Справа № 243/6862/21
Провадження № 2-а/234/203/21
06 грудня 2021 року м. Краматорськ
Краматорський міський суд Донецької області у складі судді Ткачової С.М., за участю секретаря Аксеніної В.М., розглянув адміністративну справу
№243/6862/21, номер провадження № 2-а/234/203/21
за позовом ОСОБА_1
до Управління патрульної поліції в місті Краматорськ та Слов'янськ Управління патрульної поліції в Донецькій області, Департаменту патрульної поліції
про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення
учасники справи:
позивач: ОСОБА_1 - не з'явився
представник позивача: Степаненко А.П. (ордер ДН №138137 від 25.09.2021р., свідоцтво ДН №5260 від 31.10.208р.) - не з'явилася,
від відповідача Управління патрульної поліції в місті Краматорськ та Слов'янськ Управління патрульної поліції в Донецькій області, представник - не з'явився.
від відповідача Департаменту патрульної поліції, представник - не з'явився.
1. Стислий виклад позиції позивача та заперечення відповідача:
20.01.2021 року до Краматорського міського суду Донецької області зі Слов'янського міськрайонного суду Донецької області надійшла цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до відповідачів з вимогою про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що 19.06.2021 року постановою поліцейського взводу 2 роти № 4 УПП в м. Краматорськ та Слов'янськ (серія постанови серія ДПР18 № 492292) про накладання адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху зафіксоване не в автоматичному режимі, на позивача було складено постанову, згідно якої його було визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КУпАП і накладено штраф в розмірі 425 грн.Вважає, що поліцейським незаконно складено постанову, так як йому не надано жодного доказу стосовно порушення позивачем ПДР України, в протоколі не зазначено відомостей про технічний засіб, яким здійснено фото або відеофіксацію правопорушення, чи доказів, що таке фіксування взагалі проводилось. Просить вказану постанову скасувати та закрити провадження по справі про адміністративне правопорушення.
Від представника відповідача Департаменту патрульної поліції надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначають, що вимоги позивача є безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню, оскільки 19.06.2021 року працівники поліції виїжджали за адресою позивача, за заявою ОСОБА_2 . Проігнорувавши застереження правоохоронців про заборону сідати за кермо у стані алкогольного оп'яніння, водій транспортного засобу Toyota Avensis номерний знак НОМЕР_1 , ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , здійснив рух. Побачивши поліцейських, позивач почав рухатись заднім ходом. Після того, як поліцейські наздогнали позивача, він спочатку стверджував, що не рухався та за кермо не сідав, а потім повідомив, що поїхав до магазину. Таке твердження підтверджується відеозаписом з камери поліцейського, а саме: 16 год. 54 хв. відеозапис 20210619210728000914. Поліцейськими було складено адміністративний матеріал за ч.1 ст. 130 КУпАП. Крім того, водій транспортного засобу Toyota Avensis номерний знак НОМЕР_1 , ОСОБА_1 відмовився пред'явити відповідний документ на право керування зазначеним транспортним засобом, було прийнято рішення притягнути водія до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 126 КУпАП. Зазначили, що факт руху транспортного засобу було зафіксовано на камеру поліцейського: video_2021-10-29_14-19-46. При складанні протоколу поліцейський оцінив докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтувалися на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, що відповідає ст.252 КУпАП. Просили постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ДНІ 8 № 492292 від 19.06.2021р. залишити без змін, а позовну заяву позивача залишити без задоволення.
2. Заяви (клопотання ) учасників справи.
29.10.2021 представник Департаменту патрульної поліції Рубець О. направила до суду заяву про заміну відповідача Управління патрульної поліції в Донецькій області Департаменту патрульної поліції на належного відповідача Департамент патрульної поліції.
02.11.2021 року позивач ОСОБА_1 надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності, просив розглядати справу за участю адвоката Степаненко А.П.
06.12.2021 представник позивача Степаненко А.П. надала заяву про долучення до матеріалів справи №2-а/234/203/21 поштового відправлення позовної заяви без порушення строку на звернення до суду. Розгляд справи просила провести за її відсутності та закрити провадження по справі.
3. Процесуальні дії у справі.
Ухвалою Краматорського міського суду від 21.10.2021 року прийнято адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в місті Краматорськ та Слов'янськ Управління патрульної поліції в Донецькій області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення та призначено судове засідання.
Ухвалою Краматорського міського суду від 02.11.2021 залучено до участі у справі в якості співвідповідача - Департамент патрульної поліції.
Протокольною ухвалою від 06.12.2021 клопотання позивача, представника позивача про розгляд справи за їх відсутності задоволено.
В зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників процесу фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється відповідно ч.4 ст.229 КАС України.
4. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
В судовому засіданні встановлено, що 19.06.2021 інспектором взводу №1 роти № 2 БПП в м. Краматорську та Слов'янську Управління патрульної поліції в Донецькій області Департаменту патрульної поліції Вороновим В.В. винесена постанова серії ДП18 № 492292 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.126 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 425 грн.
Відповідно до оскаржуваної постанови ОСОБА_1 ,19.06.2021 року об 16:52 год. у м. Слов'янськ по вул. Курчатова, біля буд.73, керував транспортним засобом Toyota Avensis номерний знак НОМЕР_1 , без посвідчення водія, не мав його при собі, а також без реєстраційного документа транспортного засобу, чим порушив п.п.2.1 а та 2.1 б ПДР України.Відеофіксація велась технічним засобом BodуCam 01798 та автореєстратором.
За вказані дії передбачена адміністративна відповідальність за ч.1 ст.126 КУпАП, та на позивача накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 425 грн.
Частиною першою статті 126 КУпАП визначена адміністративна відповідальність водіїв транспортних засобів за керування транспортним засобом, не маючи при собі або не пред'явив у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія відповідної категорії, реєстраційному документі на транспортний засіб, а також полісі (договорі) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка"), або не пред'явила електронне посвідчення водія та електронне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов'язкового страхування у візуальній формі страхового поліса, а також інших документів, передбачених законодавством.
Відповідно до п.п. «а» п. 2.1 Розділу 2 Правил дорожнього руху водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Відповідно до п.п. «б» п. 2.1 Розділу 2 Правил дорожнього руху водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі реєстраційний документ на транспортний засіб (для транспортних засобів Збройних Сил, Національної Гвардії, Держприкордонслужби, Держспецтрансслужби, Держспецзв'язку, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - технічний талон).
Відповідно до вимог частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч.ч.1-4 ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
Відповідно до ч.1 ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно зі ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Так, відповідно до ч.3 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Зазначені критерії, хоч і адресовані суду, але одночасно вони є і вимогами для суб'єкта владних повноважень, який приймає відповідне рішення, вчиняє дії чи допускається бездіяльності.
Крім того, суд звертає увагу на те, що одним із принципів, яким повинно відповідати рішення суб'єкта владних повноважень, є принцип обґрунтованості, закріплений в пункті 3 частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.
Принцип обґрунтованості прийнятого рішення, тобто прийняття рішення з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення або вчинення дії, вимагає від суб'єкта владних повноважень (в тому числі, при притягненні особи до адміністративної відповідальності) враховувати як обставини, на обов'язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Суб'єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих рішень, обґрунтованих припущеннями, а не конкретними обставинами. Несприятливе для особи рішення суб'єкта владних повноважень повинно бути мотивованим.
Так, суд звертає увагу на те, що, розглядаючи справу про адміністративне правопорушення, суб'єкт владних повноважень (відповідач) повинен системно застосовувати положення законодавства та конкретних обставин кожної справи.
Згідно з ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.
Суд звертає увагу на приписи статті 251 КУпАП, в якій обумовлено, що орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи на підставі доказів, тобто будь-яких фактичних даних, які встановлюються, зокрема, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, а також іншими документами.
Крім того, згідно зі статтею 252 КУпАП посадова особа оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Слід зауважити, що відповідно до вимог статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Згідно з положень ч.1 ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Під час розгляду справи про адміністративне правопорушення інспектором поліції, позивач свою вину у вчиненні інкримінованого правопорушення з ч. 1 ст. 126 КУпАП не визнавав, про що свідчить факт подачі до суду даного позову.
Оглянувши у судовому засідання Оптичний диск DVD-R із відео записом, який надав відповідач, суд встановив, що він не містить доказів вини позивача, оскільки на відео видно, як автомобіль Toyota Avensis (номер не видно) рухається заднім ходом та ховається за поворотом. Коли автомобіль поліцейських повертає на вулицю, де стояв автомобіль Toyota Avensis, номерний знак НОМЕР_1 , то за кермом нікого не було, а позивач стояв біля автомобілю. Хто знаходився за кермом автомобіля в момент руху, на відео не встановлено. Також суд зауважує, що відзив на позовну заяву не містить посилання на ті файли диску, як доказ вини позивача, які зазначені в протоколі. Однак, з даного відеозапису вбачається, що позивач не погодився з тим, що порушив правила дорожнього руху.
Відповідно до ст.33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
З матеріалів справи вбачається, що, не зважаючи на невизнання позивачем своєї вини, інспектором поліції не зазначено жодного доказу наявності вини позивача, не наведено мотиви відхилення інших доказів, на які посилався позивач, чи висловлених останнім доводів. Крім того, до постанови про адміністративне правопорушення відповідачем не додано належних та допустимих доказів на підтвердження умисного вчинення позивачем адміністративного правопорушення.
Відсутність доказів вини позивача свідчить про незаконність постанови та необхідність її скасування.
Сам факт винесення оскаржуваної постанови не є доказом вчинення адміністративного правопорушення позивачем, саме до цього зводяться висновки Верховного Суду викладені у постанові від 26 квітня 2018 року (справа №338/1/17).
Крім того, суд зазначає, що відповідно до положень ч.ч.1,2 ст.38 КУпАП адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через два місяці з дня його виявлення, за винятком випадків, коли справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу підвідомчі суду (судді).
Якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частинах третій - п'ятій цієї статті.
Як вбачається з обставин, що виключають провадження в справі про адміністративне правопорушення, передбачених ст.247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин:
1) відсутність події і складу адміністративного правопорушення;
2) недосягнення особою на момент вчинення адміністративного правопорушення шістнадцятирічного віку;
3) неосудність особи, яка вчинила протиправну дію чи бездіяльність;
4) вчинення дії особою в стані крайньої необхідності або необхідної оборони;
5) видання акта амністії, якщо він усуває застосування адміністративного стягнення;
6) скасування акта, який встановлює адміністративну відповідальність;
7) закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу;
8) наявність по тому самому факту щодо особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, постанови компетентного органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, або нескасованої постанови про закриття справи про адміністративне правопорушення, а також повідомлення про підозру особі у кримінальному провадженні по даному факту;
9) смерть особи, щодо якої було розпочато провадження в справі.
Як встановлено в матеріалах справи, позивач звернувся спочатку до Слов'янського міськрайонного суду Донецької області з позовом до відповідача 29.06.2021 (згідно наданого представником позивача трекера відстеження поштового відправлення), тобто в 10 денний строк звернення до суду.
Разом з тим, сам розгляд справи про адміністративне правопорушення та його закінчення не обтяжений строками, визначеними ст. 38 КУпАП, а передбачений ст. 277 КУпАП, що є гарантією всебічного, об'єктивного і повного з'ясування всіх обставин, які мають значення для вирішення справи.
Якщо на момент розгляду справи в суді закінчились строки притягнення особи до адміністративної відповідальності, то суд в разі заперечення особою своєї вини чи наявності у її діях складу адміністративного правопорушення, спочатку в повному обсязі досліджує всі обставини справи, встановлює, чи містить діяння ознаки та склад адміністративного корупційного правопорушення, чи винна вона в його вчиненні, і лише після цього закриває провадження.
Таким чином, суд приходить до висновку, що дії відповідача під час провадження у справі про адміністративне правопорушення не відповідають вимогам КУпАП, оскаржувана постанова прийнята без всебічного, повного і об'єктивного дослідження усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, крім того, на момент розгляду справи у суді строки притягнення позивача до адміністративної відповідальності спливли.
5. Позиція суду.
Відповідно до приписів статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.
Відповідно положень ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно матеріалів адміністративної справи постанова серії ДП18 № 492292 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.126 ч.1 КУпАП не набрала чинності в зв'язку із своєчасним оскарженням.
В зв'язку з закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ч.1 статтею 38 КУпАП, постанова серії ДП18 № 492292 від 19.06.2021 підлягає скасуванню, а справа про адміністративне правопорушення - закриттю на підставі п.7 ч.1 ст.247 КУпАП.
6. Розподіл судових витрат між сторонами.
Приписами ст. 288 ч.3 КУпАП постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено: 3) постанову іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі - у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом. Особа, яка оскаржила постанову у справі про адміністративне правопорушення, звільняється від сплати державного мита.
Відповідно вимог ст. 139 КАС України та постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 справа №543/775/17 ( провадження №11-1287апп18) судовий збір віднести за рахунок держави.
На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 2, 5, 6, 19, 20, 72, 77, 249, 286 КАС України, ст.ст. 9, 126, 251, 254, 258, 283, 288,289 КУпАП, суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в місті Краматорськ та Слов'янськ Управління патрульної поліції в Донецькій області, Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - задовольнити частково.
На підставі ч.1 ст.38 КУпАП скасувати постанову серії ДП18 № 492292 від 16.06.2021 винесену інспектором взводу №1 роти № 2 БПП в м. Краматорську та Слов'янську Управління патрульної поліції в Донецькій області Департаменту патрульної поліції Вороновим Владиславом Валерійовичем про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.126 ч.1 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 425 грн., в зв'язку з закінченням строків накладення адміністративного стягнення.
Справу про адміністративне провадження відносно ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.126 ч.1 КУпАП закрити в зв'язку з закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ч.1 статті 38 КУпАП, тобто за п.7 ч.1 ст. 247 КУпАП.
Судові витрати віднести за рахунок держави.
Повернути ОСОБА_1 (паспорт НОМЕР_2 ) судові витрати в розмірі 425 грн. (квитанція АТ «Укрпошта» ВПЗ84122, ПН 215600426655 від 29.06.2021).
Рішення виготовлено та підписано 06.12.2021.
Апеляційна скарга на рішення може бути подана до Першого апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів після проголошення.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 )
Відповідач: Управління патрульної поліції в місті Краматорськ та Слов'янськ Управління патрульної поліції в Донецькій області (Донецька область, м. Краматорськ, вул. Магістральна, 20)
Відповідач: Департамент патрульної поліції (03048, м. Київ, вул. Федора Ернста, 3, ЄДРПОУ 40108646)
Суддя Краматорського міського суду С. М. Ткачова