"06" грудня 2021 р.м. Одеса Справа № 916/2219/21
Господарський суд Одеської області у складі: суддя Волков Р.В.,
при секретарі судового засідання Чернюк С.В.,
розглянувши справу №916/2219/21
за позовом Управління майна та інвестицій Теплодарської міської ради Одеського району Одеської області (65490, Одеська обл., місто Теплодар, вулиця Піонерна, будинок 7; код ЄДРПОУ 26275444)
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Природне Джерело" (65490, Одеська обл., місто Теплодар, вулиця Комунальна, будинок 3; код ЄДРПОУ 41863323)
про стягнення 14 432,22 грн;
представники сторін:
від позивача - не з'явився;
від відповідача - не з'явився,
Управління майна та інвестицій Теплодарської міської ради Одеського району Одеської області звернулось до Господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Природне Джерело", в якому просить суд стягнути з відповідача 14 432,22 грн, з яких: 11 918,30 грн заборгованості з орендної плати, 2124,74 грн пені до заборгованості з орендної плати, 330,27 грн заборгованості по сплаті компенсації плати за землю, 58,91 грн пені до заборгованості по сплаті компенсації плати за землю.
Ухвалою від 02.08.2021р. позовну заяву (вх. №2304/21 від 28.07.2021р.) Управління майна та інвестицій Теплодарської міської ради Одеського району Одеської області залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення виявлених недоліків позовної заяви протягом п'яти днів з дня вручення даної ухвали шляхом надання до суду доказів направлення позовної заяви з додатками відповідачу листом з описом вкладення.
16.08.2021р. до суду надійшла заява позивача (вх. №21742/21) про усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою від 25.08.2021 прийнято позовну заяву (вх.№2304/21 від 28.07.2021р.) до розгляду, відкрито провадження у справі №916/2219/21, яку постановлено розглядати за правилами загального позовного провадження, підготовче судове засідання призначено на 20.09.2021, запропоновано відповідачу у п'ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі реалізувати процесуальне право на подання відзиву.
Протокольною ухвалою від 20.09.2021 відкладено підготовче судове засідання на 25.10.2021.
Протокольною ухвалою від 25.10.2021 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів, закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 17.11.2021.
На стадії розгляду справи по суті, протокольною ухвалою від 17.11.2021 у судовому засіданні оголошено перерву до 06.12.2021.
06.12.2021 складено вступну та резолютивну частини рішення.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов'язань за Договором оренди майна, що належить до комунальної власності територіальної громади м. Теплодар №20/2018 від 02.07.2018р. (далі - Договір).
Вказує, що відповідач як орендар за Договором систематично не виконує свої зобов'язання зі сплати орендної плати та плати за землю.
Зазначає, що станом на 01.04.2021 у відповідача виникла заборгованість перед позивачем по орендній платі за період з 02.07.2018 по 01.02.2019 у сумі 14 432,22 грн, з яких: 11 918,30 грн. заборгованості з орендної плати, 2124,74 грн. пені до заборгованості з орендної плати, 330,27 грн. заборгованості по сплаті компенсації плати за землю, 58,91 грн. пені до заборгованості по сплаті компенсації плати за землю.
Відповідач правом на подання відзиву не скористався, явку представника у судові засідання не забезпечив, про розгляд справи повідомлявся належним чином.
Як вбачається з матеріалів справи, ухвали суду, які надсилались відповідачу рекомендованими листами, повертались на адресу суду з відмітками «адресат відсутній за вказаною адресою».
Суд зауважує, що згідно ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Відтак, в силу вищенаведених положень законодавства, день спроби вручення поштового відправлення за адресою місцезнаходження відповідача, який зареєстрований у встановленому законом порядку, вважається днем вручення відповідачу відповідної ухвали суду. Отже, суд приходить до висновку, що відповідач належним чином повідомлявся про розгляд даної справи.
Водночас за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.
Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.
Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").
Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що відповідач має доступ до судових рішень та мав можливість ознайомитись з ухвалою суду у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).
Крім того, 19.11.2021 на сайті Судової влади було розміщено оголошення про виклик відповідача у судове засідання до Господарського суду Одеської області.
Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи, зокрема, у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
Зі змісту ст. 165 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що свої заперечення проти позову відповідач може викласти у відзиві на позовну заяву. При цьому, згідно ч. 4 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив не містить вказівки на незгоду відповідача з будь-якою із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відповідач позбавляється права заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи по суті, крім випадків, якщо незгода з такою обставиною вбачається з наданих разом із відзивом доказів, що обґрунтовують його заперечення по суті позовних вимог, або відповідач доведе, що не заперечив проти будь-якої із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, з підстав, що не залежали від нього.
З урахуванням вищевикладеного, суд вважає за можливе відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України розглянути справу за наявними в ній матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
02.07.2018 між позивачем та відповідачем було укладено Договір оренди майна, що належить до комунальної власності територіальної громади м. Теплодар №20/2018, згідно з п. 1.1. якого орендодавець (позивач) передає, а орендар (відповідач) приймає в строкове платне користування об'єкт оренди, що належить до комунальної власності територіальної громади м. Теплодар і знаходиться на балансі управління майна та інвестицій: нежитлові приміщення на 1 поверсі будівлі комбінату побутового обслуговування площею 68,9 кв.м (далі - майно) за адресою: 65490, Одеська обл., м. Теплодар, вул. Комунальна, 3. Ринкова вартість майна згідно незалежної оцінки на 04.06.2018 року становить 111087,00 грн. Ціль використання майна: для розміщення офісу.
Орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, указаний у Договорі і акті приймання-передавання майна (п. 2.1. Договору).
Згідно з п. 3.1. Договору орендна плата за користування об'єктом оренди складається з орендної плати за майно (Розрахунок №1 додається у Додатку №1) та компенсації плати за землю, на якій розміщене майно, у розмірі земельного податку (Розрахунок №2 додається у Додатку №2):
а) зі щомісячним урахуванням в орендній платі за майно щомісячного індексу інфляції (і) відносно суми орендної плати за майно, яка визначена за перший місяць при укладанні Договору оренди у розрахунку №1 та складає 1666,3 х і_грн;
б) зі щорічним урахуванням індексації (Кі) компенсації плати за землю у розмірі земельного податку у розрахунку №2, яка визначена за перший місяць поточного року при укладанні Договору та складає 47,40 грн.
Відповідно до п/п 3.1.1 п. 3.1. Договору орендна плата за майно (з розрахунку №1 Додатку 1) за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції, який публікується Мінстатом України.
Згідно з п/п 3.1.2. п. 3.1. Договору компенсація плати за землю у розмірі земельного податку (з розрахунку №2 Додатку 2) змінюється раз на рік та переглядається з початку кожного року відділом земельних ресурсів виконавчого комітету Теплодарської міської ради згідно «Порядку проведення індексації нормативної грошової оцінки», затвердженої Кабміном України.
Пунктом 3.3. Договору передбачено, що орендна плата та платежі, перераховані несвоєчасно або не в повному обсязі, стягується до бюджету з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати.
Згідно з п. 9.1. Договір укладено строком на 2 роки 11 місяців, що діє з 02.07.2018 до 02.06.2021.
За Актом приймання-передачі від 02.07.2018 позивач передав, а відповідач прийняв у строкове платне користування нежитлові приміщення на 1 поверсі будівлі комбінату побутового обслуговування площею 68,9 кв.м (далі - майно) за адресою: 65490, Одеська обл., м. Теплодар, вул. Комунальна, 3. Ринкова вартість майна згідно незалежної оцінки на 04.06.2018 року становить 111087,00 грн. Ціль використання майна: для розміщення офісу.
Як вказав позивач, у зв'язку з тривалою відсутністю орендаря за адресою об'єкта оренди, систематичною несплатою орендної плати, не реагуванням орендарем на претензії та попередження, розпорядженням міського голови №259-Р від 17.08.2017 було створено комісію для вилучення майна з оренди, про що 01.02.2019 р. складено Акт вилучення майна з оренди комунальної власності територіальної громади м. Теплодар Одеської області: нежитлових приміщень на 1 поверсі будівлі комбінату побутового обслуговування площею 68,9 кв.м за адресою: 65490, Одеська обл., м. Теплодар, вул. Комунальна, 3, переданих в оренду ТОВ «Природне джерело» відповідно до Договору оренди №20/2018 від 02.06.2018 р.
За змістом ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: 1) договори та інші правочини; 2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; 3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; 4) інші юридичні факти. Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки можуть виникати з рішення суду.
Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Частиною 1 ст. 16 ЦК України визначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
За змістом ч.2 ст.16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.
Згідно з ч.1, 6 ст. 283 ГК України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч.1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
За змістом ч.ч.1, 3 ст.762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Договором або законом може бути встановлено періодичний перегляд, зміну (індексацію) розміру плати за користування майном.
Відповідно до ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» орендна плата встановлюється у грошовій формі і вноситься у строки, визначені договором. Орендна плата визначається за результатами аукціону. У разі передачі майна в оренду без проведення аукціону орендна плата визначається відповідно до Методики розрахунку орендної плати, яка затверджується Кабінетом Міністрів України щодо державного майна та представницькими органами місцевого самоврядування - щодо комунального майна. У разі якщо представницький орган місцевого самоврядування не затвердив Методику розрахунку орендної плати, застосовується Методика, затверджена Кабінетом Міністрів України. Орендна плата підлягає коригуванню на індекс інфляції згідно з Методикою розрахунку орендної плати. Якщо орендар отримав майно в оренду без проведення аукціону, відповідне коригування орендної плати на індекс інфляції здійснюється щомісячно. Орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків провадження господарської діяльності. Порядок розподілу орендної плати для об'єктів, що перебувають у державній власності, між державним бюджетом, орендодавцем і балансоутримувачем визначається Порядком передачі майна в оренду. Порядок розподілу орендної плати для об'єктів, що належать Автономній Республіці Крим, між відповідним бюджетом, орендодавцем і балансоутримувачем визначається органами, уповноваженими Верховною Радою Автономної Республіки Крим. Порядок розподілу орендної плати для об'єктів, що перебувають у комунальній власності, між відповідним бюджетом, орендодавцем і балансоутримувачем визначається представницьким органом місцевого самоврядування. Стягнення заборгованості з оплати орендної плати може здійснюватися в безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса.
Відповідно до ч. 3 ст. 18 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.
У відповідності до ст. 19 Закону орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності
Згідно ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію: передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо, або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Як вбачається з положень ст.174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є укладання господарського договору та іншої угоди, що передбачені законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно ст. 627 Цивільного кодексу України відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. За приписами ч.1 ст.629 цього Кодексу договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічна норма міститься і в ст.193 ГК України, яка регламентує, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
За таких обставин, уклавши Договір оренди сторони за цим Договором прийняли на себе певні права та обов'язки, які мали виконувати.
Водночас доказів сплати орендної плати, а також компенсації плати за землю відповідачем, матеріали справи не містять.
Перевіривши надані позивачем розрахунки заборгованості по орендній платі та заборгованості по сплаті компенсації плати за землю, суд вважає їх обґрунтованими та задовольняє позовні вимоги про стягнення з відповідача 11 918,30 грн заборгованості по орендній платі, 330,27 грн заборгованості по сплаті компенсації плати за землю.
Щодо позовної вимоги про стягнення з відповідача 2124,74 грн пені до заборгованості з орендної плати та 58,91 грн пені до заборгованості по сплаті компенсації плати за землю, суд зазначає наступне.
Згідно з ч. 2 ст. 193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 229 ГК України учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.
Частини 1, 2, 4 ст. 217 ГК України передбачають, що господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції. Господарські санкції застосовуються у встановленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин.
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України).
Як передбачено частиною 1 ст. 548 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. В силу ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою (штраф, пеня).
Згідно положень ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання
Відповідно до ст. ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений ст. 1 вказаного Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
За приписами ч. 1 ст. 624 Цивільного кодексу України, якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.
В силу положень ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно з ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 ГК України).
Положеннями ст. 530 ЦК України встановлено наступне: якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Суд, здійснивши ґрунтовний аналіз Договору №20/2018 від 02.07.2018, не вбачає ньому визначення строків, протягом яких відповідач мав сплачувати орендну плату та здійснювати компенсацію плати за землю.
Таким чином, у зв'язку з тим, що за умовами Договору неможливо встановити момент початку нарахування пені, суд відмовляє у задоволенні позовних вимог в частині стягнення з відповідача 2124,74 грн пені до заборгованості з орендної плати та 58,91 грн пені до заборгованості по сплаті компенсації плати за землю.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ст. 76 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно до ч. ч. 1, 2, 3 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Відповідно до ст. 129 ГПК України, враховуючи часткове задоволення позовних вимог, судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1926,54 грн суд покладає на відповідача.
Керуючись ст. ст. 2, 73, 74, 76, 77, 86, 91, 129, 232, 233, 236, 238, 241 ГПК України, суд
1. Позов Управління майна та інвестицій Теплодарської міської ради Одеського району Одеської області (65490, Одеська обл., місто Теплодар, вулиця Піонерна, будинок 7; код ЄДРПОУ 26275444) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Природне Джерело" (65490, Одеська обл., місто Теплодар, вулиця Комунальна, будинок 3; код ЄДРПОУ 41863323) про стягнення 14 432,22 грн - задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Природне Джерело" (65490, Одеська обл., місто Теплодар, вулиця Комунальна, будинок 3; код ЄДРПОУ 41863323) на користь Управління майна та інвестицій Теплодарської міської ради Одеського району Одеської області (65490, Одеська обл., місто Теплодар, вулиця Піонерна, будинок 7; код ЄДРПОУ 26275444) 11 918,30 грн заборгованості по орендній платі, 330,27 грн заборгованості по сплаті компенсації плати за землю, 1926,54 грн витрат зі сплати судового збору.
3. В решті позовних вимог - відмовити.
4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом двадцяти днів з моменту складення повного тексту.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Вступну та резолютивну частини рішення складено 06 грудня 2021 р. Повний текст рішення складено та підписано 16 грудня 2021 р.
Суддя Р.В. Волков