20 грудня 2021 року
м. Київ
Справа № 914/785/20
Суддя Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду Мачульський Г.М.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради
на постанову Західного апеляційного господарського суду від 25.10.2021 та рішення Господарського суду Львівської області від 07.10.2020
за позовом Громадської організації "Спорт без кордонів"
до: 1. Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради,
2. Виконавчого комітету Львівської міської ради
про визнання дій по відмові у погодженні здійснення поліпшень орендованого майна незаконними; зобов'язання вчинити дії прийняти рішення про надання згоди позивачу на здійснення поліпшень майна та видати наказ про надання згоди на проведення невід'ємних поліпшень орендованого майна,
25.11.2021 (згідно з поштовими відмітками на конверті) Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради звернулося до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Західного апеляційного господарського суду від 25.10.2021 (повний текст постанови складено 05.11.2021) та рішення Господарського суду Львівської області від 07.10.2020.
0.12.2021 (згідно з поштовими відмітками на конверті) Громадська організація "Спорт без кордонів" подала до Верховного Суду заперечення проти відкриття касаційного провадження, яке обґрунтовано тим, що скаржник у своїй касаційній скарзі взагалі не наводить підстав для відкриття касаційного провадження.
Розглянувши матеріали касаційної скарги, перевіривши доводи, що викладені в запереченні проти відкриття касаційного провадження, Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без руху з огляду на таке.
За результатами розгляду матеріалів касаційної скарги, Суд дійшов висновку, що її подано з порушенням статті 290 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), якою визначено форму і зміст касаційної скарги.
Відповідно до пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).
При цьому, частина друга статті 287 ГПК України містить таку редакцію: ?Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.
Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права?.
Отже, право касаційного оскарження обмежено виключно тими випадками, які передбачені наведеними положеннями статті 287 ГПК України, а із змісту вказаних вище положень статей 290, 287 цього Кодексу вбачається, що у випадках касаційного оскарження судових рішень з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 вказаного Кодексу, касаційна скарга має містити як відповідний пункт цієї норми, так і його формулювання.
Отже звертаючись із даною касаційною скаргою, скаржник мав дотримуватися наведених у статті 290 ГПК України положень щодо зазначення у цій скарзі підстави (підстав), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).
Скаржник у касаційній скарзі зазначає, що вона подається на підставі пункту 1 частини другої статті 287 ГПК, оскільки при винесенні постанови Західним апеляційним господарським судом не було враховано висновок, викладений у постанові Верховного Суду в цій справі. Інших виключних випадків касаційного оскарження, передбачених частиною другою статті 287 ГПК України, скаржником у касаційній скарзі не зазначено.
Ураховуючи, що підставою касаційного оскарження судових рішень, зазначеною у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в такому випадку - якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах (тобто в іншій справі), викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку, відтак скаржником у касаційній скарзі не наведено виключних випадків касаційного оскарження, передбачених частиною другою статті 287 ГПК України.
Згідно з частиною другою статті 292 ГПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
За змістом частини другої статті 174 ГПК України в ухвалі про залишення касаційної скарги без руху зазначаються недоліки такої скарги, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Отже, скаржнику у встановлений у цій ухвалі строк - протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали суду касаційної інстанції, належить усунути недоліки касаційної скарги шляхом подання заяви про усунення недоліків із зазначенням у ній виключних випадків касаційного оскарження, передбачених частиною другою статті 287 ГПК України, із дотриманням положень цього Кодексу.
Відповідно до частини четвертої статті 174 та частини другої статті 292 ГПК України, якщо скаржник не усунув недоліки касаційної скарги у встановлений строк, така касаційна скарга вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із касаційною скаргою.
З огляду на викладене, касаційна скарга скаржника визнається поданою без додержання відповідних вимог процесуального законодавства, і підлягає залишенню без руху на підставі частини другої статті 292 ГПК України.
Керуючись статтями 174, 234, 235, 290, 292 ГПК України,
1. Касаційну скаргу Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради залишити без руху до 20.01.2022.
2. Встановити Управлінню комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради строк для усунення недоліків касаційної скарги протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали суду касаційної інстанції.
3. Управлінню комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради надати Касаційному господарському суду у складі Верховного Суду (01016, м. Київ, вул. О. Копиленка, 6) докази про дату вручення даної ухвали суду касаційної інстанції.
4. У разі усунення недоліків документи направити на адресу Касаційного господарського суду: 01016, м. Київ, вул. О. Копиленка, 6.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Суддя Г.М. Мачульський