Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"03" липня 2007 р. Справа № АС-40/245-07
вх. № 5841/4-40
Суддя господарського суду Харківської області Хотенець П.В.
за участю секретаря судового засідання Дуброва Н.О.
представників сторін
позивача - не з*явився
відповідача - Оскара В.І., дов. № 01-19-2485 від 15.05.2007 року
по справі за позовом Відкритого акціонерного товариства "Харківський завод електротехнічного обладнання", м. Харків
до Територіальної державної інспекції праці у Харківській області, м. Харків
про визнання протиправним припису та скасування його
Відкрите акціонерне товариство "Харківський завод електротехнічногообладнання" звернулося до господарського суду Харківської області з позовом про визнання протиправним припис № 512 від 28 березня 2007 року Територіальної державної інспекції праці у Харківській області та скасувати його, складений на підставі акту перевірки № 724 від 28 березня 2007 року.
Представник позивача у судове засідання не з*явився, про день і час розгляду справи був повідомлений належним чином.
Представник відповідача у судовому засіданні і у запереченнях на позов проти заявлених позовних вимог заперечує, просить відмовити у задоволенні позовних вимог.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника відповідача, судом встановлено наступне.
28 березня 2007 року на підставі акту перевірки Відкритого акціонерного товариства "Харківський завод електротехнічного обладнання" за зверненням гр. Остапенко В.П., здійсненої Територіальною державною інспекцією праці у Харківській області, було складено припис №512 про допущені порушення законодавства про працю.
Позивач не погодився з "порушеннями" законодавства про працю, які встановлені в ході перевірки та вказані в приписі № 512, посилаючись на наступне.
Державний інспектор вказує на невідповідність вимогам статті 142 КЗпП України правил внутрішнього трудового розпорядку, оскільки вважає, що норма статті 142 КЗпП України не містить жодних вимог щодо змісту правил внутрішнього трудового розпорядку. Крім того, на підприємстві є наказ, яким затверджуються правила внутрішнього трудового розпорядку, самі правила внутрішнього трудового розпорядку, які відповідають нормам чинного законодавства.
Остапенко В.П. був переведений на посаду виконуючого обов'язки головного інженера та технічного директора на підставі відповідних наказів, з якими він особисто ознайомлений, про що свідчить його підпис та підтверджується його згода. Статтею 32 КЗпП України не передбачено подання особистої заяви для переведення на іншу роботу
Державний інспектор вказує на порушення статті 128 КЗпП України в частині загального розміру усіх відрахувань, з чим позивач не погодився, оскільки Остапенко В.П. звільнився 29 січня 2007 року; в січні 2007 року відрахування по заробітній платі не перевищують 20% від заробітної плати; відрахувань із заробітної плати Остапенко В.П. взагалі не було, а була зроблена коректуюча бухгалтерська проводка по нарахуванню заробітної плати Остапенку В.П., згідно підсумків річної інвентаризації станом на 01 грудня 2006 року.
Позивач у позовній заяві посилається на те, що державний інспектор неправомірно вказує на порушення статті 129 КЗпП України "в частині не допуску відрахування з компенсаційних та інших виплат, на які згідно з законодавством не звертається стягнення, гр. Остапенко В.П. проведено відрахування з компенсації за невикористану щорічну відпустку та компенсацію за несвоєчасно виплачену заробітну плату", оскільки компенсація за невикористану щорічну відпустку не входить до компенсацій, які передбачені статтями 118-126 КЗпП України, на які не допускаються відрахування.
Державний інспектор вказує, що "в порушення статті 127 КЗпП України відрахування проведено не на підставі наказу (розпорядження)". Але у гр. Остапенко В.П. не було відрахувань із заробітної плати, а було внесено коригування в правильність нарахування заробітної плати згідно річної інвентаризації. Крім того, статтею 127 КЗпП України не встановлено обов'язку здійснювати відрахування саме на підставі наказу.
Також відповідачем Відкритому акціонерному товариству "Харківський закод електротехнічного обладнення" вказано на порушення вимог статті 97 КЗпП України та пункту 3.9 Колективного договору, що не відповідає дійсності, так як надбавка за вислугу років відповідно до Положення, затвердженого Укрзалізницею від 19 листопада 1992 року №ЦУ-744, нараховується робочим, майстрам, технологам і начальникам цехів після одного року роботи, іншим працівникам промислових підприємств - після 3-х років роботи. Остапенко В.П. був прийнятий на роботу керівником виробничого підрозділу, та надбавка йому нараховувалась після трьох років роботи відповідно до вимог законодавства.
Позивач у позові посилається на те, що відсутні порушення частини 1 статті 116 КЗпП України, так як у цій статті вказано, що виплата усіх сум проводиться в день звільнення, або на другий день по пред'явленню звільненим працівником вимоги про розрахунок. В цій статті не вказано, що в день звільнення треба письмово повідомити звільненого працівника про нараховану йому суму.
Суд розглянув заявлені позовні вимоги та вважає їх такими, що не підлягають задоволенню виходячи з наступного.
Територіальною державною інспекцією праці у Харківській області 28 березня 2007 року здійснена перевірка дотримання вимог чинного законодавства про працю на Відкритому акціонерному товариству "Харківський закод електротехнічного обладнення" за звернення гр. Остапенка О.В. у відповідності до наказу Мїністерства праці та соціальної політики України "Про затвердження нормативно-правових актів щодо виконання функцій посадовими особами Держнаглядпраці та його територіальних органів" №72 від 21 березня 2003 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03 червня 2003 року за № 432/7753, якою встановлені порушення законодавства про працю, а саме: в порушення статті 116 КЗпП України остаточний розрахунок з гр.Остапенко В.П. проведено не в день звільнення; правила внутрішнього трудового розпорядку не відповідають вимогам статті 142 КЗпП України; в порушення статті 32 КЗпП України гр. Остапенко В.П. переведений на посаду виконуючого обов'язки головного інженера та технічного директора без особистої заяви; в порушення вимог статті 128 КЗпП України в частині загального розміру усіх відрахувань не перевищуючи 20% при кожній виплаті заробітної плати, гр.Остапенко В.П. відрахували всю заробітну плату; в порушення вимог статті 129 КЗпП України в частині недопуску відрахування з компенсаційних та інших виплат, на які згідно з законодавством не звертається стягнення, гр. Остапенко В.П. проведено відрахування з компенсації за невикористану щорічну відпустку та компенсацію за несвоєчасно виплачену заробітну плату; в порушення статті 127 КЗпП України відрахування з заробітної плати гр.Остапенка В.П. проведено не на підставі наказу (розпорядження); в порушення вимог пункту 3.9 Колективного договору та статті 97 КЗпП України надбавка гр.Остапенку В.П. в розмірі 7% не нараховувалась; в порушення частини 1 статті 116 КЗпП України адміністрацією підприємства гр. Остапенка В.П. в день звільнення письмово не було повідомлено про нараховані суми належні заявникові при звільненні.
В ході проведення перевірки Відкритого акціонерного товариства "Харківський закод електротехнічного обладнення" наданий наказ №70 від 26 грудня 2006 року "Про режим роботи завода", де зазначено тільки початок роботи на заводі, але відповідно до статті 142 КЗпП України трудовий розпорядок на підприємствах, в установах, організаціях визначається правилами внутрішнього трудового розпорядку, які затверджуються трудовим колективом за поданням власника або уповноваженого ним органу і виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) на основі Типових правил. До Типових правил внутрішнього трудового розпорядку затверджених постановою Держкомпраці СРСР за погодженням з ВЦРПС від 20 липня 1984 року входять: загальні положення, порядок прийняття та звільнення робітників та службовців, основні обов'язки робітників і службовців, основні обов'язки адміністрації, робочий час та його використання та відповідальність за порушення трудової дисципліни.
Під час проведення перевірки встановлено, що наказом від 10 жовтня 2005 року №ок/101 гр.Остапенка В.П. переведено з 10 жовтня 2005 року на посаду виконуючого обов"язки головного інженера з встановленням посадового окладу згідно штатного розкладу (880 грн.) та доплатою 50 % від окладу. Переведення гр.Остапенка В.П. здіійснено за ініціативою адміністрації, а згідно статті 32 КЗпП України переведення на ішу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, допускається тільки за годою працівника.
Пункт 1 статті 127 КЗпП України передбачає, що відрахування з заробітної плати можуть проводитись тільки у випадках, передбачених законодавством України. До їх відрахувань згідно пункту 1 статті 127 КЗпП України входить і повернення сум, зайво плачених внаслідо лічильних помилок. Стаття 128 КЗпП України прямо обмежує змір відрахувань, тобто при кожній виплаті заробітної плати загальний розмір усіх відрахувань не може перевищувати двадцяти процентів.
Відповідно до розрахункових листів за листопад 2006 року гр.Остапенку В.П. іахована заробітна плата в сумі 1020 грн., яка була не виплачена в зв"язку з рахуванням надбавки, що суперечить вимогам статті 128 КЗпП України в частині загального розміру усіх відрахувань не перевищуючи 20% при кожній виплаті обітної плати.
Згідно розрахункового листа за січень 2007 року. гр.Остапенку В.П. нараховано 3523,22 грн., в тому числі компенсація за невикористану щорічну відпустку в сумі 1670,40 грн. та компенсація за несвоєчасно виплачену заробітну плату в сумі 297 грн.- до видачі 191,58 грн., що не відповідає вимогам статті 129 КЗпП України в частині недопуску відрахування з компенсаційних та інших виплат, на які згідно з законодавством не звертається стягнення та вимогам статті 128 КЗпП України в частині загального розміру усіх відрахувань не перевищуючи 20% при кожній виплаті заробітної плати.
Посилання голови правління Відкритого акціонерного товариства "Харківський закод електротехнічного обладнення" Пігулко В.В. на статті 118-126 КЗпП України не є вірним, тому що згідно статті 129 КЗпП України не допускається відрахування з компенсаційних та інших виплат, на які згідно з законодавством не звертається стягнення. Такою компенсацією також є грошова компенсація за щорічну невикористану відпустку, передбачена частиною 1 статті 83 КЗпП України, та компенсація за несвоєчасно виплачену заробітну плату згідно Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" та вимог постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 року №159 (з урахуванням змін та доповнень).
Згідно частини 2 статті 127 КЗпП України відрахування з заробітної плати працівників для покриття їх заборгованості підприємству, установі і організації, де вони працюють, можуть проводиться за наказом (розпорядженням) власника або уповноваженого ним органу. До цих відрахувань згідно з пункту 1 статті 127 КЗпП України входить і повернення сум, зайво виплачених внаслідок лічильних помилок.
Колективний договір між адміністрацією та трудовим колективом, прийнятий на загальних зборах трудового колективу 28 квітня 2004 року та зареєстрований розпорядженням голови Ленінської районної у місті Харкові ради від 25 травня 2004 року №342, укладений на 2004-2006рр., тобто після видання Положення "Про порядок виплати надбавок за вислугу років працівникам підприємств залізничного ранспорту" затвердженим Укрзалізницею 19 листопада 1992 року №УЦ-744 і змінам до нього, внесеними листом №ЦЗЄ- 55 від 01 лютого 1994 року.
Згідно пункту 3.9 Колективного договору виплата надбавки за вислугу років проводиться щомісячно згідно з Положенням, затвердженим Укрзалізницею 19 листопада 1992 року №УЦ-744 і змінам до нього, внесеними листом №ЦЗЄ- 55 від 01 лютого 1994 року.
Надбавка встановлюється працівникам які мають безперервний стаж роботи на заводі в відсотках від місячної тарифної ставки, посадового окладу. Разом з тим цим же пунктом 3.9 Колективного договору передбачено, що працівники які працюють на заводі з 1 до 3 років передбачено надбавку за вислугу років в розмірі - 7%, яка не нараховувалась і не виплачувалась.
Статтею 18 КЗпП України передбачено, що положення колективного поговору поширюються на всіх працівників підприємства, установи, організації незалежно від того, чи є вони членами професійної спілки, і є обов'язковими як для власника або уповноваженого ним органу, так і для працівників підприємства, установи, організації.
Законом України "Про внесення змін до Кодексу Законів про Працю України" від 20 грудня 2005 року №3248-ІУ передбачено, що: "про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум".
Таким чином, у господарського суду відсутні підстави для задоволення заявленого позову.
Згідно статті 94 Кодексу Адміністративного судочинства України судові витрати залишаються за позивачем.
Керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, частиною 1 статті 158, статтями 160, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України , суд
У задоволенні позовних вимог відмовити.
Сторони а також інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участь у справі, якщо суд вирішив про їхні права, свободи, інтереси чи обов*язки мають право оскаржити в апеляційному порядку постанову суду першої інстанції повністю або частково.
Про апеляційне оскарження поставнови через суд першої інстанції спочатку подається заява про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня виготовлення повного тексту постанови.
Апеляційна скарга подається через суд першої інстанції протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Копія апеляційної скарги одночасно направляється до суду апеляціної інстанції.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя Хотенець П.В.
Секретар судового засідання Дуброва Н.О.