприємницьку діяльність, особисту недоторканність, безпеку, повагу до гідності особи, правову допомогу, захист)» із змінами, внесеними Законом України від 25 березня 2005 року № 2505. Жодних підстав для проведення позапланової виїзної перевірки не було. Оскільки позапланова виїзна перевірка була проведена, на думку позивача, з порушенням закону, то згідно частини 3 статті 70 КАС України, всі докази одержані в результаті проведеної перевірки, судом при вирішенні справи не повинні братися до уваги.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю, надав пояснення, аналогічні викладеним у позові.
Стахановська об'єднана державна податкова інспекція Луганської області позов не визнала, про що подала заперечення проти адміністративного позову від 09 квітня 2010 року № 4916/10 (арк. справи 42-46). В запереченнях проти позову відповідач просить відмовити у задоволенні адміністративного позову у повному обсязі. Заперечуючи проти позову, Стахановська об'єднана державна податкова інспекція Луганської області зазначила таке.
В період з 22 лютого 2010 року по 26 лютого 2010 року Стахановською об'єднаною державною податковою інспекцією Луганської області на підставі наказу від 22 лютого 2010 року № 113 та пункту 3 частини 6 статті 111 Закону України від 04 грудня 1990 року № 509-ХІІ «Про державну податкову службу в Україні» здійснено позапланову виїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «Алмазнянська гірничо-металургійна компанія» з питань правильності обчислення та своєчасності внесення до бюджету сум податку з доходів фізичних осіб за період з 01 липня 2009 року по 26 лютого 2010 року, за результатами якої складено акт від 03 березня 2010 року № 184/17-36533333. При перевірці встановлено, що суми виплаченого доходу та утриманий податок з доходів фізичних осіб згідно ф.1-ДФ за третій квартал 2009 року № 33278 від 03 листопада 2009 року та ф.1-ДФ за 4 квартал 2009 року № 42717 від 01 лютого 2010 року не відповідають виплаченому доходу та перерахованому податку з доходів фізичних осіб, відображеному у бухгалтерському обліку товариства з обмеженою відповідальністю «Алмазнянська гірничо-металургійна компанія». Рішенням учасника № 1 товариства з обмеженою відповідальністю «Алмазнянська гірничо-металургійна компанія» ОСОБА_3 22 червня 2009 року було прийнято рішення створити товариство з обмеженою відповідальністю «Алмазнянська гірничо-металургійна компанія» зі статутним капіталом у розмірі 1500000,00 грн. У якості внесків до статутного капіталу, серед іншого, передати нежитлову будівлю за адресою: Луганська область, м. Стаханов, вул. Кірова, буд. 1-а, що належить учаснику на праві власності. Майновий внесок до статутного капіталу товариства оцінений за власним розсудом учасника та переданий учасником товариству шляхом оформлення акта оцінки та приймання-передачі. Майновий внесок до статутного капіталу у бухгалтерському обліку товариства з обмеженою відповідальністю «Алмазнянська гірничо-металургійна компанія» відображений проводками Д-т 103 «Основні засоби» (Будівлі та спорудження) К-т 46 «Несплачений капітал» на суму 1000000,00 грн., Д 109 «Інші основні засоби» К-т 46 «Несплачений капітал» на суму 50000,00 грн. Згідно із Законом України від 28 грудня 1994 року № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» інвестиція - це господарська операція, яка передбачає придбання основних фондів, нематеріальних активів, корпоративних прав та цінних паперів в обмін на кошти або майно. Господарські операції з включення основних фондів та нематеріальних активів до статутного фонду юридичної особи прирівнюються до придбання нею основних фондів (підпункт 8.4.11 пункту 8.4 статті 8). Інвестування фізичною особою до статутного фонду господарського товариства належного їй на праві власності нерухомого майна є з її боку відчуженням такого майна. Підприємство, яке в обмін на внесене до його статутного фонду нерухоме майно надає фізичній особі корпоративні права, згідно із пунктом 1.15 статті 1 Закону України від 22 травня 2003 року № 889-IV «Про податок з доходів фізичних осіб» є податковим агентом. Оподаткування доходів, одержаних від продажу (обміну) нерухомого майна, регламентується статтею 11 Закону України від 22 травня 2003 року № 889-IV «Про податок з доходів фізичних осіб». Згідно з підпунктом 11.1.2 пункту 11.1 статті 11 Закону України від 22 травня 2003 року № 889-IV «Про податок з доходів фізичних осіб» дохід, отриманий від продажу об'єкта нерухомості, підлягає оподаткуванню за ставкою, визначеною пунктом 7.2 статті 7 цього Закону, а саме 5 відсотків від об'єкта оподаткування.
Таким чином, на думку відповідача, товариство з обмеженою відповідальністю «Алмазнянська гірничо-металургійна компанія» в обмін на внесене до його статутного фонду нерухоме майно вартістю 1000000,00 грн. надає фізичній особі ОСОБА_4 корпоративні права і, у свою чергу, повинно оподатковувати отримане нерухоме майно у відповідності до підпункту 11.1.2 пункту 11.1 статті 11 Закону України від 22 травня 2003 року № 889-IV «Про податок з доходів фізичних осіб». Таким чином, зазначає у запереченнях проти позову відповідач, сума податку з доходів фізичних осіб, не нарахована та не перерахована до бюджету, складає 50000,00 грн.
У судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечував, надав пояснення, аналогічні викладеним у письмових запереченнях проти позову від 09 квітня 2010 року № 4916/10.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню повністю з таких підстав.
Згідно із частиною 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди відповідно до вимог частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України, та принципом рівності усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом.
Згідно із частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Як вбачається з матеріалів справи, на підставі наказу виконуючого обов'язки начальника Стахановської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області від 22 лютого 2010 року № 113 та направлення на перевірку від 22 лютого 2010 року № 000151 у зв'язку з виявленням недостовірних даних за 3 квартал 2009 року, відображених у податковому розрахунку форми 1-ДФ за № 33278 від 03 листопада 2009 року та декларації з податку на прибуток за 3 квартали 2009 року за № 31765 від 19 жовтня 2009 року та не наданням відповіді на обов'язковий письмовий запит, згідно з пунктом 3 частини 6 статті 111 Закону України від 04 грудня 1990 року № 509-ХІІ «Про державну податкову службу в Україні», з 22 лютого 2010 року по 26 лютого 2010 року проведена позапланова виїзна перевірка товариства з обмеженою відповідальністю «Алмазнянська гірничо-металургійна компанія» з питань правильності обчислення та своєчасності внесення до бюджету сум податку з доходів фізичних осіб за період з 01 липня 2009 року по 26 лютого 2010 року, за результатами якої складено акт від 03 березня 2010 року № 184/17-36533333 (арк. справи 47, 48, 49-55).
Копія наказу про проведення позапланової виїзної перевірки та направлення на перевірку отримані головним бухгалтером товариства з обмеженою відповідальністю «Алмазнянська гірничо-металургійна компанія» Бусигіною І.В., про що свідчить відповідна розписка від 22 лютого 2010 року № 000151 (арк. справи 48).
Позапланова виїзна перевірка товариства з обмеженою відповідальністю «Алмазнянська гірничо-металургійна компанія» проведена Стахановською об'єднаною державною податковою інспекцією Луганської області у повній відповідності із вимогами статей 111 та 112 Закону України від 04 грудня 1990 року № 509-ХІІ «Про державну податкову службу в Україні», а тому посилання позивача в обґрунтування позовних вимог на те, що позапланова виїзна перевірка була проведена з порушенням правил та процедури, встановлених Законом України від 12 січня 2005 року № 2322 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо посилення правового захисту громадян та запровадження механізмів реалізації конституційних прав громадян на підприємницьку діяльність, особисту недоторканність, безпеку, повагу до гідності особи, правову допомогу, захист)», зі змінами, внесеними Законом України від 25 березня 2005 року № 2505-IV «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2005 рік» та деяких інших законодавчих актів України», є безпідставними та необґрунтованими.
Як зазначено в акті перевірки від 03 березня 2010 року № 184/17-36533333 (арк. справи 52-54):
- суми виплаченого доходу та утриманий податок з доходів фізичних осіб згідно ф.1-ДФ за третій квартал 2009 року № 33278 від 03 листопада 2009 року та ф.1-ДФ за 4 квартал 2009 року № 42717 від 01 лютого 2010 року не відповідають виплаченому доходу та перерахованому податку з доходів фізичних осіб, відображеному у бухгалтерському обліку товариства з обмеженою відповідальністю «Алмазнянська гірничо-металургійна компанія» (арк. справи 52);
- рішенням учасника № 1 товариства з обмеженою відповідальністю «Алмазнянська гірничо-металургійна компанія» ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) 22 червня 2009 року було прийнято рішення створити товариство з обмеженою відповідальністю «Алмазнянська гірничо-металургійна компанія» зі статутним фондом у розмірі 1500000,00 грн. В якості внесків до статутного капіталу передати:
- комп'ютери (системні блоки) з моніторами та клавіатурами на суму 30000,00 грн.;
- комплект офісних меблів вартістю 20000,00 грн.;
- нежитлову будівлю за адресою: Луганська область, м. Стаханов, вул. Кірова, буд. 1-а, що належить учаснику на праві власності на підставі рішення Стахановського міського суду по справі № 2-0126/06 від 13 квітня 2006 року у розмірі 1000000,00 грн.;
- внесок до статутного капіталу товариства у розмірі 450000,00 грн. вноситься учасником грошовими коштами протягом року з моменту державної реєстрації товариства;
- майновий внесок до статутного капіталу товариства оцінюється за власним розсудом учасника та передається учасником товариству шляхом оформлення акта оцінки та приймання-передачі.
Майновий внесок до статутного капіталу товариства оцінений за власним розсудом учасника та переданий учасником товариству шляхом оформлення акта оцінки та приймання-передачі. Майновий внесок до статутного капіталу у бухгалтерському обліку товариства з обмеженою відповідальністю «Алмазнянська гірничо-металургійна компанія» відображений проводками Д-т 103 «Основні засоби» (Будівлі та спорудження) К-т 46 «Несплачений капітал» на суму 1000000,00 грн., Д 109 «Інші основні засоби» К-т 46 «Несплачений капітал» на суму 50000,00 грн.
В акті від 03 березня 2010 року № 184/17-36533333 зазначено, що перевіркою встановлені порушення пункту 1.2 статті 1, підпункту 11.1.2 пункту 11.1 статті 11, пункту 7.2 статті 7, пункту 1.15 статті 1 Закону України від 22 травня 2003 року № 889-IV «Про податок з доходів фізичних осіб», оскільки товариство з обмеженою відповідальністю «Алмазнянська гірничо-металургійна компанія» в обмін на внесене до його статутного фонду нерухоме майно вартістю 1000000,00 грн. надає фізичній особі ОСОБА_4 корпоративні права, а тому згідно із пунктом 1.15 статті 15 Закону України від 22 травня 2003 року № 889-IV «Про податок з доходів фізичних осіб» є податковим агентом щодо вартості такого майна і повинно оподатковувати отримане нерухоме майно у відповідності до підпункту 11.1.2 пункту 11.1 статті 11 Закону України від 22 травня 2003 року № 889-IV «Про податок з доходів фізичних осіб». Сума податку з доходів фізичних осіб, не нарахована та не перерахована до бюджету, складає 50000,00 грн., в результаті чого встановлено порушення вимог податкового законодавства і товариству з обмеженою відповідальністю «Алмазнянська гірничо-металургійна компанія» донарахований податок з доходів фізичних осіб в сумі 50000,00 грн.
На підставі акта перевірки від 03 березня 2010 року № 184/17-36533333 згідно з підпунктом «б» пункту 4.2.2 статті 4, підпункту 17.1.9 пункту 17.1 статті 17 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» Стахановською об'єднаною державною податковою інспекцією Луганської області винесено податкове повідомлення - рішення від 11 березня 2010 року № 0000041701/0, яким товариству з обмеженою відповідальністю «Алмазнянська гірничо-металургійна компанія» визначено податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) за платежем «податок з доходів фізичних осіб» у розмірі 150000,00 грн., у тому числі 50000,00 грн. - за основним платежем, 100000,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (арк. справи 88).
Суд вважає податкове повідомлення - рішення Стахановської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області від 11 березня 2010 року № 0000041701/0, яким товариству з обмеженою відповідальністю «Алмазнянська гірничо-металургійна компанія» визначено податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) за платежем «податок з доходів фізичних осіб» у розмірі 150000,00 грн., у тому числі 50000,00 грн. - за основним платежем, 100000,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями, протиправним та таким, що підлягає скасуванню, з огляду на таке.
Згідно із підпунктом 9.6.2 пункту 9.6 статті 9 Закону України від 22 травня 2003 року № 889-IV «Про податок з доходів фізичних осіб» операції з внесення платником податку коштів або майна до статутного фонду юридичної особи - резидента в обмін на емітовані ним корпоративні права вважаються придбанням інвестиційного активу.
Об'єктом оподаткування податком з доходів фізичних осіб у відповідності із підпунктом 4.2.13 пункту 4.2 статті 4 Закону України від 22 травня 2003 року № 889-IV «Про податок з доходів фізичних осіб» є інвестиційний прибуток від здійснення платником податку операцій з цінними паперами та корпоративними правами, випущеними в інших, ніж цінні папери, формах, крім доходу від операцій, зазначених у підпунктах 4.3.3 та 4.3.17 цієї статті.
Інвестиційний прибуток відповідно до підпункту 9.6.2 пункту 9.6 статті 9 Закону України від 22 травня 2003 року № 889-IV «Про податок з доходів фізичних осіб» розраховується як позитивна різниця між доходом, отриманим платником податку від продажу окремого інвестиційного активу, та його вартістю, що розраховується виходячи з суми витрат, понесених у зв'язку з придбанням такого активу, з урахуванням норм підпункту 9.6.4 цього пункту.
Таким чином, Закон України від 22 травня 2003 року № 889-IV «Про податок з доходів фізичних осіб» чітко визначив, що об'єктом оподаткування податком з доходів фізичних осіб у відповідності із підпунктом 4.2.13 пункту 4.2 статті 4 Закону України від 22 травня 2003 року № 889-IV «Про податок з доходів фізичних осіб» є інвестиційний прибуток, який отримує фізична особа від операцій з продажу інвестиційного активу, а не операції з придбання інвестиційного активу, а тому позивач в цьому випадку не зобов'язаний був виступати податковим агентом, оподатковувати дохід та перераховувати до бюджету податок з доходів фізичних осіб за переданий до статутного фонду товариства з обмеженою відповідальністю «Алмазнянська гірничо-металургійна компанія» ОСОБА_4 об'єкт нерухомості (нежитлову будівлю за адресою: Луганська область, м. Стаханов, вул. Кірова, буд. 1-а) вартістю 1000000,00 грн.
У зв'язку з відсутністю порушень позивачем вимог Закону України від 22 травня 2003 року № 889-IV «Про податок з доходів фізичних осіб» при переданні ОСОБА_4 до статутного фонду об'єкта нерухомості (нежитлової будівлі за адресою: Луганська область, м. Стаханов, вул. Кірова, буд. 1-а) вартістю 1000000,00 грн., Стахановською об'єднаною державною податковою інспекцією Луганської області безпідставно в податковому повідомленні - рішенні від 11 березня 2010 року № 0000041701/0 визначено товариству з обмеженою відповідальністю «Алмазнянська гірничо-металургійна компанія» податкове зобов'язання за платежем «податок з доходів фізичних осіб» у розмірі 50000,00 грн. - за основним платежем.
Оскільки позивачем в цих правовідносинах не допущено порушень Закону України від 22 травня 2003 року № 889-IV «Про податок з доходів фізичних осіб», відсутні і підстави для застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 100000,00 грн. згідно із підпунктом 17.1.9 пункту 17.1 статті 17 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».
Відповідач як суб'єкт владних повноважень, на якого частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України покладено обов'язок щодо доказування правомірності своїх дій та рішень, не довів суду правомірність свого рішення, що є підставою для задоволення адміністративного позову.
Згідно з частиною 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
На підставі частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні 24 червня 2010 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено, про що згідно вимог частини 4 статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.
Керуючись статтями 2, 9, 10, 11, 17, 18, 87, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Стахановської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області від 11 березня 2010 року № 0000041701/0, яким товариству з обмеженою відповідальністю «Алмазнянська гірничо-металургійна компанія» визначено податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) за платежем «податок з доходів фізичних осіб» у розмірі 150000,00 грн. (сто п'ятдесят тисяч гривень нуль копійок), у тому числі 50000,00 грн. (п'ятдесят тисяч гривень нуль копійок) - за основним платежем, 100000,00 грн. (сто тисяч гривень нуль копійок) - за штрафними (фінансовими) санкціями.
Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Алмазнянська гірничо-металургійна компанія» (ідентифікаційний код 36533333, місцезнаходження: 94000, Луганська область, м. Стаханов, вул. Кірова, буд. 1-А) судові витрати зі сплати судового збору в сумі 03,40 грн. (три гривні сорок копійок).
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано у встановлений КАС України строк. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений КАС України строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.
Про апеляційне оскарження спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.
Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова складена у повному обсязі 29 червня 2010 року.
СуддяЧернявська Т.І.