Справа № 357/13748/21
3/357/7101/21
15 грудня 2021 року м. Біла Церква
Суддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Клепа Тетяна Володимирівна, розглядаючи справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з батальйону патрульної поліції у місті Біла Церква Управління патрульної поліції у Київській області Департаменту патрульної поліції відносно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: у справі відсутній,
за ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
17.11.2021 до судді Білоцерківського міськрайонного суду надійшли матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст. 130 КУпАП.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ААБ №288844, 22.10.2021 о 21-50 год. в м. Біла Церква Київської області по вул. Сквирське шосе, 240, ОСОБА_1 керував автомобілем марки «Mercedes - Benz» д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці). Від проходження медичного огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння у визначеному законом порядку відмовився у присутності двох свідків, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху України, тобто вчинив правопорушення, передбачене ст.130 КУпАП.
ОСОБА_1 викликався до суду для участі у розгляді справи на 01.12.2021 та 15.12.2021 за адресою, зазначеною у протоколі про адміністративне правопорушення, що була вказана ним безпосередньо при складанні протоколу про адміністративне правопорушення, однак про день, час та місце розгляду справи не був повідомленим, оскільки до суду поверталися поштові конверти з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою». Окрім того, судом були надіслані на номер телефону, зазначений у протоколі про адміністративне правопорушення СМС-повістки, які ОСОБА_1 отримував, що підтверджується довідками про доставку СМС.
Згідно практики Європейського суду з прав людини сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Під час складання протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 був інформований про те, що йому слід очікувати виклику до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області. До того ж інформація про завчасне публікування списків справ, призначених до розгляду в кожному суді України, у тому числі в Білоцерківському міськрайонному суді Київської області, на офіційному сайті, є загальнодоступною.
Таким чином, ОСОБА_1 , знаючи про наявність стосовно нього в суді справи про адміністративне правопорушення, особисто не доклав зусиль для дізнання про дату судового розгляду. Наведена поведінка учасника процесу є такою, що направлена на затягування розгляду справи, з метою уникнення адміністративної відповідальності.
Зважаючи на те, що від ОСОБА_1 заяв, клопотань про відкладення розгляду справи не надходило, а також на те, що відповідно до ст. 268 КУпАП при розгляді справ про адміністративне правопорушення, передбачене ст.130 КУпАП присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не є обов'язковою, з метою дотримання розумних строків розгляду справи, суддя вважає за можливе проводити розгляд справи за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Суддя, дослідивши протокол про адміністративне правопорушення та додані до нього матеріали, дійшов наступного висновку.
При розгляді справи про адміністративне правопорушення суддя, відповідно до вимог статей 245, 280 КУпАП, повинен з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші факти, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частиною 1 статті 9 КУпАП визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 245 КУпАП серед ряду завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно зі ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Відтак, законодавцем встановлені суворі вимоги щодо оформлення матеріалів справи про адміністративне правопорушення, які передбачають зокрема те, що в останньому крім іншого має бути зазначено час вчинення, суть учиненого адміністративного правопорушення, яка відповідатиме ознакам складу адміністративного правопорушення, зазначеним у відповідному нормативному акті, частині та статті КУпАП, за якою складено протокол про адміністративне правопорушення.
Наразі, як вбачається із протоколу у справі про адміністративне правопорушення стосовно особи ОСОБА_1 , такі вимоги закону особою, що складала вказаний протокол, не виконані, а саме: у протоколі не зазначено частину статті 130 КУпАП, за якою слід кваліфікувати дії правопорушника, диспозиція якої передбачає суть вчиненого правопорушення, а санкція - відповідальність за скоєне, зважаючи, що вказана норма в редакції, що була чинною на час складання протоколу, мала сім частин.
Суддя не вправі самостійно вносити доповнення, зміни у протоколи про адміністративні правопорушення, витребувати додаткові докази у справі, оскільки це є недопустимим. Буде свідчити про необ'єктивність, упередженість судді при розгляді справи, порушенням права на захист, рівності сторін процесу.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Малофєєва проти Росії», серед іншого зазначено, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принцип рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
У рішенні у справі «Карелін проти Росії» («Karelin v. Russia», заява № 926/08, рішення від 20.09.2016 р.) ЄСПЛ розглянув ситуацію, коли національний суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення без участі сторони обвинувачення, що цілком відповідало нормам російського законодавства, ініціював дослідження доказів обвинувачення та за результатами дослідження доказів притягнув особу до відповідальності, уточнивши в судовому рішенні фабулу правопорушення, усунувши певні розбіжності та неточності, які мали місце в протоколі про адміністративне правопорушення. При цьому, за логікою ЄСПЛ, за умови відсутності сторони обвинувачення та при наявності певної неповноти чи суперечностей, суду не залишилося нічого іншого, як взяти на себе функції сторони обвинувачення, самостійно відшукуючи докази винуватості особи, що становить порушення ч. 1 ст. 6 Конвенції в частині дотримання принципу рівності сторін і вимог змагального процесу (за цих умов особа позбавлена можливості захищатися від висунутого проти нього обвинувачення перед незалежним судом, а навпаки вона має захищатися від обвинувачення, яке, по суті, судом підтримується). Суд зауважує, що рішення у справі «Карелін проти Росії» набрало законної сили.
Згідно зі ст 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Підсумовуючи викладене, суд вважає за необхідне провадження у справі закрити відповідно до ст. 247 п. 1, ст. 284 ч. 1 п. 3 КУпАП у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст.ст.7, 221, 245, 251, 252, 254, 256, 278, 283 КУпАП, суддя,
Закрити провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст. 130 КУпАП на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови шляхом подачі апеляційної скарги до Київського апеляційного суду через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя Тетяна КЛЕПА