Іменем України
07 грудня 2021 року м. Чернігівсправа № 927/947/21
Господарський суд Чернігівської області у складі:
судді Ноувен М.П.,
за участю секретаря судового засідання Одинець І.М.
розглянувши у порядку загального позовного провадження справу № 927/947/21
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “АГАТ АГРО М”
вул. Центральна, б.32, с.Борівка, Макарівський район, Київська область,
08023;
до відповідача: Дочірнього підприємства “Лугове”
вул. Прокопа Гацька, б. 26, с. Олбин, Козелецький район,
Чернігівська область, 17040;
про стягнення 2 209 678,84 грн;
за участю:
представника позивача: Лашко І.І. адвокат;
представника відповідача: не з'явився;
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю “АГАТ АГРО М” звернувся до Господарського суду Чернігівської області з позовом до Дочірнього підприємства “Лугове” про стягнення 2 209 678,84 грн, у тому числі 793 800,00 грн пені, 9435,33 грн 36% річних, 756 000,00 грн штрафу в розмірі 20% вартості непоставленого товару, 573 750,00 грн штрафу в розмірі 25% від розміру господарської операції, на яку не було своєчасно зареєстровано податкові накладні.
Дії суду щодо розгляду справи.
Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 07.09.2021 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 05.10.2021, встановлено сторонам строки для надання відзиву на позов, відповіді на відзив.
Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 04.10.2021 повідомлено сторін, що судове засідання, призначене на 05.10.2021 не відбудеться, а також про те, що підготовче засідання призначено на 27.10.2021.
У підготовчому засіданні 27.10.2021 суд постановив протокольну ухвалу про продовження підготовчого провадження на 30 днів, про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 23.11.2021.
У судовому засіданні 23.11.2021 суд постановив протокольну ухвалу про оголошення перерви до 07.12.2021.
Сторони повідомлені про розгляд справи в суді, що підтверджується наявними у матеріалах справи доказами.
У судовому засіданні 07.12.2021 оголошувалась перерва. Після перерви сторони у судове засідання не з'явились.
У нарадчій кімнаті 07.12.2021 судом підписано вступну та резолютивну частини рішення на підставі ст. 240 ГПК України.
Позиції учасників справи.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором постачання сільськогосподарської продукції №1 від 01.10.2020.
Відповідач у встановлені судом строки відзиву на позов не надав, проти позовних вимог не заперечив.
За загальними принципами здійснення судочинства, що також відображені у ст. 13, 14 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах диспозитивності та змагальності сторін.
Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідач своїм правом на подання відзиву у визначений судом у відповідності до господарського процесуального кодексу строк не скористався, за таких обставин, рішення приймається за наявними матеріалами справи, на підставі ч.2 ст.178 ГПК України.
01.10.2021 від позивача надійшли письмові пояснення, які судом долучені до матеріалів справи.
03.12.2021 від позивача надійшли письмові пояснення, які судом долучені до матеріалів справи.
07.12.2021 представником позивача подана заява щодо наявності витрат на професійну правничу допомогу під час розгляду справи № 927/947/21, відповідно до якої останній зазначає, що докази надання професійної правничої допомоги будуть надані у встановлені строки за наслідками вирішення справи.
Заява долучена до матеріалів справи.
Будь-яких інших заяв, клопотань або заперечень від сторін не надходило.
Перелік обставин, які є предметом доказування. Перелік доказів.
Враховуючи предмет і підстави позову, до обставин, які є предметом доказування у справі належать: наявність правових підстав для виникнення грошових зобов'язань у Відповідача перед Позивачем по суті спору, наявність факту прострочення зобов'язань Відповідачем.
Позивачем на підтвердження своїх вимог надано копії:
- договору постачання № 1 від 01.10.2020,
- платіжних доручень,
- претензії,
- рішення Господарського суду Чернігівської області у справі № 927/373/21 від 21.07.2021.
Обставини справи встановлені судом. Оцінка аргументів та нормативно - правове обґрунтування.
01.10.2019 між Дочірнім підприємством “Лугове” (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Агат Агро М” (Покупець) укладено договір постачання сільськогосподарської продукції №1 (далі - Договір).
Предметом Договору відповідно до п.3.1 є поставка товару постачальником, який є сільськогосподарським підприємством виробником цього товару, з оплатою за товар покупцем.
Відповідно до п.4.1 договору найменування сільськогосподарської продукції (товар): соняшник врожаю 2020р.
Кількість товару, який має бути переданий за цим договором визначається у наступному порядку: постачальник зобов'язаний поставити покупцю урожай соняшнику 2020 року, у кількості не нижче мінімальної, який вирощений та зібраний в аграрний період 2020 року на земельній ділянці/ділянках сільськогосподарського призначення (п.4.2.1 договору) мінімальна кількість товару, метричних тон: 300,000+/- 20% фізичної ваги в опції покупця. Товар поставляється насипом. Остаточно кількість товару, що поставляється згідно даного договору, буде визначена сторонами та зафіксована у відповідній додатковій угоді, згідно вартості товару та ціни однієї метричної тони фізичної ваги товару (п.4.2.2. договору).
Згідно з п.6.1 договору постачальник в термін з 05.10.2020 по 20.10.2020 здійснює поставку (передачу) товару на умовах FCA - франко-перевізник (завантаження товару постачальником в транспорт покупця) згідно правил “Інкотермс 2010”. Місцезнаходження складу постачальника: Чернігівська область, Козелецький район, село Олбин.
У пункті 7.1. договору сторони перебачили, що попередня оплата частини товару, за домовленістю сторін, дозволяється.
Пунктом 9.2. Договору сторони визначили, що у випадку нездійснення Постачальником своєчасної поставки всього обсягу Товару в строки, визначені згідно п. 6.1. цього Договору, Постачальник сплачує Покупцю пеню в розмірі 0,5% від вартості не поставленого Товару, за кожен день прострочення.
Відповідно до п.9.3 договору у випадку не поставки постачальником товару, в будь-якій кількості та якості на строк більше 20 днів, покупець має право в односторонньому порядку відмовитися від придбання товару за цим договором в цілому або тільки від не поставленого обсягу. При відмові покупця від товару (повністю або частково) з причин не поставки його постачальником або не відповідності товару умовам цього договору, постачальник зобов'язаний в продовж 3-х банківських днів з моменту отримання відповідного повідомлення покупця, повернути сплачені покупцем грошові кошти в повному обсязі зі сплатою 36% річних відсотків за користування чужими грошовими коштами та сплатити покупцю штраф в розмірі 20% вартості непоставленого обсягу товару.
Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних має бути здійснена Постачальником в терміни, визначені діючим податковим законодавством України. У випадку невиконання або неналежного виконання Постачальником зазначених в даному пункті зобов'язань чи інших порушень податкового законодавства до нього застосовуються штрафні санкції згідно з Податковим кодексом України, а Покупець, в свою чергу матиме право регресної вимоги до Постачальника на відшкодування сум збитків чи санкцій, що виникли у зв'язку з такими порушеннями, а також право вимагати сплати штрафу в розмірі 25% від розміру господарської операції, на яку Постачальником не було своєчасно зареєстровано відповідну податкову накладну чи рахунки коригування (п. 9.4. Договору).
Позивач в рахунок оплати соняшнику по договору перерахував відповідачу 2295000,00 грн згідно платіжних доручень №73 від 02.10.2020 на суму 900000,00 грн, №74 від 02.10.2020 на суму 500000,00 грн, №78 від 07.10.2020 на суму 495000,00 грн, №79 від 09.10.2020 на суму 400000,00 грн.
Оскільки відповідачем не було здійснено поставку позивачу товару в межах перерахованої суми коштів 2295000,00 грн, останній направив ДП “Лугове” претензію №1 від 01.12.2020 щодо повернення сплачених грошових коштів в сумі 2295000,00 грн та сплати штрафних санкцій за порушення умов договору, зокрема, 793800,00 грн пені, 756000,00 грн штрафу в розмірі 20% вартості непоставленого товару, 95069,59 грн 36% річних за користування чужими грошовими коштами та 573750,00 грн штрафу від розміру господарської операції, на яку постачальником не було своєчасно зареєстровано відповідні податкові накладні.
Вказана претензія отримана відповідачем 10.12.2020 (трекінг поштових відправлень 0306106344070).
Відповідач перерахував позивачу грошові кошти в розмірі 2295000,00 грн згідно платіжних доручень №984 від 18.12.2020 на суму 200000,00 грн, №985 від 18.12.2020 на суму 100000,00 грн, № 1017 від 22.01.2021 на суму 1995000,00 грн з призначенням платежу: повернення безв. поворотної фінансової допомоги з-но договору від 10.2020 року.
У зв'язку з порушенням умов Договору відповідачем, позивачем нараховано та пред'явлено до стягнення:
793 800 грн пені за прострочку поставки товару, що розрахована в розмірі 0,5% від вартості непоставленого товару на підставі п. 9.2. Договору за період з 21.10.2020 по 01.12.2021;
9 435,33 грн частину заборгованості по нарахованим та несплаченим 36% річних, на підставі п 9.3. Договору;
756000,00 грн штрафу в розмірі 20% на підставі п. 9.3 Договору;
76 693,51 грн інфляційних за період листопад 2020 року - січень 2021 року.
Позивач звернувся до суду за захистом своїх прав у зв'язку з невиконанням відповідачем умов Договору.
Договір є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (статті 11, 626 ЦК України), які мають виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до договору (стаття 526 ЦК України), а одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається (стаття 525 ЦК України).
Відповідно до статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
У частині 2 статті 712 ЦК України зазначено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до статті 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до вимог ст.663 ЦК України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.
Щодо вимог по стягненню пені та штрафу на підставі п. 9.2,9.3 Договору суд зазначає наступне:
За частиною 1 статті 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до частини 1 статті 546 ЦК України, виконання зобов'язання, зокрема, може забезпечуватися неустойкою.
Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (частина 2 статті 549 ЦК України).
Відповідно до частини 4 статті 231 ГК України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Умовами пункту 9.2. договору встановлено, що у випадку нездійснення Постачальником своєчасної поставки всього обсягу Товару в строки, визначені згідно п. 6.1. цього Договору, Постачальник сплачує Покупцю пеню в розмірі 0,5% від вартості не поставленого Товару, за кожен день прострочення.
Відтак, позивач нарахував за прострочення постачання товару пеню в розмірі 0,5% за договором у розмірі 793800,00 грн за період з 21.10.2020 по 01.12.2021.
Суд, дослідивши наявні матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, дійшов висновку про наступне.
Умовами Договору сторони розмежували відповідальність відповідно до протиправних дій постачальника (Відповідача).
Так, п.9. Договору передбачає відповідальність Відповідача у випадку прострочки поставки Товару.
Проте як пункт 9.3 Договору передбачає відповідальність Відповідача в разі не поставки товару та відмови покупця (Позивача).
Суд звертає увагу, що в спірних правовідносинах прострочення відповідачем виконання зобов'язань з поставки товару не відбулося, оскільки останній товар взагалі не поставив, що підтверджується наявними у справі доказами, у зв'язку з чим відсутні підстави для застосування вимога пункту 9.2 Договору.
Положення Договору не містять узгодженої умови стосовно нарахування пені за непоставку товару, а тому в силу приписів ст. 547, ст. 549 ЦК України, ст. 231 ГК України у суду відсутні підстави для її стягнення на користь позивача.
Отже, позовна вимога про стягнення з відповідача 793 800 грн пені задоволенню не підлягає.
У той же час, умовами договору, а саме п. 9.3., передбачена сплата 20% штрафу від вартості непоставленого товару у разі відмови покупця від товару (повністю або частково) з причин не поставки його постачальником або не відповідності товару умовам цього договору.
Так, Позивач скористався своїм правом відповідно до п.9.3 Договору та відмовився від товару повністю.
Як убачається із розрахунку позивача, останнім штраф у сумі 756000,00 грн нараховано із розрахунку 20% від суми 3 780 000 грн.
У той же час, відповідно до умов договору, а саме п. 4.2.2. мінімальна кількість товару, метричних тон: 300,000+/-20% фізичної ваги в опції покупця. Остаточно кількість товару, що поставляється згідно даного договору, буде визначена сторонами та зафіксована у відповідній додатковій угоді, згідно загальної вартості Товару та ціни цієї метричної тони фізичної ваги Товару (п. 5 Договору).
Матеріали справи не містять додаткової угоди, відповідно до якої сторони погодили остаточну кількість Товару.
Натомість, матеріали справи містять докази здійснення позивачем передоплати на суму 2295000 грн.
В своїх усних поясненнях у судовому засіданні 07.12.2021 представник позивача зазначив, що своїми діями щодо здійснення позивачем передоплати в сумі 2 295 000 грн та прийняття цих коштів відповідачем, сторони погодили поставку в кількості 182,142тон.
Враховуючи розрахункову ціну за одну метричну тону-12600 грн (п. 5.1. Договору), суд дійшов висновку, що сторонами погоджена поставка 182,1428 тон Товару на суму 2295000 грн.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що відповідачем всупереч умов договору, а також ст. 526, 712 ЦК України не було здійснено у визначені пунктом 6.1. строки (з 05.10.2020 по 20.10.2020) поставку товару в кількості 182,1428 тон на узгоджену сторонами суму 2 295 000 грн. і позивач відмовився від товару.
У зв'язку з наведеним, судом встановлено, що відповідачем допущено порушення негрошового зобов'язання перед позивачем з поставки товарів, що згідно вимог ст. 549, 611, 610, 612 ЦК України ч. 4 ст. 231 ГК України та пункту 9.3 договору є підставою для нарахування відповідачу санкції у вигляді штрафу в розмірі 20% від загальної суми непоставленого за договором товару, що становить 459 000 грн (20% від 2 295000грн - суми недопоставленого і погодженого сторонами товару).
Крім того, суд зазначає наступне.
Господарським судом Чернігівської області розглядалась справа № 927/373/21 за позовом ТОВ «Агат Агро М» до ДП «Лугове» про стягнення 2485719,60 грн, у тому числі 2295000 грн основного боргу за Договором постачання сільськогосподарської продукції № 1 від 01.10.2020 та 190719,60 грн штрафу.
Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 21.07.2021 позов задоволено частково і з відповідача на користь позивача стягнуто 190719,60 грн штрафу. В решті позову, в частині стягнення 2295000 грн боргу відмовлено.
Рішення обґрунтовано тим, що ДП «Лугове» не виконало належним чином умови Договору постачання сільськогосподарської продукції №1від 01.10.2019, а саме соняшнику врожаю 2020 року та не повернуло передоплату, здійснену Позивачем (ТОВ «Агат Агро М») в сумі 2295000грн, на підставі платіжних доручень №73 від 02.10.2020 на суму 900000,00 грн, №74 від 02.10.2020 на суму 500000,00 грн, №78 від 07.10.2020 на суму 495000,00 грн, №79 від 09.10.2020 на суму 400000,00 грн.
Разом з тим, суд відмовив у стягненні 2295000 грн у зв'язку з поверненням Відповідачем (ДП «Лугове») зазначених коштів Позивачу на підставі платіжних доручень №984 від 18.12.2020 на суму 200000,00 грн, №985 від 18.12.2020 на суму 100000,00 грн, № 1017 від 22.01.2021 на суму 1995000,00 грн.
Щодо стягнення штрафу суд послався на п.9.3 Договору та ст.549 ЦК України (стаття визначає поняття неустойки).
Рішення Господарського суду Чернігівської області від 21.07.2021 у справі № 927/373/21 набрало законної сили 17.08.2021, сторонами не оскажувалось.
Відповідно до ч.4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
З урахуванням вищевикладеного, суд доходить висновку, що позивачем безпідставно пред'явлені вимоги в частині стягнення 190719,60 грн штрафу, які були предметом розгляду у справі № 927/373/21.
За таких обставин, правомірними і такими, що підтверджуються матеріалами справи є вимоги позивача по стягненню штрафу, нарахованого на підставі п. 9.3. договору у сумі 268280,40 грн.
В решті вимоги Позивача щодо стягнення штрафу є не обґрунтованими та задоволенню не підлягають.
Щодо вимог по стягненню 36% річних за користування чужими грошовими коштами та інфляційних суд зазначає наступне.
Представник позивача зазначив, що вимоги в цій частині обґрунтовані з посиланням на ст.536 ЦК України.
Відповідно до ст. 693 ЦК України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати. На суму попередньої оплати нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути переданий, до дня фактичного передання товару покупцеві або повернення йому суми попередньої оплати. Договором може бути встановлений обов'язок продавця сплачувати проценти на суму попередньої оплати від дня одержання цієї суми від покупця.
За користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства (ст. 536 ГПК України).
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позивачем пред'явлено до стягнення 9 435,33 грн 36% річних за користування чужими грошовими коштами за період з 21.10.2020 по 21.01.2020 та 76 693,51 грн інфляційних за період з листопада 2020 року по січень 2021 року.
Відсотки річних позивачем пред'явлені на підставі п. 9.3. Договору та ст. 536 ЦК України.
За умовами п. 9.3. Договору Постачальних зобов'язаний повернути сплачені Покупцем грошові кошти впродовж 3-х банківських днів з моменту отримання відповідного повідомлення Покупця.
В матеріалах справи міститься претензія позивача № 1 від 01.12.2020, відповідно до якої останній вимагав від відповідача повернення суми передплати. Претензію відповідач отримав 10.12.2020 (а.с.55).
Отже, з урахуванням умов Договору строк повернення грошових коштів - до 15.12.2020.
Позивачем нараховано та пред'явлено до стягнення 9435,33 грн 36% річних за користування грошовими коштами за період з 21.10.2020 по 21.01.2021.
За перерахунком суду, з урахуванням умов Договору, розмір 36% річних становить 55 890,65 грн за період з 16.12.2020 по 21.01.2021.
Відповідно до ст. 14, 237 ГПК України при ухваленні рішення суд не може виходити за межі позовних вимог.
Таким чином, вимоги позивача по стягненню 9435,33 грн 36% річних за користування грошовими коштами підлягають задоволенню в межах заявлених вимог.
Крім того, позивачем нараховано та пред'явлено до стягнення 76 693,51 грн інфляційних за період з листопада 2020 року по січень 2021 року.
Як встановлено судом, у відповідача виникло прострочення з 16.12.2020.
Отже, період прострочення виконання грошового зобов'язання складає неповний місяць.
Оскільки у грудні 2020 року прострочення відповідача тривало з 16-го календарного дня місяця грудня, тому за такий неповний місяць інфляційна складова боргу не враховується.
Таким чином, інфляційні втрати підлягають нарахуванню за січень 2021 року і складають 25 935,00 грн.
Щодо вимог по стягненню 573 750,00 грн штрафу за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних.
Відповідно до пункту 201.1, абзаців 1, 2 пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку на додану вартість зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін. При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку на додану вартість, що відносяться до податкового кредиту.
Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: - для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.
Отже, встановлюючи відповідальність Постачальника у вигляді штрафу в розмірі 25 % від розміру господарської операції, на яку Постачальником не було своєчасно зареєстровано відповідну податкову накладну чи розрахунки коригування, сторони тим самим фактично передбачили компенсацію Покупцю негативних наслідків, що можуть у нього виникнути в разі невиконання Постачальником передбаченого нормами податкового законодавства зобов'язання зі складення та реєстрації податкової накладної та неможливості Покупцю у зв'язку з цим отримати податковий кредит.
Тобто, передбачена пунктом 9.4 Договору відповідальність Постачальника не пов'язана з виконанням ним своїх основних зобов'язань за Договором, оскільки виникає в разі невиконання останнім приписів податкового законодавства.
Згідно зі статтею 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.
Отже, невиконання відповідачем зобов'язання, яке виникає не перед контрагентом за договором постачання, а з податкових правовідносин, не може бути підставою для покладення на відповідача господарської відповідальності у вигляді штрафної санкції, яка може наставати за фактом порушення стороною умов Договору або, маючи компенсаційну природу, за фактом настання реальних негативних наслідків у іншої сторони.
За своєю правовою природою це зобов'язання є податковим, яке регулюється нормами податкового законодавства та за порушення якого нормами Податкового кодексу України передбачена окрема відповідальність, а тому, невиконання або неналежне виконання таких умов Договору не є правопорушенням у сфері господарювання та відповідно до вимог статті 218, частини 1 статті 230 Господарського кодексу України виключає можливість притягнення учасника господарських правовідносин до відповідальності у вигляді сплати штрафних санкцій.
Отже, позовні вимоги в частині стягнення 573 750,00 грн штрафу задоволенню не підлягають.
Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Агат Агро М» до Дочірнього підприємства «Лугове» підлягають частковому задоволенню, і з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 9 435,33 грн 36% річних, 25 935,00 грн інфляційних, 268 280,40 грн штрафу.
В решті вимог по стягненню 793 800,00 грн пені, 487 719,60 грн штрафу (нарахованого на підставі п. 9.3. Договору), 50 758,51 грн інфляційних та 573 750,00 грн штрафу (нарахованого на підставі п. 9.4. Договору) позов задоволенню не підлягає.
Розподіл судових витрат.
Згідно з п.5 ч.1 ст. 237 ГПК України при ухваленні рішення суд вирішує питання, зокрема, про розподіл між сторонами судових витрат.
Статтею 129 ГПК України передбачено, що судовий збір покладається: у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Позивачем пред'явлено позов про стягнення 2 209 678,84 грн. Судовий збір складає 33145,18 грн (2209978,84*1,5%).
З урахуванням часткового задоволення позовних вимог, з відповідача підлягає стягненню на користь позивача судовий збір в сумі 4554,76 грн.
В решті 28 590,42 грн судовий збір покладається на позивача.
Керуючись ст.129,130, 236-239, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Агат Агро М», код 42788855 до Дочірнього підприємства «Лугове», код 37792325 про стягнення 2 209 678,84 грн задовольнити частково.
2. Стягнути з Дочірнього підприємства «Лугове», вул. Прокопа Гацька, 26, с. Олбин, Козелецький р-н, Чернігівська обл., 17040, код 37792325 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Агат Агро М», вул. Центральна, 32, с. Борівка, Макарівський р-н, Київська обл., 08023, код 42788855, 9 435,33 грн 36% річних, 25 935,00 грн інфляційних, 268 280,40 грн штрафу, 4 554,76 грн судового збору.
3. В решті вимог в позові відмовити.
4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили у строки, встановлені ст.241 Господарського процесуального кодексу України.
Рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду у строки визначені ст. 256 Господарського процесуального кодексу України
Повідомити учасників справи про можливість одержання інформації по справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/.
Повний текст рішення складено 17.12.2021.
Повідомити учасників справи про можливість одержання інформації по справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/.
Суддя М.П. Ноувен