Справа № 304/1427/21 Провадження № 2/304/390/2021
16 грудня 2021 рокум. Перечин
Перечинський районний суд Закарпатської області в складі:
головуючого - судді Чепурнова В. О.,
з участю секретаря судового засідання - Гавій Л.В.,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу №304/1427/21 за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
позивач звернувся в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення боргу. Свої позовні вимоги мотивує тим, що з метою отримання банківських послуг відповідач підписав Заяву №б/н від 07 листопада 2011 року, згідно якої отримав кредит у розмірі 17 000 грн у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з Умовами та Правилами надання банківських послуг та Тарифами Банку складає між ним та Банком договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом у заяві. Щодо встановлення та зміни кредитного ліміту Банк керувався п. 2.1.1.2.3. вказаного Договору, на підставі яких відповідач при його укладанні надав свою згоду щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту та його зміну за рішенням та ініціативою Банку. Оскільки ОСОБА_1 уклавши з позивачем кредитний договір та отримавши грошові кошти на умовах повернення, строковості та платності, систематично порушував свої договірні зобов'язання, що призвело до виникнення заборгованості, то така станом на 14 вересня 2021 року склала 16 871,04 грн, з якої: 16 041,06 грн - заборгованість за тілом кредиту та 829,98 грн - заборгованість за простроченими відсотками. На підставі наведеного позивач просить позов задовольнити.
Представник позивача у судове засідання не з'явилася, одночасно з позовною заявою подала суду клопотання про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримує у повному обсязі.
У судове засідання відповідач не з'явився, однак подав суду заяву, в якій просив розглянути справу без його участі, у позові відмовити, оскільки заборгованість перед банком ним погашена у повному обсязі, про що додав відповідну довідку.
Згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши письмові матеріали справи, суд приходить до такого висновку.
У судовому засіданні встановлено, що між Публічним акціонерним товариством комерційний банк «ПриватБанк» (правонаступником якого є АТ КБ «ПриватБанк») та ОСОБА_1 07 листопада 2011 року був укладений Договір про надання банківських послуг № б/н, за умовами якого позивач надав останньому кредит у сумі 2 800 грн у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 3,0 % на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана Анкета-заява про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку разом з Пам'яткою клієнта, Умовами та правилами надання банківських послуг, а також Тарифами складає між ним та банком Договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом у заяві.
Щодо зміни кредитного ліміту банк керувався п. 2.1.1.2.3. Умов та Правил надання банківських послуг, де зазначено, що Клієнт дає свою згоду, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням Банку, і Клієнт дає право Банку в будь-який момент змінити (зменшити або збільшити) кредитний ліміт.
Підписання даного Договору є прямою і безумовною згодою Позичальника щодо прийняття будь-якого розміру Кредитного ліміту, встановленого Банком, відповідно до п.2.1.1.2.4 Умов та Правил надання банківських послуг.
Позивач зазначає, що при укладанні вказаного Договору сторони керувались ч. 1 ст. 634 ЦК України, згідно якої договором приєднання, є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Так, відповідач ОСОБА_1 порушив зобов'язання по кредитному договору, а відтак заборгованість за ним станом на 14 вересня 2021 року склала 16 871,04 грн, з яких 16 041,06 грн - заборгованість за тілом кредиту та 829,98 грн - заборгованість за простроченими відсотками.
Як зазначає Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 03.07.2019 року у справі № 342/180/17, якщо фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку банку не повернуті, то відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК України банк вправі вимагати захисту своїх прав через суд - шляхом зобов'язання виконати боржником обов'язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів.
В той же час встановлено, що відповідач ОСОБА_1 здійснив погашення заборгованості у сумі 16 371,04 грн, а також 2 270 грн в якості оплати судового збору, про що надав суду копії відповідних квитанцій № 0.0.2353014978.1 та № 0.0.2353016171.1 від 23 листопада 2021 року.
Крім цього відповідач ОСОБА_1 надав суду довідку, яка свідчить, що станом на 10 грудня 2021 року він не має заборгованості перед АТ КБ «ПриватБанк».
Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Оцінюючи докази у їх сукупності, враховуючи, що позивач не надав суду доказів, які б спростовували докази відповідача щодо добровільного погашення боргу, суд дійшов висновку, що у позові слід відмовити.
Відповідно до ч. 1, п. 2 ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відтак, відповідно до вказаних положень з урахуванням результату розгляду справи, витрати зі сплати судового збору, понесені позивачем при зверненні до суду з цим позовом відшкодування не підлягають.
Керуючись ст. 509, 526, 530, 536, 625, 1050, 1054 ЦК України, ст. 6-13, 76, 89, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд,
у позові Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку до Закарпатського апеляційного суду шляхом подачі протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.
Позивач: Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк», код ЄДРПОУ 14360570; місцезнаходження: 01001 м. Київ, вул. Грушевського, 1Д.
Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ; місце проживання: АДРЕСА_1 .
Головуючий: Чепурнов В. О.