Категорія №2.11.17
Іменем України
01 липня 2010 року Справа № 2а-3735/10/1270
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
судді Смішливої Т.В.
при секретарі судового засідання Попові М.Г.
за участю представників сторін:
від позивача: Откидач О.В., дов. № 14-02д від 04.01.2008
від відповідача: Кузьменко О.М., дов. № 3 від 11.01.2010.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Державного підприємства «Свердловантрацит» в інтересах Відокремленого підрозділу «Шахта «Червоний партизан» до Державної податкової інспекції в м. Свердловську Луганської області про визнання дій щодо розподілу сум, сплачених як збір за забруднення навколишнього природного середовища, не за призначенням платежу незаконними, скасування податкових повідомлень про розподіл сум, зобов'язання вчинити певні дії, -
14 травня 2010 року Державне підприємство «Свердловантрацит» (далі - ДП «Свердловантрацит») звернулось до суду з позовом в інтересах Відокремленого підрозділу «Шахта «Червоний партизан» до Державної податкової інспекції в м. Свердловську Луганської області (далі - ДПІ в м. Свердловську) у якому зазначило, що позивач є платником збору за забруднення навколишнього природного середовища. 27.04.2006 між позивачем та відповідачем укладено договір № 12 про реструктуризацію податкового боргу зі збору за забруднення навколишнього природного середовища станом на 01.01.2005 на загальну суму 504763 грн. терміном на 10 років з дня укладання цього договору, тобто з 27 квітня 2006 року до 27 квітня 2016 року з відстрочкою погашення на перші два токи та сплатою протягом наступних років з 27 квітня 2008 року щомісячно рівними частками згідно графіку. Позивач своєчасно сплачує реструктуризований борг, однак відповідач постійно змінював призначення платежу та спрямовував сплачені суми на погашення заборгованості, яка виникла у минулі роки та не є реструктуризованою. Зокрема, це стосується сплати боргу платіжними дорученнями № 113 від 22.01.2009 на суму 5257,95 грн., № 283 від 20.02.2009 на суму 5257,95 грн., №357 від 20.03.2009 на суму 5257,95 грн., № 526 від 21.04.2009 на суму 5257,95 грн., № 736 від 22.05.2009 на суму 5257,95 грн., № 822 від 17.06.2009 на суму 5257,95 грн., №1033 від 21.07.2009 на суму 5257,95 грн., №1208 від 20.08.2009 на суму 5257,95 грн., №1349 від 18.09.2009 на суму 5257,95 грн., №1583 від 20.10.2009 на суму 5257,95 грн., №1719 від 12.11.2009 на суму 5257,95 грн., №1944 від 21.12.2009 на суму 5257,95 грн., № 93 від 15.01.2010 на суму 5257,95 грн., № 218 від 15.02.2009 на суму 5257,95 грн., № 266 від 11.03.2009 на суму 5257,95 грн.
Вказані платіжні доручення мали чітке призначення платежу про сплату боргу згідно графіку за договором № 12 від 27.04.2006.
Такі дії відповідача позивач вважав незаконними, такими, що порушують його права, тому що разом зі зміною призначення платежу відповідач також нарахував пеню, що не передбачено договором про реструктуризацію, а також через зміну призначення платежу виникає ситуація, коли за обліком відповідача виникає неповна сплата частини розстроченої суми та є загроза розірвання договору реструктуризації за ініціативою відповідача, що створить негативні наслідки для позивача.
Позивач просив суд визнати незаконними дії відповідача щодо розподілу сплачених сум та винесення повідомлень № 112130025879920 від 22.01.2009, № 112130025905605 від 20.02.2009, № 112130025931456 від 20.03.2009, № 112130025958782 від 21.04.2009, № 112130025984619 від 22.05.2009, № 112130026005633 від 17.06.2009, № 112130026037534 від 21.07.2009, № 112130026063707 від 20.08.2009, № 112130026099696 від 18.09.2009, № 112130026133711 від 20.10.2009, № 112130026162743 від 12.11.2009, № 112130026209525 від 21.12.2009, № 112130026279791 від 15.01.2010, № 112130026306584 від 15.02.2010, та № 2130026324771 від 11.03.2010; зобов'язати відповідача суми, сплачені за платіжними дорученнями № 113 від 22.01.2009 на суму 5257,95 грн., № 283 від 20.02.2009 на суму 5257,95 грн., №357 від 20.03.2009 на суму 5257,95 грн., № 526 від 21.04.2009 на суму 5257,95 грн., № 736 від 22.05.2009 на суму 5257,95 грн., № 822 від 17.06.2009 на суму 5257,95 грн., №1033 від 21.07.2009 на суму 5257,95 грн., №1208 від 20.08.2009 на суму 5257,95 грн., №1349 від 18.09.2009 на суму 5257,95 грн., №1583 від 20.10.2009 на суму 5257,95 грн., №1719 від 12.11.2009 на суму 5257,95 грн., №1944 від 21.12.2009 на суму 5257,95 грн., № 93 від 15.01.2010 на суму 5257,95 грн., № 218 від 15.02.2009 на суму 5257,95 грн., № 266 від 11.03.2009 на суму 5257,95 грн. зарахувати відповідно призначенню платежу; скасувати податкові повідомлення відповідача № 112130025879920 від 22.01.2009, № 112130025905605 від 20.02.2009, № 112130025931456 від 20.03.2009, № 112130025958782 від 21.04.2009, № 112130025984619 від 22.05.2009, № 112130026005633 від 17.06.2009, № 112130026037534 від 21.07.2009, № 112130026063707 від 20.08.2009, № 112130026099696 від 18.09.2009, № 112130026133711 від 20.10.2009, № 112130026162743 від 12.11.2009, № 112130026209525 від 21.12.2009, № 112130026279791 від 15.01.2010, № 112130026306584 від 15.02.2010, та № 2130026324771 від 11.03.2010.
Ухвалою суду від 01.07.2010 закрито провадження у справі щодо скасування податкових повідомлень відповідача про розподіл сплачених сум № 112130025879920 від 22.01.2009, № 112130025905605 від 20.02.2009, № 112130025931456 від 20.03.2009, № 112130025958782 від 21.04.2009, № 112130025984619 від 22.05.2009, № 112130026005633 від 17.06.2009, № 112130026037534 від 21.07.2009, № 112130026063707 від 20.08.2009, № 112130026099696 від 18.09.2009, № 112130026133711 від 20.10.2009, № 112130026162743 від 12.11.2009, № 112130026209525 від 21.12.2009, № 112130026279791 від 15.01.2010, № 112130026306584 від 15.02.2010, та № 2130026324771 від 11.03.2010.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, надав пояснення, аналогічні викладеним у позові.
Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнав, вважав, що у випадку наявності податкового боргу за конкретним видом податку або збору він має право приймати заходи, спрямовані на його погашення, а саме у відповідності до вимог пункту 7.7 статті 7, підпункту 16.3.3 пункту 16.3 статті 16 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», пункту 11.4 Інструкції про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби України, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України від 18 липня 2005 року № 276 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 02 серпня 2005 року за № 843/11123, підпункту 3.11.2 пункту 3.11 розділу 3 Інструкції про порядок нарахування та погашення пені за платежами, що контролюються органами державної податкової служби, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України від 11 червня 2003 року № 290 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27 червня 2003 року за № 522/7843, сплачені позивачем суми зараховувано у порядку календарної черговості погашення податкового боргу. Право проводити розподіл сплаченої суми на погашення податкового боргу (його частини) та погашення пені надано податковому органу підпунктом 16.3.3 пункту 16.3 статті 16 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», якою закріплено, що якщо платник податків не сплачує пеню разом зі сплатою податкового боргу (його частини) або не визначає її окремо у платіжному документі (чи визначає з порушенням зазначеної пропорції), то податковий орган самостійно здійснює розподіл такої сплаченої суми на суму, що спрямовується на погашення такого податкового боргу (його частини), та суму, що спрямовується на погашення пені, нарахованої на суму такого погашеного податкового боргу (його частини), та надсилає такому платнику податків повідомлення, в якому міститься зазначена інформація.
Заслухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, дослідивши надані сторонами докази, суд приходить до наступного.
У судовому засіданні встановлено, що позивач - Державне підприємство «Свердловантрацит» (далі - ДП «Свердловантрацит») зареєстроване виконавчим комітетом Свердловської міської ради, свідоцтво про державну реєстрації 29 квітня 2003 року № 04051610Ю0010515, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 32355669. ДП «Свердловантрацит» має у своєму складі відокремлений підрозділ «Шахта «Червоний партизан» ДП «Свердловантрацит», який не має права юридичної особи та є платником збору за забруднення навколишнього природного середовища. (а.с. 12-16)
ДП «Свердловантрацит» взято на податковий облік до ДПІ в м. Свердловську 12.05.2003 року за № 150/278. (а.с. 17)
Як вбачається з матеріалів справи 27.04.2006 між позивачем та відокремленим підрозділом «Шахта «Червоний партизан» ДП «Свердловантрацит» укладено договір № 12 про реструктуризацію податкового боргу з податку за забруднення навколишнього природного середовища станом на 01.01.2005 на загальну суму 504763 грн. терміном на 10 років з дня укладання цього договору, тобто з 27 квітня 2006 року до 27 квітня 2016 року з відстрочкою погашення на перші два токи та сплатою протягом наступних років з 27 квітня 2008 року щомісячно рівними частками згідно графіку. Відповідно п. 6.6. Договору реструктуризована заборгованість не підлягає індексації, на неї не нараховується пеня, штрафні та інші фінансові санкції, крім випадків розірвання договору. Згідно п. 2.2. при несвоєчасній сплаті реструктуризованої суми податкового боргу або її частини, орган державної податкової служби, що склав даний договір, має право направити позов до суду щодо скасування даного договору про реструктуризацію податкового боргу (а.с. 18 - 19)
Невід'ємною частиною договору про реструктуризацію податкового боргу з податку за забруднення навколишнього природного середовища від 27.04.2006 є графік погашення податкової розстрочки. (а.с. 20 - 21)
На виконання умов вищезазначеного договору та графіку сплати розстроченого податкового боргу відокремлений підрозділ «Шахта «Червоний партизан» ДП «Свердловантрацит» платіжним дорученням № 113 від 21.01.2009 сплатив 5257,95 грн. в рахунок оплати за реструктуризацію податкового боргу за забруднення навколишнього середовища згідно договору № 12 від 27.04.2006. (а.с. 26)
Згідно податкового повідомлення Державної податкової інспекції в м. Свердловську № 112130025079920 від 22.01.2009 сума 5257,95 грн., сплачена платіжним дорученням № 113 від 21.01.2009 розподілено наступним чином: 5256,80 грн. направлено на погашення податкового боргу, 1,15 грн. - на погашення пені. (а.с. 22)
Аналогічно, суми, сплачені в рахунок погашення розстрочки зі збору за забруднення навколишнього природного середовища згідно договору від 27.04.2006 платіжними дорученнями № 283 від 20.02.2009 на суму 5257,95 грн., №357 від 20.03.2009 на суму 5257,95 грн., № 526 від 21.04.2009 на суму 5257,95 грн., № 736 від 22.05.2009 на суму 5257,95 грн., № 822 від 17.06.2009 на суму 5257,95 грн., № 1033 від 21.07.2009 на суму 5257,95 грн., № 1208 від 20.08.2009 на суму 5257,95 грн., №1349 від 18.09.2009 на суму 5257,95 грн., № 1583 від 20.10.2009 на суму 5257,95 грн., № 1719 від 12.11.2009 на суму 5257,95 грн., № 1944 від 21.12.2009 на суму 5257,95 грн., № 93 від 15.01.2010 на суму 5257,95 грн., № 218 від 15.02.2009 на суму 5257,95 грн., № 266 від 11.03.2009 на суму 5257,95 грн (а.с. 27 - 39) розподілено повідомленнями Державної податкової інспекції в м. Свердловську № 112130025905605 від 20.02.2009, № 112130025931456 від 20.03.2009, № 112130025958782 від 21.04.2009, № 112130025984619 від 22.05.2009, № 112130026005633 від 17.06.2009, № 112130026037534 від 21.07.2009, № 112130026063707 від 20.08.2009, № 112130026099696 від 18.09.2009, № 112130026133711 від 20.10.2009, № 112130026162743 від 12.11.2009, № 112130026209525 від 21.12.2009, № 112130026279791 від 15.01.2010, № 112130026306584 від 15.02.2010, та № 2130026324771 від 11.03.2010. (а.с. 22 - 26)
Вказані обставини також підтверджено зворотнім боком облікової картки відокремленого підрозділу «Шахта «Червоний партизан» ДП «Свердловантрацит» зі збору за забруднення навколишнього природного середовища. (а.с. 51 - 55)
Доводи державної податкової інспекції в м. Свердловську Луганської області щодо правомірності дій відповідача по зарахуванню сплачених сум у порядку календарної черговості погашення податкового боргу їх відповідністю вимогам пункту 7.7 статті 7, підпункту 16.3.3 пункту 16.3 статті 16 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», суд вважає необґрунтованими, оскільки зазначеною нормою взагалі не визначено коло осіб, на яких розповсюджується її дія: чи то контролюючі органи, чи то платники податків. Зазначена норма не визначає, хто зобов'язаний здійснювати погашення у встановленому нею порядку, такий обов'язок нею взагалі не визначений. Вказана норма не позбавляє платника податку права самостійно визначати джерела та черговість погашення податкових зобов'язань. Ця норма не встановлює права контролюючого органу, всупереч напрямку, зазначеному платником податку у платіжному документі, зараховувати платежі у рахунок погашення податкового боргу.
Згідно пункту 2 статті 10 Закону України від 04 грудня 1990 року № 509-XII «Про державну податкову службу в Україні» на державні податкові інспекції покладено виконання функцій з забезпечення обліку платників податків, інших платежів, правильності обчислення і своєчасності надходження цих податків, платежів.
На виконання покладених на податкові органи функцій наказом Державної податкової адміністрації України від 18 липня 2005 року № 276 було затверджено Інструкцію про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби України, яку зареєстровано в Міністерстві юстиції України 02 серпня 2005 року за № 843/11123. Наведена Інструкція також не містить у собі положень щодо прав податкового органу змінювати призначення платежу, визначеного платником податку у платіжних документах, та направляти ці суми на погашення податкового боргу попередніх податкових періодів при веденні оперативного обліку платежів до бюджету.
Згідно пункту 6 частини 1 статті 7 Закону України від 20 травня 1999 року № 679-ХІV «Про Національний банк України» Національний банк України визначає систему, порядок і форми платежів. Пунктом 1.7 глави 1 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 року № 22 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 29 березня 2004 року за № 377/89/76, кошти з рахунків клієнтів банки списують лише за дорученнями власників цих рахунків (включаючи договірне списання коштів згідно з главою 6 цієї Інструкції) або на підставі платіжних вимог стягувачів у разі примусового списання коштів згідно з главою 5 цієї Інструкції. При цьому, згідно з пунктом 3.8 зазначеної Інструкції реквізит «Призначення платежу» платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення «Призначення платежу». Банк перевіряє заповнення цього реквізиту на відповідність установленим вимогам лише за зовнішніми ознаками. З наведеного випливає, що право визначати призначення платежу відповідно до чинного законодавства України належить виключно платнику .
Беручи до уваги вищевикладене, позивач має право самостійно визначати цільове призначення своїх грошових коштів, а також самостійно визначати призначення платежів.
Частинами 1, 5 статті 19 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання мають право без обмежень самостійно здійснювати господарську діяльність, що не суперечить законодавству. Незаконне втручання та перешкоджання господарській діяльності суб'єктів господарювання з боку органів державної влади, їх посадових осіб при здійсненні ними державного контролю та нагляду забороняються. Згідно частини 7 статті 66 Господарського кодексу України держава гарантує захист майнових прав підприємства.
За приписами статті 8 Закону України від 25 червня 1991 року № 1251-XII «Про систему оподаткування» порядок зарахування податків і зборів (обов'язкових платежів) до Державного бюджету України і місцевих бюджетів та державних цільових фондів встановлюється Верховною Радою України, Верховною Радою Автономної Республіки Крим і сільськими, селищними, міськими радами відповідно до цього Закону та інших законів України.
Згідно статті 50 Бюджетного кодексу України, якою встановлений порядок виконання Державного бюджету України за доходами, визначено, що податки, збори (обов'язкові платежі) та інші доходи державного бюджету зараховуються безпосередньо на єдиний казначейський рахунок Державного бюджету України і визнаються зарахованими в доход державного бюджету з моменту зарахування на єдиний казначейський рахунок державного бюджету.
Відповідно до підпункту 2.4 пункту 4 Порядку казначейського обслуговування державного бюджету за доходами та іншими надходженнями, затвердженого наказом Державного казначейства України від 19 грудня 2000 року № 131 (у редакції наказу Державного казначейства України від 03 березня 2008 року № 80) та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 24 січня 2001 року за № 67/5258, платники перераховують платежі до державного бюджету на бюджетні рахунки, відкриті в органах Державного казначейства України, за місцезнаходженням (місцем проживання) платника. Платежі здійснюються платниками у безготівковій або готівковій формі через банки або підприємства поштового зв'язку. Розрахункові документи про сплату платежів до державного бюджету мають бути оформлені платниками згідно з вимогами нормативно-правових актів Національного банку України.
Сплатою платником податку податкових зобов'язань вважається саме перерахування на казначейський рахунок державного бюджету відповідної суми податку. До того ж, Законом України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», який є спеціальним законом з питань оподаткування і який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначено вичерпний перелік заходів, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу. Серед таких заходів немає зміни призначення платежу, самостійно визначеного платником податків.
За таких обставин суд вважає, що дії податкового органу з розподілу сплачених платником податків сум, вчинені відповідно до підпункту 16.3.3 пункту 16.3 статті 16 Закону та пункту 3.8 Інструкції, безпосередньо впливають на розмір залишку податкового боргу та суму пені, що підлягає нарахуванню і стягненню з платника податків.
Отже, зазначені дії призводять до виникнення певного обов'язку, що підлягає виконанню платником податків та може бути підставою для вжиття щодо нього в подальшому заходів із примусового погашення податкового боргу. Відтак, зазначені дії є такими, що мають правове значення та порушують інтереси позивача.
Згідно ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У відповідності зі ст. 2 КАС України у справах про оскарження рішень суб'єктів владних повноважень слід перевіряти чи прийняті такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України на Законами України, з виконанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення ( вчинення дії), безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно ст. 6 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах та відповідно до законів України.
Відповідно до вимог частини 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Згідно ст. 94. Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа), а у випадку часткового задоволення позову - відповідно до задоволених вимог.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 11, 17, 87, 94, 98, 158 - 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовні вимоги Державного підприємства «Свердловантрацит» в інтересах Відокремленого підрозділу «Шахта «Червоний партизан» задовольнити повністю.
Визнати незаконними дії Державної податкової інспекції в м. Свердловську Луганської області щодо розподілу сум збору за забруднення навколишнього природного середовища, сплачених платіжними дорученнями № 113 від 22.01.2009 на суму 5257,95 грн., № 283 від 20.02.2009 на суму 5257,95 грн., №357 від 20.03.2009 на суму 5257,95 грн., № 526 від 21.04.2009 на суму 5257,95 грн., № 736 від 22.05.2009 на суму 5257,95 грн., № 822 від 17.06.2009 на суму 5257,95 грн., №1033 від 21.07.2009 на суму 5257,95 грн., №1208 від 20.08.2009 на суму 5257,95 грн., №1349 від 18.09.2009 на суму 5257,95 грн., №1583 від 20.10.2009 на суму 5257,95 грн., №1719 від 12.11.2009 на суму 5257,95 грн., №1944 від 21.12.2009 на суму 5257,95 грн., № 93 від 15.01.2010 на суму 5257,95 грн., № 218 від 15.02.2009 на суму 5257,95 грн., № 266 від 11.03.2009 на суму 5257,95 грн. згідно договору про реструктуризацію податкового боргу № 12 від 27.04.2006, в порядку календарної черговості.
Зобов'язати Державну податкову інспекцію в м. Свердловську зарахувати сплачені ВП «Шахта «Червоний партизан» ДП «Свердловантрацит» суми платіжними дорученнями № 113 від 22.01.2009 на суму 5257,95 грн., № 283 від 20.02.2009 на суму 5257,95 грн., №357 від 20.03.2009 на суму 5257,95 грн., № 526 від 21.04.2009 на суму 5257,95 грн., № 736 від 22.05.2009 на суму 5257,95 грн., № 822 від 17.06.2009 на суму 5257,95 грн., №1033 від 21.07.2009 на суму 5257,95 грн., №1208 від 20.08.2009 на суму 5257,95 грн., №1349 від 18.09.2009 на суму 5257,95 грн., №1583 від 20.10.2009 на суму 5257,95 грн., №1719 від 12.11.2009 на суму 5257,95 грн., №1944 від 21.12.2009 на суму 5257,95 грн., № 93 від 15.01.2010 на суму 5257,95 грн., № 218 від 15.02.2009 на суму 5257,95 грн., № 266 від 11.03.2009 на суму 5257,95 грн. відповідно призначенню платежу на погашення реструктуризованого податкового боргу за договором № 12 від 27.04.2006 за січень 2009 року, січень - березень 2010 року.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Державного підприємства «Свердловантрацит» суд витрати у сумі 3,40 грн.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано у встановлений КАС України строк. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений КАС України строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.
Про апеляційне оскарження спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.
Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
СуддяСмішлива Т.В.