Україна
Донецький окружний адміністративний суд
про відмову у забезпеченні позову
17 грудня 2021 р. Справа №200/18619/21
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Циганенка А.І., розглянувши в письмовому провадженні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ОЛЕКСАНДРІВКА-АГРО» (місцезнаходження: 84040, Донецька область, Олександрівський р-н, с. Новостепанівка, вул. Свободи, буд.3, код ЄДРПОУ 37980355) про забезпечення позову,
17 грудня 2021 року заявник, Товариство з обмеженою відповідальністю «ОЛЕКСАНДРІВКА-АГРО», подав до суду заяву про забезпечення позову до пред'явлення позову.
Заявник просить забезпечити позов шляхом
- зупинення дії рішення Головного управління ДПС у Донецькій області у вигляді податкової вимоги від 03.12.2021 №0040598-1309-0529 про стягнення податкового боргу у загальному розмірі 2434000,98 грн.;
- зупинення дії рішення Головного управління ДПС у Донецькій області у вигляді Рішення №50/07 від 03.12.2021 про опис майна у податкову заставу;
- заборони Головному управлінню ДПС у Донецькій області та його уповноваженим особам вчиняти будь-які дії, спрямовані на стягнення з ТОВ «ОЛЕКСАНДРІВКА-АГРО» податкового боргу у загальному розмірі 2434000,98 грн., з яких 987794,00 грн. податкове зобов'язання, 246948,00 грн. штрафні санкції, 1199258,98 грн. пеня, опису його майна у податкову заставу та його реалізацію.
Обґрунтовуючи необхідність забезпечення позову до подання позовної заяви, заявник покликається на те, що 16.12.2021 на адресу заявника від Головного управління ДПС у Донецькій області надійшли: податкова вимога від 03.12.2021 №0040598-1309-0529 про стягнення податкового боргу у загальному розмірі 2434000,98 грн., з яких 987794,00 грн. податкове зобов'язання, 246948,00 грн. штрафні санкції, 1199258,98 грн. пеня; Рішення №50/07 від 03.12.2021 завідувача Добропільського сектору по роботі з податковим боргом управління по роботі з податковим боргом (уповноваженої особи) Головного управління ДПС у Донецькій області про опис майна у податкову заставу; лист-вимога ГУ ДПС у Донецькій області від 03.12.2021р. №32629/6/05-99-13-09-13 щодо виділення ліквідного майна.
Заявник стверджує, що податковий борг, який наразі стягується Головним управління ДПС у Донецькій області за отриманими документами, є таким, що не існує (є помилково нарахованим), оскільки він виник внаслідок допущення методологічної помилки в електронному кабінеті платника податків.
Заява вмотивована тим, що метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду. Співмірність вжиття заходів забезпечення позову відображено у практиці Європейського Суду з Прав Людини. Так, у справі «Пантелеєнко проти України» Європейський суд з прав людини зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом. У справі «Дорани проти Ірландії» Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття ефективний засіб передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. При вирішенні справи «Каіч та інші проти Хорватії» Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби ст.13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування. Таким чином, обов'язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.
Розглянувши заяву про забезпечення позову, суд зазначає наступне.
Згідно із частиною 1 статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
З урахуванням наведеного положення КАС України, розгляд клопотання позивача про вжиття заходів забезпечення позову здійснюється без повідомлення сторін.
Відповідно до статті 150 КАС України суд за заявою учасника справи […] має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається […] якщо: невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю (частина друга статті 150 КАС України).
Отже, заходи забезпечення позову можуть вживатися виключно у випадках, коли невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Згідно з роз'ясненнями, викладеними в постанові Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року №9 «Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», при розгляді заяв про забезпечення позову суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.
Таким чином, інститут забезпечення адміністративного позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів позивача в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення прийнятого в адміністративній справі.
При цьому заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути адекватними та співмірними з позовними вимогами.
Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Отже, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Аналогічна правова позиція міститься, зокрема, у постанові Верховного Суду від 21 листопада 2018 року у справі № 826/8556/17.
Судом враховується правова позиція Європейського суду з прав людини, викладена в рішенні від 15.11.2007 у справі «Бендерський проти України», в якому суд зазначив, що судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються.
Заявник зазначає, що має намір звернутися до суду із позовом щодо правомірності податкової вимоги від 03.12.2021 №0040598-1309-0529.
Відповідно до підпункту 60.1.4 пункту 60.1 статті 60 Податкового кодексу України податкова вимога вважається відкликаною, якщо рішенням суду, що набрало законної сили, скасовується сума податкового боргу, визначена в податковій вимозі.
Згідно з пунктом 88.2 статті 88 Податкового кодексу України право податкової застави виникає згідно з цим Кодексом та не потребує письмового оформлення.
Статтею 95 Податкового кодексу України встановлено, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Таким чином, при вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову необхідно перевірити наявність ознак очевидності протиправності оскаржуваного рішення, а також наявність підстав того, що невжиття заходів забезпечення позову унеможливить ефективний захист порушених прав.
В даному випадку позивачем не надано об'єктивних доказів, які б свідчили про існування порушеного права, свободи чи інтересу, який підлягає судовому захисту, очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі.
Згідно з Рекомендаціями №R(89)8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийнятій Комітетом Ради Європи 13.09.1989, рішення про вжиття заходів тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, [..] якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акту. Суд, який постановляє вжити такий захід, не зобов'язаний одночасно висловлювати думку щодо законності чи правомірності відповідного адміністративного акту; його рішення стосовно вжиття таких заходів жодним чином не повинно мати визначального впливу на рішення, яке згодом має бути ухвалено у зв'язку з оскарженням адміністративного акту.
Заявник стверджує про відсутність податкового боргу. З урахуванням приписів Податкового кодексу України належним способом захисту в такому випадку буде визнання протиправною та скасування податкової вимоги від 03.12.2021 №0040598-1309-0529 (скасування суми податкового боргу).
Отже, предмет майбутнього позову та спосіб його забезпечення фактично збігаються. Прийняттям ухвали про забезпечення позову у спосіб, про який просить заявник, буде вирішено позов із задоволенням вимог позивача без розгляду справи по суті, що не відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову.
Здійснивши аналіз доводів та аргументів заявника, суд дійшов висновку про відсутність підстав для забезпечення позову.
Керуючись 2, 5, 72-77, 150-154, 241-243, 248, 256, 294, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
в забезпеченні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «ОЛЕКСАНДРІВКА-АГРО» до подання позовної заяви, відмовити.
Ухвала постановлена, складена та підписана 17 грудня 2021 року.
Текст ухвали розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).
Ухвала набирає законної сили за правилами, встановленими статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України.
Апеляційна скарга на ухвалу може бути подана безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду в порядку і строки, встановлені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя А.І. Циганенко