1/1858
ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
16 грудня 2021 року м. Київ № 640/13738/21
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючої судді Клочкової Н.В., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом
Головного управління Держпраці у Київській області
до приватного акціонерного товариства «Київсільелектро»
про застосування заходів реагування,
До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшла позовна заява Головного управління Держпраці у Київській області (надалі - позивач), адреса: 04060, м. Київ, вул. Вавілових, 10 до приватного акціонерного товариства «Київсільелектро» (надалі - відповідач), адреса: 01032, м. Київ, вулиця Льва Толстого, буд. 55-А, в якій позивач просить суд:
- застосувати заходи реагування у сфері державного нагляду до приватного акціонерного товариства «Київсільелектро», а саме: заборонити експлуатацію ТП-5173; КЛ-10 кВ: СУ 1І с.ш. ТЕЦ-6 ТП-5173, СУ 1II с.ш. ТЕЦ-6-ТП-5173 шляхом відключення від електромереж електропостачальної організації на межі балансової належності (п. 1; 2; 3; 4; 5); відсторонити електрозварника ручного зварювання ОСОБА_1 від самостійного підключення зварювального обладнання (п.12); відсторонити електрозварника ручного зварювання ОСОБА_1 від виконання зварювальних робіт (п. 13,14); відсторонити майстра будівельних і монтажних робіт ОСОБА_2 , старшого виконавця робіт ОСОБА_3 , начальників виробничої бази ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , виконавця робіт ОСОБА_6 від виконання робіт в діючих електроустановках (п.19); відсторонити виконавця робіт ОСОБА_6 , механіка по ремонту ОСОБА_7 , майстра будівельних і монтажних робіт ОСОБА_2 , старшого виконавця робіт ОСОБА_8 від виконання робіт із застосуванням інструменту та пристроїв (п.19); відсторонити механіка по ремонту ОСОБА_7 від виконання робіт із застосуванням обладнання, що працює під тиском 0,5 бар (п.19); відсторонити майстра будівельних і монтажних робіт ОСОБА_2 та старшого виконавця робіт ОСОБА_8 від виконання робіт на висоті (п.19); відсторонити майстра будівельних і монтажних робіт ОСОБА_2 та старшого виконавця робіт ОСОБА_8 від виконання робіт із застосуванням вантажопідіймальних пристроїв (п.19).
Підставою позову вказано порушення прав та інтересів позивача, внаслідок порушень відповідачем законодавства у сфері охорони праці.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 червня 2021 року позовну заяву Головного управління Держпраці у Київській області повернуто.
Не погоджуючись з таким судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва та направити справу для продовження розгляду.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу Головного управління Держпраці у Київській області задоволено, ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 червня 2021 року скасовано, та адміністративну справу №640/13738/21 направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва відкрито провадження в адміністративній справі за позовом Головного управління Держпраці у Київській області до приватного акціонерного товариства «Київсільелектро» про застосування заходів реагування та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) без повідомлення учасників справи.
В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що з метою виконання Плану заходів зі здійснення державного нагляду (контролю) Державної служби України з питань праці на 2021 рік, посадовими особами Головного управління Держпраці у Київській області було проведено планову перевірку дотримання вимог законодавчих та нормативно-правових актів з охорони праці та промислової безпеки на Приватному акціонерному товаристві «Київсільелектро». За результатами проведеної перевірки, головним державним інспектором було складено Акт перевірки суб'єкта господарювання, у якому зафіксовано порушення приватним акціонерним товариством «Київсільелектро» законодавства у сферах охорони праці, промислової безпеки. Враховуючи встановлені порушення, Головним управлінням Держпраці у Київській області було винесено припис про усунення виявлених порушень законодавства у сферах охорони праці, промислової безпеки, проте, відповідачем вказані порушення усунуто не було, що і зумовило звернення Головного управління Держпраці у Київській області до суду з даним позовом.
Відповідач надав суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що його не було повідомлено про проведення перевірки до її початку, Акт перевірки не надавався для ознайомлення та підпису, Акт перевірки, припис про усунення порушень та акт про відмову від підпису було направлено у спосіб, що виключає можливість доставки поштового відправлення адресату, в ході перевірки від представників Держпраці не надійшло жодного запиту про надання документів або інформації. Також відповідачем зазначено, що частина порушень, зафіксованих в Акті, відсутні, а частина порушень усуваються.
Таким чином, відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог про застосування заходів реагування.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.
Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами, з метою виконання Плану заходів зі здійснення державного нагляду (контролю) Державної служби України з питань праці на 2021 рік, затвердженого наказом Державної служби України з питань праці від 27.11.2020 № 158, керуючись статтею 38, статтею 39 Закону України «Про охорону праці», статтями 4, 5 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», Положенням про Головне управління Держпраці у Київській області, затвердженим наказом Державної служби України з питань праці від 03.08.2018. №84, враховуючи лист-роз'яснення Держпраці від 22.05.2017 № 5795/3/7.1 -ДП-17, виданий наказ від 10.02.2021 № 590 та направлення від 10.02.2021 № 321 на підставі якого посадовими особами Головного управління Держпраці у Київській області було проведено планову перевірку дотримання вимог законодавчих та нормативно-правових актів з охорони праці та промислової безпеки на Приватному акціонерному товаристві «Київсільелектро» (далі - відповідач), за адресою: вул. Льва Толстого, буд. 55-А, м. Київ; вул. Пухівська, буд. 3, м. Київ.
За результатом проведеної перевірки, головним державним інспектором було складено Акт перевірки суб'єкта господарювання (виробничого об'єкта) від 26.02.2021 № КВ 321/732 (далі - Акт), у якому зафіксовано ряд порушень, а саме:
1. Роботодавець не набув право на експлуатацію (застосування) машин, механізмів та устаткування підвищеної небезпеки на підставі декларації відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з охорони праці, а саме: устаткування напругою понад 1000 В (електричне устаткування електричної станцій і мереж, технологічне електрообладнання), а саме:ТП-5173; КЛ-10 кВ: СУ 11 с.ш. ТЕЦ-6 - ТП-5173, СУ 1II с.ш. ТЕЦ-6 - ТП-5173;
2. Роботодавцем не проведено позачерговий технічний огляд із розробкою регламентів технічних оглядів на продовжуваний строк безпечної експлуатації електрообладнання, яке введено в експлуатацію після ремонтів та яке досягло граничного строку експлуатації, а саме: електроустаткування ТП-5173;
3. Роботодавцем не проведено експертне обстеження (технічне діагностування) електрообладнання, яке досягло граничного строку експлуатації; а саме: електроустаткування ТП-5173;
4. Не проведено регламентні роботи з опосвідчення стану безпеки електроустановок, що належать підприємству, із визначенням рівня безпечного стану;
5. Керівник підприємства не забезпечив утримання, експлуатацію і обслуговування електроустановок відповідно до вимог чинних нормативних документів, а саме: - не забезпечив проведення протиаварійних і профілактичних випробувань та вимірювань електроустановок згідно з правилами і нормами (ПТЕЕС), а саме: електроустаткування ТП-5173, КЛ-10 кВ: СУ 11 с.ш. ТЕЦ-6 -ТП- 5173, СУ 1II с.ш. ТЕЦ-6 - ТП-5173., які знаходяться на балансі підприємства;
6. На підприємстві не виконуються основні вимоги безпеки під час обслуговування електроустановок, а саме: на підприємстві відсутній затверджений керівником та погоджений з Держпраці список працівників, які мають право проведення оперативних переговорів з енергопостачальною організацією;
7. На підприємстві не виконуються основні вимоги безпеки під час обслуговування електроустановок, а саме: на підприємстві відсутній затверджений керівником підприємства список адміністративно-технічних працівників, яким дозволяється одноосібний огляд електроустановок;
8. На підприємстві не виконуються основні вимоги безпеки під час обслуговування електроустановок, а саме: огляди, виявлення і ліквідація несправностей в електроустановках не виконуються. Не встановлена особою, відповідальною за електрогосподарство, періодичність цих робіт. Відсутні оперативні журнали для записів результатів огляду електроустановок;
9. На підприємстві не виконуються організаційні заходи, що убезпечують працівників під час роботи, а саме: на підприємстві відсутні затвердженні на 2021 рік списки працівників, які мають право на видачу нарядів, розпоряджень, керівників робіт, допускачів, а також переліки робіт, що виконуються за нарядами, розпорядженнями і в порядку поточної експлуатації;
10. На підприємстві не виконуються організаційні заходи, що убезпечують працівників під час роботи, а саме: відсутній «Журнал обліку робіт за нарядами та розпорядженнями»;
11. На підприємстві не виконуються правила безпеки під час виконання окремих видів робіт в електроустановках загального призначення, а саме: керівником підприємства не призначено особу відповідальну за збереження та справність електроінструменту. На підприємстві не ведеться «Журнал перевірки та випробування електроінструменту, трансформаторів, перетворювачів частоти та переносних світильників»;
12. На підприємстві не виконуються правила безпеки під час виконання окремих видів робіт в електроустановках загального призначення, а саме: електрозварник ручного зварювання ОСОБА_1 , який самостійно підключає зварювальне обладнання, не пройшов перевірку знань на III групу з електробезпеки;
13. На підприємстві не виконуються правила безпеки під час виконання окремих видів робіт в електроустановках загального призначення, а саме: електрозварник ручного зварювання ОСОБА_1 , не пройшов спеціальну підготовку та не має кваліфікаційне посвідчення з записом про допуск до виконання зварювальних робіт;
14. Електрозварник ОСОБА_1 , не пройшов періодичну атестацію;
15. Роботодавцем не забезпечено комплектування працівників та електроустановок підприємства випробуваними засобами захисту від ураження електричним струмом відповідно до норм комплектування;
16. Відсутній "Журнал обліку та зберігання засобів захисту";
17. На підприємстві не функціонує служба охорони праці, а саме: Генеральний директор ОСОБА_9 , начальники виробничої бази ОСОБА_4 та ОСОБА_5 не пройшли навчання і перевірку знань з питань охорони праці.
18. На підприємстві не функціонує служба охорони праці, а саме: не затверджено тривалість вступного інструктажу з питань охорони праці.
19. На підприємстві не функціонує служба охорони праці, а саме працівники підприємства: майстер будівельних і монтажних робіт ОСОБА_2 , старший виконавець робіт ОСОБА_8 , начальники виробничої бази ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , виконавець робіт ОСОБА_6 , які виконують роботи в діючих електроустановках, не пройшли спеціальне навчання і перевірку знань з НПАОП 40.1.-1.21-98 та НПАОП 40.1-1.07-01; виконавець робіт ОСОБА_6 , механік по ремонту ОСОБА_7 , майстер будівельних і монтажних робіт ОСОБА_2 , старший виконавець робіт ОСОБА_8 , які виконують роботи із застосуванням інструменту та пристроїв, не пройшли спеціальне навчання і перевірку знань з НПАОП 0.00-1.71-13; механік по ремонту ОСОБА_7 , який виконує роботи із застосуванням обладнання, що працює під тиском 0,5 бар, не пройшов спеціальне навчання і перевірку знань з НПАОП 0.00-1.81-18; майстер будівельних і монтажних робіт ОСОБА_2 та старший виконавець робіт ОСОБА_8 , які виконують роботи на висоті, не пройшли спеціальне навчання і перевірку знань з НПАОП 0.00-1.15-07; працівники підприємства: майстер будівельних і монтажних робіт ОСОБА_2 та старший виконавець робіт ОСОБА_8 , які виконують роботи зі застосуванням вантажопідіймальних пристроїв, не пройшли спеціальне навчання і перевірку знань з НПАОП 0.00-1.80-18;
20. Роботодавцем не організовано проведення лабораторних дослідження умов праці працівників та атестації робочих місць на відповідність нормативно-правовим актам з охорони праці, зайнятих на важких роботах зі шкідливими чи небезпечними умовами праці.
Головним управлінням Держпраці у Київській області 26.02.2021 винесено припис про усунення виявлених порушень законодавства у сферах охорони праці, промислової безпеки №КВ321/732/П (далі - припис), яким зобов'язано Генерального директора приватного акціонерного товариства «Київсільелектро» Іванчука Василя Івановича усунути виявлені під час перевірки порушення.
З урахуванням того, що відповідачем протягом довгого часу не були усунуті виявлені порушення та з урахуванням приписів норм чинного законодавства, які встановлюють, що виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб'єктами господарювання можуть бути призупинені виключно за рішенням суду, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.
Спірні правовідносини врегульовані Конституцією України, Кодексом цивільного захисту України, Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05 квітня 2007 року № 877-V, Законом України «Про об'єкти підвищеної небезпеки» від 18 січня 2001 року № 2245-ІІІ.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 1 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» встановлено, що державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.
Відповідно до статті 64 Кодексу цивільного захисту України центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб. Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення. До складу центрального органу виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, і його територіальних органів входять: 1) органи державного нагляду у сфері пожежного нагляду; 2) органи державного нагляду у сфері цивільного захисту і техногенної безпеки; 3) підрозділи забезпечення та інші структурні підрозділи.
Пунктом 12 частини 1 статі 67 Кодексу цивільного захисту України передбачено, що до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об'єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей.
Згідно з частиною 2 статті 68 Кодексу цивільного захисту України у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.
Підстави для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів визначені в статті 70 Кодексу цивільного захисту України.
Частиною 7 статті 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» встановлено, що на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п'яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.
Отже, за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва орган державного нагляду звертається з позовом до адміністративного суду, а у разі необхідності вжиття інших заходів реагування (тобто не зупинення роботи) орган державного нагляду складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.
Таким чином, звернення контролюючого органу до суду щодо вжиття до суб'єкта господарювання заходів реагування - не єдиний спосіб впливу на порушника та уникнення небезпеки персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій, оскільки позивач наділений відповідними повноваженнями державного нагляду (контролю) у сфері техногенної та пожежної безпеки, у тому числі повноваженнями застосування до суб'єктів господарювання певних заходів реагування (зокрема, складання приписів, протоколів, розпоряджень про усунення виявлених порушень вимог техногенної та пожежної безпеки), з огляду на що захід реагування у вигляді повного зупинення будівництва об'єкту підприємства до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки є крайнім заходом, обрання якого є доцільним лише у разі, якщо допущенні порушення реально створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей.
Відповідно до пункту 1 Положення «Про Державну службу України з питань праці», затвердженого Кабінетом Міністрів України» від 11.02.2015 року № 96 (далі по тексту - Положення № 96), Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі - загальнообов'язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.
Держпраці у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства (пункт 2 Положення № 96).
Відповідно до положень підпункту 6 пункту 4 Положення № 96 Держпраці відповідно до покладених на неї завдань, зокрема, здійснює державний контроль за дотриманням законодавства про працю юридичними особами, у тому числі їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами, та фізичними особами, які використовують найману працю.
Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи (пункт 7 Положення № 96).
Згідно з частиною 4 статті 43 Конституції України кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці.
В силу положень частини 2 статті 4 Закону України "Про охорону праці" від 14 жовтня 1992 року № 2694-XII, державна політика в галузі охорони праці базується на принципах пріоритету життя і здоров'я працівників, повної відповідальності роботодавця за створення належних, безпечних і здорових умов праці.
Відповідно до частини 1 статті 6 вищезазначеного Закону, умови праці на робочому місці, безпека технологічних процесів, машин, механізмів, устаткування та інших засобів виробництва, стан засобів колективного та індивідуального захисту, що використовуються працівником, а також санітарно-побутові умови повинні відповідати вимогам законодавства.
Згідно із статтею 13 Закону України «Про охорону праці» № 2694-XII роботодавець зобов'язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці.
Відповідно до абзацу 5 частини 1 статті 39 Закону України "Про охорону праці", посадові особи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, мають право забороняти, зупиняти, припиняти, обмежувати експлуатацію підприємств, окремих виробництв, цехів, дільниць, робочих місць, будівель, споруд, приміщень, випуск та експлуатацію машин, механізмів, устаткування, транспортних та інших засобів праці, виконання певних робіт, застосування нових небезпечних речовин, реалізацію продукції, а також скасовувати або припиняти дію виданих ними дозволів і ліцензій до усунення порушень, які створюють загрозу життю працюючих.
Відповідно до частини шостої статті 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю), у разі виявлення порушень вимог законодавства, складає акт, який повинен містити такі відомості: дату складення акта; тип заходу (плановий або позаплановий); вид заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); предмет державного нагляду (контролю); найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім'я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід. Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб'єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства. В останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб'єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом. Якщо суб'єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями. Зауваження суб'єкта господарювання щодо здійснення державного нагляду (контролю) є невід'ємною частиною акта органу державного нагляду (контролю). У разі відмови суб'єкта господарювання підписати акт посадова особа органу державного нагляду (контролю) вносить до такого акта відповідний запис. Один примірник акта вручається суб'єкту господарювання або уповноваженій ним особі, а другий - зберігається в органі державного нагляду (контролю).
Згідно пункту 2.26 наведеного Положення право заборони виконання робіт, виробництва виникає у разі виявлення під час перевірки: порушень вимог законодавства з охорони праці та промислової безпеки, що створюють загрозу життю працівників; порушень вимог Кодексу України про надра; відсутності дозволу на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки; не проведення у встановленому порядку та в терміни технічного огляду, випробування або експертного обстеження машин, механізмів та устаткування підвищеної небезпеки; виникнення нещасного випадку зі смертельним або тяжким наслідком, групового нещасного випадку.
Суд зазначає, що в адміністративних справах щодо застосування заходів реагування щодо державного нагляду (контролю) суд має встановити наявність підстав для застосування таких заходів на момент постановлення судового рішення, зокрема, наявність не усунутих суб'єктом господарювання порушень вимог законодавства, які дійсно створюють загрозу життю та здоров'ю людей.
Мета застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) полягає в убезпеченні працівників підприємства та його відвідувачів від можливої небезпеки. Разом з тим, форма такого захисту повинна бути розумною, не порушувати прав відповідача і не повинна перешкоджати власнику (користувачу) вживати заходів до усунення виявлених порушень.
Як встановлено судом, підставою для звернення позивача до суду з даним позовом був висновок щодо порушення відповідачем норм Закону України «Про охорону праці».
Позивач зазначає, що виявлені порушення створюють загрозу життю та здоров'ю людей, що є підставою для що застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення виконання робіт (виробництва).
Проте, суд звертає увагу на те, що під час розгляду даної справи відповідачем на підтвердження усунення виявлених під час проведення перевірки порушень було надано наступні пояснення та докази, а саме.
Щодо усунення перших чотирьох порушень відповідачем надано суду:
Дозвіл №1536.21.32 від 13.09.2021 на виконання ПрАТ «Київсільелектро» робіт підвищеної небезпеки, зокрема: роботи в діючих електроустановках і на кабельних лініях напругою понад 1000 В, в зонах дії струму високої частоти; монтаж, демонтаж, налагодження, ремонт, технічне обслуговування, реконструкція машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, а саме устаткування напругою понад 1000 В.
Дозвіл №1971.21.32 від 21.10.2021 на експлуатацію устаткування напругою понад 1000 В, а саме:
- трансформаторної підстанції 10/0,4 кВ ТП-5173, кабельні лінії 10 кВ типу АСБ-10 3x185, кабельні лінії 10 кВ типу АСБ-10 3x185 за адресою м. Київ, вул. Пухівська, 3;
- трансформаторної підстанції 10/0,4 кВ ТП-7797, кабельна лінія 10кВ типу ААШВ 3x120 за адресою м. Вишневе, вул. Чорновола, 52;
- комплектної трансформаторної підстанції типу КТП 250/10/0,4 ТП-215 за адресою м. Березань, вул. Маяковського, 32.
Декларацію відповідності матеріально-технічної бази ПрАТ «Київсільелектро» і вимогам законодавства з питань охорони праці від 05.10.2021. Декларація зареєстрована у і територіальному органі Держпраці за №32-21-3162 від 06.10.2021 на підставі висновку аудиту охорони праці №218-48.21-ОП від 30.08.2021.
Також, на підтвердження опосвідчення стану безпеки електроустановок, що належать підприємству, із визначенням рівня безпечного стану відповідачем надано суду Акт опосвідчення стану безпеки електроустановок споживачів від 21.02.2019 та доповідну записку начальника виробничої бази щодо усунення недоліків, виявлених при черговому опосвідченні стану безпеки електроустановок.
На підтвердження відсутності порушення №7 щодо відсутності затвердженого керівником підприємства списку адміністративно-технічних працівників, відповідачем надано суду копію Наказу №24 від 30.06.2021, у якому затверджено список працівників та уповноважено їх, зокрема, на одноосібне виконання робіт в порядку поточної експлуатації.
На спростування порушень, встановлених пунктом №8 та підтвердження ведення оперативних журналів, відповідачем надано суду копію журналу огляду електроустановок ТП-5173.
На підтвердження наявності списків працівників на 2021 рік, які мають право на видачу нарядів, розпоряджень, керівників робіт, допускачів та відсутності порушення №9, відповідачем надано суду копію Наказу №24 від 30.06.2021, яким затверджено відповідний список працівників та уповноважено їх на виконання певних робіт.
Також до матеріалів справи відповідачем долучено копію Наказу №23 від 30.06.2021, яким затверджено перелік працівників відповідальних за збереження та справність електроінструменту, що частково спростовує висновки позивача про наявність порушень, встановлених пунктом 11 Акта перевірки.
На підтвердження відсутності порушення №12, а саме щодо невиконання правил безпеки під час виконання окремих видів робіт в електроустановках загального призначення, оскільки електрозварник ОСОБА_1 , який самостійно підключає зварювальне обладнання, не пройшов перевірку знань на ІІІ групу з електробезпеки, відповідачем надано суду витяг з протоколу №510 від 30.06.2016 засідання комісії з перевірки знань правил безпечної технічної експлуатації електроустановок споживачів, яким ОСОБА_1 присвоєно IV групу з електробезпеки, що включає в себе знання з І, ІІ а ІІІ груп, а також копію посвідчення ОСОБА_1 , з якого вбачається, що останній регулярно проходить перевірку знань з електробезпеки.
Наголошуючи на відсутності порушення №13, відповідач в підтвердження своїх доводів також надає суду копію протоколу №274 від 07.07.2016 засідання кваліфікаційної комісії ДП НКК АТВТ «Трест «Південатоменергобуд», згідно якого ОСОБА_1 присвоєно кваліфікацію «електрогазозварник 3 розряду» та копію диплома ОСОБА_1 про здобуття професії електрозварника.
На підтвердження проходження ОСОБА_1 , періодичної атестації відповідачем надано суду протокол засідання атестаційної комісії ПП «Укрпромліфтзвар» №КВ7/202-21 від 07.07.2021, згідно якого ОСОБА_1 допущений до ручного дугового зварювання конструкцій металевих будівельних (термін періодичної атестації 06.07.2023).
Обґрунтовуючи комплектування працівників та електроустановок підприємства випробуваними засобами захисту від ураження електричним струмом, відповідач надає суду фототаблицю відміток про випробування засобів захисту та вимірювання напруги.
Також матеріали справи містять копію журналу обліку та зберігання засобів обліку на спростування висновків позивача, зазначених в пункті 16 Акту.
Окрім того, доданими до матеріалів справи копіям витягів з протоколів ТОВ «НКЦ «Будмашоснова» засідання комісії з перевірки знань з питань охорони праці №4-0602-20 від 06.02.2020 та №1-2008-20 від 20.08.2020 підтверджується проходження перевірки знань з питань охорони праці ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , що спростовує доводи позивача в частині не проходження зазначеними особами навчання та перевірки з питань охорони праці.
Також, Наказом Генерального директора товариства №29 від 01.07.2021 «Про затвердження програми вступного інструктажу з охорони праці» разом з додатком до нього - Програмою та тривалістю вступного інструктажу, які додано відповідачем до відзиву, спростовуються висновки позивача про відсутність затвердження тривалості вступного інструктажу з питань охорони праці.
Відповідачем також надано суду копії протоколів засідань комісії з перевірки знань з питань охорони праці TOB «НКЦ «Будмашоснова», які підтверджують проходження працівниками відповідача: ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_2 , ОСОБА_8 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 спеціального навчання та перевірки знань.
Щодо спростування доводів позивача про відсутності проведення лабораторних досліджень умов праці працівників та атестації робочих місць на відповідність нормативно-правовим актам з охорони праці, зайнятих на важких роботах зі шкідливими чи небезпечними умовами праці, відповідачем надано суду копію Наказу Генерального директора товариства №21 від 30.06.2017 «Про затвердження атестації робочих місць, робіт і професій за умовами праці».
Таким чином, додані відповідачем до матеріалів справи пояснення та докази на їх обґрунтування, свідчать про фактично повне усунення відповідачем порушень, встановлених в Акті від 26.02.2021 № КВ 321/732, зворотного Головним управлінням Держпраці у Київській області під час розгляду справи - не доведено.
Згідно зі статтею 70 Кодексу цивільного захисту України підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є: 1) недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; 2) порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення; 3) випуск і реалізація вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від стандартів чи технічних умов або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки; 4) нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій; 5) відсутність на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи; 6) невідповідність кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб'єкта господарювання, їх непридатність або відсутність; 7) порушення правил поводження з небезпечними речовинами; 8) відсутність або непридатність до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об'єктів або об'єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій; 9) відсутність на об'єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовність до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання або засобів індивідуального захисту; 10) неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб'єктів господарювання; 11) проведення робіт з будівництва будинків та споруд, розміщення інших небезпечних об'єктів, інженерних і транспортних комунікацій, які порушують встановлений законодавством з питань техногенної безпеки порядок їх проведення або проведення яких створює загрозу безпеці населення, суб'єктам господарювання, обладнанню та майну, що в них перебувають.
Повне або часткове зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.
З огляду на те, що застосування заходів реагування у вигляді зупинення виконання робіт (виробництва) є крайнім заходом, який направлений на попередження настання негативних наслідків, викликаних наявністю на об'єкті порушень вимог законодавства та нормативно-правових актів з охорони праці та промислової безпеки, які створюють загрозу життю та здоров'ю людей, однак позивачем належним чином не доведено можливості настання таких наслідків, з урахуванням наданих відповідачем пояснень та доказів, суд приходить до висновку про відсутність достатніх правових підстав для задоволення позову.
Відповідно до статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені судом, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
При цьому, суд враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.
Зазначений висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v.Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).
Згідно з частиною 1 статті 9, статті 72, частин 1, 2, 5 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.
Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, які містяться в матеріалах справи, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову.
Інші доводи сторін не спростовують викладеного та не доводять протилежного.
Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати стягненню не підлягають.
На підставі вище викладеного, керуючись статтями 2, 6-10, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. У задоволенні адміністративного позову Головного управління Держпраці у Київській області до приватного акціонерного товариства «Київсільелектро» про застосування заходів реагування - відмовити.
2. Судові витрати стягненню з відповідача не підлягають.
Рішення набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України, після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, протягом тридцяти днів, з дня складання повного тексту рішення.
Суддя Н.В. Клочкова