15 грудня 2021 року Справа № 160/17742/21
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі судді Дєєва М.В., при секретарі судового засідання - Сергієнко В.Ю., за участю: позивача - ОСОБА_1 , представника відповідача-1 - Борисенко П.О., представника відповідача-2 - Христич І.Ю. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, Управління Служби безпеки України у Дніпропетровській області
про визнання протиправним та скасування наказів, розпорядження, поновлення на посаді та зобов'язання вчинити певні дії, -
29.09.2021 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, Управління Служби безпеки України у Дніпропетровській області, в якому позивач просить:
- визнати протиправним та скасувати Наказ Національної поліції України «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності начальника управління карного розшуку ГУНП полковника поліції Р. Панчишина» № 1472к від 03.09.2021 року, яким до начальника управління карного розшуку ГУНП в Дніпропетровській області застосовано дисциплінарне стягнення у виді звільнення з посади та переведено останнього на посаду, яка не передбачає допуску до державної таємниці;
- визнати протиправним та скасувати Наказ № 460 о/с від 06.09.2021 року про переміщення (у порядку виконання накладеного дисциплінарного стягнення - звільнення з посади відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України) полковника поліції ОСОБА_1 на посаду старшого дільничного офіцера поліції сектору превенції відділення № 7 Дніпровського районного управління поліції, звільнивши з посади начальника управління карного розшуку, з 6 вересня 2021 року;
- визнати протиправним та скасувати Розпорядження № 256д від 03.09.2021 року, яким ОСОБА_1 скасовано допуск до державної таємниці;
- поновити полковника поліції ОСОБА_1 на посаді начальника управління карного розшуку ГУНП в Дніпропетровській області;
- поновити полковнику поліції ОСОБА_1 допуск до державної таємниці.
В обґрунтування позовних вимог вказано, що позивач полковник поліції проходив службу у міліції з 08.08.1997 року, а з 07.11.2015 року по теперішній час проходить службу у Національній поліції України та обіймає посаду начальника управління карного розшуку ГУНП в Дніпропетровській області.Відповідач-1 Наказом № 1472 від 03.09.2021 року «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності начальника управління карного розшуку ГУНП полковника поліції ОСОБА_1 » застосував до позивача дисциплінарне стягнення у виді звільнення з посади. У зв'язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з посади, наказом ГУНП в Дніпропетровській області від 06.09.2021 року № 460 о/с начальника управління карного розшуку полковника поліції ОСОБА_1 звільнено з посади та переміщено (у порядку реалізації виконання накладеного дисциплінарного стягнення - звільнення з посади відповідно до Дисциплінарного статуту) на посаду старшого дільничного офіцера поліції сектору превенції відділення поліції № 7 Дніпровського районного управління поліції. Позивач не погоджується із вищевказаними наказами та вважає їх такими, що не відповідають вимогам чинного законодавства.
05.10.2021 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче судове засідання.
26.10.2021 року від Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого вказано, що позивач проходив службу в ГУНП на посаді заступника начальника відділу - начальника управління карного розшуку ГУНП в Дніпропетровській області. 06.09.2021 року наказом ГУНП № 460 о/с полковника поліції ОСОБА_1 відповідно до п.3 ч.1 ст. 65 Закону України «Про Національну поліцію» було переміщено (у порядку виконання накладеного дисциплінарного стягнення - звільнення з посади відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України) на посаду старшого дільничного офіцера поліції сектору превенції відділення поліції №7 Дніпровського районного управління поліції, звільнивши з посади начальника управління карного розшуку з 06.09.2021 року. Підставою видання наказу про переміщення на іншу посаду ОСОБА_1 став наказ ГУНП від 03.09.2021 року № 1472к, яким на останнього було накладено дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення з посади. Підставою притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 стали матеріали службового розслідування проведеного відповідно до наказу ГУНП від 26.08.2021 № 1751, яке проводилось з метою повної і всебічної перевірки обставин недотримання начальником управління карного розшуку ГУНП полковником поліції Р. І. Панчишиним вимог Порядку виїзду за кордон працівників структурних підрозділів, відділів (відділень) поліції ГУНП, затвердженого наказом ГУНП від 14.02.2021 № 713. Відповідач вказав, що ним жодних протиправних дій щодо позивача допущено не було, оскільки такі дії є правомірними та такими, що вчинені на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. З огляду на вказане відповідач-1 просив відмовити у задоволені позовних вимог.
03.11.2021 року від Управління Служби безпеки України у Дніпропетровській області надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого вказано, що управління СБУ отримало повідомлення ГУНП в Дніпропетровській області від 02.09.2021 року №12158/103/01-2021 за фактом невиконання обов'язків щодо збереження державної таємниці з боку позивача. Начальником Управління СБУ у Дніпропетровській області затверджено висновок про скасування ОСОБА_1 допуску до державної таємниці від 03.09.2021 № 55/16-2871/дск, із зазначенням, що виявлені в ході розгляду документів обставини підпадають під визначення, наведені в пункті 3 частини 2 статті 23 Закону України «Про державну таємницю», яка у даному випадку знаходиться у прямому взаємозв'язку із частиною 2 статті 26 Закону України «Про державну таємницю», що є підставою для скасування позивачу допуску до державної таємниці. Розпорядженням начальника Управління СБУ у Дніпропетровській області від 03.09.2021 року № 256д скасовано начальнику управління карного розшуку ГУНП в Дніпропетровській області полковнику поліції ОСОБА_1 допуск до державної таємниці за формою 2, відповідно до вимог статей 23, 26 Закону України «Про державну таємницю», пунктів 80, 81 Порядку № 939. Враховуючи зазначене, керуючись вимогами чинного законодавства України, з урахуванням матеріалів, які були надані до суду з метою прийняття законного і обґрунтованого рішення, вважаємо, що Управління СБУ діяло на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією і законами України. З огляду на вказане відповідач-2 просив відмовити у задоволенні позовних вимог.
03.11.2021 року у підготовчому судовому засіданні задоволено клопотання відповідача та відкладено підготовче судове засідання.
17.11.2021 року у підготовчому судовому засіданні запропоновано Управлінню Служби безпеки України у Дніпропетровській області визначитись із доказами, які він вважає за необхідне долучити до матеріалів справи, закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.
25.11.2021 року у судовому засіданні питання щодо необхідності витребування додаткових доказів вирішено здійснити в порядку письмового провадження, оголошено перерву на стадії розгляду справи по суті.
01.12.2021 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду витребувано у відповідача-2 додаткові докази по справі.
07.12.2021 року від відповідача-2 надійшли витребувані судом документи, які були оглянуті у судовому засіданні.
07.12.2021 року у судовому засіданні витребувано у відповідача-1 довідку щодо заробітної плати позивача, запропоновано позивачу надати розрахунок заробітної плати, оголошено перерву на стадії дослідження письмових доказів.
15.12.2021 року у судовому засіданні позивач просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі, при цьому посилаючись на доводи наведені у позовній заяві.
Представник відповідача-1 у судовому засіданні просив відмовити у задоволенні позовних вимог, при цьому посилаючись на доводи наведені і відзиві на позовну заяву.
Представник відповідача-2 у судовому засіданні просив відмовити у задоволенні позовних вимог, при цьому посилаючись на доводи наведені і відзиві на позовну заяву.
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню, з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 проходив службу в Головному управлінні Національної поліції в Дніпропетровській області на посаді заступника начальника відділу - начальника управління карного розшуку Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області.
26.08.2021 року Головним управлінням Національної поліції в Дніпропетровській області винесено наказ №1751 «Про організацію проведення службового розслідування», відповідно до якого з метою проведення повного і всебічного дослідження відомостей викладених у вказаному службовому листі, відповідно до вимог ст.14, 15 Дисциплінарного статуту Національної поліції, затвердженого Законом України від 15.03.2018 №2337-VІІ призначено службове розслідування за відомостями викладеними в рапорті т.в.о начальника УГІ ГУНП підполковника поліції О.Тарана.
Відповідно до наказу Головного управління в Дніпропетровській області від 26.08.2021 № 1751, дисциплінарною комісією ГУНП проведено службове розслідування за відомостями, викладеними у рапорті начальника УГІ ГУНП підполковника поліції О. Тарана, про те, що згідно з наказом ГУНП від 08.02.2021 № 11o/с в період часу з 15 до 29.03.2021 начальник управління карного розшуку ГУНП полковник поліції Р. Панчишин перебував у додатковій оплачуваній відпустці за 2020 рік, з виїздом до м. Львів, Львівської області, однак у вказаний період часу здійснював виїзд за межі державного кордону України без проходження обов'язкового інструктажу з питань охорони державної таємниці або нерозголошення службової та конфіденційної інформації, чим порушив вимоги Порядку виїзду за кордон працівників структурних підрозділів, відділів (відділень) поліції ГУНП, затвердженого наказом ГУНП від 14.02.2018 № 713.
02.09.2021 року було підготовлено та надіслано до УСБУ у Дніпропетровській області повідомлення стосовно факту невиконання громадянином України обов'язків щодо збереження державної таємниці з боку начальника управління карного розшуку ГУНП полковника поліції ОСОБА_1 , який має допуск до державної таємниці за формою 2.
Начальником Управління СБУ у Дніпропетровській області затверджено висновок про скасування ОСОБА_1 допуску до державної таємниці від 03.09.2021 року № 55/16-2871/дск, із зазначенням, що виявлені в ході розгляду документів обставини підпадають під визначення, наведені в пункті 3 частини 2 статті 23 Закону України «Про державну таємницю», яка у даному випадку знаходиться у прямому взаємозв'язку із частиною 2 статті 26 Закону України «Про державну таємницю», що є підставою для скасування позивачу допуску до державної таємниці.
03.09.2021 року розпорядженням начальника Управління СБУ у Дніпропетровській області від 03.09.2021 року № 256д скасовано начальнику управління карного розшуку ГУНП в Дніпропетровській області полковнику поліції ОСОБА_1 допуск до державної таємниці за формою 2, відповідно до вимог статей 23, 26 Закону України «Про державну таємницю», пунктів 80, 81 Порядку № 939.
Листом Управління СБУ від 03.09.2021 року в № 55/16-3386/дск повідомлено про скасування позивачу допуск до державної таємниці, та звернуто увагу, що відповідно до вимог статті 26 Закону України «Про державну таємницю» та пунктів 81, 87 Порядку № 939, громадянина, якому скасовано допуск до державної таємниці, якщо виконання трудових чи службових обов'язків вимагає доступу до державної таємниці, а переміщення на інше робоче місце чи іншу посаду неможливе, може бути в передбаченому законодавством порядку переведено на іншу роботу або службу не пов'язану з державною таємницею, чи звільнено.
За результатами службового розслідування складений висновок службового розслідування за відомостями викладеними у рапорті начальника УГІ УГІ ГУНП підполковника поліції О.Тарана щодо порушення службової дисципліни начальником управління карного розшуку полковником поліції Р.Панчишиним, відповідно до якого запропоновано:
- за порушення службової дисципліни, а саме недотримання вимог пункту 1 частини 1 статті 18 Закону України «Про національну поліцію», абзацу 1 пункту 1 розділу ІІ Правил етичної поведінки поліцейських затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 №1179, пункту 696 Порядку організації та забезпечення режиму секретності в державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18.12.2013 №939, та підпунктів 1.1, 1.2 пункту 1 Порядку виїзду за кордон працівників структурних підрозділів, відділів (відділень) поліції ГУНП, затвердженого наказом ГУНП від 14.02.2018 №713, що виразилось у не інформуванні перед виїздом до іноземної держави у приватних справах посадової особи, яка надала йому доступ до державної таємниці, а також РСО за місцем зберігання його картки обліку за формою згідно з додатком 6 Порядку №939, застосувати до начальника управління карного розшуку ГУНП в Дніпропетровській області полковника поліції ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у виді звільнення з посади.
- заступникові начальника УКЗ ГУНП підполковнику поліції В. Лісовику на підставі Розпорядження УСБУ у Дніпропетровській області від 03.09.2021р. № 256д, відповідно до вимог статті 26 Закону України «Про державну таємницю» та пп. 81, 87 порядку № 939 у зв'язку із скасуванням допуску до державної таємниці начальникові УКР ГУНП полковнику поліції ОСОБА_1 , перевести останнього на посаду, яка не передбачає допуску до державної таємниці.
Відповідно до наказу Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області від 03.09.2021 року №1472к «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності начальника управління карного розшуку ГУНП полковника поліції Р.Панчишина» за порушення службової дисципліни, а саме недотримання вимог пункту 1 частини 1 статті 18 Закону України «Про національну поліцію», абзацу 1 пункту 1 розділу ІІ Правил етичної поведінки поліцейських затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 №1179, пункту 696 Порядку організації та забезпечення режиму секретності в державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18.12.2013 №939, та підпунктів 1.1, 1.2 пункту 1 Порядку виїзду за кордон працівників структурних підрозділів, відділів (відділень) поліції ГУНП, затвердженого наказом ГУНП від 14.02.2018 №713, що виразилось у не інформуванні перед виїздом до іноземної держави у приватних справах посадової особи, яка надала йому доступ до державної таємниці, а також РСО за місцем зберігання його картки обліку за формою згідно з додатком 6 Порядку №939, застосовано до начальника управління карного розшуку ГУНП в Дніпропетровській області полковника поліції ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у виді звільнення з посади. Заступникові начальника УКЗ ГУНП підполковнику поліції В. Лісовику на підставі Розпорядження УСБУ у Дніпропетровській області від 03.09.2021 року № 256д, відповідно до вимог статті 26 Закону України «Про державну таємницю» та пп. 81, 87 порядку № 939 у зв'язку із скасуванням допуску до державної таємниці начальникові УКР ГУНП полковнику поліції ОСОБА_1 , перевести останнього на посаду, яка не передбачає допуску до державної таємниці.
У зв'язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з посади, наказом ГУНП в Дніпропетровській області від 06.09.2021р. № 460 о/с начальника управління карного розшуку полковника поліції ОСОБА_1 звільнено з посади та переміщено (у порядку реалізації виконання накладеного дисциплінарного стягнення - звільнення з посади відповідно до Дисциплінарного статуту) на посаду старшого дільничного офіцера поліції сектору превенції відділення поліції № 7 Дніпровського районного управління поліції.
Позивач вважає наказ «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності начальника управління карного розшуку ГУНП полковника поліції Р. Панчишина» № 1472к від 03.09.2021 року, наказ № 460 о/с від 06.09.2021 року про переміщення (у порядку виконання накладеного дисциплінарного стягнення - звільнення з посади відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України) полковника поліції ОСОБА_1 на посаду старшого дільничного офіцера поліції сектору превенції відділення № 7 Дніпровського районного управління поліції, звільнивши з посади начальника управління карного розшуку, з 6 вересня 2021 року та розпорядження № 256д від 03.09.2021 року, яким ОСОБА_1 скасовано допуск до державної таємниці протиправними та такими, що не відповідають вимогам чинного законодавства, що і стало підставою для звернення з даною позовною заявою до суду.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби, в Національній поліції України визначає Закон України «Про Національну поліцію».
Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції. Обов'язки поліцейського визначені ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», відповідно до вимог якої останній зобов'язаний: 1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; 2) професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва; 3) поважати і не порушувати прав і свобод людини; 4) надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров'я; 5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв'язку з виконанням службових обов'язків; 6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.
Статтею 59 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень.
Рішення з питань проходження служби оформлюються письмовими наказами по особовому складу на підставі відповідних документів, перелік та форма яких установлюються Міністерством внутрішніх справ України.
Видавати накази по особовому складу можуть керівники органів, підрозділів, закладів та установ поліції відповідно до повноважень, визначених законом та іншими нормативно-правовими актами, та номенклатурою посад, затвердженою Міністерством внутрішніх справ України.
Відповідно до ст. 19 Закону України «Про Національну поліцію» у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.
Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом. Законом України від 15.03.2018 №2337-VІІІ «Про Дисциплінарний статут Національної поліції» затверджено Дисциплінарний статут Національної поліції України.
Відповідно до ст. 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.
Дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції (ст. 12 Дисциплінарного статуту).
Відповідно до ст. 13 Дисциплінарного статуту дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.
Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.
До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень:
1) зауваження;
2) догана;
3) сувора догана;
4) попередження про неповну службову відповідність;
5) пониження у спеціальному званні на один ступінь;
6) звільнення з посади;
7) звільнення із служби в поліції.
Згідно ст. 14 Дисциплінарного статуту службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.
Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.
Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення. Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення; що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
Службове розслідування проводиться на засадах неупередженості та рівності всіх поліцейських перед законом незалежно від займаної посади, спеціального звання, наявних у них державних нагород та заслуг перед державою.
Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України встановлюється Міністерством внутрішніх справ України.
Статтею 15 Дисциплінарного статуту визначено, що проведення службових розслідувань за фактом порушення поліцейським службової дисципліни здійснюють дисциплінарні комісії.
Дисциплінарні комісії формуються з поліцейських та працівників поліції, які мають відповідні знання та досвід, необхідні для ефективного проведення службового розслідування.
Уповноважений член дисциплінарної комісії, що проводить службове розслідування, має право:
1) одержувати пояснення щодо обставин справи від і поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, та від інших осіб;
2) одержувати в органах, закладах, установах поліції та їхніх підрозділах чи за запитом в інших органах державної влади та органах місцевого самоврядування необхідні документи або їх копії та долучати до матеріалів справи;
3) отримувати консультації спеціалістів з питань, що стосуються службового розслідування.
За рішенням керівника, який призначив службове розслідування, розгляд справи може здійснюватися дисциплінарною комісією у відкритому засіданні. У такому разі поліцейський, який притягається до відповідальності, у письмовій формі не пізніше ніж за три дні повідомляється про час, дату та місце розгляду справи дисциплінарною комісією.
У разі відсутності поліцейського на, службі дисциплінарна комісія викликає його для участі в засіданні комісії. Виклик надсилається рекомендованим листом з повідомленням на адресу місця проживання поліцейського, що зазначена в його особовій справі. Виклик надсилається з таким розрахунком, щоб поліцейський, який викликається, мав не менше двох діб для прибуття на засідання дисциплінарної комісії.
Фактом, що підтверджує отримання або неотримання поліцейським виклику, є отримання органом, що проводить службове розслідування, поштового повідомлення про вручення або про відмову від отримання такого виклику чи повернення поштового відправлення з позначкою про невручення.
Поліцейський, який з поважних причин не може прибути на засідання дисциплінарної комісії, зобов'язаний не менше ніж за добу до визначеного часу повідомити про це дисциплінарну комісію з наданням підтвердних документів.
Якщо поліцейський, викликаний на засідання дисциплінарної комісії у визначеному цією статтею порядку, не з'явився та не повідомив про причини свого неприбуття, він вважається належним чином повідомленим. У такому разі засідання дисциплінарної комісії проводиться без його участі.
Порядок проведення службового розслідування дисциплінарною комісією визначено розділом V Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України (далі - Порядок №893), затвердженим Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2018 №893, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 28.11.2018 р. № 1355/32807.
Відповідно до п. 1 розділу II Порядку №893 службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.
Підставами для призначення службового розслідування є повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
Згідно п. 2 розділу VI Порядку №893 зібрані під час проведення службового розслідування матеріали та підготовлені дисциплінарною комісією документи формуються нею у справу.
Підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, який складається зі вступної, описової та резолютивної частин. Висновок службового розслідування готує і підписує дисциплінарна комісія.
Так, з матеріалів справи вбачається, що т.в.о. начальника УГІ ГУНП підполковник поліції Таран О. надіслав Рапорт начальнику ГУНП у Дніпропетровській області про те, що під час проведення службового розслідування за фактом неналежного виконання службових обов'язків начальником управління карного розшуку (Наказ № 819 від 14.04.2021р.), було встановлено, що відповідно до наказу ГУНП від 08.02.2021 року № 11 о/с в період часу з 15 по 29.03.2021 року полковник поліції ОСОБА_1 перебував у додатковій оплачуваній відпустці за 2020 рік, з виїздом до м. Львів. Разом з цим, у вказаний період часу останній здійснював виїзд за кордон, чим порушив вимоги Порядку виїзду за кордон працівників структурних підрозділів, відділів поліції ГУНП, затвердженого наказом ГУНП від 14.02.2018р. № 713. У зв'язку із чим, ОСОБА_2 клопотав про організацію службового розслідування.
На підставі вказаного рапорту, Наказом начальника ГУНП № 1751 від 26.08.2021 р. було призначено проведення службового розслідування за відомостями, викладеними у Рапорті т.в.о. начальника УГІ ГУНП підполковника поліції Тарана О. для проведення службового розслідування створено дисциплінарну комісію у складі: голови - т.в.о. начальника УГІ ГУНП підполковника поліції Тарана О., членів комісії - старшого інспектора з ОД відділу підтримки УГІ ГУНП майора поліції В. Михайленка та старшого інспектора відділу підтримки УГІ ГУНП майора поліції О. Харченка.
Висновок службового розслідування складено дисциплінарною комісією 03.09.2021 року та відповідно до якого комісія пропонувала:
- відомості, викладені у рапорті начальника УГІ ГУНП підполковника поліції О. Тарана, щодо недотримання начальником управління карного розшуку ГУНП полковником поліції Р. Панчишиним вимог Порядку виїзду за кордон працівників структурних підрозділів, відділів поліції ГУНП, затвердженого наказом ГУНП від 14.02.2018р. № 713, вважати такими що знайшли своє підтвердження, а в діях полковника поліції Р. Панчишина дисциплінарний проступок вважати встановленим.
- за порушення службової дисципліни, а саме недотримання вимог пункту 1 частини 1 статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», абзацу 1 пункту 1 розділу II Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених Наказом МВС України від 09.11.2016 №1179, пункту 696 Порядку організації та забезпечення режиму секретності в державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, установах організаціях, затвердженого постановою КМУ від 18.12.2013р. № 939, та підпунктів 1.1., 1.2. пункту 1 Порядку виїзду за кордон працівників структурних підрозділів, відділів поліції ГУНП, затвердженого наказом ГУНП від 14.02.2018р. № 713, що виразилось у не інформуванні перед виїздом до іноземної держави у приватних справах посадової особи, яка надала йому доступ до державної таємниці, а також РСО за місцем зберіганню його картки обліку за формою згідно з додатком 6 Порядку № 939, застосувати до начальника управління карного розшуку ГУНП в Дніпропетровській області полковника поліції ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у виді звільнення з посади.
- заступникові начальника УКЗ ГУНП підполковнику поліції В. Лісовику на підставі Розпорядження УСБУ у Дніпропетровській області від 03.09.2021р. № 256д, відповідно до вимог статті 26 Закону України «Про державну таємницю» та пп. 81, 87 порядку № 939 у зв'язку із скасуванням допуску до державної таємниці начальникові УКР ГУНП полковнику поліції ОСОБА_1 , перевести останнього на посаду, яка не передбачає допуску до державної таємниці.
З висновку службового розслідування вбачається, що з метою опитування начальника карного розшуку ГУНП в Дніпропетровській області полковника поліції ОСОБА_3 за встановленим під час проведення службового розслідування фактом порушення службової дисципліни, за адресою мешкання останнього поштою були направлені відповідні рекомендовані листи (вих. від 27.08.2021 року № 38, від 30.08.2021 року № 47), в яких йому запропоновано прибути для надання письмових пояснень до адміністративної будівлі ГУНП та у разі неможливості прибуття повідомити причини неприбуття з наданням відповідних документів. Разом з цим, станом на 03.09.2021 року полковник поліції ОСОБА_4 для надання письмових пояснень до адміністративної будівлі ГУНП не прибув та відповідні причини не повідомив.
Відповідно до п. 1, 2, 4, 7, 13, 14, 16, 17 розділу V Порядку № 893 проведення службового розслідування полягає в діяльності дисциплінарної комісії із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин його вчинення, установлення причин і умов учинення дисциплінарного проступку, вини поліцейського, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин учинення дисциплінарних проступків.
Службове розслідування розпочинається із дня видання наказу про його призначення та завершується в день затвердження керівником, який призначив службове розслідування, чи особою, яка виконує його обов'язки, висновку службового розслідування. Якщо закінчення строку проведення службового розслідування припадає на вихідний чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.
Службове розслідування має встановити: наявність чи відсутність складу дисциплінарного: проступку в діянні (дії чи бездіяльності) поліцейського,; з приводу якого (якої) було призначено службове розслідування; наявність чи відсутність порушень положень законів України чи інших нормативно-правових актів, організаційно-розпорядчих документів або посадових інструкцій; ступінь вини кожної з осіб, що вчинили дисциплінарний проступок; обставини, що пом'якшують або обтяжують ступінь і характер відповідальності поліцейського чи знімають безпідставні звинувачення з нього; відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; вид і розмір заподіяної шкоди; причини та умови, що призвели до вчинення дисциплінарного проступку.
Розгляд справи дисциплінарною комісією проводиться зазвичай у формі письмового провадження.
Збирання та перевірка матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського у разі розгляду справи у формі письмового провадження здійснюються зазвичай шляхом: одержання, пояснень щодо обставин справи від поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, та від інших осіб; одержання в органах, закладах, установах поліції та їх підрозділах чи за запитом в інших органах державної влади та органах місцевого самоврядування необхідних документів або їх копій та долучеїшя до матеріалів справи; отримання консультацій спеціалістів з питань, що стосуються службового розслідування.
У разі розгляду справи у формі письмового провадження рішення дисциплінарною комісією приймається без повідомлення та (або) виклику інших учасників службового розслідування на підставі наявних у справі матеріалів.
Поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, та інші особи можуть надавати усні чи письмові пояснення з приводу відомих їм відомостей про діяння, що стало підставою для призначення службового розслідування.
Під час розгляду справи у формі письмового провадження поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, надає пояснення в письмовій формі.
У письмовому поясненні поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, та інших осіб зазначаються посада, звання, прізвище, ім'я, по батькові особи, що одержує пояснення; прізвище, ім'я, по батькові, дата та місце народження, місце роботи, посада, адреса проживання особи, що надає пояснення, а якщо пояснення надається поліцейським, додатково зазначаються відомості про освіту, час служби в поліції та на займаній посаді; попередження особи про право відмовитися надавати пояснення щодо себе, членів своєї сім'ї чи близький родичів, коло яких визначено законодавством України; надання особою, що надає пояснення, згоди на обробку та використання в службових документах поліції її персональних даних.
Письмове пояснення підписують особа, яка отримувала пояснення, та особа, яка надала пояснення, із зазначенням дати його надання. ;
Якщо поліцейський, викликаний на засідання дисциплінарної комісії, не з'явився та. не повідомив про причини свого неприбуття, він вважається таким, що належно повідомлений. У цьому разі засідання дисциплінарної комісії проводиться без його участі, а поліцейський вважається таким, що відмовився від надання пояснень.
Виклик поліцейського для надання пояснень у разі його відсутності на службі дисциплінарна комісія здійснює в порядку, визначеному частинами шостою - десятою статті 18 Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
Факт відмови поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, та інших осіб від надання пояснень фіксується шляхом складення акта про відмову надати пояснення.
В акті обов'язково зазначаються відомості про дату, час і місце його складення, посади, звання, прізвища, імена, по батькові осіб, які його склали, прізвище, ім'я, по батькові особи, якій було запропоновано надати пояснення та яка відмовилася це зробити, а також (у разі повідомлення) - причини такої відмови. Акт про відмову надати пояснення підписують член дисциплінарної комісії, присутній під час відмови, та інші особи, присутні під час відмови.
Акт про відмову надати пояснення реєструється в службі діловодства (канцелярії) органу (підрозділу, закладу, установи) поліції, ЗВО, в якому утворена дисциплінарна комісія, та долучається до матеріалів службового розслідування.
Відповідно до частин 6-10 ст. 18 Дисциплінарного статуту у разі відсутності поліцейського на службі дисциплінарна комісія викликає його для надання пояснень. Виклик для надання пояснень надсилається рекомендованим листом з повідомленням на адресу місця проживання поліцейського, що зазначена в його особовій справі.
Виклик про надання пояснень надсилається з таким розрахунком, щоб поліцейський, який викликається, мав не менше двох діб для прибуття на засідання дисциплінарної комісії.
Фактом, що підтверджує отримання або неотримання поліцейським виклику про надання пояснень, є отримання органом, що проводить службове розслідування, поштового повідомлення про вручення або про відмову від отримання такого виклику чи повернення поштового відправлення з позначкою про невручення.
Поліцейський, який з поважних причин не може прибути для надання пояснень, зобов'язаний не менше ніж за добу до визначеного часу повідомити про це дисциплінарну комісію з наданням підтвердних документів.
Якщо поліцейський, викликаний для надання пояснень у визначеному цією статтею порядку, не з'явився: та не повідомив про причини свого неприбуття, він вважається таким, що відмовився від надання пояснень.
Таким чином, з викладеного слідує, що підчас проведення службового розслідування у разі відсутності поліцейського на службі його виклик для надання пояснень є обов'язковим і здійснюється шляхом надсилання такого виклику рекомендованим листом із повідомленням на і адресу місця проживання поліцейського, що зазначена в його особовій справі.
Так, під час проведення службового розслідування було встановлено, що полковник поліції ОСОБА_4 з 13.04.2021 року перебував на лікарняному до 20.08.2021 року (амбулаторне та стаціонарне лікування), про що свідчить довідка «Про перебування Р.Панчишина на лікарняному», наявна в матеріалах службового розслідування.
З метою отримання пояснень начальника управління карного розшуку ГУНП в Дніпропетровській області полковника поліції Р.І. Панчишина за фактом порушення службової дисципліни, за адресою мешкання останнього були направлені рекомендовані листи вих. від 27.08.2021 року №38, від 30.08.2021 №47, в яких запропоновано прибути для надання письмових пояснень до адміністративної будівлі ГУНП та у разі неможливості прибуття повідомити про причини неприбуття з наданням відповідних документів.
Відповідно до п.п 114, 116, 117 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою КМУ від 05 березня 2009, року № 270, одержувач може відмовитися від одержання поштового відправлення, коштів за поштовим переказом, про що на; поштовому відправленні, бланку поштового переказу або повідомленні про надходження поштового відправлення, поштового переказу робиться відповідна позначка, яка засвідчується його підписом. У разі неможливості вручення одержувачам поштові відправлення, внутрішні поштові перекази зберігаються об'єктом поштового зв'язку місця призначення протягом одного місяця з дня їх надходження. Після закінчення встановленого строку зберігання поштові відправлення, поштові перекази повертаються відправнику.
При цьому, висновок службового розслідування був затверджений 03.09.2021 року, тобто через 4 дні з моменту направлення вищевказаних листів з метою отримання пояснень позивача.
Таким чином, висновок службового розслідування від 03.09.2021 року містить посилання лише на надсилання відповідних рекомендованих листів на адресу ОСОБА_3 при цьому, доказів отримання позивачем таких листів та повідомлення позивача про його право надання пояснень Головним управлінням Національної поліції в Дніпропетровській області не надано.
Суд встановив, що під час службового розслідування письмові пояснення з приводу вчиненого дисциплінарного проступку відповідачем-1 у позивача не відбирались, акт про відмову позивача в наданні письмового пояснення не складався.
З матеріалів справи вбачається, що на час проведення службового розслідування та прийняття оскаржуваних наказів, позивач перебував на лікарняному, що підтверджується довідкою №24 про тимчасову непрацездатність поліцейського, військовослужбовця Національної гвардії України долученою до матеріалів справи.
Таким чином, позивач не був ознайомлений з матеріалами службового розслідування та позбавлений можливості брати участь у службовому розслідуванні, у тому числі давати усні чи письмові пояснення, робити заяви, в установленому порядку подавати документи, які мають значення для проведення службового розслідування.
За вказаних обставин, суд дійшов висновку про порушення відповідачем порядку проведення службового розслідування, що виявилось у неотриманні пояснень позивача з приводу вчиненого дисциплінарного проступку, в порушення вимог Дисциплінарного статуту, відповідачем було затверджено висновок службового розслідування без отримання від працівника письмового пояснення або за відсутності - акту про його відмову в наданні письмового пояснення.
Таким чином, ГУНП в Дніпропетровській області не забезпечено право позивача на захист, гарантоване ч. 1 ст. 18 Дисциплінарного статуту, у тому числі шляхом отримання від останнього пояснень та запрошення його (повідомлення) на розгляд засідання комісії.
Крім того, позивачем вказано, що він звернувся із відповідним рапортом про надання відпустки терміном на 60 днів, у прийнятті зазначеного рапорту ОСОБА_1 було відмовлено та запропоновано написати три окремих рапорти на загальний строк 60 днів, розбивши цей строк на 3 частини. На підставі цього, ОСОБА_1 було складено 3 рапорти на відпустки, а саме:
- з 11 лютого 2021 року строком на 30 діб з виїздом до Об'єднаних Арабських Еміратів (на рапорті міститься відмітка про проведення інструктажу);
- з 15 березня 2021 року строком на 15 діб з виїздом до м. Львів;
- з 30 березня 2021 року строком на 15 діб з виїздом до Об'єднаних Арабських Еміратів (на рапорті міститься відмітка про проведення інструктажу).
У зазначених рапортах ОСОБА_1 зазначив про виїзд за межі України, у зв'язку із чим начальником УРТЗІ ГУНП в Дніпропетровській області О. Нізельник та начальником РСС УКР ГУНП майором поліції ОСОБА_5 на виконання вимог Порядку № 173 були проведені відповідні інструктажі, що підтверджується поясненнями ОСОБА_6 та ОСОБА_5 , які містяться в матеріалах службового розслідування.
Разом з цим, до матеріалів службового розслідування долучена лише одна довідка про проведення інструктажу проведеного ОСОБА_5 , при цьому, відповідно до змісту висновку службового розслідування начальником управління режиму та технічного захисту інформації ГУНП в Дніпропетровській області О. Нізельником проведено додатковий інструктаж з питань охорони державної таємниці або нерозголошення службової та конфіденційної інформації.
Також, судом встановлено, що 29.03.2021 року позивачем було подано рапорт відповідно до якого позивач вказав, що у період з 18.03.2021 року по 28.03.2021 року під час відпустки за 2020 рік позивачем була здійснена поїздка до Єгипту, під час перебування за кордоном обставини, що могли створити передумови для розголошення державної таємниці не виникало.
Відповідно до довідки начальника РСС УКР ГУНП в Дніпропетровській області майора поліції ОСОБА_5 від 29.03.2021 року з ОСОБА_7 після повернення із поїздки під час чергової відпустки у період з 18.03.2021 року по 28.03.2021 року до Єгипту проведено бесіду, під час перебування за кордоном обставин, що могли створити для розголошення державної таємниці не виникало.
При цьому, дисциплінарною комісією при проведенні розслідування не було прийнято до уваги той факт, що одразу після повернення з Єгипту, 29.03.2021р. ОСОБА_1 був наданий рапорт на ім'я ОСОБА_8 , в якому він зазначив про перебування у період з 18.03.2021 року по 28.03.2021 року у Єгипті, а ОСОБА_8 , відповідно, склала довідку (про проведення бесіди), про наявність якої зазначає в своїх поясненнях.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
З урахуванням наведеного, суд вважає, що процедура проведення службового розслідування ГУНП в Дніпропетровській області в порядок та спосіб, встановлений законом дотримана не була, як наслідок, наявні правові підстави для визнання протиправними та скасування наказів, прийнятих за наслідками проведених службових розслідувань.
Суд наголошує, що спірні рішення підлягають скасуванню, з огляду на допущення відповідачем суттєвих порушень при здійсненні службового розслідування, а відтак висновки службових розслідувань не можуть бути підставою для прийняття оскаржуваних рішень.
З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку про визнання протиправними та скасування наказу «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності начальника управління карного розшуку ГУНП полковника поліції Р. Панчишина» № 1472к від 03.09.2021 року та наказ № 460 о/с від 06.09.2021 року «По особовому складу» про переміщення (у порядку виконання накладеного дисциплінарного стягнення - звільнення з посади відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України) полковника поліції ОСОБА_1 на посаду старшого дільничного офіцера поліції сектору превенції відділення № 7 Дніпровського районного управління поліції, звільнивши з посади начальника управління карного розшуку, з 06 вересня 2021 року.
Згідно з ч.1 ст. 235 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.
З огляду на те, що позивача було протиправно звільнено з посади начальника управління карного розшуку ГУНП в Дніпропетровській області, суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 підлягає поновленню саме на займаній на час звільнення посаді начальника управління карного розшуку ГУНП в Дніпропетровській області.
Щодо скасування позивачу допуску до державної таємниці та винесення оскаржуваного розпорядження, суд зазначає наступне.
Стаття 1 Закону України «Про державну таємницю» зазначає, що допуск до державної таємниці - оформлення права громадянина на доступ до секретної інформації;
доступ до державної таємниці - надання повноважною посадовою особою дозволу громадянину на ознайомлення з конкретною секретною інформацією та провадження діяльності, пов'язаної з державною таємницею, або ознайомлення з конкретною секретною інформацією та провадження діяльності, пов'язаної з державною таємницею, цією посадовою особою відповідно до її службових повноважень;
охорона державної таємниці - комплекс організаційно-правових, інженерно-технічних, криптографічних та оперативно-розшукових заходів, спрямованих на запобігання розголошенню секретної інформації та втратам її матеріальних носіїв.
Стаття 3 Закону України «Про державну таємницю» регламентує, що дія цього Закону поширюється на органи законодавчої, виконавчої та судової влади, органи прокуратури України, інші державні органи, Верховну Раду Автономної Республіки Крим, Раду міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації усіх форм власності, об'єднання громадян (далі - державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації), що провадять діяльність, пов'язану з державною таємницею, громадян України, іноземців та осіб без громадянства, яким у встановленому порядку наданий доступ до державної таємниці.
Передані Україні відомості, що становлять таємницю іноземної держави чи міжнародної організації, охороняються в порядку, передбаченому цим Законом. У разі, якщо міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, установлено інші, ніж передбачені цим Законом, правила охорони таємниці іноземної держави чи міжнародної організації, то застосовуються правила міжнародного договору України.
Статтями 5, 37 Закону України «Про державну таємницю» встановлено, що спеціально уповноваженим державним органом у сфері забезпечення охорони державної таємниці є Служба безпеки України. Служба безпеки України має право контролювати стан охорони державної таємниці в усіх державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, а також у зв'язку з виконанням цих повноважень одержувати безоплатно від них інформацію з питань забезпечення охорони державної таємниці.
Забезпечення охорони державної таємниці відповідно до вимог режиму секретності в державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, діяльність яких пов'язана з державною таємницею, покладається на керівників зазначених органів, підприємств, установ і організацій.
Служба безпеки України має право контролювати стан охорони державної таємниці в усіх державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, а також у зв'язку з виконанням цих повноважень одержувати безоплатно від них інформацію з питань забезпечення охорони державної таємниці. Висновки Служби безпеки України, викладені в актах офіційних перевірок за результатами контролю стану охорони державної таємниці, є обов'язковими для виконання посадовими особами підприємств, установ та організацій незалежно від їх форм власності.
Пунктом 3 Порядку №939 передбачено, що керівник підприємства, установи, організації зобов'язаний бути обізнаним з вимогами законодавства у сфері державної таємниці, із станом справ у структурних підрозділах, своєчасно вживати заходів для забезпечення режиму секретності, здійснювати постійний контроль за охороною державної таємниці на підприємстві, в установі, організації.
Статтею 21 Закону України «Про державну таємницю» встановлено, що в державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, що провадять діяльність, пов'язану з державною таємницею, з метою розроблення та здійснення заходів щодо забезпечення режиму секретності, постійного контролю за їх додержанням створюються на правах окремих структурних підрозділів режимно-секретні органи (далі - РСО), які підпорядковуються безпосередньо керівнику державного органу, органу місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації. Основними завданнями РСО є:
а) недопущення необґрунтованого допуску та доступу осіб до секретної інформації; б) своєчасне розроблення та реалізація разом з іншими структурними підрозділами державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій заходів, що забезпечують охорону державної таємниці; в) запобігання розголошенню секретної інформації, випадкам втрат матеріальних носіїв цієї інформації, заволодінню секретною інформацією іноземними державами, іноземними юридичними особами, іноземцями, особами без громадянства та громадянами України, яким не надано допуску та доступу до неї; г) виявлення та закриття каналів просочення секретної інформації в процесі діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації; д) забезпечення запровадження заходів режиму секретності під час виконання всіх видів робіт, пов'язаних з державною таємницею, та під час здійснення зовнішніх відносин; є) організація та ведення секретного діловодства;" є) здійснення контролю за станом режиму секретності в державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях та на підпорядкованих їм об'єктах.
За нормами статті 23 Закону України «Про державну таємницю», допуск до державної таємниці не надається у разі: 1) відсутності у громадянина обґрунтованої необхідності в роботі із секретною інформацією; 2) сприяння громадянином діяльності іноземної держави, іноземної організації чи їх представників, а також окремих іноземців чи осіб без громадянства, що завдає шкоди інтересам національної безпеки України, або участі громадянина в діяльності політичних партій та громадських організацій, діяльність яких заборонена у порядку, встановленому законом; 3) відмови громадянина взяти на себе письмове зобов'язання щодо збереження державної таємниці, яка буде йому довірена, а також за відсутності його письмової згоди на передбачені законом обмеження прав у зв'язку з допуском до держаадюї таємниці; 4) наявності у громадянина судимості за тяжкі або особливо тяжкі злочини, не погашеної чи не знятої в установленому порядку; 5) наявності у громадянина психічних розладів, які можуть завдати шкоди охороні державної таємниці, відповідно до переліку, затвердженого Міністерством охорони здоров'я України і Службою безпеки України.
У наданні допуску до державної таємниці може бути відмовлено також у разі: 1) повідомлення громадянином під час оформлення допуску недостовірних відомостей про себе; 2) постійного проживання громадянина за кордоном або оформлення ним документів на виїзд для постійного проживання за кордоном; 3) невиконання громадянином обов'язків щодо збереження державної таємниці, яка йому довірена або довірялася раніше.
02.09.2021 року було підготовлено та надіслано до УСБУ у Дніпропетровській області повідомлення стосовно факту невиконання громадянином України обов'язків щодо збереження державної таємниці з боку начальника управління карного розшуку ГУНП полковника поліції ОСОБА_1 , який має допуск до державної таємниці за формою 2.
У висновку про скасування ОСОБА_1 допуску до державної таємниці від 03.09.2021 року № 55/16-2871/дск, затвердженому начальником Управління Служби безпеки України у Дніпропетровській області від 03.09.2021, зазначено, що відділом охорони державної таємниці Управління СБУ у Дніпропетровській області розглянуто документальні матеріали ГУНП в Дніпропетровській області стосовно позивача, у зв'язку з отриманням відомостей про наявність обставин, передбачених пунктом 3 частиною 2 статті 23 Закону України «Про державну таємницю» та ініціюванням на підставі частини 2 статті 26 Закону України «Про державну таємницю» питання про скасування йому допуску до державної таємниці. Управлінням СБУ встановлено, що згідно рапорту позивач повідомив про намір під час використання частини відпустки з 15.03.2021 виїхати за межі Дніпропетровської області до м. Львів.
Проте, встановлено, що позивач використовуючи паспорт громадянина України для виїзду за кордон здійснив виліт у приватних справах з України до Арабської Республіки Єгипет в період з 18.03.2021 року до 28.03.2021 року, чим порушив вимоги пунктів 117, 696, 698 Порядку № 939.
Начальником Управління СБУ у Дніпропетровській області затверджено висновок про скасування ОСОБА_1 допуску до державної таємниці від 03.09.2021 року № 55/16-2871/дск, із зазначенням, що виявлені в ході розгляду документів обставини підпадають під визначення, наведені в пункті 3 частини 2 статті 23 Закону України «Про державну таємницю», яка у даному випадку знаходиться у прямому взаємозв'язку із частиною 2 статті 26 Закону України «Про державну таємницю», що є підставою для скасування позивачу допуску до державної таємниці.
03.09.2021 року розпорядженням начальника Управління СБУ у Дніпропетровській області від 03.09.2021 року № 256д скасовано начальнику управління карного розшуку ГУНП в Дніпропетровській області полковнику поліції ОСОБА_1 допуск до державної таємниці за формою 2, відповідно до вимог статей 23, 26 Закону України «Про державну таємницю», пунктів 80, 81 Порядку № 939.
Листом Управління СБУ від 03.09.2021 року в № 55/16-3386/дск повідомлено про скасування позивачу допуск до державної таємниці, та звернуто увагу, що відповідно до вимог статті 26 Закону України «Про державну таємницю» та пунктів 81, 87 Порядку № 939, громадянина, якому скасовано допуск до державної таємниці, якщо виконання трудових чи службових обов'язків вимагає доступу до державної таємниці, а переміщення на інше робоче місце чи іншу посаду неможливе, може бути в передбаченому законодавством порядку переведено на іншу роботу або службу не пов'язану з державною таємницею, чи звільнено.
Тобто, внаслідок неналежного виконання функціональних обов'язків позивачем, як особою яка зобов'язана виконувати функції покладенні на РСО, були допущені порушення вимог режиму секретності, що призвели до створення загроз витоку таємної інформації. Крім того, позивачем були допущенні і порушення зобов'язання щодо неухильного виконання вимог законодавства у сфері охорони державної таємниці, що визначені ст. 23 Закону України «Про державну таємницю», які позивач взяв на себе під час оформлення допуску до державної таємниці .
Так, статтею 28 Закону України «Про державну таємницю» встановлено, що громадянин, якому надано допуск до державної таємниці, зобов'язаний: не допускати розголошення будь-яким способом державної таємниці, яка йому довірена або стала відомою у зв'язку з виконанням службових обов'язків; не брати участі в діяльності політичних партій та громадських організацій, діяльність яких заборонена в порядку, встановленому законом; не сприяти іноземним державам, іноземним організаціям чи їх представникам, а також окремим іноземцям та особам без громадянства у провадженні діяльності, що завдає шкоди інтересам національної безпеки України; виконувати вимоги режиму секретності; повідомляти посадових осіб, які надали йому допуск до державної таємниці, та відповідні режимно-секретні органи про виникнення обставин, передбачених статтею 23 цього Закону, або інших обставин, що перешкоджають збереженню довіреної йому державної таємниці, а також про свій виїзд з України; додержуватися інших вимог законодавства про державну таємницю.
Таким чином, неналежне виконання обов'язків з організації режиму секретності покладених на РСО та порушення зобов'язання взятого громадянином у зв'язку з допуском до держаної таємниці є взаємозалежним і свідчать про порушення громадянином обов'язків щодо збереження державної таємниці.
Частини 5, 7, 8, 9 ст. 26 Закону України «Про державну таємницю» зазначають, що скасування раніше наданого допуску до державної таємниці здійснюється органами Служби безпеки України у разі виникнення або виявлення обставин, передбачених статтею 23 цього Закону, або після припинення громадянином діяльності, у зв'язку з якою йому було надано допуск, втрати ним громадянства або визнання його недієздатним на підставі інформації, здобутої органами Служби безпеки України або отриманої від державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій.
Частиною 2 статті 23 Закону України «Про державну таємницю» встановлено, що допуск до державної таємниці не надається в разі невиконання громадянином обов'язків щодо збереження державної таємниці, яка йому довірена або довірялася раніше.
Таким чином, порушення вимог режиму секретності, невиконання обов'язків щодо збереження державної таємниці та невжиття заходів щодо забезпечення охорони державної таємниці є підставою для скасування допуску до державної таємниці.
Згідно вимог статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), встановлено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Порядок застосування вказаних приписів відповідає висновкам Верховного Суду, що викладені в постановах від 23.12.2020 по справі № 420/7243/19, від 23.04.2020 у справі № 814/2850/17 згідно яких невиконання або неналежне виконання обов'язків щодо збереження державної таємниці повинно мати наслідки, у першу чергу, вирішення питання про скасування особі, яка допустила такі дії чи бездіяльність, раніше наданого допуску до державної таємниці, та лише в другу чергу в залежності від тяжкості вчиненого - вирішення питання щодо притягнення до дисциплінарної, адміністративної чи кримінальної відповідальності зазначеної особи.
Крім цього, Верховний Суд у постанові від 20.05.2021 по справі №460/3753/19 наголосив, що у випадку з позивачем вжиття організаційних заходів для забезпечення охорони державної таємниці (в межах, зокрема, державної установи) та дотримання режиму секретності перебувають у взаємозалежному прямому зв'язку, адже він як керівник зобов'язаний виконувати і те, і інше. За відсутності у військовій частині належних умов, організаційних заходів тощо, які є необхідними для забезпеченням охорони державної таємниці (постійний контроль за яким повинен здійснювати керівник відповідного органу) безальтернативно свідчить про відсутність належного виконання/дотримання вимог режиму секретності при роботі з документами з грифом секретності в той час як дотримання таких вимог є умовою/способом забезпечення збереження державної таємниці.
Наведене нівелює аргументи позивача про безпідставність висновків перевірки про створення загрози витоку секретної інформації, оскільки фактів самого витоку не виявлено.
Також суд вважає необґрунтованими доводи позивача про відсутність виявлених порушень під час проведення попередньої перевірки.
Аргументи позивача про недостатню умотивованість оскарженого розпорядження в аспекті спірних правовідносин ґрунтуються на помилковому тлумаченні законодавчих норм та правозастосовної практики і не доводять протиправність спірного рішення. Такі доводи не заперечують фактичних обставин, які слугували підставою для прийняття спірного розпорядження про скасування позивачу допуску до державної таємниці.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у рішеннях, ухвалених за результатами касаційного перегляду справ №814/2938/17, № 420/7243/19.
Отже, встановивши факт неналежного виконання позивачем обов'язків щодо збереження державної таємниці відповідач, з огляду на обсяг його компетенції у сфері цих правовідносин, мав правові підстави для того, щоб скасувати допуск до державної таємниці.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідач-2 при винесенні оскаржуваного розпорядження діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб передбачений законодавством України, у зв'язку з чим позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.
З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є такими, що підлягають частковому задоволенню.
Керуючись ст.ст. 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області (49010, м.Дніпро, вул.Троїцька, б.20а, код ЄДРПОУ 40108866), Управління Служби безпеки України у Дніпропетровській області (49000, м.Дніпро, вул.Святослава Хороброго, буд.23, код ЄДРПОУ 20001496) про визнання протиправним та скасування наказів, розпорядження, поновлення на посаді та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності начальника управління карного розшуку ГУНП полковника поліції Р. Панчишина» № 1472к від 03.09.2021 року.
Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області № 460 о/с від 06.09.2021 року про переміщення (у порядку виконання накладеного дисциплінарного стягнення - звільнення з посади відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України) полковника поліції ОСОБА_1 на посаду старшого дільничного офіцера поліції сектору превенції відділення № 7 Дніпровського районного управління поліції, звільнивши з посади начальника управління карного розшуку, з 6 вересня 2021 року.
Поновити полковника поліції ОСОБА_1 на посаді начальника управління карного розшуку ГУНП в Дніпропетровській області.
У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Рішення підлягає негайному виконанню в частині поновлення на посаді.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено в порядку та у строки, встановлені ст. ст.295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст рішення складено 17.12.2021 року.
Суддя М.В. Дєєв