Справа № 750/14235/21
Провадження № 2-а/750/131/21
17 грудня 2021 року м. Чернігів
в складі судді Коверзнева В. О.
учасники судового процесу:
секретар судового засідання - Хамайко С. В.
позивач - ОСОБА_1
представниця позивача - адвокатка Блохіна Н. В.
представниця відповідача - Приходько І. М.
співвідповідач - Ганжа К. В.
розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Державної міграційної служби України в Чернігівської області, головного спеціаліста Управління Державної міграційної служби України в Чернігівської області Ганжи Кирила Вікторовича про визнання протиправним і скасування рішення про примусове повернення до країни походження
Суть спору
1. 09.12.2021 ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Управління Державної міграційної служби України в Чернігівської області (далі - відповідач), головного спеціаліста Управління Державної міграційної служби України в Чернігівської області Ганжи Кирила Вікторовича (далі - співвідповідач) про визнання протиправним і скасування рішення від 03.11.2021 про примусове повернення позивача як іноземця до країни його походження (Російської Федерації).
2. Вважає вказане рішення протиправним і таким, що підлягає скасуванню з тих підстав, що під час його винесення позивачу не було забезпечено перекладача та не роз'яснено його права; не здійснено належну ідентифікацію позивача як особи, яка не мала при собі документів; не враховано, що позивач постійно проживає в Україні з 2013 року, є одруженим на громадянці України, а тому примусове повернення до країни походження буде непропорційним втручання в право на повагу до приватного та сімейного життя, яке гарантоване статтею 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Процесуальні дії суду і сторін у справі
3. Ухвалою судді від 13.12.2021 відкрито провадження в адміністративній справі № 750/14235/21, яку призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження (а.с. 44, 45). Цією ж ухвалою запропоновано учасникам справи подати до суду процесуальні заяви по суті справі.
4. 16.12.2021 відповідач надіслав суду відзив на позовну заяву, в якому вказав про невизнання позову з посиланням на те, що оскаржуване рішення винесено з чітким дотриманням норм міграційного законодавства України.
Позиція учасників справи у судовому засіданні
5. Позивач позов підтримав і наполягав на задоволенні. Просив відшкодувати за рахунок відповідачів витрати на правничу допомогу адвоката в сумі 9000 грн.
6. Представниця відповідача позов не визнала з підстав, зазначених у відзиві на позовну заяву. Також вважає, що заявлена до стягнення сума витрат на правничу допомогу адвоката є необґрунтованою та просила відмовити в її відшкодуванні.
7. Співвідповідач підтримав правову позицію відповідача.
Обставини справи, встановлені судом
8. Позивач є громадянином Російської Федерації і з 2013 року постійно проживає на території України (а.с. 19, 21). З 19.03.2009 позивач перебуває в шлюбі з громадянкою України ОСОБА_3 (раніше - ОСОБА_4 ; а.с. 27, 27 зв.).
9. У червні 2014 року позивачу надано дозвіл на імміграцію в Україну дійсний до 03.06.2015 (а.с. 25).
10. 03.11.2021 співвідповідачем було складено у відношенні позивача протокол про адміністративне правопорушення, яким зафіксоване порушення правил перебування на території України, що виражається в проживанні без документів на право проживання в Україні та ухиленні від виїзду після закінчення 17.05.2014 терміну перебування (а.с. 22).
Того ж дня співвідповідачем винесено постанову № 000668, якою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 203 КУпАП і накладено штраф у сумі 2550 грн (а.с. 63).
11. 03.11.2021 співвідповідач виніс рішення про примусове повернення позивача до країни походження - Російської Федерації (далі - Рішення; а.с. 23).
Позивач з Рішенням не погодився і оскаржив його в судовому порядку.
Застосовані судом релевантні норми права та висновки суду
12. Відповідно до статті 1 Конституції України (далі - Конституція) Україна є суверенна і незалежна, демократична, соціальна, правова держава.
Статтею 19 Конституції закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
13. За приписом частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
14. Оскаржуване Рішення цим вимогам КАС України не відповідає виходячи з такого.
Як випливає зі змісту Рішення (а.с. 23, 24), підставою для застосування до позивача процедури примусового повернення до країни походження, передбаченої статтею 26 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» (далі - Закон), є встановлення факту незаконного проживання на території України після закінчення 16.05.2014 відповідного терміну проживання та притягнення позивача до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 203 КУпАП.
15. Суд констатує, що стаття 26 Закону не є самостійною підставою для примусового повернення особи до країни походження, а застосовується лише в разі, якщо дії особи порушують законодавство про правовий статус іноземців та осіб без громадянства або суперечать інтересам забезпечення національної безпеки України чи охорони громадського порядку, або якщо це необхідно для охорони здоров'я, захисту прав і законних інтересів громадян України (ч.1 ст. 26 Закону).
Таким чином, для застосування у відношенні до позивача положень частини першої статті 26 Закону необхідно доведення порушення останнім законодавства про правовий статус іноземців та осіб без громадянства і, як наслідок цього, - обов'язкове зазначення в мотивувальній частині Рішення конкретної законодавчої норми матеріального права, порушеної позивачем.
16. У мотивувальній частині Рішення така норма не вказана, а посилання лише на притягнення позивача до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 203 КУпАП є недостатнім для ухвалення Рішення з огляду на те, що КУпАП не належить до сфери законодавства, що визначає правовий статус іноземців та осіб без громадянства, а має інше завдання - охорону прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України (ст. 1 КУпАП).
Крім того, згідно зі статтею 289 КУпАП постанова співвідповідача від 03.11.2021 набрала законної сили лише 15.11.2021, а тому станом на 03.11.2021, за будь яких обставин, вказана постанова не могла бути підставою для винесення Рішення.
17. З урахуванням мотивів і висновків суду, викладених в пунктах 12-16 цього рішення, пред'явлений позов підлягає задоволенню.
Щодо розподілу судових витрат
18. Позивач просить суд відшкодувати за рахунок відповідачів понесені судові витрати у вигляді оплати професійної правничої допомоги адвоката в сумі 9000 грн, обґрунтованість якої заперечила представниця відповідача.
Фактична оплата позивачем професійної правничої допомоги адвоката підтверджується оригіналом квитанції від 07.12.2021 (а.с. 41).
19. Пунктом 1 частини третьої статті 132 КАС України витрати на професійну правничу допомогу віднесені до судових витрат.
Частинами четвертою - сьомою статті 134 Кодексу встановлено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
20. Як випливає з розрахунку оплати витрат на правничу допомогу (а.с. 37), вартість консультацій (1 год.) становить - 2000 грн, вартість складання позовної заяви та копій додатків - 3000 грн, вартість представництва інтересів позивача в суді (незалежно від кількості судових засідань) - 4000 грн.
Суд частково погоджується з доводами представниці відповідача і враховуючи незначну складність цієї справи, що має немайновий характер, а також незначний обсяг правової допомоги, наданої представником, доходить висновку, що визначена сума витрат на правничу допомогу адвоката є неспівмірною, а тому підлягає зменшенню до 2000 грн.
21. Керуючись статтями 139, 241-244, 246, 288 КАС України,
суд вирішив:
позов задовольнити. Визнати протиправним і скасувати рішення Управління Державної міграційної служби України в Чернігівської області від 03.11.2021 про примусове повернення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до країни походження (Російської Федерації).
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Управління Державної міграційної служби України в Чернігівської області 2000 грн у відшкодування витрат на правничу допомогу адвоката.
Рішення суду може бути оскаржено безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів від дня його проголошення.
Суддя В. О. Коверзнев