17 грудня 2021 року Справа № 280/9716/20
Запорізький окружний адміністративний суд у складі судді Максименко Л.Я., розглянув в порядку письмового провадження заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “Технохімреагент” про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення судових витрат на правничу допомогу в адміністративній справі № 280/9716/20 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю “Технохімреагент” (69034, м. Запоріжжя, вул. Цимлянська, 29-А, код ЄДРПОУ 34155997) до Дніпровської митниці Держмитслужби (49038, Дніпропетровська область, м.Дніпро, вул. Княгині Ольги, буд. 22; код ЄДРПОУ 43350935) про визнання протиправним та скасування рішення, -
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 06.04.2021 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Технохімреагент” до Дніпровської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення задоволені, зокрема:
визнано протиправним та скасовано рішення Дніпровської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів №UA110230/2020/000351/2 від 29.12.2020;
стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Дніпровської митниці Держмитслужби на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Технохімреагент” судовий збір у сумі 2102,00 грн.
06.04.2021 проголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Відповідно до ч.3, 4 ст.143 КАС України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
До закінчення судових дебатів представником позивача заявлено клопотання про відшкодування позивачу понесених судових витрат на професійну правничу допомогу.
08.04.2021 на адресу суду надійшла заява представника позивача про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на правничу допомогу.
Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 19 квітня 2021 р. у справі № 280/9716/20 у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю “Технохімреагент” про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення судових витрат на правничу допомогу в адміністративній справі №280/9716/20, - відмовлено.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 12 липня 2021 року скасовано ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 19 квітня 2021 року та прийнято нову постанову, якою стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Дніпровської митниці Держмитслужби на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Технохімреагент” витрати на правову допомогу в сумі 9080,00 гривень.
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду Ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 19 квітня 2021 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 12 липня 2021 року у справі №280/9716/20 скасовано.
Справу №280/9716/20 направлено на новий розгляд до Запорізького окружного адміністративного суду. Справа надійшла 18.11.2021 та за результатами автоматичного розподілу передана для розгляду заяви судді Максименко Л.Я.
Ухвалою суду від 22.11.2021 розгляд заяви про ухвалення у справі додаткового судового рішення призначено на 29.11.2021.
Представник позивача для розгляду заяви не прибув.
Клопотанням від 29.11.2021 вх. № 70217 представник відповідача просить розглянути заяву в порядку письмового провадження. Проти задоволення заяви заперечує.
Згідно з приписами ч.3 ст.252 КАС України додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Згідно з п. 10 ч.1 ст. 4 КАС України письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.
Приписами ч. 4 ст. 243 КАС України визначено, що судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.
Розглянувши заяву позивача про ухвалення додаткового судового рішення, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 143 КАС України, суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі. Учасники справи, свідки, експерти, спеціалісти, перекладачі можуть оскаржити судове рішення щодо судових витрат, якщо це стосується їхніх інтересів. Якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п'ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, передбаченому частиною третьою цієї статті, суд виносить додаткове рішення в порядку, визначеному статтею 252 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; судом не вирішено питання про судові витрати.
Частинами 1 та 2 ст.16 КАС України встановлено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.
Представництво в суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до вимог ст.134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Аналіз наведених положень процесуального законодавства дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на правничу допомогу адвоката підлягають компенсації стороні, яка не є суб'єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень.
При цьому, суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.
При визначенні суми компенсації витрат, понесених на правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об'єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26.02.2015 у справі “Баришевський проти України”, від 10.12.2009 у справі “Гімайдуліна і інших проти України”, від 12.10.2006 у справі “Двойних проти України”, від 30.03.2004 у справі “Меріт проти України” заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
Судом встановлено, що з метою отримання правової допомоги позивачем 28.12.2020 був укладений із Адвокатом Будовською Наталією Володимирівною договір про надання професійної правничої допомоги.
Відповідно до умов договору, замовник доручає, а адвокат приймає на себе зобов'язання щодо надання професійної правничої допомоги замовнику, зокрема консультації з правових питань, складання та оформлення документів правового характеру; представництво інтересів замовника в судах всіх інстанцій в якості представника позивача, відповідача, третьої особи; захист інтересів замовника в адміністративних справах.
Згідно договору, вартість послуг за надання правничої допомоги складає за 1 годину роботи - в розмірі 1135 грн., що складає 50 % прожиткового мінімуму, визначеного ЗУ «Про Державний бюджет на 2021 рік». Оплата послуг проводиться замовником по факту стягнення протягом 7 (семи) днів.
Згідно Акту виконання робіт по договору про надання професійної правничої допомоги від 28.12.2020 Адвокатом було надано наступні послуги:
- Адвокат провів зустріч з представником Замовника з питання неправомірної поведінки Дніпровської митниці Держмитслужби щодо подій, які відбулися 28.12.2020 при митному оформленні товару та підстав скасування рішення щодо визначення (корегування) митної вартості товару, провів консультацію з зазначеного питання, узгодив з Замовником правову позицію щодо судового оскарження неправомірних дій, проаналізував судову практику Верховного Суду зі спірного питання - 3 год. х 1135.00 грн. = 3405,00 грн.;
- Адвокат підготував проект позову до Дніпровської митниці Держмитслужби “Про визнання протиправними та скасування рішення щодо визначення (коригування) митної вартості товару” відносно митної декларації № UA11023/2020/028634 - 3 год. х 1135,00 грн. = 3405,00 грн.;
- Адвокат прийняв участь у судових засіданнях - 2 х 1135,00 грн. = 2270,00 грн.
На підтвердження заявлених вимог до матеріалів справи надано: Договір про надання професійної правничої допомоги від 28.12.2020, Акт виконаних робіт від 08.04.2021, свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю від 25.07.2003 та ордер.
Згідно п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність” № 5076-VI від 05.07.2012 (далі - Закон) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору;
Пунктом 9 ч. 1 ст. 1 Закону визначено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону, видами адвокатської діяльності є, зокрема, надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
В межах розгляду даної справи представником позивача було здійснено представництво та надано інші види правової допомоги (консультації, складання процесуальних документів тощо).
Відповідач у клопотанні про зменшення витрат на правничу допомогу вважає заявлені до відшкодування суми витрат непідтвердженими, завищеними. Звертає увагу суду на те, що позивачем не надано до суду доказів про відсутність у штаті позивача юрисконсульта та/або адвоката та потреби у професійній правничій допомозі адвоката, не надано доказів розумної економічної причини (ділової мети) щодо взаємовідносин з адвокатом, не надано розрахунку понесених витрат. Також, зазначає, що відшкодовуванню підлягають лише витрати, які мають розумний розмір, такі витрати повинні бути фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.
Оцінюючи доводи відповідача щодо неспівмірності розміру витрат на правничу допомогу заявленого до відшкодування, суд зазначає, що той факт, чи працює адвокат на посаді штатного юриста на ТОВ «Технохімреагент» чи в іншому підприємстві значення для вирішення питання про розподіл витрат на правничу допомогу значення не має. Вирішальним для суду є саме те, що позивачем та його представником укладено договір про надання правничої допомоги.
Щодо відсутності на час подання заяви про ухвалення у справі додаткового рішення доказів оплати суд звертає увагу відповідача на те, що за умовами укладеного між товариством та адвокатом договору від 28.12.2020 передбачена відстрочка оплати за надані послуги адвоката по факту стягнення протягом 7-ми днів.
Крім того, за змістом ст. 134 КАС України відшкодуванню підлягають витрати на правничу допомогу не залежно від того чи сплачені вони, або підлягають сплаті.
Вказана правова позиція неодноразово викладена ВС у постановах від 29 жовтня 2020 року (справа № 686/5064/20), від 5 березня 2021 року (справа № 200/10801/19-а), від 16 березня 2021 року (справа №520/12065/19), постанови Об'єднаної палати Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 3 жовтня 2019 року (справа №922/445/19).
Перевіривши зміст наведених документів, суд зазначає, що заявлені до відшкодування витрати на професійну правничу допомогу за вказані послуги вартістю 6810,00 грн. (як вказано у заяві від 08.04.2021 вх. № 20226) дійсно є завищеними у порівняні з обсягом наданих адвокатом послуг позивачу, з урахуванням часу, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (послуг). З огляду на викладене, розмір витрат на правничу допомогу, який підлягає відшкодуванню позивачу за період розгляду справи у суді першої інстанції у співмірності до наданих послуг становить 4000,00 грн.
Враховуючи викладене, відшкодуванню на користь позивача підлягають витрати на правничу допомогу в сумі 4000,00 грн.
У задоволенні іншої частини заяви суд відмовляє.
Керуючись статтями 132, 135, 139, 241, 244, 252, 255, 295 КАС України, суд,-
Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “Технохімреагент” про ухвалення додаткового судового рішення у справі про стягнення витрат на правничу допомогу - задовольнити частково.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Технохімреагент” (69034, м. Запоріжжя, вул. Цимлянська, 29-А, код ЄДРПОУ 34155997) витрати на правничу допомогу адвоката у сумі 4000 (чотири тисячі) гривень за рахунок бюджетних асигнувань Дніпровської митниці Держмитслужби (49038, Дніпропетровська область, м.Дніпро, вул. Княгині Ольги, буд. 22; код ЄДРПОУ 43350935).
У задоволенні іншої частини заяви відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Додаткове судове рішення у повному обсязі виготовлено та підписано 17.12.2021.
Суддя Л.Я. Максименко