Ухвала
20 грудня 2021 року
м. Київ
справа № 359/1359/21
провадження № 61-20251 ск21
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Білоконь О. В. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 19 травня 2021 рокута постанову Київського апеляційного суду від 21 вересня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до дочірнього підприємства «Ейвон Косметікс Юкрейн» про визнання незаконним розірвання договору про надання послуг в односторонньому порядку та стягнення моральної і майнової шкоди,
Рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 19 травня 2021 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 21 вересня 2021 року, у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
До Верховного Суду 09 грудня 2021 року ОСОБА_1 подала касаційну скаргу на вказані судові рішення з пропуском строку, установленого частиною першою статті 390 ЦПК України.
Касаційна скарга підлягає залишенню без руху з огляду на таке.
Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Згідно з положеннями частини третьої статті 393 ЦПК України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 390 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку.
Щодо пропуску строку на касаційне оскарження
Відповідно до частин першої та другої статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Відповідно до частини третьої статті 390 ЦПК України, строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу.
Частиною першою статті 127 ЦПК України передбачено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними.
Як на підставу пропущення строку заявник посилається на те, що строк пропущено з поважних причин, оскільки на її ім'я із суду апеляційної інстанції постанова рекомендованим листом не надходила. 19 жовтня 2021 року звернулася до апеляційного суду із заявою про отримання копії оскаржуваної постанови та отримала її повний текст лише 13 листопада 2021 року.
Наведені заявником причини пропуску строку на касаційне оскарження судових рішень не можна визнати поважними з огляду на таке.
Вирішуючи питання про поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, суд має виходити з того, що підстави пропуску строків можуть бути визнані поважними лише у тому випадку, якщо таке недотримання строків касаційного оскарження було зумовлене діями (бездіяльністю) суду апеляційної інстанції, а так само наявністю інших об'єктивних перешкод, що безумовно перешкоджали своєчасному зверненню з такою скаргою.
Водночас особа, яка має намір подати касаційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання процесуального обов'язку дотримання вимог процесуального закону стосовно строків подання, форми і змісту касаційної скарги, в тому числі щодо доведення поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження, що є проявом добросовісного користування процесуальними правами.
Повний текст постанови Київського апеляційного суду від 21 вересня 2021 року складено 22 вересня 2021 року та оприлюднено в Єдиному державному реєстрі судових рішень 27 вересня 2021 року. Доступ до цього реєстру є загальнодоступним та безкоштовним, отже, у ОСОБА_1 не було перешкод у ознайомленні зі змістом прийнятої постанови і подачі касаційної скарги у розумний строк, однак касаційну скаргу подано 09 грудня 2021 року, тобто після спливу більше ніж тридцять днів з дня складення повного судового рішення.
Разом з тим, суд не може взяти до уваги посилання заявника на отримання оскаржуваного судового рішення саме 13 листопада 2021 року, оскільки воно отримано із суду першої інстанції. Також судуне надано логічного пояснення, які об'єктивні перешкоди заважали ОСОБА_1 отримати оскаржуване судове рішення в суді апеляційної інстанції (відсутні будь-які належні та допустимі докази щодо порушення апеляційним судом вимог, встановлених статтею 272 ЦПК України,щодо порядку видачі (надсилання) копії судового рішення) чи ознайомитись із Єдиного державного реєстру судових рішень, починаючи з 27 вересня 2021 року та звернутись із касаційною скаргою в строки визначені ЦПК України.
Отже, наведені в клопотанні підстави поновлення процесуального строку не можна вважати поважними, оскільки вони не є такими, що об'єктивно унеможливили дотримання строків на подачу касаційної скарги, передбачених ЦПК України.
Європейський суд з прав людини зауважив, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (Пономарьов проти України, № 3236/03, § 41, ЄСПЛ, від 3 квітня 2008 року).
Безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Отже, на підставі частини третьої статті 393 ЦПК України касаційну скаргу слід залишити без руху, оскільки підстави пропуску строку на касаційне оскарження, наведені заявником у клопотанні, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху ОСОБА_1 має право звернутися до суду касаційної інстанції із клопотанням, в якому навести інші підстави для поновлення строку та надати відповідні докази.
Щодо підстав касаційного оскарження
Згідно з пунктом 5 частини другої статті 392 ЦПК України визначено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
Частиною другою статті 389 ЦПК України визначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Касаційна скарга ОСОБА_1 не відповідає зазначеним вище вимогам закону.
Так, заявник узагальнено посилається на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, проте не зазначає конкретні обов'язкові підстави касаційного оскарження, визначені частиною другою статті 389 ЦПК України, що унеможливлює відкриття касаційного провадження.
За таких обставин, відповідно до вимог частини другої, четвертої статті 392 ЦПК України, заявнику необхідно надати суду уточнену редакцію касаційної скарги з посиланням на підставу (підстави) касаційного оскарження з визначенням конкретного пункту (пунктів) частини другої статті 389 ЦПК України та обґрунтуванням (мотивуванням) наявності цієї підстави (підстав). Також надіслати на адресу суду копії уточненої редакції касаційної скарги і доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи.
Оскільки подана касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 ЦПК України та подана після закінчення строків на касаційне оскарження, її слід залишити без руху та запропонувати заявнику усунути недоліки.
Керуючись статтями 185, 390, 392, 393 ЦПК України,
Визнати підстави для поновлення процесуального строку на касаційне оскарження рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 19 травня 2021 рокута постанови Київського апеляційного суду від 21 вересня 2021 року неповажними.
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 19 травня 2021 рокута постанову Київського апеляційного суду від 21 вересня 2021 року залишити без руху та надати для усунення зазначених вище недоліків строк до 10 січня 2022 року, але який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявникові.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя О. В. Білоконь