Іменем України
07 грудня 2021 року м. Чернігівсправа № 927/654/21
Господарський суд Чернігівської області
у складі судді Ноувен М.П.,
за участю секретаря судового засідання Одинець І.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження справу
№ 927/654/21
за позовом Заступника керівника Корюківської окружної прокуратури,
вул. Шевченка, 98, м. Корюківка, Чернігівська обл., 15300;
в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області,
пр-т Миру, 14, м. Чернігів, 14000;
до відповідача 1: Сосницького професійного аграрного ліцею Чернігівської області,
вул. Чернігівська, 42, смт. Сосниця, Корюківський район, Чернігівська область, 16100
до відповідача 2: Фермерського господарства “Флеш”,
вул. Гавриша, 57, с. Вікторівка, Ніжинський район, Чернігівська область, 16670;
про визнання недійсним договору та звільнення земельної ділянки;
за участю представників:
позивача: Бойко Т.М., представник;
відповідача 1: не з'явився,
відповідача 2: Аніщенка О.Г., адвокат,
прокурора: Єреп В.В.;
Заступником керівника Корюківської окружної прокуратури подано позов в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області до відповідачів: 1. Сосницького професійного аграрного ліцею Чернігівської області, 2. Фермерського господарства “Флеш”, в якому просить суд:
- визнати недійним договір про спільну діяльність у навчально-виробничому процесі від 26.03.2021, укладений між Сосницьким професійним аграрним ліцеєм Чернігівської області та Фермерським господарством “Флеш”;
- зобов'язати Фермерське господарство “Флеш” (код 37915768) звільнити займану ним земельну ділянку державної форми власності загальною площею 108,3819 га, яка знаходиться на території Сосницької селищної (Лавської сільської) ради Корюківського (Сосницького) району Чернігівської області (кадастровий номер 7424985300:07:001:1418) за межами населеного пункту, яку воно займає на підставі договору про спільну діяльність у навчально-виробничому процесі від 26.03.2021, укладеного із Сосницьким професійним аграрним ліцеєм Чернігівської області.
Дії суду щодо розгляду справи.
Ухвалою Господарського суду Чернігівської області у складі судді Федоренка Ю.В. від 25.06.2021 позовна заява прийнята судом до розгляду за правилами загального позовного провадження та відкрито провадження у справі № 927/654/21, підготовче судове засідання призначено на 21.07.2021, встановлено сторонам строки для надання відзиву на позов, відповіді на відзив.
Суд у судовому засіданні 21.07.2021 постановив ухвалу про продовження строку підготовчого провадження на 30 днів та відкладення підготовчого засідання на 13.09.2021 на 10:00 з викликом в наступне судове засідання повноважного представника відповідача-1.
Відповідно до розпорядження в.о. керівника апарату Господарського суду Чернігівської області №02-01/30/21 від 06.09.2021, у зв'язку із перебуванням судді Федоренка Ю.В. у відпустці, було призначено повторний автоматизований розподіл справи №927/654/21.
Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.09.2021 справу передано на розгляд судді Ноувен М.П.
Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 08.09.2021 справу № 927/654/21 прийнято до провадження суддею Ноувен М.П., підготовче засідання призначено на 05.10.2021.
Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 04.10.2021 повідомлено сторін, що підготовче засідання, призначене на 05.10.2021 не відбудеться у зв'язку з перебуванням судді Ноувен М.П. у відпустці, підготовче засідання призначено на 27.10.2021.
У підготовчому засіданні 27.10.2021 суд постановив протокольну ухвалу про продовження строку підготовчого провадження на 30 днів, про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 23.11.2021.
У судовому засіданні 23.11.2021 суд постановив протокольну ухвалу про оголошення перерви до 07.12.2021.
Сторони належним чином були повідомлені про час та місце розгляду справи в суді, що підтверджується наявними у матеріалах справи розписками.
07.12.2021 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення на підставі ст. 240 ГПК України.
Позиції учасників справи. Заяви та клопотання сторін.
В обґрунтування позовних вимог прокурор зазначає, що договір про спільну діяльність у навчально-виробничому процесі від 30.03.2021 є удаваним, оскільки його вчинено для приховування іншого правочину - договору оренди земельної ділянки. При цьому сам прихований договір оренди укладено всупереч вимогам чинного законодавства, в зв'язку із чим він підлягає визнанню недійсним, а земельна ділянка - звільненню.
За загальними принципами здійснення судочинства, що також відображені у ст. 13, 14 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах диспозитивності та змагальності сторін.
Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідачі своїм правом на подання відзиву у визначений судом у відповідності до господарського процесуального закону строк не скористалися, за таких обставин, рішення приймається за наявними матеріалами справи, на підставі ч.2 ст.178 ГПК України.
19.07.2021 відповідачем 2 подана заява про проведення процедури врегулювання спору за участю судді.
Відповідно до ст. 186 ГПК України врегулювання спору за участю судді проводиться за згодою сторін до початку розгляду справи по суті.
Позивач та прокурор у підготовчому засіданні 27.10.2021 проти заяви заперечили.
У судовому засіданні 27.10.2021 судом розглянута дана заява і залишена без задоволення у зв'язку з незгодою прокурора та позивача.
27.10.2021 прокурором подано клопотання про долучення до матеріалів справи акта перевірки вимог земельного законодавства за об'єктом - земельною ділянкою від 26.10.2021 № 709-ДК/630/АП/09/01/-21.
Крім того, прокурором заявлено клопотання про визнання поважними причини неподання даного доказу у встановлений строк.
Своє клопотання прокурор обґрунтовує тим, що даний акт був відсутній на момент подачі позовної заяви і надійшов до прокуратури 26.10.2021.
Суд визнав поважними причини пропуску встановленого строку для подання доказу.
З урахуванням ст. 80 ГПК України, клопотання позивача про долучення доказу до матеріалів справи підлягає задоволенню.
Акт від 26.10.2021 № 709-ДК/630/АП/09/01/-21 долучено до матеріалів справи.
07.12.2021 від прокурора надійшли письмові пояснення, відповідно до яких останній зазначає, що Головне управління Держгеокадастру у Чернігівській області є позивачем у даній справі, оскільки останній є розпорядником земель державної власності сільськогосподарського призначення.
Суд долучив пояснення до матеріалів справи.
Будь-яких інших заяв та клопотань від сторін не надходило.
Обставини справи встановлені судом.
Відповідно до Державного акту на право постійного користування земельною ділянкою серії ІІ-ЧН № 002076 від 30.05.2002, виданого на підставі розпорядження Сосницької районної державної адміністрації №144 від 29.05.2002, Сосницьке ПТУ-31 є постійним користувачем земельної ділянки площею 124,15 га із цільовим призначенням для розміщення учбової бази.
Наказом Міністерства освіти і науки України від 19.12.2002 №725 «Про вдосконалення мережі професійно-технічних закладів Чернігівської області» професійно-технічне училище № 31 реорганізовано у Сосницький професійний аграрний ліцей.
Відповідно до Статуту Сосницького професійного агарного ліцею Чернігівської області, затвердженого Наказом Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України № 770 від 03.07.2012 (далі - Статут) Сосницький професійний агарний ліцей є правонаступником Професійно-технічного училища № 31 (п. 1.7. Статуту).
09.03.2016 державним реєстратором на підставі вказаного державного акту здійснено державну реєстрацію права постійного користування Сосницького професійного аграрного ліцею Чернігівської області земельною ділянкою державної власності з кадастровим номером 7424985300:07:001:1418, площею 118,3037 га, яка розташована за адресою: Чернігівська область, Сосницький район, Лавська сільська рада, що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 10.06.2021.
Відповідно до п. 1.1 Статуту відповідача-1, затвердженого Наказом Міністерства освіти і науки України від 03.07.2012 № 770, Сосницький професійний аграрний ліцей Чернігівської області є підпорядкованим Міністерству освіти і науки України державним професійно-технічним навчальним закладом другого атестаційного рівня, що забезпечує реалізацію потреб громадян у професійно-технічній освіті, оволодінні робітничими професіями, спеціальностями, кваліфікацією відповідно до їх інтересів, здібностей, стану здоров'я.
Згідно з п. 2.6 Статуту з метою сприяння розвитку навчально-матеріальної та соціально-побутової бази, забезпечення професійно-практичної підготовки, вирішення соціальних та інших питань працівників, учнів, слухачів, професійний ліцей може укладати угоди із підприємствами, установами, організаціями та іншими суб'єктами господарювання.
Навчально-виробничий процес в професійному ліцеї здійснюється відповідно до Положення про організацію навчально-виробничого процесу у професійно-навчальних закладах, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 30.05.2006 № 149, Порядку надання робочих місць для проходження учнями, слухачами професійно-технічних навчальних закладів виробничого навчання та виробничої практики, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07.06.1999 № 992 та вимог інших нормативно-правових актів, затверджених у п. 1.5. розділу 1 Статуту (п. 3.2. Статуту).
Пунктом 7.9 Статуту передбачено, що об'єкти права власності: навчально-виробничі, побутові, культурно-освітні, оздоровчі, спортивні будівлі та споруди, житло, комунікації, обладнання, засоби навчання, транспортні засоби та інше майно професійного ліцею є державною власністю, що закріплене Міністерством освіти і науки, молоді та спорту за професійним ліцеєм, і перебуває у оперативному управлінні професійного ліцею. Функції управління майном, закріпленим за професійним ліцеєм, контроль за ефективністю його використання і збереження здійснює Міністерство освіти і науки, молоді та спорту.
Професійний ліцей несе відповідальність перед Міністерством освіти і науки, молоді та спорту за збереження та використання за призначенням закріпленого за ним майна (п. 7.10. Статуту).
26.03.2021 між Сосницьким професійним аграрним ліцеєм Чернігівської області (далі - Сторона-1) та Фермерським господарством “Флеш” (далі - Сторона-2) укладено договір про спільну діяльність у навчально-виробничому процесі (далі - Договір).
Відповідно до умов Договору:
п. 1.1. Сторони зобов'язуються спільно діяти без створення юридичної особи для досягнення наступної мети, що не суперечить законові:
1.1.1. створення необхідних умов для утримання у належному стані навчального господарства із використанням земельної ділянки площею 108,3819 га, кадастровий номер 7424985300:07:001:1418 (далі - земельна ділянка), що є державною власністю та надана Стороні 1 у постійне користування із цільовим призначенням для ведення дослідних і навчальних цілей, пропаганди передового досвіду, для ведення сільського господарства з метою забезпечення організації та проведення навчально-виробничого процесу;
1.1.2. сприяння розвитку навчально-матеріальної та соціально-побутової бази, забезпечення професійно-практичної підготовки, вирішення соціальних та інших питань працівників, учнів, слухачів Сторони 1;
1.1.3. надання відповідно до навчальних планів і програм теоретичних знань та практичних навиків учням, слухачам, працівникам Сторони 1 у сфері сільського господарства;
1.1.4. забезпечення цільового навчально-практичного використання земельної ділянки шляхом спільного обробітку для досягнення виробничих і навчальних цілей, застосування практичної інформації з вирощування, переробки та реалізації сільськогосподарських культур за новими прогресивними технологіями;
1.1.5. збереження та підвищення якісних характеристик земельної ділянки, запобігання забур'яненню, деградації, ерозії земельної ділянки, підвищення врожайності на земельній ділянці;
1.1.6. досягнення спільного результату (цілей) внаслідок спільного обробітку землі; вирощування зернових культур, виробництво сільськогосподарської продукції, переробка власно виробленої сільськогосподарської продукції та подальша реалізація;
1.1.7. розподіл між Сторонами результатів спільної діяльності у вигляді вирощеного на земельній ділянці врожаю сільськогосподарських культур та отримання доходів для фінансування навчально-виробничої діяльності Сторони-1 та виробничої діяльності Сторони 2.
п. 2.1. Спільна діяльність за цим договором здійснюється Сторонами без об'єднання вкладів (майнових активів) учасників.
п. 2.2 Вкладом Сторони-1 у спільну діяльність є:
2.2.1. професійні та інші знання, навички та вміння, викладачів та персоналу, учнів і слухачів, а також ділова репутація та ділові зв'язки;
2.2.2. праця робітників, учнів та слухачів, викладачів та персоналу під час виробничої практики, їх навички та вміння з вирощування, переробки сільськогосподарських культур тощо для спільного обробітку земельної ділянки;
2.2.3. право доступу Сторони-2 до земельної ділянки з метою її спільного обробітку. При цьому Сторони встановлюють, що земельна ділянка та/або речові права на неї у спільну діяльність не передаються, а земельна ділянка залишається у постійному користуванні Сторони-1.
п. 2.3. Вкладом Сторони 2 у спільну діяльність є:
2.3.1. професійні та інші знання, навички та вміння працівників, а також ділова репутація та ділові зв'язки;
2.3.2. праця своїх працівників, їх навички та вміння з вирощування, збирання, переробки, реалізації сільськогосподарських культур;
2.3.3. використання власного та/або залученого (орендованого) інвентарю, сільськогосподарської техніки, автомобільного транспорту та надання права такого використання визначеним Стороною-1 особам (учням, слухачам, викладачам та персоналу);
2.3.4. використання власних посівних матеріалів, паливно-мастильних матеріалів, засобів захисту рослин тощо для спільного обробітку земельної ділянки.
Розділом 4 Договору сторони обумовили свої зобов'язання, а саме Сторона-1 зобов'язалась організувати участь своїх учнів, слухачів у проходженні виробничого навчання під керівництвом та за участю викладачів та персоналу ліцею шляхом оброблення земельної ділянки та вирощування на ній сільськогосподарських культур із використанням інвентаря, сільськогосподарської та іншої техніки Сторони 2, а Сторона-2 - здійснювати виробничий процес сумісного оброблення земельної ділянки, у тому числі але не обмежуючись, підготовку ґрунту (оранка, дискування тощо), посів насіння, підживлення добривами, внесення засобів захисту рослин, збирання вирощеного урожаю, переробка, перевезення, зберігання урожаю, реалізацію сільськогосподарської продукції та інше, забезпечивши виробничий процес необхідними машинно-тракторними агрегатами, технічним обладнанням. Інвентарем, паливно-мастильними матеріалами, насіннєвим матеріалом, мінеральними добривами, засобами захисту рослин та відповідними спеціалістами та працівниками.
п. 5.1. Всі доходи, що отримуються за даним договором у результаті спільного обробітку Сторонами земельної ділянки та реалізації вирощеного врожаю сільськогосподарських культур (сільськогосподарської продукції) в першу чергу справляються на відшкодування матеріальних витрат. Витрати і збитки Сторін покриваються за рахунок грошових коштів Сторін, набутих внаслідок спільної діяльності.
п.5.3. Підбиття підсумків спільної діяльності щодо сумісного обробітку земельної ділянки та реалізації вирощеного врожаю сільськогосподарських культур за цим договором, розподіл чистого прибутку між Сторонами здійснюється на підставі звіту про виконані роботи та витрати, який складає Сторона-2. Порядок та періодичність складання такого звіту визначаються Сторонами шляхом підписання узгодженого протоколу в порядку, визначеному статтею 3 цього договору.
п. 5.4., 5.5. Чистий прибуток, отриманий від спільного обробітку земельних ділянок розподіляється між сторонами порівну. Частина прибутку, яка підлягає сплаті Стороні-1, перераховується Стороною-2 на вказаний у цьому договорі рахунок Сторони-1 або за домовленістю Сторін може бути відшкодована товарами та послугами.
п. 11.1. Договір набуває чинності з моменту його підписання Сторонами і діє протягом 10 років і до моменту повного виконання Сторонами зобов'язань за цим договором. Цей договір може бути припинено достроково за взаємною домовленістю Сторін шляхом укладання про це додаткового договору.
Додатками 1-3 до Договору є орієнтовні склад та види робіт, насіння, засобів захисту рослин тощо, їх орієнтовна вартість ті інші орієнтовні можливі втрати Сторони-2 за цим договором в розрахунку на одиницю величини для пшениці, кукурудзи, соняха.
Листом № 1351вих-21 від 03.06.2021 Заступник керівника Корюківської окружної прокуратури звернувся до Сосницького професійного аграрного ліцею Чернігівської області з вимогою надати інформацію щодо наступного:
- про стан виконання договору про спільну діяльність у навчально-виробничому процесі від 26.03.2021, укладеного між Сосницьким професійним аграрним ліцеєм Чернігівської області і ФГ «Флеш», отриманий на даний час дохід ліцеєм згідно умов договору, у т.ч. кошти, іншу благодійну допомогу у грошовому та іншому вигляді;
- чи погоджувалося укладення вказаного договору з центральним органом виконавчої влади. До сфери управління якого належить Сосницький професійний аграрний ліцей, надати інформацію про звернення щодо погодження укладення договору про спільну діяльність у відповідності до Постанови КМУ від 11.04.2012 № 296, та Управлінням освіти і науки ЧОДА;
- чи погоджувався вказаний договір про спільну діяльність у навчально-виробничому процесі від 26.03.2021 з ГУ Держгеокадастру в Чернігівській області;
- чи реєструвався даний договір у податковому органі, чи нотаріально посвідчувався цей договір;
- про фактичне проходження учнями планів і програм виробничого навчання та практики (практичних занять) учнів, слухачів згідно умов вказаного договору, отримані учнями, слухачами коштів за виробниче навчання та/або практику.
Листом № 104 від 08.06.2021 Сосницький професійний аграрний ліцей надав відповідь, відповідно до якої останній повідомив наступне:
- на даний час кошти згідно умов договору про спільну діяльність у навчально-виробничому процесі від 26.03.2021 між Сосницьким професійним аграрним ліцеєм та ФГ «Флеш» не надходили;
- укладений договір не погоджувався з Міністерством освіти та науки України, Управлінням освіти і науки Чернігівської обласної державної адміністрації, а також з ГУ Держгеокадастру в Чернігівській області;
- вищезазначений договір не реєструвався у податковому органі та не посвідчувався нотаріально;
- проходження виробничого навчання учнями ліцею не було втілено в реальність в зв'язку з погодними умовами. Земельна ділянка кадастровий номер 742485300:07:001:1415 площею 118,3037 га обробляється частково силами та засобами ФГ «Флеш», а саме площею 108,3819 га (орні землі).
Головним управлінням Держгеокадастру у Чернігівській області 26.10.2021 проведена перевірка дотримання вимог земельного законодавства за об'єктом - земельна ділянка, за результатами якої складено акт № 70-ДК/630/АП/09/01/-21 від 26.10.2021.
У ході перевірки на місцевості встановлено:
- частина земельної ділянки з кадастровим номером 7424985300:07:001:1418, цільове призначення якої - для дослідних і навчальних цілей, на території Сосницької селищної (бувшої Лавської сільської) ради Корюківського (Сосницького району), площею 180,3819 га використовується Фермерським господарством «Флеш» (код 37915768) для вирощування сільськогосподарських культур, а саме кукурудзи на підставі договору про спільну діяльність у навчально-виробничому процесі, укладеного між Сосницьким професійним аграрним ліцеєм Чернігівської області та Фермерським господарством «Флеш»;
- зміст погоджених сторонами умов договору свідчить про те, що ліцей фактично усунувся від права самостійного господарювання на земельній ділянці, передавши ФГ «Флеш» право обробки земельної ділянки і збору сільгосппродукції, виготовленої в результаті обробітку;
- укладення договору від 26.03.2021 про спільну діяльність у навчальному процесі відбулося з порушенням земельного законодавства, а саме розпорядження земельною ділянкою з кадастровим номером 7424985300:07:001:1418 неуповноваженим суб'єктом.
Доказів припинення спірного договору, у тому числі шляхом його розірвання, суду не надано.
Оцінка аргументів та нормативно-правове обґрунтування.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Частиною 1 ст. 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Частина 1 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлює, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
У статті 1130 Цивільного кодексу України визначено поняття договору про спільну діяльність. Так, за договором про спільну діяльність сторони (учасники) зобов'язуються спільно діяти без створення юридичної особи для досягнення певної мети, що не суперечить законові. Спільна діяльність може здійснюватися на основі об'єднання вкладів учасників (просте товариство) або без об'єднання вкладів учасників.
Відповідно до положень статті 1131 Цивільного кодексу України умови договору про спільну діяльність, у тому числі координація спільних дій учасників або ведення їхніх спільних справ, правовий статус виділеного для спільної діяльності майна, покриття витрат та збитків учасників, їх участь у результатах спільних дій та інші умови, визначаються за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом про окремі види спільної діяльності.
Отже, зі змісту вказаних законодавчих приписів вбачається, що за своєю суттю спільна діяльність на основі договору є договірною формою об'єднання осіб для досягнення спільної мети.
Статтею 13 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Згідно з частинами 1, 2 статті 21 Закону України "Про оренду землі" орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до ПК України).
Відповідно до статті 22 Закону України "Про оренду землі" орендна плата справляється у грошовій формі. За згодою сторін розрахунки щодо орендної плати за землю можуть здійснюватися у натуральній формі. Розрахунок у натуральній формі має відповідати грошовому еквіваленту вартості товарів за ринковими цінами на дату внесення орендної плати. Розрахунки щодо орендної плати за земельні ділянки, що перебувають у державній і комунальній власності, здійснюються виключно у грошовій формі.
Положеннями частин 1, 8 статті 93 Земельного кодексу України визначено, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Орендодавцями земельних ділянок є їх власники або уповноважені ними особи.
Таким чином, на відміну від договору про спільну діяльність, договір оренди землі укладається саме для отримання можливості користуватися земельною ділянкою та вилучення внаслідок такого користування корисних властивостей землі. Тобто при оренді землі здійснюється обробіток ґрунту, що становить собою користування земельною ділянкою, внаслідок якого вирощується товарна сільськогосподарська продукція.
При цьому правовими наслідками договору оренди землі є для однієї сторони (орендодавця) отримання плати за надане у користування майно (земельну ділянку), а для іншої (орендаря) - використання майна (земельної ділянки).
Як встановлено матеріалами справи, 26.03.2021 між відповідачами укладений договір про спільну діяльність у навчально-виробничому процесі, за умовами п. 2.2 якого відповідач-1 надав право доступу відповідачу-2 до земельної ділянки площею 108,3819 га, кадастровий номер 7424985300:07:001:1418, з метою її спільного обробітку із залученням праці робітників, учнів та слухачів, викладачів та персоналу під час виробничої практики, їх навичок та вмінь з вирощування, переробки сільськогосподарських культур тощо для спільного обробітку земельної ділянки. При цьому вкладом відповідача-2 у спільну діяльність є праця своїх працівників, їх навички та вміння з вирощування, збирання, переробки, реалізації сільськогосподарських культур; використання власного та/або залученого (орендованого) інвентарю та сільськогосподарської техніки, власних посівних матеріалів, паливно-мастильних матеріалів, засобів захисту рослин тощо.
Отже, в силу умов п. 2.2, 2.3 Договору відповідач-2 отримав право використання та господарювання на спірній земельній ділянці з можливістю використання власної праці, наявного інвентарю, обладнання, техніки та посівних матеріалів.
Разом з тим, обробіток землі (ґрунту) становить собою форму реалізації права користування земельною ділянкою, її корисними властивостями, внаслідок якої вирощується сільськогосподарська продукція.
Листом № 104 від 08.06.2021 відповідач 1 повідомив прокурора, що проходження виробничого навчання учнями ліцею не було втілено в реальність в зв'язку з погодними умовами. Земельна ділянка кадастровий номер 742485300:07:001:1418 площею 118,3037 га обробляється частково силами та засобами ФГ «Флеш», а саме площа в 108,3819 га (орні землі).
Копії планів та програм виробничого навчання та виробничої практики та інших документів, з яких можна встановити участь/неучасть учнів ліцею у сільськогосподарських роботах, пов'язаних з обробленням спірної земельної ділянки, суду не надано.
Проте відповідач-1 сам визнає, що учні не брали участь в обробітку спірної земельної ділянки.
Крім того, відповідно до Акта № 709-ДК/630/АП/09/01/-21 від 26.10.2021, складеного за результатами перевірки земельного законодавства за об'єктом - земельною ділянкою, встановлено, зокрема, що частина земельної ділянки з кадастровим номером 7424985300:07:001:1418, цільове призначення якої - для дослідних і навчальних цілей, на території Сосницької селищної (бувшої Лавської сільської) ради Корюківського (Сосницького району), площею 108,3819 га використовується Фермерським господарством «Флеш» (код 37915768) для вирощування сільськогосподарських культур, а саме кукурудзи на підставі договору про спільну діяльність у навчально-виробничому процесі, укладеного між Сосницьким професійним аграрним ліцеєм Чернігівської області та Фермерським господарством «Флеш».
За умовами п. 5.1, 5.4 Договору сторони дійшли згоди, що всі доходи, які отримуються у результаті спільного обробітку земельної ділянки та реалізації вирощеного врожаю сільськогосподарських культур (сільськогосподарської продукції) в першу чергу справляються на відшкодування матеріальних витрат за рахунок грошових коштів, набутих внаслідок спільної діяльності, а чистий прибуток - розподіляється між сторонами порівну.
Крім того, у п. 5.3 договору визначено, що розподіл чистого прибутку між сторонами здійснюється на підставі звіту про виконані роботи та витрати, який складає відповідач-2.
Тобто саме відповідач-2 повинен був здійснювати розподіл фактично отриманого прибутку та перераховувати узгоджену частину на користь відповідача-1.
З наведеного вбачається, що визначений цими пунктами договору розподіл коштів отриманих від реалізації вирощеного врожаю є фактично орендною платою за право користування земельною ділянкою, наданою у цьому випадку для вирощування сільськогосподарської продукції та отримання ліцеєм плати за користування цими земельними ділянками.
Таким чином, виходячи зі змісту укладеного договору відповідач-2 на підставі цього Договору фактично отримав на платній основі право користування земельною ділянкою для вирощування сільськогосподарських культур, а відповідач-1 фактично повинен був отримувати плату за користування цією земельною ділянкою.
До того ж, за інформацією самого відповідача-1, викладеною у листі від 08.06.2021 №104, спірний договір в податковому органі не реєструвався, нотаріально не посвідчувався.
Отже, всупереч положенням пункту 64.6 статті 64 Податкового кодексу України спірний договір як угода про спільну діяльність на обліку в контролюючому органі не перебуває.
Недотримання вимог законодавства щодо укладення договору про спільну діяльність суд вважає ще одним свідченням того, що сторони такі взаємовідносини з самого початку сприймали як орендні і реальних намірів здійснення спільної діяльності у них вже на той час не було.
Суд звертає увагу, що договір про спільну діяльність направлений на використання ФГ «Флеш» своєї сільськогосподарської техніки, професійні та інші знання, навички та вміння своїх працівників для забезпечення професійно-практичної підготовки учнів, слухачів Сосницького професійного аграрного ліцею Чернігівської області відповідно до навчальних планів і програм.
Матеріалами справи підтверджується, що проходження виробничого навчання учнями ліцею не відбувалося.
Отже, оскільки учні ліцею не приймали участі у роботах, пов'язаних з обробленням спірної земельної ділянки, дії відповідача 2 по обробці земельної ділянки були самостійними, не направленими на реалізацію мети договору, суд доходить висновку, що спільної діяльності не було, умови укладеного між відповідачами Договору свідчать про фактичне виникнення між сторонами орендних правовідносин, а відтак спірний договір за своєю правовою природою є договором оренди землі.
Відповідно до статті 235 Цивільного кодексу України удаваним є правочин, який вчинено сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили. Якщо буде встановлено, що правочин був вчинений сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили, відносини сторін регулюються правилами щодо правочину, який сторони насправді вчинили.
За удаваним правочином сторони умисно оформляють один правочин, але між ними насправді встановлюються інші правовідносини. За таким правочином права та обов'язки сторін виникають, але не ті, що випливають з його змісту.
Відтак, встановивши під час розгляду справи, що правочин вчинено з метою приховати інший правочин, суд на підставі статті 235 Цивільного кодексу України має визнати, що сторонами вчинено саме цей правочин, та вирішити спір із застосуванням норм, що регулюють цей правочин. Якщо правочин, який насправді вчинено, суперечить закону, суд ухвалює рішення про встановлення його нікчемності або про визнання його недійсним.
Така правова позиція неодноразово висловлена Верховним Судом, зокрема Касаційним господарським судом у постанові від 04.07.2018 у справі № 916/935/17 та Верховним Судом у складі колегії суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 15.06.2018 у справі №916/933/17.
При цьому зміст оспорюваного договору та його правова природа не залежать від його назви. Оскільки воля сторін в удаваному правочині спрямована на встановлення інших цивільно-правових відносин, ніж ті, які ним передбачені, вирішенню підлягають питання правової природи оспорюваного правочину та характер спірних правовідносин сторін.
За таких обставин, суд дійшов висновку про те, що сторони спірного договору під час його укладання мали намір приховати правовідносини оренди землі, а отже положення спірного договору повинні відповідати законодавству, що регулює правовідносини у сфері оренди землі.
За змістом положень частин 1, 2 статті 15 цього Закону істотними умовами договору оренди землі є: об'єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату. За згодою сторін у договорі оренди землі можуть зазначатися інші умови.
Спірний договір не містить усіх істотних умов, передбачених чинним законодавством для договору оренди землі, зокрема, місця розташування земельної ділянки; розміру орендної плати та зазначення про її індексацію, строків її внесення та порядку перегляду.
Разом з тим, суд зазначає, що відсутність у спірному договорі істотних умов договору оренди землі та підписаного між сторонами акту приймання-передачі земельної ділянки не свідчить про те, що спірний договір не може вважатись договором оренди, оскільки в даному випадку неналежне оформлення відносин оренди земельної ділянки і є тим способом, завдяки якому досягається прихована мета передачі в користування земельної ділянки.
Як встановив суд, спірна земельна ділянка державної власності перебуває на праві постійного користування у відповідача-1.
Відповідно до ч. 1 ст. 92 Земельного кодексу України право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.
Частиною 4 ст. 122 Земельного кодексу України визначено, що центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.
Відповідно до ч. 8 ст. 93 Земельного кодексу України орендодавцями земельних ділянок є їх власники або уповноважені ними особи.
Згідно з ч. 4 ст. 4 Закону України “Про оренду землі” орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у державній власності, є органи виконавчої влади, які відповідно до закону передають земельні ділянки у власність або користування.
Орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі (ч. 1 ст. 6 Закону України “Про оренду землі”).
Згідно з ч. 1 ст. 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.
Укладення договору оренди земельної ділянки із земель державної або комунальної власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування - орендодавця, прийнятого у порядку, передбаченому Земельним кодексом України, або за результатами аукціону (ч. 2 ст. 16 Закону України “Про оренду землі”).
Частиною 1 ст. 95 Земельного кодексу України унормовано, що землекористувачі, якщо інше не передбачено законом або договором, мають право: а) самостійно господарювати на землі; б) власності на посіви і насадження сільськогосподарських та інших культур, на вироблену продукцію; в) використовувати у встановленому порядку для власних потреб наявні на земельній ділянці загальнопоширені корисні копалини, торф, ліси, водні об'єкти, а також інші корисні властивості землі; г) на відшкодування збитків у випадках, передбачених законом; ґ) споруджувати жилі будинки, виробничі та інші будівлі і споруди.
З огляду на зазначене, державні акти на право постійного користування не є тим документом, які надають право користувачу земельної ділянки надавати третім особам земельну ділянку, тобто, розпоряджатися нею, у тому числі шляхом надання в оренду чи в спільну діяльність, оскільки цим правом наділений відповідний орган, уповноважений державою на здійснення даних функцій.
Аналогічний правовий висновок наведено у постановах Верховного Суду від 28.03.2018 року у справі № 915/166/17, від 17.01.2019 року у справі № 923/241/18 та від 21.05.2019 року у справі № 925/550/18.
З матеріалів справи вбачається, що рішення про передачу спірної земельної ділянки в оренду відповідачу-2 розпорядником цієї землі, яким є Головне управлінням Держгеокадастру у Чернігівській області, не приймалось.
Отже, сторонами не був дотриманий встановлений нормами земельного законодавства порядок щодо передачі в оренду спірної земельної ділянки.
Крім того, відповідно до частини 1 статті 20 Земельного кодексу України віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень.
З матеріалів справи слідує, що внаслідок укладення спірного договору фактично змінено цільове призначення земельної ділянки, що не належить до повноважень навчального закладу. Відповідач-2 фактично використовує спірну земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, тоді як земельна ділянка навчальному закладу передана для дослідних і навчальних цілей, при цьому в установленому законом порядку зміну цільового призначення земельної ділянки проведено не було. Відповідно до наявних у матеріалах справи доказів (Акта №№ 709-ДК/630/АП/09/01/-21 від 26.10.2021 ) частина земельної ділянки з кадастровим номером 7424985300:07:001:1418 площею 108,3819 га використовується ФГ «Флеш» для вирощування сільськогосподарських культур, а саме кукурудзи.
Відповідно до приписів ст. 21 Земельного кодексу України порушення порядку встановлення та зміни цільового призначення земель є підставою для визнання недійсними рішень органів державної влади та угод щодо земельних ділянок.
Згідно з частиною 1 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5 та 6 статті 203 цього Кодексу.
Відповідно до частин 1-5 статті 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
За змістом частині 3 статті 215 Цивільного кодексу України якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Враховуючи те, що спірний договір було укладено з порушеннями встановленого законодавством порядку за відсутності передбачених положеннями Закону України "Про оренду землі" істотних умов, суд дійшов висновку про наявність підстав для визнання недійсним спірного договору, що має наслідком звільнення відповідачем-2 спірної земельної ділянки незалежно від того, яку частину її він обробляє на певний моменту у часі.
Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Згідно зі ст. 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Інші докази та пояснення учасників справи судом до уваги не приймаються, оскільки не спростовують вищевикладені висновки суду.
За змістом п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень та висновків Європейського суду з прав людини, викладених у рішеннях у справах "Трофимчук проти України", “Серявін та інші проти України” обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Судом було вжито усіх заходів для забезпечення реалізації сторонами своїх процесуальних прав та з'ясовано усі питання, винесені на його розгляд.
За наявних обставин у їх сукупності суд вважає, що позовні вимоги прокурора підлягають задоволенню.
Розподіл судових витрат.
Згідно з п.5 ч.1 ст. 237 ГПК України при ухваленні рішення суд вирішує питання, зокрема, про розподіл між сторонами судових витрат.
Статтею 129 ГПК України передбачено, що судовий збір покладається: у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки у спірних взаємовідносинах наявні неправомірні дії обох сторін правочинів та відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на відповідачів у рівних частинах.
Керуючись ст.129, 236-239, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позовні вимоги заступника керівника Корюківської окружної прокуратури, код 02910114 в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області, код 39764881 до Сосницького професійного аграрного ліцею Чернігівської області, код 02548854, Фермерського господарства «Флеш», код 37915768, задовольнити в повному обсязі.
2. Визнати недійсним договір про спільну діяльність у навчально-виробничому процесі від 26.03.2021, укладений між Сосницьким професійним аграрним ліцеєм Чернігівської області та Фермерським господарством “Флеш”, щодо земельної ділянки загальною площею 108,3819 га, кадастровий номер 7424985300:07:001:1418.
3. Зобов'язати Фермерське господарство “Флеш”, код 37915768, вул. Гавриша, 57, с. Вікторівка, Ніжинський район, Чернігівська область, 16670 звільнити земельну ділянку державної форми власності, кадастровий номер 7424985300:07:001:1418, загальною площею 108,3819 га, яка знаходиться на території Сосницької селищної (Лавської сільської) ради Корюківського (Сосницького) району Чернігівської області за межами населеного пункту.
4. Стягнути з Сосницького професійного аграрного ліцею Чернігівської області, код 02548854, вул. Чернігівська, 42, смт. Сосниця, Корюківський р-н, Черінігвська обл., 16100 на користь Чернігівської обласної прокуратури код 02910114, вул. Князя Чорного, 9, м. Чернігів, 14000, 2 270,00 грн витрат зі сплати судового збору.
5. Стягнути з Фермерського господарства “Флеш”, код 37915768, вул. Гавриша, 57, с. Вікторівка, Ніжинський район, Чернігівська область, 16670 на користь Чернігівської обласної прокуратури, код 02910114, вул. Князя Чорного, 9, м. Чернігів, 14000, 2 270,00 грн витрат зі сплати судового збору.
6. Накази видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили у строки, встановлені ст.241 Господарського процесуального кодексу України.
Рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду у строки визначені ст. 256 Господарського процесуального кодексу України
Повідомити учасників справи про можливість одержання інформації по справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/.
Повний текст рішення складено та підписано 17.12.2021.
Суддя М.П. Ноувен