Категорія 2.33
Ухвала
Про закриття провадження у справi
18 червня 2010 року Справа № 2а-4073/10/1270
Луганський окружний адміністративний суд у складі
головуючого судді: Твердохліба Р.С.,
секретаря судового засідання: Чукіній А.Ю.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні у м. Луганську справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Міністерства з питань надзвичайних ситуацій України в Луганській області про скасування наказу №154 о/с від 21 травня 2009 року про звільнення, зобов'язання поновити на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,-
встановив:
26 травня 2010 року ОСОБА_1 звернувся до Луганського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Міністерства з питань надзвичайних ситуацій України в Луганській області про скасування наказу №154 о/с від 21 травня 2009 року про звільнення, зобов'язання поновити на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
В попередньому судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги, надав пояснення, аналогічні викладеному в позові.
Представник відповідача в попередньому судовому засіданні проти позову заперечував, надав суду письмові заперечення, в яких зазначив, що на момент звільнення позивача з посади спеціаліста відділу попередження правопорушень управління по роботі з персоналом Головного управління МНС України в Луганській області, відповідна посада не належала до категорії посад, віднесених до публічної служби, оскільки ОСОБА_2 був вільнонайманим працівником, трудові правовідносини якого з Головним управлінням регламентувались нормами Кодексу законів про працю України та іншими актами трудового законодавства та просив суд закрити провадження по справі, оскільки дана справа не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення позивача, який заперечував проти задоволення клопотання щодо закриття провадження у справі посилаючись на положення п.1 ч.1 ст.17 КАС України, думку представника відповідача, суд дійшов висновку, що справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства, а тому провадження у справі підлягає закриттю з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 104 Кодексу адміністративного судочинства України до адміністративного суду має право звернутися з адміністративним позовом особа, яка вважає, що порушено її права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин.
Завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження (стаття 2 Кодексу адміністративного судочинства України).
Згідно ч. 2 ст. 4 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.
Під час попереднього судового засідання судом встановлено, що спір між сторонами виник із трудових відносин, оскільки предметом судового спору є питання законності звільнення особи із займаної посади.
У відповідності зі ст.1 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно з ч.1 ст.15 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.17 КАС України, на спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби поширюється компетенція адміністративних судів.
Пунктом 15 ст.3 КАС України визначено, що публічна служба - це діяльність на державних політичних посадах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, дипломатична служба, інша державна служба, служба в органах місцевого самоврядування.
У попередньому судовому засіданні судом встановлено, що позивач був прийнятий на посаду провідного спеціаліста відділу запобігання правопорушень управління по роботі з персоналом наказом Головного управління МНС України в Луганській області від 01.11.2004. Зазначений наказ був виданий згідно зі ст.ст.32, 182?, 234-236, 238 КЗпП України, ст.19 Закону України „Про відпустки”.
При прийнятті на роботу позивач не приймав присягу державного службовця та йому не присвоювалась категорія та відповідний ранг державного службовця.
Спірний наказ Головного управління МНС України в Луганській області про звільнення позивача з посади провідного спеціаліста відділу попередження правопорушень управління по роботі з персоналом ГУМНС України в Луганській області від 21.05.2009 №154о/с був виданий на підставі ст.ст.40, 42, 43, 44, 47, 116 та 127 КЗпП України, тобто прийнятий у межах трудових відносин та не є нормативним актом чи правовим актом індивідуальної дії, виданим на реалізацію владних управлінських функцій
Отже, дана справа пов'язана зі спором про право цивільне, а не з реалізацією відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, владних управлінських функцій, тому вона не підлягає вирішенню в порядку адміністративного судочинства.
Враховуючи те, що спір між сторонами виник із трудових відносин, не пов'язаний із проходженням публічної служби, а тому повинен вирішуватись за правилами цивільного судочинства, відповідно до ч.1 ст.15 Цивільного процесуального кодексу України.
Враховуючи те, що в позовній заяві заявлені вимоги, які не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства, та відсутні інші вимоги щодо вирішення публічно-правового спору, суд прийшов до висновку, що відповідно до вимог п.1 ч.1 ст.157 КАС України провадження у справі слід закрити.
Керуючись ст.ст.2,9,10,11,17,18, п.3 ч.1 ст.121, п.1 ч.1 ст.157, ст.160, ст.165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ухвалив:
Закрити провадження у справі № 2а-4073/10/1270 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Міністерства з питань надзвичайних ситуацій України в Луганській області про скасування наказу №154 о/с від 21 травня 2009 року про звільнення, зобов'язання поновити на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу у зв'язку з тим, що дану справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Роз'яснити позивачу право на звернення до суду в порядку цивільного судочинства.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано у встановлений КАС України строк. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений КАС України строк, ухвала набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.
Про апеляційне оскарження спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.
Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Заява про апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. Якщо ухвалу було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії ухвали. Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом десяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
СуддяТвердохліб Р.С.