Рішення від 06.12.2021 по справі 922/3396/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" грудня 2021 р.м. ХарківСправа № 922/3396/21

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Смірнової О.В.

при секретарі судового засідання Деньковичі А.Й.

розглянувши матеріали справи

за позовом Керівника Слобідської окружної прокуратури міста Харкова Харківської області, м. Харків

до 1. Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради, м. Харків , 2. Харківської міської ради, м. Харків 3. Фізичної особи-підприємця Капустіної Віти Михайлівни, м. Харків 3-я особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача ФО-П Капустіної Віти Михайлівни: Приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Саутенко Наталія Владиславівна 4. Фізичної особи ОСОБА_1 , с. Приморське Чугуївського району Харківської області 3-я особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача ОСОБА_1 : Приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Козирева - Кравченко Жанна Володимирівна

про визнання недійсним договору, визнання незаконним та скасування рішення, витребування майна

за участю представників сторін:

прокуратури - Здор Т.О., посвідчення № 057664 від 09.10.2020;

1-го відповідача - не з'явився;

2-го відповідача - Цуварєва О.Ф. (самопредставництво);

3-го відповідача - не з'явився;

4-го відповідача - Розумовського О.С., ордер №1070350 від 04.10.2021;

третіх осіб - не з'явилися;

ВСТАНОВИВ:

Керівник Слобідської окружної прокуратури м. Харкова звернувся до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Харківської міської ради, Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради, ФО-П Капустіної Віти Михайлівни та Фізичної особи ОСОБА_1 , в якій просить суд:

1. Визнати незаконним та скасувати п. 58 додатку до рішення 18 сесії Харківської міської ради 7 скликання “Про відчуження об'єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова” від 21.02.2018 № 1008/18.

2. Визнати недійсним договір купівлі-продажу нежитлових приміщень від 14.08.2018 № 5623-В-С, укладений між Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки і комунального майна Харківської міської ради та фізичною особою-підприємцем Капустіною Вітою Михайлівною (код НОМЕР_1 ), посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Саутенко Н.В. і зареєстрований в реєстрі за №2776.

3. Витребувати у ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Харківської міської територіальної громади в особі Харківської міської ради нежитлові приміщення 1-го поверху № ІІ-1-:-ІІ-7, ІІ-4', ІІ-6а загальною площею 196,8 кв.м. у нежитловій будівлі літ. "А-3", розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , зобов'язавши Харківську міську раду Харківської області прийняти останні.

Судові витрати зі сплати судового збору прокурор просить покласти на відповідачів.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 30.08.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на "21" вересня 2021 р. о 12:00.

20.09.2021 до Господарського суду Харківської області від 3-го відповідача у справі надійшов відзив на позовну заяву за вх.№ 21852, в якому проти позову заперечував та просив у його задоволенні відмовити. Зазначав, що позов подано прокурором із пропущенням строку позовної давності. На думку 3-го відповідача вимога до фізичної особи ОСОБА_1 відноситься до юрисдикції загальних судів, а тому є підстави для закриття провадження у справі згідно п.1 ч.1 ст. 231 ГПК України. Також, зазначив проте, що при проведенні приватизації майна було дотримано спосіб та порядок приватизації.

Протокольною ухвалою від 21.09.2021 судом було задоволено клопотання 4-го відповідача про відкладення розгляду справи та відкладено підготовче засідання на 05.10.2021 о 10:45.

27.09.2021 до Господарського суду Харківської області від 1-го відповідача надійшла заява про залишення позову без розгляду на підставі п.8 ч.1 ст. 226 ГПК України (вх. № 22631), в якій останній зазначає, що прокурором порушено правила об'єднання позовних вимог та заявлено позовну вимогу до фізичної особи - ОСОБА_1 , що не підлягає розгляду в господарських судах та має розглядатися в порядку цивільного судочинства, оскільки стороною є фізична особа, що не є підприємцем.

27.09.2021 до Господарського суду Харківської області від 1-го відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх. № 22633), в якому останній проти позову заперечував та просив у його задоволенні відмовити. Сторонами при приватизації спірного майна було дотримано спосіб та порядок приватизації. Зазначав, що відсутні правові підстави для визнання договору купівлі - продажу нежитлових приміщень від 14.08.2018 № 5623-В-С недійсним.

06.10.2021 до Господарського суду Харківської області від Харківської обласної прокуратури надійшла відповідь на відзив 3-го відповідача (вх. №23563), в якій прокурор відхиляє доводи останнього, викладені у відзиві на позовну заяву та просить позов задовольнити.

18.10.2021 до Господарського суду Харківської області від 4-го відповідача надійшла заява про застосування строку позовної давності (вх. № 24358).

18.10.2021 до Господарського суду Харківської області від Харківської обласної прокуратури надійшли заперечення на заяву 1-го відповідача про застосування строку позовної давності (в порядку ст.ст. 53,166 ГПК України).

18.10.2021 до Господарського суду Харківської області від Харківської обласної прокуратури надійшли заперечення на заяву 1-го відповідача про залишення позовної заяви без розгляду на підставі п.8 ч. 1 ст. 226 ГПК України за вх. № 24245.

18.10.2021 до Господарського суду Харківської області від прокуратури надійшла відповідь на відзив 1-го відповідача (вх.№ 24354), в якій прокурор відхиляє доводи останнього, викладені у відзиві на позовну заяву та просить позов задовольнити.

18.10.2021 до Господарського суду Харківської області від 4-го відповідача надійшла заява про витребування доказів (вх.№ 24359), в якій останній просить витребувати у держателя Єдиного реєстру досудових розслідувань - Офісу Генерального прокурора, відомості з електронної інформаційної системи Єдиний реєстр досудових розслідувань по кримінальному провадженню № 42017221080000002 від 04 січня 2017 року, а саме розширений витяг (повна інформація) по розділах: “Основні відомості”; “Кримінальні правопорушення”; "Рух провадження". Також, 4-ий відповідач просить витребувати у держателя Єдиного реєстру досудових розслідувань - Офісу Генерального прокурора (01011, Україна, м. Київ, вул. Різницька, 13/15), наступну інформацію, а саме: кримінальне правопорушення та номер кримінального провадження; закінчення досудового розслідування; відновлення досудового розслідування.

18.10.2021 до Господарського суду Харківської області від 4-го відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх. № 24360), в якому останній проти позову заперечував та просив у його задоволенні відмовити. ОСОБА_1 є добросовісним набувачем права власності на об'єкт нерухомості, оскільки придбала його за договором купівлі - продажу, який є діючим, також на момент звернення прокурора з вимогою повернути спірне майно, рішення 18 сесії Харківської міської ради 7 скликання “Про відчуження об'єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова” від 21.02.2018 № 1008/18 та договір купівлі-продажу нежитлових приміщень від 14.08.2018 № 5623-В-С не були визнані недійсним. Також, просив застосувати до позову позовну давність та у позові відмовити.

18.10.2021 до Господарського суду Харківської області від 4-го відповідача - надійшов відзив на позовну заяву (вх. № 24402), в якому оглянутий судом, прийнятий до розгляду та долучений до матеріалів справи. У поданому відзиві на позовну заяву представник 4-го відповідача проти позову заперечував та просив у його задоволенні відмовити, посилаючись на те, що прокурором пропущено строк позовної давності; надані прокурором докази по справі не містять жодних посилань на відсутність здійснення ФО-П Капустіною В.М. поліпшень орендованого майна за період перебування майна в неї. ОСОБА_1 є добросовісним набувачем та правомірно набула право власності на нежитлові приміщення.

19.10.2021 до Господарського суду Харківської області від 4-го відповідача надійшло клопотання про витребування протоколу (вх.№ 24436), в якому останній просив витребувати з Харківської міської ради належним чином завірену копію протоколу 18 сесії Харківської міської ради 7 скликання "Про відчудження об'єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова" від 21.02.2018 із зазначенням присутніх на сесії осіб. До вказаного клопотання представником 4-го відповідача надано копію адвокатського запиту та докази його направлення на адресу Харківської міської ради 13.10.2021.

19.10.2021 до Господарського суду Харківської області від 4-го відповідача надійшли клопотання: про проведення будівельно - технічної експертизи (вх.№ 24434) та про проведення оціночно - будівельної експертизи (вх.№ 24435).

19.10.2021 до Господарського суду Харківської області від 3-го відповідача надійшло клопотання про зупинення провадження у справі (вх. № 24414), в якому він просив зупинити провадження у даній справі до закінчення перегляду судовою палатою для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи № 925/1133/18 та оприлюднення повного тексту постанови.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 19.10.2021 року, з урахування ухвали про виправлення описки від 23.10.2021, в задоволенні заяви 1-го відповідача про залишення позову без розгляду (вх. № 22631 від 27.09.2021) - відмовлено; заяву 4-го відповідача про залучення третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів (вх. № 23330 від 05.10.2021) задоволено. Залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача ФО-П Капустіної В.М. - приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Саутенко Наталію Владиславівну. Залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача ОСОБА_1 - приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Козиреву - Кравченко Жанну Володимирівну. Заяву про застосування строку позовної давності 4-го відповідача (вх. № 24358 від 18.10.2021) прийнято до розгляду. Клопотання 4-го відповідача про витребування доказів (вх. № 24359 від 18.10.2021) задоволено. Витребувано у держателя Єдиного реєстру досудових розслідувань - Офісу Генерального прокурора, відомості з електронної інформаційної системи Єдиний реєстр досудових розслідувань по кримінальному провадженню № 42017221080000002 від 04 січня 2017 року, а саме розширений витяг (повна інформація) по розділах: “Основні відомості”; “Кримінальні правопорушення”; "Рух провадження". Витребувано у держателя Єдиного реєстру досудових розслідувань - Офісу Генерального прокурора, наступну інформацію, а саме: кримінальне правопорушення та номер кримінального провадження; закінчення досудового розслідування; відновлення досудового розслідування. Клопотання представника 4-го відповідача - Фізичної особи ОСОБА_1 про витребування протоколу (вх. № 24436 від 19.10.2021) прийнято до розгляду. Підготовче засідання відкладено на "02" листопада 2021 р. о 11:00.

25.10.2021 до Господарського суду Харківської області від прокуратури надійшли докази направлення копії позовної заяви та доданих до неї документів згідно супровідного листа (вх. № 24938/21).

25.10.2021 до Господарського суду Харківської області від Харківської обласної прокуратури надійшли заперечення на заяву 4-го відповідача про витребування протоколу (вх. № 24933/21), в яких прокурор проти задоволенні вказаного клопотання останнього заперечує, із посиланням про те, що його подано із пропущенням строку на його подання.

25.10.2021 до Господарського суду Харківської області від Харківської обласної прокуратури надійшли заперечення на заяву 3-го відповідача про застосування строку позовної давності (вх. № 24932/21), в яких прокурор проти задоволенні вказаного клопотання заперечує та просить у його задоволенні відмовити.

25.10.2021 до Господарського суду Харківської області від Харківської обласної прокуратури надійшли заперечення на клопотання про проведення будівельно - технічної експертизи (вх. № 24937/21) та оціночно - будівельної експертизи (вх. № 24935/21), в яких останній проти задоволенні вказаних клопотань 4-го відповідача заперечує та просить у їх задоволенні відмовити.

27.10.2021 до Господарського суду Харківської області від Харківської обласної прокуратури надійшли заперечення на заяву 4-го відповідача про застосування строку позовної давності (вх. № 25212/21), в яких останній проти задоволенні вказаного клопотання заперечує та просить у його задоволенні відмовити.

01.11.2021 до Господарського суду Харківської області від 4-го відповідача надійшли доповнення до клопотання про проведення будівельно - технічної експертизи (вх.№ 25489).

01.11.2021 до Господарського суду Харківської області від 1-го відповідача надійшло клопотання про зупинення провадження (вх. № 25611), в якому останній просить зупинити провадження у даній справі до закінчення розгляду № 925/1133/18 щодо земельних відносин та права власності Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 02.11.2021 клопотання 4-го відповідача про витребування протоколу (вх.№ 24436 від 19.10.2021) задоволено. Витребувано у Харківської міської ради належним чином завірену копію протоколу 18 сесії Харківської міської ради 7 скликання "Про відчудження об'єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова" від 21.02.2018 із зазначенням присутніх на сесії осіб. Підготовче засідання відкладено на 16.11.2021 о 10:50.

08.11.2021 до Господарського суду Харківської області від Харківської обласної прокуратури надійшла відповідь на відзив 4-го відповідача (вх. № 26173).

05.11.2021 до Господарського суду Харківської області надійшов лист (вх. № 26063), в якому вказано, що працівники Офісу Генерального прокурора не є ані реєстраторами, ані стороною обвинувачення у кримінальному провадженні № 42017221080000002, отже ухвалу господарського суду Харківської області від 19.10.2021 у справі № 922/3396/21 виконати неможливо.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 16.11.2021 у задоволенні клопотань 1-го та 3-го відповідачів про зупинення провадження у справі відмовлено. Підготовче засідання відкладено на 25.11.2021 о 11:45.

24.11.2021 до Господарського суду Харківської області від 2-го відповідача надійшла заява про застосування наслідків пропуску строку позовної давності (вх. № 27746), в якому він просить у задоволенні позову відмовити, у зв'язку із пропуском позовної давності.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 25.11.2021 у задоволенні клопотань 4-го відповідача про: проведення будівельно - технічної експертизи (вх.№ 24434 від 19.10.2021); проведення оціночно - будівельної експертизи (вх.№ 24435 від 19.10.2021) відмовлено. Закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті в судовому засіданні на 06.12.2021 о 10:00.

01.12.2021 до Господарського суду Харківської області від 4-го відповідача надійшов зустрічний позов до відповідача, Харківської міської ради, про стягнення з останнього витрат на переобладнання нежитлових приміщень на загальну суму 4 212 425 грн. Також, позивач просить розстрочити сплату судового збору за подання зустрічного позову.

02.12.2021 до господарського суду Харківської області від 4-го відповідача - надійшла заява про застосування строків позовної давності (вх. №7479), в якому останній просить застосувати до позову позовну давність та у зв'язку із чим у задоволенні позову відмовити повністю.

Також, 02.12.2021 від 4-го відповідача надійшла заява про закриття провадження у справі в частині заявлених вимог до 4-го відповідача (вх. №7480).

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 06.12.2021 зустрічний позов Фізичної особи ОСОБА_1 до Харківської міської ради, про стягнення витрат на переобладнання нежитлових приміщень на загальну суму 4 212 425 грн. разом з доданими до неї матеріалами - повернуто заявнику.

Протокольною ухвалою від 06.12.2021, заява 4-го відповідача залишена без розгляду на підставі ч.2 ст. 207 ГПК України.

06.12.2021 присутній представник прокуратури у судовому засіданні позовні вимоги підтримувала та просила позов задовольнити.

Представник 1-го відповідача у судове засідання не з'явився.

Присутній представник 2-го відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував, просив у її задоволенні відмовити за пропуском позовної давності.

Представник 3-го відповідача у судове засідання не з'явився, про дату та час та місце розгляду справи по суті був повідомлений належним чином.

Присутній представник 4-го відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував та просив у його задоволенні відмовити, з підстав викладених ним у відзиві на позовну заяву.

Представник третьої особи (приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Саутенко Н.В.), про дату та час судового засідання був повідомлений належним чином, про що свідчить поштове повідомлення про вручення ухвали суду від 25.11.2021 третій особі - 01.12.2021.

Представник третьої особи (приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Козирева - Кравченко Ж.В.) у судове засідання не з'явився.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши учасників справи, з'ясувавши обставини справи та дослідивши подані суду докази, перевіривши відповідність доводів сторін фактичним обставинам справи, судом встановлено такі обставини.

Як зазначає прокурор, вивченням стану додержання органами державної влади та місцевого самоврядування вимог законодавства у сфері приватизації державного та комунального майна встановлено, що 23 січня 2018 між Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (орендодавець, перший відповідач по справі) та фізичною особою - підприємцем Капустіною Вітою Михайлівною (орендар, третій відповідач по справі) укладено договір оренди № 1966 (далі за текстом - договір), за умовами якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нежитлові приміщення 1-го поверху № ІІ-1-:-ІІ-7, ІІ-4', ІІ-6а загальною площею 196,8 кв.м. (технічний паспорт КП "Харківське міське бюро технічної інвентаризації" від 19.05.2017), далі "майно", яке належить до комунальної власності територіальної громади міста Харкова, розташоване за адресою: м. Харків, Кооперативна, 22, літ. "А-3" (далі - спірне майно) та відображається на балансі КП "Жилкомсервіс". Право на оренду цього майна отримано орендарем на підставі рішення виконавчого комітету Харківської міської ради від 17.01.2018 № 28 "Про передачу в оренду нежитлових приміщень". Майно передається в оренду з метою використання - для розміщення суб'єкта господарювання, який здійснює побутове обслуговування послуги населення (пункт 1.2. договору).

Відповідно до п. 3.1. договору оренди, вартість об'єкту оренди складала 473 600 грн. (без ПДВ станом на 09.11.2017).

Згідно з п. 4.7. договору оренди, змінювати стан орендованого майна орендар зобов'язаний виключно за письмовою згодою орендодавця.

Відповідно до п. 4.8. договору оренди, орендар зобов'язаний здійснювати ремонт та реконструкцію за письмовою згодою орендодавця на підставі документації, оформленої відповідно до чинного законодавства.

Згідно з п. 5.3. договору оренди, орендар має право за письмовою згодою орендодавця вносити зміни до складу орендованого майна, провадити невід'ємні поліпшення, які необхідні для здійснення господарської діяльності, що зумовлює підвищення його вартості. Якщо невід'ємні поліпшення майна зроблені за згодою орендодавця, орендар має право на відшкодування вартості необхідних витрат або зарахування їх вартості тільки у разі придбання об'єкта у власність. Поліпшення які неможливо відокремити без пошкодження орендованого майна, не породжують зобов'язання Орендодавця відшкодувати їх вартість.

Відповідно до п. 10.1. договору оренди, строк його дії до 23.12.2020.

30.01.2018 ФО-П Капустіна В.М. звернулась до Управління комунального майна із заявою № 1353, в якій просила дозволити приватизацію вказаних приміщень. При цьому, прокурор зазначає, що до вказаної заяви не було долучено жодних документів, які б надавали право на таку приватизацію.

Рішенням 18 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 21.02.2018 № 1008/18 «Про відчуження об'єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова» вирішено провести відчудження об'єктів комунальної власності територіальної громади міста Харкова згідно з додатком.

Згідно з п. 58 додатку до вищевказаного рішення Харківської міської ради вирішено провести відчуження об'єктів комунальної власності територіальної громади шляхом викупу ФО-П Капустіною В.М. спірного майна.

22.02.2018 ФО-П Капустіна В.М. звернулась до Управління комунального майна з заявою про приватизацію за номером 3565, розглянувши яку, орган приватизації визначив спосіб приватизації - викуп.

Крім того, 27.02.2018 ФО-П Капустіна В.М. звернулась до Управління комунального майна з листом за номером 3241, в якому просила доручити проведення оцінки для приватизації вказаного майна суб'єкту оціночної діяльності ФО-П Буйницькому М.В.

Розглянувши вищезазначений лист, 28.02.2018 Управління комунального майна звернулося до ФО-П Буйницького М.В. листом за номером 2540, в якому запропонувало останньому, з метою визначення вартості майна для приватизації шляхом викупу провести оцінку вартості спірного майна, яке знаходиться в оренді ФО-П Капустіної В.М. Також, вказаним листом призначено дату оцінки та інвентаризації - 28.02.2018.

28.02.2018 між ФО-П Буйницьким М.В. (оцінювач) та ФО-П Капустіною В.М. (замовник) укладено договір на проведення експертної оцінки майна №28/02/12-18, згідно умов якого оцінювач взяв на себе зобов'язання щодо виконання робіт з оцінки спірного майна, з метою визначення вартості об'єкту для приватизації шляхом викупу, а замовник взяв на себе зобов'язання оплатити вказані роботи замовника.

Суб'єктом оціночної діяльності ФО-П Буйницьким М.В. на виконання вищевказаного листа Управління комунального майна та приватизації 28.02.2018 було проведено обстеження спірного майна.

ФО-П Буйницьким М.В. 06.03.2018 затверджено звіт про незалежну оцінку нерухомого майна. Вартість спірного майна станом на 28.02.2021 складає 470 600,00 грн. без урахування ПДВ. Прокурор зазначає, що у вказаному звіті відсутні будь-які відомості про те, що проводились ремонтні роботи у вказаних нежитлових приміщеннях, в тому числі невід'ємні поліпшення.

Відповідно до ст.ст. 4, 13 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" при проведенні оцінки майна, якщо зазначена оцінка затверджується уповноваженим органом місцевого самоврядування, проводиться обов'язкове рецензування звіту, яке полягає в критичному розгляді та наданні висновків щодо повноти, правильності виконання та відповідності застосованих процедур вимогам нормативно-правових актів.

05.03.2018 проведено рецензування звіту наданого ФО-П Буйницьким М.В. про оцінку спірного майна, рецензентом оцінювачем ФО-П Белихом Б.М. (посвідчення про підвищення кваліфікації МФ № 2848 - ПК від 15.03.2017). Згідно з висновком рецензента: звіт представлений суб'єктом оціночної діяльності Буйницьким М.В., зареєстрованим в державному реєстрі оцінювачів, свідоцтво про реєстрацію №6239 від 31.01.2008, виконано згідно із загальноприйнятими нормами міжнародної практики оцінки нерухомості, керуючись стандартами та нормативними документами. Звіт про оцінку майна може бути використаний, згідно із метою оцінки - визначення ринкової вартості об'єкта оцінки для визначення вартості, з метою приватизації шляхом викупу.

Ринкова вартість нежитлових приміщень 1-го поверху № ІІ-1-:-ІІ-7, ІІ-4', ІІ-6а загальною площею 196,8 кв.м. у нежитловій будівлі літ. "А-3", розташовані за адресою: м. Харків, вул. Кооперативна, 22 складає 470 600 грн. без урахування ПДВ. Рецензію затверджено 05.03.2018.

14 серпня 2018 року, на підставі Програми приватизації та відчуження об'єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова на 2017-2022 рр., затвердженої рішенням 13 сесії Харківської міської ради 7 скликання № 691/17 від 21.06.2017 та рішення 18 сесії Харківської міської ради 7 скликання №1008/18 від 21.02.2018 «Про відчуження об'єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова» між територіальною громадою м. Харкова в особі Харківської міської ради в особі Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради та ФО-П Капустіною В.М. (покупець) укладено договір № 5623-В-С купівлі-продажу спірного майна, за умовами якого продавець зобов'язався передати у власність, а покупець зобов'язався прийняти спірне майно, орендоване ФО-П Капустіною В.М. згідно з договором оренди № 1966 від 23.01.2008. Договір посвідчений нотаріально та зареєстрований у реєстрі під номером 2776.

За актом приймання-передачі від 14.08.2018 продавець передав, а покупець прийняв продане спірне майно, згідно з оціночною вартістю 470600,00 грн. (без ПДВ), разом з ПДВ 564720,00 грн. Даний акт був підписаний без зауважень.

Право власності на спірне майно, зареєстровано за ФО-П Капустіною В.М., що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 17.08.2018 за №134718307.

Відповідно наказу Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради №371 від 20.08.2018, наказано вважати завершеним процес приватизації спірного майна, ціна продажу яких становить 564 720,00 грн.

Проте, прокурор зазначає, що згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, встановлено, що 18.08.2018 на підставі договору купівлі - продажу нежитлових приміщень, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Козиревою - Кравченко Ж.В., зареєстрованим за № 2203 право власності на нежитлові приміщення перейшло до Коваленко Т.П.

Відповідно до договору купівлі - продажу нежитлових приміщень від 18.08.2018, Капустіною В.М. (РНОКПП НОМЕР_1 ) передано у власність ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) спірне майно.

Пунктом 3 вищевказаного договору визначено, що цей продаж вчинено за 2 490 300 (два мільйони чотириста дев'яносто тисяч триста гривень 00 копійок).

Згідно п. 4 вказаного договору зазначено, що відповідно до звіту з незалежної оцінки майна, виданого 17.08.2018 ТОВ «ЮРИСПРУДЕНЦІЯ ТА КОНСАЛТИНГ» оціночна вартість приміщень становить - 693 720 грн. Ідентифікатор за базою ФДМУ №УЗПЕЗХ114079.

Отже, прокурор вказує, що через 4 дні після укладення договору купівлі - продажу від 14.08.2018 №5623-В-С, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Саутенко Н.В. і зареєстрований в реєстрі за № 2776, відповідно до якого ФО-П Капустіною В.М. приватизовано спірне майно за ціною, що в 4,4 рази вища від попередньої, що підтверджує факт продажу комунального майна за заниженою ціною.

Звертаючись із даним позовом до суду, прокурор зазначив, що Харківська міська рада незаконно обрала спосіб приватизації оспорюваного майна шляхом викупу орендарем. Прокурор наполягає на тому, що Харківська міська рада має право прийняти рішення про продаж нерухомого майна, що перебуває у власності територіальної громади, а уповноважений нею орган приватизації, а саме Управління комунального майна, має укласти відповідний договір купівлі-продажу, як правило, за результатами проведення аукціону або конкурсу (конкурсний продаж). У виключних випадках такий продаж може бути проведений шляхом викупу, а саме в даному випадку продаж шляхом викупу орендарем об'єктів, які вже перебувають у нього в оренді, якщо орендарем за згодою орендодавця за рахунок власних коштів здійснено поліпшення орендованого майна, яке неможливо відокремити від відповідного об'єкта без завдання йому шкоди, в розмірі не менш як 25 відсотків ринкової вартості майна, за яким воно було передано в оренду, визначеної суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання для цілей оренди майна. Зокрема, досудовим розслідуванням встановлено, що у звіті про оцінку майна, договорі оренди, договорі купівлі-продажу, заявці орендаря з проханням надати дозвіл на приватизацію будь які відомості про такі поліпшення відсутні. А отже, орендарем до органу приватизації не подавались документи, що містять невід'ємні поліпшення, здійснені за час його оренди, під час приватизації. Прокурор вважає, що обраний спосіб приватизації не тільки є незаконним, а й суперечить інтересам держави та територіальної громади.

Вважаючи, що під час прийняття оскаржуваного рішення Харківської міської ради, в процесі здійснення процедури відчуження об'єктів нерухомості та укладання спірних договорів купівлі-продажу відповідачами були порушені вимоги Закону України "Про приватизацію державного майна", Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)", Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", Програми приватизації та відчуження об'єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова на 2017 - 2022 роки, що безпосередньо порушує права та інтереси територіальної громади м. Харкова, прокурор звернувся з відповідною позовною заявою до господарського суду Харківської області, в якій просить: визнати незаконним та скасувати п. 58 додатку до рішення 18 сесії Харківської міської ради 7 скликання “Про відчуження об'єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова” від 21.02.2018 № 1008/18. Також, прокурор просить визнати недійсним договір купівлі-продажу нежитлових приміщень від 14.08.2018 № 5623-В-С, укладений між Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки і комунального майна Харківської міської ради та фізичною особою-підприємцем Капустіною Вітою Михайлівною (код НОМЕР_1 ), посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Саутенко Н.В. і зареєстрований в реєстрі за №2776.

Крім того, прокурор просить витребувати у Коваленко Тетяни Пантеліївни (РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Харківської міської територіальної громади в особі Харківської міської ради нежитлові приміщення 1-го поверху № ІІ-1-:-ІІ-7, ІІ-4', ІІ-6а загальною площею 196,8 кв.м. у нежитловій будівлі літ. "А-3", розташовані за адресою: м. Харків, вул. Кооперативна, 22, зобов'язавши Харківську міську раду Харківської області прийняти останні.

Щодо підставності (процесуальної дієздатності) прокурора на звернення до суду з даним позовом до суду.

За змістом статті 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Отже, обов'язковою передумовою реалізації права на судовий захист в порядку господарського судочинства є наявність у позивача суб'єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, які порушуються, не визнаються або оспорюються іншими особами - відповідачами, та на захист якого спрямоване звернення до суду з позовом.

Відтак, вирішуючи спір, суд повинен встановити наявність у особи, яка звернулась з позовом, суб'єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист якого подано позов, і лише встановивши наявність такого - суд з'ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і, відповідно, приймає рішення про захист порушеного права або про відмову у захисті.

Прокурор по даній справі звернувся до суду в інтересах держави та не визначив у позовній заяві орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, а саме Харківську міську раду, яка в інтересах територіальної громади володіє, користується та розпоряджається спірним нерухомим майном, оскільки остання не може бути одночасно і позивачем, і відповідачем.

Право на доступ до суду реалізується на підставах і в порядку, встановлених законом. Кожний із процесуальних кодексів встановлює обмеження щодо кола питань, які можуть бути вирішені в межах відповідних судових процедур. Зазначені обмеження спрямовані на дотримання оптимального балансу між правом людини на судовий захист і принципами юридичної визначеності, ефективності й оперативності судового процесу.

Відповідно до пунктів 2 та 6 частини першої статті 20 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема справи у спорах щодо приватизації майна (крім державного житлового фонду); щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем.

Згідно з частиною першою статті 45 Господарського процесуального кодексу України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього кодексу.

Юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. До господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб (частини 2 та 3 статті 4 цього кодексу).

Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що у випадку, коли держава вступає у господарські правовідносини, вона має цивільну правоздатність нарівні з іншими їх учасниками. Держава набуває і здійснює господарські права й обов'язки через відповідні органи, які діють у межах їхньої компетенції. Отже, поведінка органів, через які діє держава, розглядається як поведінка держави у відповідних, зокрема у господарських, правовідносинах. Тому у відносинах, в які вступає держава, органи, через які вона діє, не мають власних прав і обов'язків, а наділені повноваженнями (компетенцією) представляти державу у відповідних правовідносинах (див. висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у пунктах 6.21, 6.22 постанови від 20 листопада 2018 року у справі № 5023/10655/11, у пунктах 4.19, 4.20 постанови від 26 лютого 2019 року у справі № 915/478/18, у пункті 26 постанови від 26 червня 2019 року у справі № 587/430/16-ц).

У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах (частина 3 статті 4 Господарського процесуального кодексу України). У визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою (частина 3 статті 53 Господарського процесуального кодексу України).

Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті (абзаци 1 та 2 частини 3 статті 23 Закону України “Про прокуратуру”).

Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

В матеріалах справи відсутні докази скерування прокуратурою до органу, який здійснює управління майном, що належить до комунальної власності відповідної територіальної громади (Харківська міська рада) повідомлення, в порядку статті 23 Закону України “Про прокуратуру”.

Натомість суд зазначає, що у даній справі прокурор, з огляду на статтю 53 Господарського процесуального кодексу України, є самостійним позивачем, оскільки Харківська міська рада виступає в якості одного із співвідповідачів, рішення якої оскаржується через недотримання вимог законодавства стосовно приватизації нерухомого майна. І саме цим прокурор обґрунтовував відсутність органу, уповноваженого державою здійснювати функції захисту її інтересів саме у спірних правовідносинах, тобто, навів підставу для представництва інтересів держави.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої палати Верховного Суду від 15 січня 2020 року у справі № 698/119/18 та постановах Верховного Суду (від 05 лютого 2020 року справа № 495/9134/16-ц, від 24 лютого 2020 року у справі № 495/10979/17).

З огляду на те, що прокурор у позовній заяві навів підставу для представництва інтересів держави, обґрунтував, у чому полягає порушення цих інтересів, визначив Харківську міську раду одним зі співвідповідачів у справі та заявив вимогу про визнання незаконним і скасування її рішення, суд приходить до висновку про наявність у прокурора підстав для здійснення законних інтересів держави за вимогами, які заявлені у позові.

Згідно із статтею 327 Цивільного кодексу України (далі по тексту - ЦК України) та частиною 3 статті 16 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" (далі по тексту - Закон), матеріальною основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у комунальній власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об'єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад.

Статтею 7 Конституції України, в Україні визнається і гарантується місцеве самоврядування.

Відчуження об'єктів нерухомості з комунальної власності з порушенням вимог законодавства підриває матеріальну і фінансову основу місцевого самоврядування, що в свою чергу завдає шкоду інтересам держави.

З урахуванням того, що Харківська міська рада представляє інтереси громади міста Харкова, однак у даному випадку вона є відповідачем у справі і саме вона вчинила дії, які негативно впливають на інтереси громади, прокурор самостійно звернувся до суду з вказаним позовом.

Крім того, з огляду на висновки, викладені Європейським судом з прав людини у рішенні в справі "Трегубенко проти України" від 02 листопада 2004 року питання правомірності відчуження об'єктів нерухомості з комунальної власності становлять не тільки державний, а й суспільний інтерес.

Недотримання під час проведення зазначеної приватизації вимог чинного законодавства, принципів відкритості, максимальної ефективності та економії, унеможливило раціональне та ефективне використання комунального майна громади, що в свою чергу порушує матеріальні інтереси держави, а також безпосередньо порушує права та інтереси мешканців територіальної громади, утвердження і забезпечення яких є головним обов'язком держави відповідно до ст. 3 Конституції України.

З огляду на вищевикладене, враховуючи, що звернення прокурора до суду у даній справі спрямоване на дотримання встановлених Конституцією України принципів верховенства права та законності, а також задоволення суспільної потреби у дотриманні вимог чинного законодавства під час відчуження об'єктів нерухомості з комунальної власності, суд дійшов висновку про наявність у прокурора достатніх правових підстав для звернення до суду з позовом у захист інтересів держави.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 327 ЦК України, у комунальній власності є майно, у тому числі грошові кошти, яке належить територіальній громаді. Управління майном, що є у комунальній власності, здійснюють безпосередньо територіальна громада та утворені нею органи місцевого самоврядування.

Згідно статті 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За приписами статті 10 Закону, сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами. Вказані органи діють за принципом розподілу повноважень у порядку і межах, визначених цим та іншими законами.

Відповідно до статті 1 Закону право комунальної власності - право територіальної громади володіти, доцільно, економно, ефективно користуватися і розпоряджатися на свій розсуд і в своїх інтересах майном, що належить їй, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування.

Згідно статті 25 Закону сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.

Органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об'єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об'єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду.

Доцільність, порядок та умови відчуження об'єктів права комунальної власності визначаються відповідною радою. Доходи від відчуження об'єктів права комунальної власності зараховуються до відповідних місцевих бюджетів і спрямовуються на фінансування заходів, передбачених бюджетами розвитку.

Майнові операції, які здійснюються органами місцевого самоврядування з об'єктами права комунальної власності, не повинні ослаблювати економічних основ місцевого самоврядування, зменшувати обсяг та погіршувати умови надання послуг населенню.

Право комунальної власності територіальної громади захищається законом на рівних умовах з правами власності інших суб'єктів. Об'єкти права комунальної власності не можуть бути вилучені у територіальних громад і передані іншим суб'єктам права власності без згоди безпосередньо територіальної громади або відповідного рішення ради чи уповноваженого нею органу, за винятком випадків, передбачених законом.

Відповідно до відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, на момент прийняття оскаржуваного рішення та укладання договору купівлі - продажу власником даних нежитлових приміщень була територіальна громада м. Харкова в особі Харківської міської ради.

14.08.2018 між Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради та ФО-П Капустіною В.М. (покупець) укладено договір № 5623-В-С купівлі-продажу спірного майна, за умовами якого продавець зобов'язався передати у власність, а покупець зобов'язався передати прийняти нежитлові приміщення 1-го поверху № ІІ-1-:-ІІ-7, ІІ-4', ІІ-6а загальною площею 196,8 кв.м. у нежитловій будівлі літ. "А-3", розташовані за адресою: м. Харків, вул. Кооперативна, 22, орендовані ФО-П Капустіною В.М. згідно з договором оренди № 1966 від 23.01.2008.

Пунктом 5.6. Договору визначено, що орендар, який належно виконує свої обов'язки, у разі продажу майна, що передане в оренду, має переважне право перед іншими особами на його викуп.

Статтею 11 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" передбачено, що викуп застосовується щодо об'єктів малої приватизації, які не продано на аукціоні, за конкурсом, а також у разі, якщо право покупця на викуп об'єкта передбачено законодавчими актами.

Відповідно до статті 289 Господарського кодексу України (далі - ГК України) орендар має право на викуп об'єкта оренди, якщо таке право передбачено договором оренди.

Рішенням 18 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 21.02.2018 № 1008/18 “Про відчуження об'єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова” вирішено провести відчудження об'єктів комунальної власності територіальної громади міста Харкова згідно з додатком.

Згідно з п. 58 додатку до вищевказаного рішення Харківської міської ради вирішено провести відчуження об'єктів комунальної власності територіальної громади шляхом викупу спірного майна ФО-П Капустіною В.М., яка є орендарем цього майна.

Відповідачі зазначають про те, що вказане рішення прийнято на підставі Законів України: "Про приватизацію державного майна", "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" (далі - Закону), "Про місцеве самоврядування в Україні", Програми приватизації та відчуження об'єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова на 2017-2022 роки, затвердженої рішенням 13 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 21.06.2017 № 691/17.

За твердженнями відповідачів, вирішення питання щодо приватизації об'єктів комунального майна здійснюється органами місцевого самоврядування на пленарних засіданнях.

Також, відповідачі вказують про те, що прокурором не доведено та не підтверджено належними та допустимими доказами той факт, що оскаржуване рішення прийнято з порушенням вимог законодавства України, з перевищенням компетенції та порушувало права інших осіб.

Конституцією України передбачено, форми та засоби реалізації права територіальних громад на місцеве самоврядування і вказано, що органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території (частина перша статті 144). На основі цього положення Конституції України в Законі України "Про місцеве самоврядування в Україні" визначено, що у формі рішень рада приймає нормативні та інші акти (частина 1 статті 59).

Стаття 140 Конституції України встановлює межі дії органів місцевого самоврядування - самостійно вирішувати питання місцевого значення у межах Конституції і законів України.

Відповідно до пункту 1.1 Програми приватизації та відчуження об'єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова на 2017-2022 роки, затвердженої рішенням 13 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 21.06.2017 № 691/17 (далі - Програма) її розроблено відповідно до Конституції України, Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, Законів України «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про приватизацію державного майна", Закону та інших законодавчих актів, що регулюють питання власності.

У Програмі визначено мету, пріоритети та умови приватизації комунального майна територіальної громади міста на 2017-2022 рр.

Відповідно до пункту 3.1 Програми ініціатива щодо приватизації об'єктів комунальної власності може виходити як від Управління, так і від інших виконавчих органів Харківської міської ради, осіб, які можуть бути покупцями відповідно до законодавства.

Ініціатива щодо визначення способу приватизації належить Управлінню.

Приватизація об'єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова здійснюється способами, що визначаються законодавством України і цією Програмою (пункт 3.3).

Пункт 3.4 Програми визначає, що приватизація об'єктів здійснюється: шляхом викупу, продажу об'єктів приватизації на аукціоні (у тому числі за методом зниження ціни, без оголошення ціни), продажу об'єктів приватизації за конкурсом з відкритістю пропонування ціни за принципом аукціону, іншими способами, які встановлюються спеціальними законами, що регулюють особливості приватизації об'єктів окремих галузей.

Викуп застосовується щодо об'єктів комунальної власності, якщо право покупця на викуп об'єкта передбачено законодавчими та нормативними актами, а також щодо тих, які не продано на аукціоні, за конкурсом.

Згідно з пунктом 3.7 Програми Управлінням готується проект рішення Харківської міської ради з переліками об'єктів, що пропонуються для приватизації за способами їх приватизації.

Рішення про затвердження переліків об'єктів, що підлягають приватизації, приймається на пленарному засіданні сесії Харківської міської ради за поданням Управління (пункт 3.8).

Відповідно до пункту 7.1 Програми відчуження об'єктів комунальної власності здійснюється із врахуванням вимог Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», а також інших законодавчих та нормативно-правових актів у цій сфері.

Умови та порядок відчуження комунального майна вносяться на розгляд сесії для кожного об'єкта окремим рішенням (пункт 7.2).

Відповідно до статті 3 Закону (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) приватизація об'єктів малої приватизації здійснюється шляхом: викупу, продажу на аукціоні (в тому числі за методом зниження ціни, без оголошення ціни), продажу за конкурсом з відкритістю пропонування ціни за принципом аукціону.

З моменту прийняття рішення про приватизацію об'єктів, які перебувають у комунальній власності, органами приватизації здійснюється підготовка до їх приватизації відповідно до статті 8 Закону (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин), що полягає, зокрема, у встановлені ціни продажу об'єкта, що підлягає приватизації шляхом викупу, або початкову ціну об'єкта на аукціоні, за конкурсом з урахуванням результатів оцінки об'єкта, проведеної відповідно до методики оцінки майна, затвердженої Кабінетом Міністрів України; публікації інформації про об'єкти малої приватизації у відповідних інформаційних бюлетенях та місцевій пресі, інших друкованих виданнях, визначених органами приватизації; а також вчиненні інших дій, необхідних для підготовки об'єктів малої приватизації до продажу.

Викуп застосовується до об'єктів малої приватизації, які не продано на аукціоні, за конкурсом, а також у разі, якщо право покупця на викуп об'єкта передбачено законодавчими актами. Порядок викупу об'єкта встановлюється Фондом державного майна України (частини 1, 3 статті 11 Закону (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 18-2 Закону (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) приватизація об'єктів групи А здійснюється з урахуванням таких особливостей: у разі прийняття рішення про приватизацію орендованого державного майна (будівлі, споруди, нежитлового приміщення) орендар одержує право на викуп такого майна, якщо орендарем за згодою орендодавця за рахунок власних коштів здійснено поліпшення орендованого майна, яке неможливо відокремити від відповідного об'єкта без завдання йому шкоди, в розмірі не менш як 25 відсотків ринкової вартості майна, за яким воно було передано в оренду, визначеної суб'єктом оціночної діяльності суб'єктом господарювання для цілей оренди майна.

Порядок викупу встановлений Фондом державного майна України. На час виникнення спірних правовідносин діяв Порядок продажу об'єктів малої приватизації шляхом викупу, на аукціоні (в тому числі за методом зниження ціни, без оголошення ціни), за конкурсом з відкритістю пропонування ціни за принципом аукціону, затверджений Фондом державного майна України від 02.04.2012 № 439 (далі Порядок № 439).

Згідно з пунктом 8.1 Порядку №439 викуп об'єктів малої приватизації застосовується відповідно до пункту 3.3 розділу III та пункту 7.15 розділу VII цього Порядку щодо об'єктів малої приватизації, які не продані на аукціоні, за конкурсом, а також якщо право покупця на викуп об'єкта передбачено чинним законодавством України.

Виходячи з аналізу наведених вище норм суд приходить до висновку, що Харківська міська рада має право прийняти рішення про продаж об'єктів нерухомого майна, що перебувають у власності територіальної громади, а уповноважений нею орган приватизації, а саме Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради, має право укласти відповідний договір купівлі-продажу за результатами проведення аукціону або конкурсу (конкурсний продаж). У виключних випадках такий продаж може бути проведений шляхом викупу орендарем об'єкта, який перебуває у нього в оренді, якщо орендарем за згодою орендодавця за рахунок власних коштів здійснено поліпшення орендованого майна, яке неможливо відокремити від відповідного об'єкта без завдання йому шкоди, в розмірі не менш як 25 % ринкової вартості майна, за яким воно було передано в оренду, визначеної суб'єктом оціночної діяльності суб'єктом господарювання для цілей оренди майна.

Тобто викуп орендарем орендованого ним приміщення, виходячи з положення статті 11, статті 18-2 Закону може бути лише за умови, якщо орендарем за згодою орендодавця за рахунок власних коштів здійснено поліпшення орендованого майна, яке неможливо відокремити від відповідного об'єкта без завдання йому шкоди, в розмірі не менш як 25 % ринкової вартості майна, за яким воно було передано в оренду, визначеної суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання для цілей оренди майна. В іншому разі приватизація такого приміщення повинна здійснюватися у загальному порядку за результатами проведення аукціону або конкурсу.

23 січня 2018 року між Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (орендодавцем) та фізичної особою-підприємцем Капустіною В.М. укладений договір оренди нежитлових приміщень № 1966.

Вартістю об'єкта оренди на підставі висновку про вартість майна визначено суму у розмірі 473600,00 грн. без ПДВ (п.3.1. договору).

Згідно рецензії звіту про оцінку спірного майна, складеного ФО-П Бєлих Б.М., яким перевірено звіт оцінки ФО-П Буйницького М.В. станом на 28.02.2018, що були призначені задля визначення вартості об'єкта оцінки для приватизації шляхом викупу вартість вказаного майна складає 470 600,00 грн. без ПДВ. Отже, на момент складання вказаного звіту та рецензії на звіт вартість майна зменшилась 3000,00 грн.

Відповідно до п. 1.1 Порядку оцінки орендованого нерухомого майна, що містить невід'ємні поліпшення, здійснені за час його оренди під час приватизації, затверджений наказом ФДМУ від 27.02.2004 №377 цей Порядок установлює вимоги до проведення незалежної оцінки орендованого нерухомого майна (крім земельних ділянок), що містить невід'ємні поліпшення (далі - орендоване нерухоме майно), під час приватизації способами, визначеними законодавством, а також процедур ідентифікації невід'ємних поліпшень, здійснених за рахунок коштів орендаря. Порядок застосовується для оцінки орендованого нерухомого майна, що перебуває у державній, комунальній власності або належить Автономній Республіці Крим, щодо якого прийнято рішення про приватизацію та компенсацію орендарю вартості невід'ємних поліпшень, здійснених за рахунок коштів орендаря.

Невід'ємними поліпшеннями орендованого майна є здійснені орендарем за час оренди заходи, спрямовані на покращення фізичного (технічного) стану орендованого майна та (або) його споживчих якостей, відокремлення яких призведе до зменшення його ринкової вартості.

Згідно п.2.1. Ідентифікацією поліпшень орендованого нерухомого майна (далі - ідентифікація поліпшень) є встановлення суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання факту відповідності підтверджувальних документів, наданих орендарем, про здійснені ним заходи, спрямовані на покращення фізичного (технічного) стану орендованого нерухомого майна та (або) його споживчих якостей (далі - поліпшення), наявним поліпшенням, які неможливо відокремити від відповідного об'єкта без завдання йому шкоди і які здійснені за рахунок коштів орендаря та за згодою орендодавця.

Ідентифікуються поліпшення, що здійснені протягом строку дії договору оренди та наявні на дату оцінки.

Однак, матеріали приватизаційної справи не містять жодних належних та допустимих доказів, які б свідчили про те, що орендарем - ФО-П Капустіною В.М. здійснювались будь-які поліпшення орендованого нею приміщення за договором оренди від 23.01.2018 № 19660.

Таким чином, Харківська міська рада незаконно обрала спосіб приватизації оспорюваного майна шляхом викупу орендарем, а обраний спосіб приватизації не тільки є незаконним а й суперечить інтересам держави та територіальної громади, в зв'язку з тим, що він фактично свідчить про умисне не проведення конкурсного продажу цих об'єктів (аукціон або конкурс), що виключає можливість отримати за об'єкт приватизації більше ринкової вартості, адже на аукціон або конкурс такий об'єкт виставляється з початковою вартістю, що дорівнює ринкової та в ході їх проведення ціна продажу може збільшитись.

Крім того, суд зазначає, що 1-ий відповідач та орендар були обізнані про порушення процедури приватизації шляхом викупу орендарем, а не шляхом аукціону чи конкурсу, адже в договорі купівлі-продажу наявні посилання на Програму приватизації, у якій зазначено що викуп застосовується щодо об'єктів комунальної власності, якщо право покупця на викуп об'єкта передбачено законодавчими та нормативними актами.

При цьому необґрунтованим є посилання відповідачів про право Ради самостійно обирати будь-який спосіб приватизації на рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2000 року № 14-рп/2000 у справі № 1-16/2000 за конституційним зверненням товариства покупців членів трудового колективу перукарні № 163 "Черемшина" щодо офіційного тлумачення окремих положень статті 7 Закону (справа про визначення способу малої приватизації), оскільки Конституційний Суд України в цьому рішенні роз'яснив, що право органів, які здійснюють функції розпорядження державною власністю, самостійно визначати спосіб приватизації обмежується випадками, передбаченими законом.

Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 17.06.2020 у справі № 922/2593/19, від 17.06.2020 у справі № 922/1958/19, від 23.06.2020 у справі № 922/1970/19, від 07.07.2020 у справі № 922/2932/19, від 08.07.2020 у справі №922/1969/19.

Невірне обрання способу приватизації є порушенням, допущеним не лише Харківською міською радою та Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради, але й першим набувачем майна - фізичною особою - підприємцем Капустіної В.М. Так, відсутність поліпшень орендованого майна, як одна з необхідних умов для застосування конкурсної процедури його приватизації, є подією (юридичним фактом), на яку має вплив виключно така особа, як орендар (покупець, набувач). Так само і подання до органу приватизації документів, передбачених пунктом 2.2. Порядку оцінки орендованого нерухомого майна, що містить невід'ємні поліпшення, здійснені за час його оренди, під час приватизації, затвердженого Наказом Фонду державного майна України від 27 лютого 2004 року № 377, є виключно залежною від орендаря подією.

Таким чином, судом встановлено відсутність проведених поліпшень на момент звернення, а отже і відсутність права на викуп, фізичною особою - підприємцем Капустіної В.М., яка 30.01.2018, тобто після 7 днів знаходження нежитлових приміщень в оренді звернулась із листом до першого відповідача, у якому просила дозволити приватизацію спірного майна. При цьому, відсутність посилання у зазначеному листі ФО-П Капустіною В.М. на той чи інший спосіб приватизації (викуп чи аукціон) не має жодного значення, оскільки, як зазначено вище, право на викуп спірних об'єктів нерухомого майна у вказаної особи не виникло.

Територіальна громада міста Харкова як власник спірного об'єкта нерухомості делегує Харківській міській раді повноваження щодо здійснення права власності від її (громади) імені, в її інтересах, виключно у спосіб та у межах повноважень, передбачених законом.

Тобто воля територіальної громади як власника може виражатися лише в таких діях органу місцевого самоврядування, які відповідають вимогам законодавства та інтересам територіальної громади.

Таким чином, здійснення Харківською міською радою розпорядження майном не у спосіб та поза межами повноважень, передбачених законом, не може оцінюватися як вираження волі територіальної громади.

Таку правову позицію наведено у постанові Верховного Суду України від 05 жовтня 2016 року у справі № 3-604гс16. Аналогічна правова позиція викладена у постанові судової палати у господарських справах Верховного Суду України від 15 березня 2017 року у справі № 916/2130/15.

Варто зазначити, що загальні норми права поширюють дію на певний рід відносин, а спеціальні - на вид відносин в межах роду з метою конкретизації правового регулювання з урахуванням специфіки такого виду відносин. Норми Цивільного кодексу України і норми інших законів співвідносяться між собою як загальні і спеціальні норми. Законодавчі акти, які містять спеціальні норми, мають пріоритет у застосуванні в правозастосовчій практиці щодо інших законодавчих актів України. Отже, процедура викупу орендарем повинна здійснюватися саме відповідно до Закону.

У даному разі судом встановлено факт відсутності здійснення невід'ємних поліпшень спірного майна саме в період перебування нерухомого майна в оренді, що не спростовано відповідачами у своїх поясненнях та відзивах, відтак вказані обставини справи є встановленими та доведеними.

З наведеного слідує, що Харківська міська рада має право прийняти рішення про продаж об'єктів нерухомого майна, що перебувають у власності територіальної громади, а уповноважений нею орган приватизації - Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки Харківської міської ради, має право укласти відповідний договір купівлі-продажу.

Відповідно до пункту 10 частини 2 статті 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) способами захисту цивільних прав та інтересів, зокрема, може бути визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Відповідно до частини 2 статті 20 Господарського кодексу України кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом: визнання наявності або відсутності прав; визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемлюють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом; відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб'єктів господарювання; припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення; присудження до виконання обов'язку в натурі; відшкодування збитків; застосування штрафних санкцій; застосування оперативно-господарських санкцій; застосування адміністративно-господарських санкцій; установлення, зміни і припинення господарських правовідносин; іншими способами, передбаченими законом.

Як передбачено частиною 10 статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Відповідно до частини 1 статті 21 ЦК України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку (частина 10 статті 24 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні").

З огляду на вищевикладене, приписи чинного законодавства України Про приватизацію суд дійшов до висновку що пункт 58 додатку до рішення 18 сесії Харківської міської ради 7 скликання “Про відчуження об'єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова” від 21.02.2018 № 1008/18 не відповідає вимогам чинного законодавства і підлягає скасуванню.

Згідно з вимогами частин 1, 2 статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити Цивільному кодексу України, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Згідно зі статтями 215, 216 ЦК України вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним та про застосування наслідків його недійсності, а також вимога про застосування наслідків недійсності правочину, так і іншою зацікавленою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненням правочину. Правочин може бути визнаний недійсним лише з підстав, визначених законом, та із застосуванням наслідків недійсності, передбачених законом.

Відповідно до статті 228 ЦК України, правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним. У разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним.

Враховуючи зазначене, договір купівлі-продажу нежитлових приміщень, орендованих фізичною особою підприємцем Капустіною В.М. від 14 серпня 2018 року № 5623-В-С, укладений у тому числі на підставі пункту 58 додатку до рішення 18 сесії Харківської міської ради 7 скликання “Про відчуження об'єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова” від 21.02.2018 № 1008/18 підлягає визнанню недійсними, оскільки укладений з порушенням вимог статей 203, 215, 228 ЦК України.

Згідно пунктом 3 частини 1 статті 388 ЦК України, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Виходячи з аналізу статей 387, 388 ЦК України, власник майна має право звернутися до суду з вимогою про захист права власності шляхом витребування свого майна від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним. Предмет доказування у справах за таким позовом становлять обставини, які підтверджують правомірність вимог позивача про повернення йому майна з чужого незаконного володіння, як-то факти, що підтверджують його право власності або інше суб'єктивне право титульного володільця на витребуване майно, факт вибуття майна з володіння позивача, наявність майна в натурі у незаконному володінні відповідача, відсутність у відповідача правових підстав для володіння майном. Власник вправі витребувати своє майно від особи, в якої воно фактично знаходиться у незаконному володінні. Тобто, в першу чергу, на підтвердження наявності в позивача суб'єктивного матеріального права на витребування майна з чужого незаконного володіння, він повинен надати суду відповідні належні докази, що підтверджують його право на зазначене майно.

В даному випадку позов звернено проти власника майна (Харківської міської ради), який виступає відповідачем по даній справі, а за нормами процесуального законодавства, особа не може мати одночасно статус позивача та відповідача, у зв'язку з чим суд рахує, що прокурор захищає інтереси територіальної громади міста Харкова із власності якої вибуло спірне майно.

Віндикацією є передбачений законом основний речово-правовий спосіб захисту цивільних прав та інтересів власника майна чи особи, що має речове право на майно (титульний володілець), який полягає у відновленні становища, що існувало до порушення, шляхом повернення об'єкта права власності у володіння власника (титульного володільця) з метою відновлення права використання власником усього комплексу його правомочностей.

В даному випадку, спірне майно вибуло з власності територіальної громади міста Харкова через недотримання процедури приватизації, що зумовлює застосування правового механізму, охопленого нормами статей 387, 388 ЦК України щодо витребувані від ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Харківської міської територіальної громади в особі Харківської міської ради спірного майна.

При цьому, при постановленні рішення суд враховує, що спірне майно набуто четвертим відповідачем як фізичною особою, а також норми пункту 2 частини 1 статті 20 ГПК України до яких справи щодо приватизації майна підлягають розгляду за правилами господарського судочинства (господарська юрисдикція).

Щодо посилань сторін на практику Європейського суду з прав людини у застосуванні статті 1 Першого протоколу до Конвенції щодо втручання держави у право на мирне володіння майном, суд зазначає наступне.

Стаття 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує захист права володіння майном особи, яка законним шляхом, добросовісно набула майно у власність, і для оцінки додержання справедливого балансу в питаннях позбавлення майна мають значення обставини, за якими зазначене майно було набуте у власність.

Критерій законності означає втручання держави у право власності особи, яке повинно здійснюватися на підставі закону - нормативно-правового акту, що має бути доступним для заінтересованих осіб, чітким та передбачуваним у питаннях застосування та наслідків дії його норм.

Втручання держави в право власності особи є виправданим, якщо воно здійснюється з метою задоволення “суспільного”, “публічного” інтересу, при визначенні якого ЄСПЛ надає державам право користуватися “значною свободою (полем) розсуду”. Втручання держави в право на мирне володіння майном може бути виправдане за наявності об'єктивної необхідності у формі суспільного, публічного, загального інтересу, який може включати інтерес держави, окремих регіонів, громад, чи сфер людської діяльності.

Верховним Судом у постанові від 20 лютого 2020 року у справі № 297/616/17 наголошено, що вищезазначені висновки ЄСПЛ потрібно застосовувати не безумовно, а з урахуванням фактичних обставин справи, оскільки цей суд рекомендував оцінювати дії не тільки органів держави-відповідача, але і самого скаржника. Адже певні випадки порушень, на які особа посилається як на підставу для застосування статті 1 Першого Протоколу, можуть бути пов'язані з протиправною поведінкою самого набувача майна.

Приймаючи до уваги, що судом було встановлено невірне обрання способу приватизації, що є порушенням, допущеним не лише Харківською міською радою та Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради, але й набувачем майна - ФО-П Капустіною В.М., то, в даному випадку позбавлення набувача його майна, шляхом часткового скасування рішення органу місцевого самоврядування, визнання спірного договору купівлі-продажу недійсним є пропорційним втручанням з боку держави, а отже є законним в розумінні статті 1 Першого протоколу до Конвенції.

Отже, клопотання 4-го відповідача щодо закриття провадження у справі відносно вимог до фізичної особи ОСОБА_1 , що викладено останнім у відзиві на позовну заяву є необґрунтованим та таким, що задоволенню не підлягає.

На підставі вищевикладеного, повно та всебічно дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог прокурора про визнання незаконним та скасування п. 58 додатку до рішення 18 сесії Харківської міської ради 7 скликання “Про відчуження об'єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова” від 21.02.2018 № 1008/18; визнання недійсним договору купівлі-продажу нежитлових приміщень від 14.08.2018 № 5623-В-С, укладеного між Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки і комунального майна Харківської міської ради та фізичною особою-підприємцем Капустіною Вітою Михайлівною (код НОМЕР_1 ), посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Саутенко Н.В. і зареєстрований в реєстрі за №2776; витребування у ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Харківської міської територіальної громади в особі Харківської міської ради нежитлових приміщень 1-го поверху № ІІ-1-:-ІІ-7, ІІ-4', ІІ-6а загальною площею 196,8 кв.м. у нежитловій будівлі літ. "А-3", розташовані за адресою: м. Харків, вул. Кооперативна, 22, зобов'язавши Харківську міську раду Харківської області прийняти останні.

Враховуючи, що судом встановлено обґрунтованість та доведеність позовних вимог прокурора, які покладені в основу підстави позову, враховуючи заявлення відповідачами заяв про застосування строку позовної давності, суду необхідно, з урахуванням норм матеріального права, беручи до уваги конкретні обставини по даній справі, встановити наявність чи відсутність застосування до спірних правовідносин положень про позовну давність.

На обґрунтування своєї позиції в частині пропуску прокурором, обумовлених статтею 257 ЦК України, строків відповідачі зазначають, що такий строк закінчився 21.02.2021, оскільки прокурор був обізнаний про прийняття спірного рішення Харківської міської ради 18 сесії Харківської міської ради 7 скликання “Про відчуження об'єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова” від 21.02.2018 № 1008/18 в день його прийняття, оскільки представник прокуратури брав участь в пленарному засіданні 10.02.2018.

Прокурор у свою чергу зазначав, що строк позовної давності пропущений з поважних причин, оскільки він дізнався про факт порушення процедури продажу спірних нежитлових приміщень лише після отримання слідчим у кримінальному провадженні № 420172201080000002 дозволу на тимчасовий доступ до цих договорів, та вилучення їх копій на підставі ухвали слідчого судді Жовтневого районного суду м. Харкова від 06.02.2019 у справі № 639/687/19.

Оцінюючи доводи сторін щодо можливості або неможливості застосування наслідків спливу строків позовної давності, суд зазначає наступне.

Строк, у межах якого пред'являється позов як безпосередньо особою, право якої порушене, так і тими суб'єктами, які уповноважені законом звертатися до суду з позовом в інтересах іншої особи - носія порушеного права (інтересу) ЦК визначено як позовну давність (стаття 256 ЦК).

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК), перебіг якої, відповідно до частини 1 статті 261 ЦК починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

За змістом частини 1 статті 261 ЦК для визначення початку перебігу позовної давності має значення не тільки безпосередня обізнаність особи про порушення її прав, а й об'єктивна можливість цієї особи знати про обставини порушення її прав. Таким чином, протягом часу дії позовної давності особа може розраховувати на примусовий захист свого порушеного права судом, а для визначення моменту виникнення права на позов важливою є також і об'єктивна можливість цієї особи знати про обставини порушення її прав (такий правовий висновок наведено, зокрема у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 24.04.2018 у справі № 902/538/14).

Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (частини 3, 4 статті 267 ЦК).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 у справі № 183/1617/16, висновками у якій прокурором обґрунтувало наявність підстави касаційного оскарження судових рішень, передбаченої пунктом 1 частини 2 статті 287 ГПК, наведено правовий висновок про те, що і в разі подання позову суб'єктом, право якого порушене, і в разі подання позову в інтересах держави прокурором, перебіг позовної давності за загальним правилом починається від дня, коли про порушення права або про особу, яка його порушила, довідався або міг довідатися суб'єкт, право якого порушене, зокрема, держава в особі органу, уповноваженого нею виконувати відповідні функції у спірних правовідносинах. Перебіг позовної давності починається від дня, коли про порушення права держави або про особу, яка його порушила, довідався або міг довідатися прокурор, лише у таких випадках: 1) якщо він довідався чи міг довідатися про таке порушення або про вказану особу раніше, ніж держава в особі органу, уповноваженого нею здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах; 2) якщо держава не наділила зазначеними функціями жодний орган.

Для цілей застосування частини 3 та 4 статті 267 ЦК «сторона у спорі» може не бути тотожним за змістом поняттю «сторона у цивільному процесі»: сторонами в процесі є такі її учасники як позивач і відповідач; тоді як сторонами у спорі є належний позивач і той належний відповідач, до якого звернута відповідна матеріально-правова вимога позивача.

З огляду на це у спорі з декількома належними відповідачами, в яких немає солідарного обов'язку (до яких не звернута солідарна вимога), один з них може заявити суду про застосування позовної давності тільки щодо тих вимог, які звернуті до нього, а не до інших відповідачів. Останні не позбавлені, зокрема, прав визнати ті вимоги, які позивач ставить до них, чи заявити про застосування до цих вимог позовної давності.

Для застосування позовної давності за заявою сторони у спорі суд має дослідити питання її перебігу окремо за кожною звернутою до цієї сторони позовною вимогою, і залежно від установленого дійти висновку про те, чи спливла позовна давність до відповідних вимог.

Аналогічні за змістом висновки містяться і у постанові об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 17.02.2020 у справі № 391/1217/140-ц.

З урахуванням вищенаведеного у 2-го відповідача Харківської міської ради було право на подання заяви про застосування наслідків пропуску строку позовної давності з урахуванням позовних вимог заявлених прокурором до вказаної особи: щодо вимоги про визнання незаконним та скасування п. 58 додатку до рішення 18 сесії Харківської міської ради 7 скликання “Про відчуження об'єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова” від 21.02.2018 № 1008/18.

У 3-го відповідача було право на подання заяви про пропущення прокурором строку позовної давності, з урахуванням позовних вимог заявлених прокурором до вказаної особи: щодо вимоги про визнання недійсним договору купівлі-продажу спірного майна.

У 4-го відповідача було право на подання заяви про пропущення прокурором строку позовної давності, з урахуванням позовних вимог заявлених прокурором до вказаної особи щодо витребування спірного майна з її володіння, зобов'язавши Харківську міську раду Харківської області прийняти останні.

У частині 5 статті 267 ЦК встановлено, що в разі, якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

Отже, за приписом зазначеної норми позивач має право отримати судовий захист у разі визнання судом поважними причин пропуску позовної давності.

Поважними причинами пропуску позовної давності є такі обставини, які роблять своєчасне пред'явлення позову неможливим або утрудненим. Якщо суд дійде висновку про те, що позовна давність пропущена з поважної причини, то у своєму рішенні наводить відповідні мотиви на підтвердження цих висновків.

Оскільки поважність причин пропуску є оціночним поняттям та за відсутності визначеного законом переліку причин, які можуть бути визнані поважними для захисту порушеного права, вирішення цього питання відноситься до компетенції суду, який безпосередньо розглядає спір, з урахуванням у кожному конкретному випадку фактичних обставин справи.

За таких обставин до висновку про поважність причин пропуску строку позовної давності можна дійти лише після дослідження усіх фактичних обставин та оцінки доказів у кожній конкретній справі (подібні за змістом висновки наведено у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 15.05.2020 у справі № 922/1467/19).

Статтею 23 Закону України "Про прокуратуру" та частини 2 статті 53 ГПК України передбачено право прокурора з метою представництва інтересів громадянина або держави в суді в межах повноважень, визначених законом, звертатися до суду з позовною заявою, брати участь у розгляді справ за його позовом тощо.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі він набуває статусу позивача (частина 4,5 статті 53 ГПК України).

Згідно із частиною 1 статті 55 ГПК України органи та інші особи, які відповідно до цього Кодексу звернулися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах, мають процесуальні права й обов'язки особи, в інтересах якої вони діють.

Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку про те, що положення закону про початок перебігу позовної давності поширюється й на звернення прокурора до суду із заявою про захист державних інтересів.

На такі позови поширюється положення статті 257 ЦК України щодо загальної позовної давності, і на підставі частини 1 статті 261 цього Кодексу перебіг позовної давності починається від дня, коли держава в особі її органів як суб'єктів владних повноважень довідалася або могла довідатися про порушення прав і законних інтересів.

Для визначення моменту виникнення права на позов важливим є як об'єктивні (сам факт порушення права), так і суб'єктивні (особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення) чинники.

В даному випадку, враховуючи, що по даній справі прокурор виступає самостійним ініціатором позовного розгляду, та виступає в якості позивача, відлік строку позовної давності починає з моменту коли останній довідався про порушення відповідачами приватизаційного законодавства.

Таким чином, визнаючи початок перебігу позовної давності у цьому спорі, слід враховувати, коли про порушене право довідалась або могла довідатись саме держава в особі уповноваженого органу, у цьому спорі - з часу, коли прокурор довідався або міг довідатись про те, що відповідачами без урахування норм матеріального права, здійснено відчуження власності територіальної громади.

Так, прокурор зазначає, що ухвалою слідчого судді від 06.02.2019 задоволено клопотання прокурора Харківської місцевої прокуратури № 2 про надання тимчасового доступу до речей і документів по кримінальному провадженню №42017221080000002 від 04.01.2017, надано дозвіл на проведення тимчасового доступу до наступних документів, які зберігаються в Управлінні комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради по об'єктам нерухомого майна, які було відчужено з комунальної власності шляхом викупу на підставі наступних рішень Харківської міської ради:

1. Рішення 9 сесії Харківської міської роди 7 скликання “Про відчуження об'єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова” від 26.10.2016 №412/16.

2. Рішення 7 сесії Харківської міської ради 7 скликання “Про відчуження об'єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова” від 06.07.2016 №283/16.

3. Рішення 18 сесії Харківської міської ради 7 скликання “Про відчуження об'єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова” від 21.02.2018 № 1008/18.

4. Рішення 14 сесії Харківської міської ради 7 скликання “Про відчуження об'єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова” від 20.09.2017 № 757/17.

По кожному з вищевказаних об'єктів прокурору надано тимчасовий доступ до всіх наявних документів, в тому числі: Договір купівлі-продажу, всі додаткові угоди до нього, акт прийому - передачі об'єкту нерухомого майна; Звіт про оцінку майна для його продажу шляхом викупу, всі додатки до цього звіту, договір з оцінювачем щодо виготовлення цього звіту, всю переписку з оцінювачем щодо цієї оцінки, рецензію на вказаний звіт; Документи щодо інвентаризації майна перед його продажем, в тому числі технічні паспорти та акти інвентаризації; Договори щодо передачі в оренду майна, які діяли протягом останніх 3 років перед його продажем, всі додаткові угоди до цих договорів, всі додатки до цих договорів, зокрема розрахунки, акти прийому-передач майна, укладені на підставі цих договорів; Звіти про оцінку майна для його передачі в оренду, всі додатки до цих звітів, договори з оцінювачами щодо виготовлення цих звітів, всю переписку з оцінювачами щодо оцінки, рецензії на вказані звіти; Всю переписку з орендарем майна за останні 5 років, в тому числі надання дозволів на проведення капітального ремонту або реконструкції орендованого майна; Заяви орендаря про надання дозволу на проведення невід'ємного поліпшення орендованого майна, дозволи на проведення такого поліпшення та інших.

Таким чином, порушення, які свідчать про незаконність набуття 4-им відповідачем спірного майна, прокурором виявлено лише за результатами опрацювання отриманих у ході досудового розслідування кримінального провадження №42017221080000002 доказів - приватизаційної справи, у зв'язку з чим прокурор вважає, що позовну давність пропущено ним з поважних причин.

Суд зазначає, що право прокурора брати участь у засіданнях рад відповідного рівня, їх виконавчих комітетів, інших органів місцевого самоврядування було передбачено ч. 3 ст. 9 Законом України «Про прокуратуру» № 1789-ХІІ від 05.11.1991, проте 14.10.2014 набрав чинності новий Закон України «Про прокуратуру» № 1697-VІІ, в якому такі повноваження прокурора вже не передбачені;

- у рішенні Харківської міської ради № 1008/18 від 10.02.2018 відсутня інформація щодо присутності представника органів прокуратури на цьому пленарному засіданні ради і у справі такі докази відсутні;

- прокурор не є учасником спірних правовідносин, а сам по собі зміст оскаржуваного рішення Харківської міської ради - висновок про проведення відчуження об'єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова шляхом викупу, безпосередньо не свідчить про наявність порушень прав та інтересів територіальної громади.

- доводи представників 3-го та 4-го відповідачів щодо можливості прокурора бути обізнаним про оспорюване рішення ХМР з моменту офіційного його оприлюднення на сайті ХМР, тобто з 10.02.2018, відхиляються судом, оскільки в даному випадку досліджується питання про обізнаність саме прокурора з наявністю порушень при проведенні процедури приватизації об'єкта комунального майна, а не з обізнаністю щодо самого рішення про його відчуження.

Відповідно статті 267 ЦК України, якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

Позовна давність не є інститутом процесуального права та не може бути відновлена (поновлена) в разі її спливу, але за приписом частини п'ятої 267 Цивільного кодексу України позивач вправі отримати судовий захист у разі визнання поважними причини пропуску позовної давності.

При цьому, питання щодо поважності причин пропуску позовної давності, тобто наявності обставин, які з об'єктивних, незалежних від позивача підстав унеможливлювали або істотно утруднювали своєчасне подання позову, вирішується господарським судом у кожному конкретному випадку з урахуванням наявних фактичних даних про такі обставини. Закон не визначає, з чиєї ініціативи суд визнає причини пропущення позовної давності поважними. Як правило, це здійснюється за заявою (клопотанням) позивача з наведенням відповідних доводів і поданням належних та допустимих доказів. Відповідна ініціатива може виходити й від інших учасників судового процесу, зокрема, прокурора.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає за необхідне визнати причини пропуску прокурором строку позовної давності поважними та прокурор має право отримати судовий захист.

Згідно з статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Конвенція покликана гарантувати не теоретичні або примарні права, а права, які є практичними і ефективними. Це особливо стосується права на доступ до суду, зважаючи на помітне місце, відведене у демократичному суспільстві праву на справедливий суд (див. рішення у справах "Ейрі проти Ірландії", від 09 жовтня 1979 року, пункт 24, Series A N 32, та "Гарсія Манібардо проти Іспанії", заява №38695/97, пункт 43, ECHR 2000-II).

У пункті 58 рішення Європейського суду з прав людини від 10 лютого 2010 року "Справа "Серявін та інші проти України"" (заява N 4909/04) Європейський суд з прав людини наголошує, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії", № 37801/97, пункт 36, від 01 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії", № 49684/99, пункт 30, від 27 вересня 2001 року).

Оскільки, як зазначалось вище, судом встановлено підстави для визнання незаконним та скасування п. 58 додатку до рішення 18 сесії Харківської міської ради 7 скликання “Про відчуження об'єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова” від 21.02.2018 № 1008/18; визнання недійсним договору купівлі-продажу нежитлових приміщень від 14.08.2018 № 5623-В-С, укладеного між Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки і комунального майна Харківської міської ради та фізичною особою-підприємцем Капустіною В.М. (код НОМЕР_1 ), посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Саутенко Н.В. і зареєстрований в реєстрі за №2776; витребування у ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Харківської міської територіальної громади в особі Харківської міської ради нежитлові приміщення 1-го поверху № ІІ-1-:-ІІ-7, ІІ-4', ІІ-6а загальною площею 196,8 кв.м. у нежитловій будівлі літ. "А-3", розташовані за адресою: м. Харків, вул. Кооперативна, 22, зобов'язавши Харківську міську раду Харківської області прийняти останні, суд задовольняє позовні вимоги прокурора.

Судові витрати зі сплати позивачем при поданні позову судового збору, відповідно до пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідачів пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі ст.ст. 6, 8, 19, 41, 124, 129 Конституції України, ст. ст. 3, 15 Закону України "Про приватизацію державного майна", ст.ст. 2, 3, 8, 11, 18-2 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" ст. 1, 10, 16, 24, 25, 59, 60, 144 Закону України "Про місцеве самоврядування України", ст.ст. 203, 215, 216, 228, 256, 257, 261, 267, 327, 345, 387, 388 Цивільного кодексу України, та керуючись ст.ст. 2, 4, 12, 13, 20, 45, 53, 73, 74, 76-79, 91, 129, 232, 233, 236 - 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю

2. Визнати незаконним та скасувати п. 58 додатку до рішення 18 сесії Харківської міської ради 7 скликання “Про відчуження об'єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова” від 21.02.2018 № 1008/18.

3. Визнати недійсним договір купівлі-продажу нежитлових приміщень від 14.08.2018 № 5623-В-С, укладений між Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки і комунального майна Харківської міської ради та фізичною особою-підприємцем Капустіною Вітою Михайлівною (код НОМЕР_1 ), посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Саутенко Н.В. і зареєстрований в реєстрі за №2776.

4. Витребувати у ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Харківської міської територіальної громади в особі Харківської міської ради (610033, м. Харків, м-н. Конституції, 7, ідентифікаційний код 04059243) нежитлові приміщення 1-го поверху № ІІ-1-:-ІІ-7, ІІ-4', ІІ-6а загальною площею 196,8 кв.м. у нежитловій будівлі літ. "А-3", розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , зобов'язавши Харківську міську раду Харківської області прийняти останні.

5. Стягнути з Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (61003, м. Харків, м-н Конституції, 16, ідентифікаційний код 14095412) на користь Харківської обласної прокуратури (61001, м. Харків, вул. Б.Хмельницького, 4, ідентифікаційний код 02910108) судовий збір у розмірі 3820,20 грн.

6. Стягнути з Харківської міської ради (610033, м. Харків, м-н. Конституції, 7, ідентифікаційний код 04059243) на користь Харківської обласної прокуратури (61001, м. Харків, вул. Б.Хмельницького, 4, ідентифікаційний код 02910108) судовий збір у розмірі 3820,20 грн.

7. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Капустіної Віти Михайлівни ( АДРЕСА_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь Харківської обласної прокуратури (61001, м. Харків, вул. Б.Хмельницького, 4, ідентифікаційний код 02910108) судовий збір у розмірі 3820,20 грн.

8. Стягнути з фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Харківської обласної прокуратури (61001, м. Харків, вул. Б.Хмельницького, 4, ідентифікаційний код 02910108) судовий збір у розмірі 3820,20 грн.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення господарського суду може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного рішення.

Прокурор, що звернувся до суду: Керівник Слобідської окружної прокуратури міста Харкова (61036, м. Харків, вул. Тепловозна, 8).

1-ий відповідач: Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (61003, м. Харків, м-н Конституції, 16, ідентифікаційний код 14095412).

2-ий відповідач: Харківська міська рада (610033, м. Харків, м-н. Конституції, 7, ідентифікаційний код 04059243).

3-ій відповідач: Фізичної особи-підприємця Капустіної Віти Михайлівни ( АДРЕСА_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ).

4-ий відповідач: фізична особа ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ).

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача ФО-П Капустіної Віти Михайлівни - приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Саутенко Наталія Владиславівна (61003, м. Харків, вул. Університетська, 9).

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача ОСОБА_1 - приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Козирева - Кравченко Жанна Володимирівна (61003, м. Харків, майдан Конституції, буд. 12).

Повне рішення складено "16" грудня 2021 р.

Суддя О.В. Смірнова