Ухвала від 14.12.2021 по справі 910/12257/13

УХВАЛА

14 грудня 2021 року

м. Київ

Справа № 910/12257/13

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Білоуса В.В. - головуючого, Огородніка К.М., Погребняка В.Я.

за участю секретаря судового засідання - Кондратюк Л.М.;

за участю представників сторін:

ліквідатор ТОВ "Будівельно - інвестиційна компанія "Інтербудінвест"- Огулькова А.М.

третьої особи (Служба безпеки України) - Ярко О.Ю.

розглянувши матеріали заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-будівельна фірма "АВМ" про винесення додаткової постанови

у справі № 910/12257/13

за заявою ОСОБА_1

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно - інвестиційна компанія "Інтербудінвест"

про банкрутство,-

ВСТАНОВИВ:

Постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.03.2021 касаційні скарги Служби безпеки України від 21.12.2020, Національного банку України від 06.01.2021 № 18-0012/962, Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-будівельна фірма "АВМ" від 23.12.2020 на постанову Північного апеляційного господарського суду від 10.12.2020 у справі № 910/12257/13 задоволено. Касаційну скаргу Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Аквамарин-1", ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , ОСОБА_31 , ОСОБА_32 від 28.12.2020 на постанову Північного апеляційного господарського суду від 10.12.2020 у справі № 910/12257/13 задоволено частково. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 10.12.2020 у справі № 910/12257/13 скасовано. Ухвалу Господарського суду м.Києва від 24.06.2020 у справі № 910/12257/13 залишено в силі.

25.11.2021 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-будівельна фірма "АВМ" до Суду надійшла заява про винесення додаткової постанови.

У вказаній заяві заявник просить покласти судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 82 000 грн понесених у зв'язку із розглядом справи в суді апеляційної інстанції на ОСОБА_1 та на Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельно - інвестиційна компанія "Інтербудінвест".

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду вказаної заяви у справі № 910/12257/13 визначено колегію суддів у складі: головуючого судді - Білоуса В.В., судді - Погребняка В.Я., судді - Огородніка К.М., що підтверджується протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 25.11.2021.

Ухвалою від 29.11.2021 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-будівельна фірма "АВМ" про ухвалення додаткової постанови у справі № 910/12257/13 призначено до розгляду в судовому засіданні на 14.12.2021 о 09 год. 45 хв. Витребувано з Господарського суду міста Києва, Північного апеляційного господарського суду томи справи № 910/12257/13, що містять матеріали апеляційного та касаційного провадження (за результатами розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-будівельна фірма "АВМ" про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали Господарського суду міста Києва від 06.06.2018), в тому рахунку оригінали постанов Північного апеляційного господарського суду від 10.12.2020 та Верховного Суду від 02.03.2021.

Від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-будівельна фірма "АВМ" до суду надійшло клопотання про розгляд вказаної заяви про винесення додаткової постанови без участі представника заявника.

Представник Служби безпеки України та ліквідатор ТОВ "Будівельно - інвестиційна компанія "Інтербудінвест" - Огулькова А.М. в судовому засіданні 14.12.2021 не заперечили проти вказаного клопотання.

Розглянувши вказане клопотання суд дійшов наступних висновків.

Ухвалою від 29.11.2021 явку представників сторін в судове засідання 14.12.2021 визнано необов'язковою.

Окрім того, відповідно до пункту 7 частини першої статті 129 Конституції України однією із засад здійснення судочинства встановлено розумні строки розгляду справи судом.

Згідно статті 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, учасником якої є Україна, встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Порушення права на розгляд справи упродовж розумного строку було неодноразово предметом розгляду Європейським судом з прав людини у справах проти України.

Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої статті 6 згаданої Конвенції (рішення ЄСПЛ від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України", рішення ЄСПЛ від 27.04.2000 у справі "Фрідлендер проти Франції"). Роль національних судів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (рішення ЄСПЛ від 30.11.2006 у справі "Красношапка проти України").

З огляду на викладене, колегія суддів вважає за можливе розглядати заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-будівельна фірма "АВМ" про винесення додаткової постанови за відсутності представника заявника.

Відсутність представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-будівельна фірма "АВМ" в цьому випадку не перешкоджає розгляду заяви про винесення додаткової постанови та не повинна заважати здійсненню правосуддя у встановлений законом строк.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про задоволення клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-будівельна фірма "АВМ" про розгляд заяви про винесення додаткової постанови без участі представника заявника.

14.12.2021 від ліквідатора ТОВ "Будівельно - інвестиційна компанія "Інтербудінвест" - Огулькової А.М. до суду надійшли заперечення проти заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-будівельна фірма "АВМ" про винесення додаткової постанови в яких остання просить відмовити в задоволенні вказаної заяви.

Представник Служби безпеки України в судовому засіданні 14.12.2021 підтримав заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-будівельна фірма "АВМ" про винесення додаткової постанови.

Ліквідатор ТОВ "Будівельно - інвестиційна компанія "Інтербудінвест" - Огулькова А.М. в судовому засіданні 14.12.2021 заперечила проти заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-будівельна фірма "АВМ" про винесення додаткової постанови.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши аргументи заяви про ухвалення додаткового судового рішення про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу понесених у зв'язку із розглядом справи в суді апеляційної інстанції, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду дійшов висновку про відсутність підстав для ухвалення додаткового рішення з огляду на таке.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Статтею 123 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з вимогами статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про їх відшкодування.

Частиною першою статті 124 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи.

У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору (частина друга статті 124 Господарського процесуального кодексу України).

Поряд з цим, згідно з вимогами частини восьмої статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Таким чином, відшкодування судових витрат здійснюється у разі наявності відповідної заяви сторони, яку вона зробила до закінчення судових дебатів, якщо справа розглядається з повідомленням учасників справи з проведенням дебатів, а відповідні докази надані цією стороною або до закінчення судових дебатів або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду.

Водночас, на відміну від розгляду справи (в порядку загального провадження) в суді першої та апеляційної інстанцій (стаття 218, частина сьома статті 270 Господарського процесуального кодексу України), судове засідання в яких має стадію судових дебатів, розгляд справи в судовому засіданні в суді касаційної інстанції, за змістом статті 301 Господарського процесуального кодексу України, не передбачає проведення судових дебатів.

Отже, якщо справа в суді касаційної інстанції розглядається з повідомленням учасників справи, заява про відшкодування судових витрат в суді касаційної інстанції, за винятком витрат щодо сплаченого нею судового збору, має бути зроблена до закінчення проведення судового засідання в цьому суді, а відповідні докази - надані цією стороною або до закінчення судового засідання, або протягом п'яти днів після ухвалення рішення касаційним судом.

Із змісту касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-будівельна фірма "АВМ", яку було задоволено постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.03.2021 у справі № 910/12257/13, не вбачається про заявлення скаржником про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу понесених у зв'язку із розглядом справи в суді апеляційної інстанції

Згідно пунктів 2, 5 частини третьої статті 2 Господарського процесуального кодексу України одними з основних засад (принципів) господарського судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом та диспозитивність.

Відповідно до статті 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Враховуючи наведене, право осіб на звернення до суду щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу в порядку передбаченому законом є правом таких осіб, має диспозитивний характер, відображає їх волевиявлення.

Вищевикладене у сукупності свідчить про відсутність підстав для задоволення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-будівельна фірма "АВМ" про винесення додаткової постанови у справі № 910/12257/13 щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 82 000 грн понесених у зв'язку із розглядом справи в суді апеляційної інстанції.

Керуючись статтями 123, 129, 234, 235, 244, 326 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду

УХВАЛИВ:

1. Відмовити в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-будівельна фірма "АВМ" про винесення додаткової постанови у справі № 910/12257/13 щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 82 000 грн понесених у зв'язку із розглядом справи в суді апеляційної інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В. В. Білоус

Судді К. М. Огороднік

В. Я. Погребняк