Ухвала
17 грудня2021року
м. Київ
справа № 725/356/21-ц
провадження № 61-15763св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Ступак О. В. (суддя-доповідач), Гулейкова І. Ю., Погрібного С. О.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - ОСОБА_2 ,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Першотравневого районного суду м. Чернівців від 02 липня 2021 року у складі судді Піхало Н. В. та постанову Чернівецького апеляційного суду від 18 серпня 2021 року у складі колегії суддів: Перепелюк І. Б., Кулянди М. І., Одинака О. О.,
Короткий зміст вимог позовної заяви і рішень судів першої та апеляційної інстанцій
У січні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням. Свої вимоги обґрунтовувала тим, що на підставі договору дарування житлового будинку від 29 грудня 2020 року серії НМР 178146 за реєстровим № 3821 їй на праві приватної власності належить житловий будинок (котедж), який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Згідно з договором дарування земельної ділянки від 29 грудня 2020 року серії НМР 178147 за реєстровим № 3823 на праві приватної власності їй належить земельна ділянка № НОМЕР_1 площею 0,0173 га в межах згідно з планом, кадастровий номер 7310136600:32:001:0063, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
На день звернення з позовною заявою до суду, вона зареєстрована у спірному будинку на АДРЕСА_1 . Крім неї зареєстрований у будинку ОСОБА_2 , як член сім'ї попереднього власника, проте останній з грудня 2018 року в будинку фактично не проживає.
ОСОБА_2 не є членом її сім'ї й відповідно в будь-яких родинних відносинах вона з ним не перебуває, оскільки шлюб укладений між нею та ОСОБА_2 розірвано на підставі рішення Першотравневого районного суду м. Чернівців від 27 березня 2019 року, яке набрало законної сили.
Добровільно ОСОБА_2 знятись із реєстрації категорично відмовляється, а його реєстрація в належному їй на праві власності будинку створює їй перешкоди у користуванні та розпорядженні майном.
Оскільки позивач є новим власником будинковолодіння, вона як власник будинку згоди на реєстрацію відповідача не надавала, вважає, що право відповідача на користування чужим майном втратилось і підлягає припиненню на вимогу власника цього майна.
Крім того, в обґрунтування позову також вказувала, що відповідач з грудня 2018 року фактично не проживає у спірному будинку, спільного господарства з нею не веде, не сплачує комунальні платежі, в утриманні житла участі не бере, особистих речей у житловому приміщенні не має, що підтверджується актом обстеження житлових умов ОСББ «Відень» від 10 лютого 2020 року, який був предметом дослідження під час розгляду в Першотравневому районному суді м. Чернівців цивільної справи № 725/910/20 та зазначений факт також встановлений судом шляхом допиту в судовому засіданні сусідів, які були учасниками складання цього акта, а саме: ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .
Посилаючись на викладене, позивач просила визнати ОСОБА_2 таким, що втратив право користування житловим будинком, що знаходиться на АДРЕСА_1 .
Рішенням Першотравневого районного суду м. Чернівців від 02 липня 2021 року позов задоволено. Визнано ОСОБА_2 таким, що втратив право користування жилим будинком, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Вирішено питання розподілу судових витрат.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив із того, що на момент набуття ОСОБА_1 , а саме станом на 29 грудня 2020 року, права власності на спірне майно, шлюб між нею та ОСОБА_2 вже було розірвано, відповідне рішення набрало законної сили, а тому відповідач станом на час набуття позивачем права власності на будинок, втратив статус члена сім'ї ОСОБА_1 , як нового власника будинку.
Постановою Чернівецького апеляційного суду від 18 серпня 2021 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Залишаючи без змін рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходив із того, що позивач є власником спірного будинку, а відповідач не є членом сім'ї позивача, не відноситься до кола осіб, які постійно проживають разом з позивачем і ведуть з нею спільне господарство, між сторонами не укладався договір найму вказаного житла, а договір дарування будинку не містить умов щодо збереження за ОСОБА_2 права проживання у спірному будинку.
Короткий зміст та узагальнюючі доводи касаційної скарги, позиції інших учасників справи
У вересні 2021 року ОСОБА_2 подав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Першотравневого районного суду м. Чернівців від 02 липня 2021 року та постанову Чернівецького апеляційного суду від 18 серпня 2021 року, в якій просить скасувати вказані судові рішення та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права. У своїй касаційній скарзі вказує на те, що суди в оскаржуваних судових рішеннях не врахували висновки щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладені у постановах Верховного Суду від 21 лютого 2018 року у справі № 717/1111/16-ц (провадження № 61-5586св18), від 15 серпня 2018 року у справі № 381/423/16-ц (провадження № 61-4727св18), від 15 січня 2020 року у справі № 754/613/18-ц (провадження № 61-1634св19).
В уточненій редакції касаційної скарги заявник зазначає про необхідність відступлення від висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 09 жовтня 2019 року у справі № 695/2427/16-ц (провадження № 61-29520св18), від 09 жовтня 2019 року у справі № 523/12186/13-ц (провадження № 61-17372св18), Верховного Суду України від 15 травня 2017 року у справі № 6-2931цс16, від 29 листопада 2017 року у справі № 6-13113цс16.
У грудні 2021 року ОСОБА_1 подала до суду відзив на касаційну скаргу, у якому зазначила, що вона, будучи власником будинку, не давала згоди на проживання відповідача та його реєстрацію. ОСОБА_2 набув право користування будинком як член сім'ї колишнього власника будинку, а не нового власника, яке в свою чергу є похідним від права власності й відповідно з припиненням права власності у особи втрачається й право користування жилим приміщенням у членів його сім'ї. Відповідач, маючи на праві власності нерухоме майно квартиру на АДРЕСА_2 , свідомо та добровільно відмовився від права власності на неї при поділі майна подружжя, позбавивши себе у такий спосіб власності на житло й відповідно повинен був передбачити наслідки відчуження нерухомого майна.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 09 листопада 2021 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано матеріали цивільної справи, надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу.
03 грудня 2021 року справа надійшла до суду касаційної інстанції.
Позиція Верховного Суду
Згідно із частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частини п'ятої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції призначає справу до судового розгляду за відсутності підстав, встановлених частинами третьою, четвертою цієї статті. Справа призначається до судового розгляду, якщо хоча б один суддя із складу суду дійшов такого висновку. Про призначення справи до судового розгляду постановляється ухвала, яка підписується всім складом суду.
Виходячи з викладеного, зважаючи на те, що під час проведення попереднього розгляду справи не встановлено обставин, передбачених частинами третьою, четвертою статті 401 ЦПК України, суд вважає за необхідне призначити справу до судового розгляду.
Керуючись статтями 401, 402 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
Справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням, за касаційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Першотравневого районного суду м. Чернівців від 02 липня 2021 року та постанову Чернівецького апеляційного суду від 18 серпня 2021 року призначити до судового розгляду на 26 січня 2022 року колегією у складі п'яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:О. В. Ступак
І. Ю. Гулейков С. О. Погрібний