Рішення від 21.04.2010 по справі 2-102-2010

Справа №2- 102 /2010

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 квітня 2010 року

Краматорський міський суд Донецької області

у складі: головуючого судді Ткачової С.М.,

при секретарі Хоронько М.В.,

за участю представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача Бикової М.А. ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства комерційного банка „ПриватБанк” про стягнення заробітної плати та відшкодування моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідач позов не визнав.

До Краматорського міського суду звернулася ОСОБА_3 з позовом до ПАТ КБ «ПриватБанк» про стягнення заробітної плати та моральної шкоди.

У судовому засіданні представник позивачки ОСОБА_1 підтримав позовні вимоги і обґрунтував їх наступним. Позивачка з 11 липня 2005 року працювала у ЗАТ «НКМЗ». Заробітня плата надходила на її пластикову картку № НОМЕР_1 ЗАТ КБ «ПриватБанк». У серпні 2007 року з її картки були зняти грошові кошти у сумі 999,13 грн. Представники банку позивачці не пояснили на підставі чого було знято грошові кошти з її картки. Діями відповідача вона була поставлена у скрутне матеріальне становище - у неї не було грошей для придбання їжі, одягу, комунальних платежів, вона зазнала сильного нервового потрясіння, тобто їй було спричинено моральна шкода, яку вона оцінює у 8000.00 грн. Просила стягнути з відповідача на її користь матеріальну шкоду у сумі 999,13 грн., та моральну шкоду у сумі 8000.00 грн. 22.01.2010 року уточнила позовні вимоги та просила стягнути з відповідача на її користь матеріальну шкоду у сумі 999,13 грн., та моральну шкоду у сумі 10000.00 грн.

Представник відповідача Бикова М.А. у судовому засіданні позов не визнала та пояснила, що

03.04.06. між позивачкою та ЗАТ КБ „ПриватБанк” було укладено кредитний договір SAMDN22000006559286 і позивачка отримала кредит в сумі 2000,00 грн. З умовами договору позивачка була ознайомлена. Згідно ст. 26 Закона України „Про платіжні системи та перевод грошів в Україні” між банком і клієнтом передбачено договірне списання коштів з зарплатної карти за рахунок погашення кредитних коштів при наявності заборгованості клієнта перед банком. Тому відповідач вважає, що списання грошових коштів з картки позивачки здійснювалося згідно з умовами кредитного договору, що був укладений між банком та позивачкою. Просила у позові відмовити.

Вислухавши пояснення сторін, проаналізувавши зібрані в справі докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково.

Судом встановлено, що згідно договору між ЗАТ „НКМЗ” та Краматорською філією ЗАТ КБ „Приват-

Банк” ( в подальшому ПАТ КБ «Приватбанк») заробітна плата позивачки перераховується на пластикову картку і в серпні 2007 року на її картку були перерахована загальна сума 1232,07 грн. та списані банком 999,13 грн. заробітної плати, про що не заперечують сторони (а.с. 2-3). Згідно заяви від 03.05.2006 року з позивачкою надано дозвіл на списання банком грошових коштів з її картки № НОМЕР_2 (а.с.25-26) . Згідно виписки по договору позивачка на теперішній час має перед відповідачем заборгованість по кредитній картці (а.с. 27-30).

Згідно ст. 26 Закона України „Про платіжні системи та переказ грошів в Україні” між банком і клієн-

том передбачено договірне списання коштів з зарплатної карти за рахунок погашення кредитних коштів при наявності заборгованості клієнта перед банком.

В судовому засіданні не знайшло свого підтвердження пояснення представника відповідача, що був укладений кредитний договір з позивачкою, в якості доказу надається заява позивачки від 03.05.2006 року як кредитний договір. Також в судовому засіданні встановлено, що позивачці не повернуті гроші в сумі 999,13 грн., представник відповідача не надав доказів та не довів, що банк мав право розпоряджатись грошовими коштами позивачки, а саме погашати заборгованість за обслуговування «Сплячого» рахунку позивачки, переводити гроші на якісь рахунки позивачки ( хоча встановлено, що з 2007 року позивачка не користується послугами банку).

Таким чином, суд вважає, що вимоги позивачки в частині стягнення з відповідача заробітної плати у розмірі 999,13 грн. обгрунтовані та підлягають задоволенню.

Згідно ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка завдала, за наявності її вини.

В судовому засіданні встановлено, що позивачка своєю заявою від 03.05.2006 року надала згоду на списання грошових коштів з її рахунку, на яку нараховувалась заробітна плата, про що не заперечують сторони.

За таких обставин, суд вважає, що позовні вимоги позивачки в частині стягнення моральної шкоди не підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.. 88 ЦПК України із сторін підлягають стягненню судові витрати, а саме: з ПАТ КБ «ПриватБанк» в доход місцевого бюджету судовий збір у розмірі 99,91 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120 грн.; з позивачки в доход місцевого бюджету судовий збір у розмірі 8,50 грн.

Керуючись ст.ст. 3, 10, 14, 60, 88, 213 ЦПК України, ст.ст.1166,1167 ЦК України ст. 26 Закона України „Про платіжні системи та переказ грошів в Україні”, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства комерційного банка „ПриватБанк”про стягнення заробітної плати та відшкодування моральної шкоди задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства комерційного банка „ПриватБанк” на користь ОСОБА_3 заробітну плату у розмірі 999 (дев'ятсот дев'яносто дев'ять) грн.13 коп.

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства комерційного банка „ПриватБанк” в доход місцевого бюджету державне мито у розмірі 99 грн.91 коп.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства комерційного банка „ПриватБанк” витрати на інформаційно- технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120 грн.

Стягнути з ОСОБА_3 в доход місцевого бюджету державне мито у розмірі 8,50 грн.

Вступна та резолютивна частини рішення постановлені та проголошені 21.04.2010 року. Повний текст рішення виготовлений 21.04.2010 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскар-

ження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано.

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано в Краматорський міський суд протя-

гом десяти днів з дня проголошення рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається в Апеляційний суд Донецької області через Краматорсь-

кий міський суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя:

Рішення ухвалено й надруковано в нарадчій кімнаті в єдиному екземплярі.

Суддя:

Попередній документ
10200935
Наступний документ
10200937
Інформація про рішення:
№ рішення: 10200936
№ справи: 2-102-2010
Дата рішення: 21.04.2010
Дата публікації: 02.02.2011
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Краматорський міський суд Донецької області
Категорія справи: