Справа № 226/2663/21
ЄУН 226/2663/21
Провадження № 2/226/795/2021
(заочне)
13 грудня 2021 року Димитровський міський суд Донецької області у складі:
головуючої - судді Клепка Л.І.
секретаря - Новикової К.В.,
позивачки ОСОБА_1 ,
розглянувши в заочному судовому засіданні в залі суду в м.Мирноград Донецької області справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа - Комунальне підприємство «Служба єдиного замовника», про визнання осіб такими, що втратили право користування жилим приміщенням,-
Позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до відповідачів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа - Комунальне підприємство «Служба єдиного замовника», про визнання осіб такими, що втратили право користування жилим приміщенням.
В обґрунтування вимог вказала, що вона є наймачем квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , в якій, крім неї, зареєстровані її сини - відповідачі ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які в спірній квартирі з 2014 року не проживають. Зазначаючи на тому, що відповідачі не проживають у квартирі без поважних причин, житлом не цікавляться, участі в утриманні квартири не приймають, що покладає на неї зайві витрати, позивачка просить суд на підставі ст.ст.71,72 ЖК України визнати їх такими, що втратили право користування вказаною квартирою.
В судовому засіданні позивачка позовні вимоги підтримала, пояснивши суду, що ще в 2014 році її діти, які є відповідачами у справі, виїхали за кордон на постійне місце проживання і з зазначеного часу додому не поверталися, тому вирішити питання їх добровільного зняття з реєстраційного обліку вона невзмозі, що створює їй перешкоди в оформленні субсидії, так як її пенсія є мінімальною, і змушує її нести додаткові витрати з утримання квартири. Зазначаючи на те, що відповідачі добровільно залишили місце проживання і без поважної на те причини не живуть у квартирі вже більше семи років, просила суд її позов задовольнити.
Відповідачі, судовий виклик яких здійснювався у відповідності з вимогами процесуального закону, до судового засідання двічі не з'явилися, відзивів на позов не надали, що дає суду підстави для розгляду справи зі згоди позивача у заочному судовому засіданні на підставі наявних у справі доказів.
Представник третьої особи, будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду, до судового засідання також не з'явився, бажання прийняти особисту участь у розгляді справи не виявив.
Надавши юридичну оцінку встановленим обставинам та дослідженим дказам, суд дійшов висновку про задоволення позову, виходячи з такого.
Судом встановлено, що квартира АДРЕСА_2 є об'єктом комунальної власності. Її основним наймачем, згідно ордеру на житлове приміщення №1887, виданого 16.09.1986 виконавчим комітетом міської ради народних депутатів та довідки з місця проживання, є позивачка ОСОБА_1 , на ім'я якої відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1 (арк.спр.10-12).
Відповідно до акту координаційного комітету органів самоорганізації населення м.Мирноград від 31.08.2021 року №277, відповідач ОСОБА_2 у спірній квартирі не проживає з квітня 2014 року, в відповідач ОСОБА_3 - з серпня 2014 року (арк.спр.13).
Зазначена обставина також знайшла своє повне підтвердження в показаннях свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , які суду пояснили, що діти позивачки ще в 2014 році зі своєї волі виїхали за межі України, тривалий час живуть за кордоном, а додому жодного разу не приїжджали.
Відповідно до ч.4 ст.9 діючого Житлового Кодексу, житлові права охороняються законом, за винятком випадків, коли вони здійснюються в суперечності з призначенням цих прав чи з порушенням прав інших громадян або прав державних і громадських організацій.
Згідно ч.4 ст.9 Житлового Кодексу, ніхто не може бути виселений із займаного жилого приміщення або обмежений у праві користування жилим приміщенням інакше як з підстав і в порядку, передбачених законом.
Предметом спору є визнання осіб втратившими право користування житловим приміщенням.
Положеннями ст.71 Житлового кодексу України передбачено, що при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім'ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців. У разі не проживання особи в жилому приміщенні більше шести місяців без поважної причини, така особа за правилами ст.ст.71,72 ЖК може бути визнана такою, що втратила право користування житлом. Тобто, визнання особи такою, що втратила право користування житлом, можливе за двох умов - непроживання у жилому приміщенні більше шести місяців та щоб це непроживання не мало поважної причини.
Обставин, які б свідчили про те, що відповідачам здійснювалися перешкоди у користуванні вищевказаним житлом або обставин, які б дозволяли вважати, що право користування жилим приміщенням зберігається за ними на законних підставах, судом не встановлено.
Так як непроживання відповідачів в спірній квартирі понад 6 років носить безперервний характер і причин, які б свідчили про поважність причин не проживання, судом не встановлено, суд вважає за можливе задовольнити вимоги позивача, визнавши відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 такими, що втратили право користування жилим приміщенням.
На підставі ст.ст.71, 72 ЖК України, керуючись ст.ст.4, 7, 12, 76, 258, 259, 263, 265, 280-282 Цивільного процесуального Кодексу України, суд -
Позовні вимоги ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , (ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ), місце реєстрації: АДРЕСА_1 , до ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (ідентифікаційний номер НОМЕР_3 ), місце реєстрації: АДРЕСА_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , (ідентифікаційний номер НОМЕР_4 ), третя особа - Комунальне підприємство «Служба єдиного замовника», 85327, Донецька область, м.Мирноград, м-н «Молодіжний», буд.52, про визнання осіб такими, що втратили право на користування житловим приміщенням, задовольнити.
Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , такими, що втратили право користування квартирою АДРЕСА_2 .
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідачів, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги до Донецького апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного судового рішення.
Строк подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Вступна і резолютивна частини рішення проголошені 13 грудня 2021 року. Повний текст судового рішення виготовлено 17 грудня 2021 року.
Суддя Л.І.Клепка