Справа № 216/6153/21
Провадження 2/216/2830/21
іменем України
26 жовтня 2021 року місто Кривий Ріг
Суддя Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі Кузнецов Р.О., розглянувши матеріали справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог: Служби у справах дітей виконкому Центрально-Міської районної у місті ради, Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області, про надання дозволу для тимчасового виїзду дитини за кордон без згоди та супроводу батька,-
встановив:
Позивач звернувся до суду з вищевказаною позовною заявою.
25.10.2021 позивач надала до суду свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 , актовий запис №1326, видане Центрально-Міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), згідно з яким вбачається, що відповідач ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відповідно до статті 25 ЦК України здатність мати цивільні права та обов'язки (цивільну правоздатність) мають усі фізичні особи. Цивільна правоздатність фізичної особи виникає у момент її народження. У випадках, встановлених законом, охороняються інтереси зачатої, але ще не народженої дитини. У випадках, встановлених законом, здатність мати окремі цивільні права та обов'язки може пов'язуватися з досягненням фізичною особою відповідного віку. Цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті
У статті 26 ЦК України визначено, що усі фізичні особи є рівними у здатності мати цивільні права та обов'язки. Фізична особа має усі особисті немайнові права, встановлені Конституцією України та цим Кодексом. Фізична особа здатна мати усі майнові права, що встановлені цим Кодексом, іншим законом. Фізична особа здатна мати інші цивільні права, що не встановлені Конституцією України, цим Кодексом, іншим законом, якщо вони не суперечать закону та моральним засадам суспільства. Фізична особа здатна мати обов'язки як учасник цивільних відносин.
Згідно з частиною першою статті 42 ЦПК України у справах позовного провадження особами, які беруть участь у справі, є сторони, треті особи, представники сторін та третіх осіб.
У статті 46 ЦПК України визначено, що здатність мати цивільні процесуальні права та обов'язки сторони, третьої особи, заявника, заінтересованої особи (цивільна процесуальна правоздатність) мають усі фізичні і юридичні особи.
Частиною першою статті 47 ЦПК України передбачено, що здатність особисто здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати свої обов'язки в суді (цивільна процесуальна дієздатність) мають фізичні особи, які досягли повноліття, а також юридичні особи.
У відповідність до ст. 48 ЦПК України сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава.
Аналіз вказаних норм процесуального права, а також положень частин першої, другої, четвертої статті 25, частини першої статті 26 ЦК України та частини другої статті 48 ЦПК України, дозволяє дійти висновку про те, що на момент звернення із позовом до суду відповідач у справі повинен мати цивільну процесуальну правосуб'єктність. В іншому випадку провадження у справі не може бути відкрито, а відкрите - підлягає закриттю, оскільки справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Такий правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної Палати Касаційного цивільного суду від 20 червня 2019 року у справі № 185/998/16-ц (провадження № 61-33766сво18) та узгоджуються з правової позицією, викладеною у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 21 серпня 2019 року у справі № 405/5728/16-ц (провадження № 61-29815св18).
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 186 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
З огляду на викладені обставини, враховуючи те, що до відкриття провадження у даній справі її матеріалами встановлено про смерть відповідача, приходжу до висновку про відмову у відкритті провадження у справі з підстав п. 1 ч. 1 ст. 186 ЦПК України.
Згідно з ч. 2 ст. 133 ЦПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі: відмови у відкритті провадження у справі в суді першої інстанції, апеляційного та касаційного провадження у справі.
Таким чином, оскільки у відкритті провадження у справі за ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог: Служби у справах дітей виконкому Центрально-Міської районної у місті ради, Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області, про надання дозволу для тимчасового виїзду дитини за кордон без згоди та супроводу батька було відмовлено, сплачений судовий збір підлягає поверненню.
На підставі викладеного, та керуючись ст. 133, п. 1 ч. 1 ст. 186, ст.ст.260, 261, 353, 354 ЦПК України, ст. 7 Закону України «Про судовий збір», суддя -
постановив:
Відмовити у відкритті провадження у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог: Служби у справах дітей виконкому Центрально-Міської районної у місті ради, Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області, про надання дозволу для тимчасового виїзду дитини за кордон без згоди та супроводу батька.
Зобов'язати Головне Управління Державної казначейської служби України Дніпропетровської області (49000, м. Дніпро, вул. Челюскіна 1) повернути ОСОБА_1 суму судового збору в розмірі 908,00 грн (дев'ятсот вісім гривень), сплачену згідно з квитанцією №1608911 від 24.09.2021.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Дніпровського апеляційного суду через Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Р.О. Кузнецов