"07" грудня 2021 р.м. Одеса Справа № 916/1932/21
Господарський суд Одеської області
У складі судді Желєзної С.П.
Секретаря судових засідань Ловга В.М.
За участю представників сторін:
Від позивача: ОСОБА_1
Від відповідачів:
- ДП „АМПУ": Бернатович О.О. в порядку самопредставництва;
- ТОВ „Морський клуб ТЦФ": Єлін І.Ю. в порядку самопредставництва,
Від третьої особи: Десятова Н.А. в порядку самопредставництва;
Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до державного підприємства „Адміністрація морських портів України", товариства з обмеженою відповідальністю „Морський клуб ТЦФ", за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях про усунення перешкод у користуванні майном, -
ОСОБА_1 (далі по тексту - ОСОБА_1 ) звернувся до господарського суду із позовною заявою до державного підприємства „Адміністрація морських портів України" (далі по тексту - ДП «АМПУ»), товариства з обмеженою відповідальністю „Морський клуб ТЦФ" (далі по тексту - ТОВ „Морський клуб ТЦФ"), відповідно до якої позивач просить господарський суд:
- усунути перешкоди у користуванні майном, орендованим у Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях (далі по тексту - Фонд), що знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Приморська, 6, яхт-клуб;
- зобов'язати ДП „АМПУ" та ТОВ „Морський клуб ТЦФ" вжити невідкладних заходів для підписання акту приймання-передачі державного нерухомого майна до договору оренди від 20.09.2005р., укладеного між Фондом та ТОВ „Морський клуб ТЦФ", який є правонаступником ТОВ "Яхт клуб "Одеса-2009", відповідно до якого Фондом, як Орендодавцем передано, а ТОВ „Морський клуб ТЦФ", як Орендарем, прийнято в строкове платне користування державне нерухоме майно, що не є цілісним майновим комплексом (надалі - об'єкт оренди), а саме: 54/1000 комплексу будівель морського вокзалу: у літ. "Б": 81 - малий елінг - 343,2 кв. м.; 96 - великий елінг - 952,0 кв.м.; 83. 84, 85, 86. 87, 88. 89. 90, 91, 92, 97, 98, 99. 100 - рундуки на першому поверсі - 193,3 кв.м.; 52, 53, 54, 55, 56. 57, 58, 59, 60, 61, 62 - рундуки на другому поверсі - 92,2 кв.м.; 16 - магазин - 35,8 кв.м.; 20 - склад магазину - 26,2 кв.м.; 41, 42 - вмивальня - 29,1 кв.м.; 43, 44. 45, 48, 49 - душова - 10,0 кв.м.; 50, 46, 47 - туалети -7,9 кв.м.; 38 - кладова - 15,5 кв.м.; 34, 24 - диспетчерські - 48,5 кв.м.; 15. 16, 17, 25 - офіс - 86,8 кв.м.; 23 - коридор - 20,4 кв.м.; 26. 27. 28 - приміщення - 52,3 кв.м.; 12 - кімната для переговорів - 48,6 кв.м.; 13 - кухня -17,5 кв.м.; 11- кают-компанія -98,2 кв.м.; 18. 22 - вмивальня -2,7 кв.м.; 19, 21 - туалети -2,3 кв.м.; 20 - ванна -2.3 кв.м.; загальною площею 2084,8 кв.м.; 54/1000 холлу-8, розташованих за адресою: м. Одеса, вул. Приморська, 6;
- зобов'язати вжити невідкладних заходів для відновлення електро-, водо- та теплопостачання, переданого Фондом в оренду ТОВ „Морський клуб ТЦФ" об'єкту оренди у складі частини комплексу будівель морського вокзалу з метою їх використання в порядку та на умовах договору оренди від 20.09.2005р., поновленого судом.
Позовні вимоги обґрунтовані фактом порушення корпоративних прав ОСОБА_1 у зв'язку з відмовою ДП „АМПУ" від підписання акту приймання-передачі державного майна, переданого ТОВ „Морський клуб ТЦФ" у користування на підставі договору оренди від 20.09.2005р., дія якого була поновлена за рішенням суду у 2015р. При цьому, позивачем також наголошено, що відсутність електро-, водо- та теплопостачання (кондиціонери були зняті, радіатори демонтовані), а також зникнення з будівлі вокзалу меблів, обладнання та іншого рухомого майна, яке знаходилось у приміщеннях до 2014р., що унеможливлює використання товариством переданого в оренду майна за його призначенням. Викладені обставини стали підставою для звернення ОСОБА_1 , який виступає учасником (засновником) ТОВ „Морський клуб ТЦФ", до господарського суду із даними позовними вимогами.
ДП „АМПУ" повністю заперечувало проти задоволення заявлених позивачем вимог, посилаючись на передання у користування ТОВ „Морський клуб ТЦФ" державного нерухомого майна за актом приймання-передачі від 01.03.2016р., складеного та підписаного після проголошення судом у 2015р. рішення про поновлення договору оренди від 20.09.2005р. За твердженням відповідача державне майно вже було передано у користування Орендаря, а, отже, будь-які підстави для підписання ще одного акту приймання-передачі державного майна відсутні. ДП „АМПУ" також наголошено, що факт перебування державного майна у фактичному користуванні Орендаря був встановлений у рішеннях суду, предметом розгляду яких були вимоги ДП „АМПУ" до ТОВ „Морський клуб ТЦФ" про стягнення орендної плати. ДП „АМПУ" також було вказано, що даний спір не відноситься до категорії корпоративних, а отже, спірні питання повинні вирішуватися безпосередньо між відповідачем та ТОВ „Морський клуб ТЦФ".
ТОВ „Морський клуб ТЦФ" було підтримано заявлені позивачем вимоги, посилаючись на наявність передбачених законом підстав для відновлення порушених корпоративних прав ОСОБА_1 . Крім того, відповідач просив встановити нікчемність договору (без дати) про внесення змін до договору оренди від 20.09.2005р., а також нікчемність акту приймання-передачі майна.
Фонд заперечував проти задоволення заявлених ОСОБА_1 позовних вимог, посилаючись, зокрема, на розірвання договору оренди Фондом в односторонньому порядку з 29.06.2021р. у зв'язку з наявністю заборгованості ТОВ „Морський клуб ТЦФ" зі сплати орендних платежів.
17.09.2021р. до господарського суду від ОСОБА_1 надійшла заява про зміну підстав позову, по тексту якої позивачем було детально описано всі обставини справи, а також надано обґрунтування порушення його корпоративних прав. Господарським судом було враховано вказану заяву під час вирішення спору. При цьому, суд зазначає, що вказана заява у розумінні вимог процесуального законодавства не може вважатись заявою про зміну підстав позову, оскільки згідно висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 25.06.2019р. по справі № 924/1473/15 не вважаються зміною підстав позову доповнення його новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин та зміна посилання на норми матеріального чи процесуального права.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи та пояснення учасників судового процесу, суд встановив наступне.
20.09.2005р. між Фондом (Орендодавець) та ТОВ "Яхт клуб "Одеса-2009" (Орендар) було укладено договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності №ДФ-28, відповідно до п. 1.1 якого Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування державне нерухоме майно, що не є цілісним майновим комплексом, а саме: 54/1000 комплексу будівель морського вокзалу: у літ. Б: 81- малий елінг; 96 - великий елінг; - 83,84,85,86,87,88,89,90,91,92,97,98,99,100 - рундуки на першому поверсі; 52,53,54,55,56,57,58,59,60,61,62 - рундуки на другому поверсі; 16 - магазин; 20 - склад магазину; 41,42 - вмивальня; 43,44,45,48,49 - душова; 50,46,47 - туалети; 38 - кладова; 34,24 - диспетчерські; 15,16,17,25 - офіс; 23 - коридор; 26,27,28 -приміщення; 12 - кімната для переговорів; 13 - кухня; 11 - кают-компанія; 18,22 -вмивальня; 19,21 - туалети; 20 - ванна; загальною площею 2084,8 м2; 54/1000 холу - 8, що перебуває на балансі ДП "Одеський морський торговельний порт", та розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Приморська, 6.
Пунктами 2.1, 2.4 договору оренди від 20.09.2005р. встановлено, що Орендар вступає у строкове платне користування об'єктом оренди з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі майна. Обчислення строку договору починається з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі. Об'єкт оренди залишається на балансі ДП "Одеський морський торговельний порт", з зазначенням того, що цей об'єкт є орендованим.
Умовами п. 3.7 договору оренди від 20.09.2005р. передбачено, що у випадку якщо Орендар протягом 3-х місяців підряд не вносить орендну плату, визначену договором, Орендодавець має право ставити питання про розірвання цього договору оренди у судовому порядку та повернення об'єкта оренди.
Згідно з п. 5.8 договору оренди від 20.09.2005р. Орендар зобов'язується укласти з Балансоутримувачем договір про відшкодування витрат на утримання об'єкта оренди, надання комунальних послуг Орендарю.
Пунктом 7.1 договору оренди від 20.09.2005р. сторони погодили, що Орендодавець зобов'язується за участю Балансоутримувача передати Орендарю в оренду об'єкт оренди згідно з цим договором по акту приймання-передачі майна, який підписується одночасно з цим договором.
Відповідно до п. 9.3 договору оренди від 20.09.2005р. Орендодавець має право вимагати розірвання договору оренди та (або) відшкодування збитків у разі:
а) Орендар передав об'єкт оренди у користування у суборенду;
б) Орендар своїми діями створює загрозу пошкодження об'єкту оренди;
в) не здійснив страхування об'єкту оренди відповідно п.5.5 та не застрахував Об'єкт оренди у подальшому на весь термін дії цього договору;
г) затримання сплати орендної плати протягом 3-х місяців підряд;
д) зміни мети використання Орендарем об'єкту оренди без дозволу Орендодавця та Балансоутримувача;
є) перешкоджання або протидії Орендодавцю та Балансоутримувачу у проведенні перевірки використання, збереження об'єкту оренди та умов виконання договору;
ж) не укладання Орендарем договору з Балансоутримувачем про відшкодування витрат щодо комунальних послуг.
з) невиконання вимог протипожежної безпеки.
Пунктами 10.1, 10.9 договору оренди від 20.09.2005р. визначено, що цей договір укладено терміном до 20.09.2012р. включно, який діє з моменту його підписання сторонами. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну цього договору після закінчення строку його чинності протягом одного місяця, договір вважається поновленим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором за умови погодження Міністерства транспорту та зв'язку України.
20.09.2005р. між Фондом, ТОВ "Яхт клуб "Одеса-2009" та ДП "Одеський морський торговельний порт" було підписано акт приймання-передачі державного нерухомого майна за договором оренди від 20.09.2005р.
20.06.2007р. між Фондом та ТОВ "Яхт клуб "Одеса-2009" було укладено додаткову угоду до договору оренди від 20.09.2005р., якою сторонами було внесено зміни до договору в частині визначення та нарахування орендної плати.
05.03.2009р. між Фондом та ТОВ "Яхт клуб "Одеса-2009" було укладено додаткову угоду до договору оренди від 20.09.2005р., згідно умов якої сторонами було внесено зміни до договору в частині визначення та нарахування орендної плати. При цьому, до вказаної додаткової угоди від 05.03.2009р. сторонами було додано новий акт приймання-передачі майна, попередній акт сторони дійшли згоди вважати таким, що втратив чинність.
05.03.2009р. між Фондом, ТОВ "Яхт клуб "Одеса-2009" та ДП "Одеський морський торговельний порт" було підписано акт приймання-передачі державного нерухомого майна за договором оренди від 20.09.2005р.
06.07.2010р. між Фондом та ТОВ "Яхт клуб "Одеса-2009" було укладено додаткову угоду до договору оренди від 20.09.2005р., згідно умов якої сторонами було внесено зміни до договору в частині визначення та нарахування орендної плати, а також викладено, зокрема, п. п. 5.8, 10.1 у новій редакції.
Згідно з п. 5.8 договору оренди від 20.09.2005р. (у новій редакції) Орендар зобов'язується укласти з Балансоутримувачем договір про відшкодування витрат на утримання об'єкта оренди, надання комунальних послуг Орендарю і відшкодування податку на землю.
Відповідно до п. 10.1 договору оренди від 20.09.2005р. (у новій редакції) цей договір укладено терміном до 06.07.2015р. включно, який діє з моменту його підписання сторонами.
13.06.2013р. між Фондом, ТОВ "Яхт клуб "Одеса-2009" та ДП „АМПУ" було укладено додаткову угоду до договору оренди від 20.09.2005р., згідно якої сторонами було визначено, що Балансоутримувачем державного нерухомого майна виступає ДП „АМПУ".
06.11.2013р. між Фондом, ТОВ "Яхт клуб "Одеса-2009" було укладено додаткову угоду до договору оренди від 20.09.2005р., згідно якої окремі пункти договору були викладені у новій редакції. При цьому, до вказаної додаткової угоди від 06.11.2013р. сторонами було додано новий акт приймання-передачі майна, попередній акт від 05.03.2009р. сторони дійшли згоди вважати таким, що втратив чинність.
06.11.2013р. між Фондом, ТОВ "Яхт клуб "Одеса-2009" та ДП „АМПУ" було підписано акт приймання-передачі державного нерухомого майна за договором оренди від 20.09.2005р.
Крім того, 06.11.2013р. між Фондом, ТОВ "Яхт клуб "Одеса-2009" та ДП „АМПУ" було підписано акт приймання-повернення державного нерухомого майна за договором оренди від 20.09.2005р., згідно якого частина державного майна була повернута Орендарем у подальше господарське відання ДП „АМПУ".
04.09.2014р. між Фондом та ТОВ "Яхт клуб "Одеса-2009" було укладено додаткову угоду до договору оренди від 20.09.2005р., згідно якої окремі пункти договору були викладені у новій редакції.
29.09.2014р. між Фондом, ТОВ "Яхт клуб "Одеса-2009" та Одеською філією ДП „АМПУ" було підписано акт приймання-передачі (повернення) майна до договору оренди від 20.09.2005р., з якого вбачається, що Орендарем було передано, а Балансоутримувачем було прийнято у подальше господарське відання все державне нерухоме майно, яке раніше перебувало у користуванні Орендаря. При цьому, вказаним актом сторони підтвердили відсутність у них претензій один до одного з моменту підписання акту щодо складу та стану вищевказаного майна, а також взаємних розрахунків за його платне користування.
Рішенням господарського суду Одеської області від 20.07.2015р. по справі №916/1878/15, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 27.10.2015р., позов засновника ТОВ "Яхт-клуб "Одеса-2009" ОСОБА_1 до Фонду, ДП «АМПУ», ТОВ "Яхт-клуб "Одеса-2009» про визнання недійсними угод та скасування актів прийому - передачі майна було задоволено частково, визнано недійсними угоду від 29.09.2014р. про розірвання договору № КД-7786 від 01.09.2005р. та угоду від 29.09.2014р. про розірвання договору № КД-4761 від 26.12.2003р., укладені між ДП „АМПУ" та ТОВ "Яхт клуб "Одеса-2009", в решті вимог відмовлено.
Рішенням господарського суду Одеської області від 14.12.2015р. по справі №916/4494/15 позовні вимоги засновника ТОВ "Яхт клуб "Одеса-2009" ОСОБА_1 до Фонду, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача, ДП „АМПУ", про визнання чинним договору оренди було задоволено, визнано договір оренди нерухомого майна від 20.09.2005р. поновленим на строк і умовах передбачених договором оренди від 20.09.2005р. з дати набрання судовим рішенням законної сили; зобов'язано Фонд здійснити передачу майна на підставі акту прийому-передачі згідно договору оренди нерухомого майна від 20.09.2005 р., укладеного між Фондом та ТОВ "Яхт клуб "Одеса-2009".
01.03.2016р. між Фондом, ТОВ "Яхт клуб "Одеса-2009" та ДП „АМПУ" було підписано акт приймання-передачі державного нерухомого майна до договору (без дати) від…про внесення змін до договору оренди від 20.09.2005р., згідно якого у користування Орендаря було передано у строкове платне користування майно у обсязі, встановленому первісним договором, а саме: 54/1000 комплексу будівель морського вокзалу: у літ. Б: 81- малий елінг; 96 - великий елінг; 83, 84, 85, 86, 87, 88, 89, 90, 91, 92, 97, 98, 99, 100 - рундуки на першому поверсі; 52, 53, 54, 55, 56, 57, 58, 59, 60, 61, 62 - рундуки на другому поверсі; 16 - магазин; 20 - склад магазину; 41, 42 - вмивальня; 43, 44, 45, 48, 49 - душова; 50,46,47 - туалети; 38 - кладова; 34,24-диспетчерські; 15, 16, 17, 25 - офіс; 23 - коридор; 26, 27, 28 - приміщення; 12 - кімната для переговорів; 13 - кухня; 11- кают-компанія; 18,22 - вмивальня; 19,21 - туалети; 20 - ванна; загальною площею 2084,8 м2; 54/1000 холу - 8, що перебуває на балансі ДП „АМПУ", та розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Приморська, 6.
Листом №33А/589 від 15.04.2016р. ДП „АМПУ" було повідомлено ТОВ "Яхт клуб "Одеса-2009" про необхідність укладення договорів про відшкодування витрат на утримання об'єкта оренди, надання комунальних послуг.
21.04.2016р. ТОВ "Яхт клуб "Одеса-2009" звернулось до ДП „АМПУ" із листом, відповідно до якого просило вжити заходів для підписання між сторонами договорів про надання комунальних послуг.
03.06.2016р. між ТОВ "Яхт клуб "Одеса-2009" (Замовник) та ДП „АМПУ" (Виконавець) було укладено договір про відшкодування експлуатаційних витрат №1595-П-ОДФ-16, відповідно до п. 1.1 якого Виконавець надає послуги з централізованого холодного і гарячого водопостачання на об'єкти Замовника, також з централізованого водовідведення (прийом стічних вод холодного і гарячого водопостачання, ненормативно-очищених стічних вод, що скидаються Замовником у систему каналізації Виконавця), теплопостачання відповідно з додатком № 1 «Перелік об'єктів Замовника».
Відповідно до п. 2.5.1 договору про відшкодування експлуатаційних витрат №1595-П-ОДФ-16 від 03.06.2016р. Замовник має право на забезпечення тепловою енергією, холодною та гарячою водою, якість якої відповідає вимогам чинного законодавства.
Згідно з п. 7.4 договору про відшкодування експлуатаційних витрат №1595-П-ОДФ-16 від 03.06.2016р. цей договір укладається на строк до 31.12.2016р., набирає чинності з дня його підписання та скріплення печатками сторін в разі наявності. Договір може бути розірвано і в інший термін за ініціативою будь-якою із сторін у порядку, визначеному законодавством України. Згідно із ст. 631 ЦК України умови цього договору розповсюджуються на взаємовідносини сторін, які виникли до його укладання, а саме з 01.03.2016р.
21.07.2016р. між ТОВ "Яхт клуб "Одеса-2009" та ПрАТ „СК „ПЗУ" було укладено договір добровільного страхування майна юридичних осіб, а саме майна, яке було передано ТОВ "Яхт клуб "Одеса-2009" у користування за договором оренди від 20.09.2005р.
Крім того, 08.11.2016р. між ТОВ "Яхт клуб "Одеса-2009" (Замовник) та ДП „АМПУ" (Виконавець) було укладено договір про відшкодування експлуатаційних витрат №1805/П-ОДФ-16, умови якого в цілому відповідають умовам договору №1595-П-ОДФ-16 від 03.06.2016р., на строк до 31.12.2017р. При цьому, сторони дійшли згоди розірвати договір №1595-П-ОДФ-16 від 03.06.2016р. у зв'язку з підписанням нового договору.
01.06.2016р. між ДП „АМПУ" (Власник мереж) та ТОВ "Яхт клуб "Одеса-2009" (Користувач) було укладено договір про спільне використання електричних мереж, відповідно до п. 1.1 якого Власник мереж зобов'язується забезпечити технічну можливість передачі (транзиту) електричної енергії власними технологічними електричними мережами в точки приєднання електроустановок Користувача або інших суб'єктів господарювання, передачу електричної енергії яким забезпечує Користувач, а Користувач - своєчасно сплачувати вартість послуг Власника мереж з утримання технологічних електричних мереж спільного використання та інші послуги відповідно до умов цього договору.
Пунктом 10.5 договору про спільне використання електричних мереж від 01.06.2016р. визначено, що цей договір укладається на строк до 31.12.2016р., набирає чинності з дня його підписання та скріплення печатками сторін в разі наявності. Договір може бути розірвано і в інший термін за ініціативою будь-якої із сторін у порядку, визначеному законодавством У країни. Згідно із ст. 631 ЦК України умови цього договору розповсюджуються на взаємовідносини сторін, які виникли до його укладання, а саме з 01.03.2016р.
08.11.2016р. між ДП „АМПУ" (Власник мереж) та ТОВ "Яхт клуб "Одеса-2009" (Користувач) було укладено договір про спільне використання електричних мереж, відповідно до п. 1.1 якого Власник мереж зобов'язується забезпечити технічну можливість передачі (транзиту) електричної енергії власними технологічними електричними мережами в точки приєднання електроустановок Користувача або інших суб'єктів господарювання, передачу електричної енергії яким забезпечує Користувач, а Користувач - своєчасно сплачувати вартість послуг Власника мереж з утримання технологічних електричних мереж спільного використання та інші послуги відповідно до умов цього договору.
Згідно з п. 10. договору про спільне використання електричних мереж від 08.11.2016р. цей договір укладається на строк до 31.12.2016р., набирає чинності з дня його підписання, скріплення печатками сторін (за наявністю) та вважається продовженим на кожен наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення строку не буде заявлено однією із сторін про відмову від цього договору або його перегляд. Договір може бути розірвано і в інший термін за ініціативою будь-якої із сторін у порядку, визначеному законодавством України. Договір може бути розірвано і в інший термін за ініціативою будь-якою із сторін у порядку, визначеному законодавством України. Договір № 1590-П-ОДФ-16 від 01.06.2016р. про спільне використання електричних мереж припиняє дію з моменту підписання цього договору.
04.04.2017р. між ДП "АМПУ" та ТОВ "Яхт Клуб "Одеса-2009" було складено акт обстеження приміщень, які знаходяться в користуванні ТОВ "Яхт Клуб "Одеса-2009" на підставі договору оренди майна, що належить до державної власності № ДФ-28 від 20.09.2005р., з якого вбачається, що орендовані приміщення використовуються ТОВ "Яхт Клуб "Одеса-2009" в повному обсязі для здійснення своєї діяльності.
Рішенням господарського суду Одеської області від 15.05.2017р. по справі №916/3089/16, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 02.07.2018р., позовні вимоги ДП „АМПУ" до ТОВ "Яхт клуб "Одеса-2009", ", за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Фонду, було задоволено частково шляхом присудження до стягнення з ТОВ "Яхт клуб "Одеса-2009" заборгованості за договором оренди від №ДФ-28 від 20.09.2005р. за період з серпня по вересень 2016р. у розмірі 74808,04 грн., пені та 3% річних.
Рішенням господарського суду Одеської області від 26.07.2017р. по справі №916/342/17, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 05.02.2019р., позовні вимоги ДП „АМПУ" до ТОВ "Яхт клуб "Одеса-2009", ", за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Фонду, було задоволено частково шляхом присудження до стягнення з ТОВ "Яхт клуб "Одеса-2009" заборгованості за договором оренди від №ДФ-28 від 20.09.2005р. за період з жовтня по грудень 2016р. у розмірі 112 212,06 грн., пеню та 3% річних.
Рішенням господарського суду Одеської області від 10.10.2017р. по справі №916/1570/17, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 14.02.2018р., позовні вимоги ДП „АМПУ" до ТОВ "Яхт клуб "Одеса-2009", за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Фонду, було задоволено шляхом присудження до стягнення з ТОВ "Яхт клуб "Одеса-2009" заборгованості за договором про відшкодування експлуатаційних витрат №1805-П-ОДФ-16 від 08.11.2016р. у розмірі 249 278,94 грн., пені та 3% річних.
Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 07.05.2018р. по справі №916/2536/16 за позовом ДП „АМПУ" до ТОВ "Яхт клуб "Одеса-2009", за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Фонду було змінено рішення господарського суду Одеської області від 14.12.2017р. з викладенням резолютивної частини в наступній редакції: позов задовольнити частково шляхом присудження до стягнення з ТОВ "Яхт клуб "Одеса-2009" на користь ДП „АМПУ" заборгованості за договором оренди № ДФ-28 від 20.09.2005р. у розмірі 95 610,49 грн.
Слід зазначити, що підставою для звернення ДП „АМПУ" до господарського суду із позовними вимогами у межах справи №916/2536/16 стало неналежне виконання ТОВ "Яхт клуб "Одеса-2009" зобов'язань за умовами договору оренди № ДФ-28 від 20.09.2005р. в частині сплати орендної плати за користування державним майном за період з березня по липень 2016р. включно.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 01.07.2019р. по справі №916/4494/15 за позовом засновника ТОВ "Яхт клуб "Одеса-2009" ОСОБА_1 до Фонду, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача, ДП „АМПУ", про визнання чинним договору оренди, було частково задоволено заяву ОСОБА_1 про внесення виправлень до дублікату наказу від 04.01.2016р. шляхом, зокрема, зазначення, що стягувачем за наказом виступає ТОВ „Морський клуб ТЦФ" в особі ОСОБА_1 .
Ухвалою господарського суду Одеської області від 01.07.2019р. по справі №916/4494/15, залишеною без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 19.09.2019р., скаргу ТОВ «Морський клуб ТЦФ» в особі ОСОБА_1 на дії Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області у виконавчому провадженні №58603506 щодо примусового виконання наказу господарського суду Одеської області від 04.01.2016р. у справі №916/4494/15 було задоволено, скасовано постанову про закінчення виконавчого провадження №58603506, винесену 22.05.2019р. головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області.
Під час розгляду скарги ОСОБА_1 на дії державної виконавчої служби у межах справи №916/4494/15 суд дійшов висновку, що акт приймання-передачі майна від 01.03.2016р. не може вважатись належним доказом виконання саме рішення суду 14.12.2015р. по справі №916/4494/15.
23.10.2019р. Фондом та ДП „АМПУ" було складено акт обстеження приміщень, які знаходяться в користуванні ТОВ "Яхт Клуб "Одеса-2009" на підставі договору оренди майна, що належить до державної власності № ДФ-28 від 20.09.2005р., з якого вбачається, що орендовані приміщення зачинені.
01.07.2020р. Фондом та ДП „АМПУ" було складено акт обстеження приміщень, які знаходяться в користуванні ТОВ "Яхт Клуб "Одеса-2009" на підставі договору оренди майна, що належить до державної власності № ДФ-28 від 20.09.2005р., з якого вбачається, що орендовані приміщення використовуються ТОВ "Яхт Клуб "Одеса-2009" в повному обсязі для здійснення своєї діяльності.
10.09.2020р. державним виконавцем було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №63004540 про примусове виконання дублікату наказу від 04.01.2016р. по справі №916/4494/15.
Листом №11-06-04086 від 21.09.2020р. Фондом було повідомлено ОСОБА_1 , ДП „АМПУ" та державного виконавця про організацію 24.09.2020р. підписання акту приймання-передачі державного майна, переданого ТОВ „Морський клуб ТЦФ" у користування на підставі договору оренди від 20.09.2005р. При цьому, організація підписання акту приймання-передачі державного майна здійснювалась Фондом на виконання рішення господарського суду Одеської області від 14.12.2015р. по справі №916/4494/15.
Листом №2249/19-01-06 від 24.09.2020р. ДП „АМПУ" було повідомлено Фонд, що державне нерухоме майно вже було передано у фактичне користування Орендаря на підставі акту приймання-передачі майна від 01.03.2016р. При цьому, відповідачем надано власний акт приймання-передачі, у якому ДП „АМПУ" пропонувало вказати про фактичне перебування майна у користування ТОВ "Яхт Клуб "Одеса-2009" з 01.03.2016р.
30.09.2020р. між Фондом та ТОВ „Морський клуб ТЦФ" на виконання рішення господарського суду Одеської області від 14.12.2015р. по справі №916/4494/15 було підписано акт приймання-передачі державного майна, яке перебуває на балансі Одеської філії ДП „АМПУ", відповідно до якого Орендодавцем було передано у строкове платне користування Орендаря державне нерухоме майно, що не є цілісним майновим комплексом а саме: 54/1000 комплексу будівель морського вокзалу, які розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Приморська, 6.
Слід зазначити, що акт приймання-передачі державного майна від 30.09.2020р. з боку ДП „АМПУ", як балансоутримувача державного майна, підписаний не був.
Рішенням господарського суду Одеської області від 30.09.2020р., залишеним без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 20.01.2021р., у задоволенні позову ДП „АМПУ" до ТОВ "Морський клуб ТЦФ" про стягнення боргу за договором оренди нерухомого майна, що належить до державної власності №ДФ-28 від 20.09.2005р., в частині сплати орендної плати за період з листопада місяця 2018 року по березень місяць 2019 року було відмовлено. Судове рішення мотивоване відсутністю правових підстав для стягнення орендної плати і нарахованих на неї 3% річних, пені та інфляційних втрат у зв'язку з відсутністю належних доказів передання 01.03.2016р. саме орендованого за договором №ДФ-28 від 20.09.2005р. майна.
Рішенням господарського суду Одеської області від 08.10.2020р. по справі №916/542/18, залишеним без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 16.06.2021р., у задоволенні позову прокурора в інтересах держави в особі Фонду до ТОВ „Морський клуб ТЦФ", за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - ДП „АМПУ", про стягнення 1 438 952,58 грн., розірвання договору оренди нерухомого майна та зобов'язання повернути майно, та у задоволенні позову третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору - ОСОБА_1 до ТОВ «МОРСЬКИЙ КЛУБ ТЦФ», Фонду, прокуратури Одеської області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - ДП „АМПУ", про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину, було відмовлено.
06.11.2020р. державним виконавцем було винесено постанову про закінчення виконавчого провадження №63004540 про примусове виконання дублікату наказу від 04.01.2016р. по справі №916/4494/15.
Рішенням господарського суду Одеської області від 30.11.2020р. по справі №916/2051/20, залишеним без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 15.03.2021р., у задоволенні позову ДП „АМПУ" до ТОВ "Морський клуб ТЦФ", за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Фонду, про стягнення боргу за договором оренди нерухомого майна, що належить до державної власності №ДФ-28 від 20.09.2005р. в частині сплати орендної плати за період з квітня 2019 по травень 2020 року було відмовлено.
27.05.2021р. ТОВ "Морський клуб ТЦФ" звернувся до ДП „АМПУ" із листом, відповідно до якого позивач просив вжити невідкладних заходів для підписання акту приймання-передачі державного нерухомого майна до договору оренди від 20.09.2005р., а також вжити невідкладних заходів для відновлення електро-, водо- та теплопостачання, переданого Фондом в оренду ТОВ „Морський клуб ТЦФ" об'єкту оренди.
Листом №11-06-02977 від 22.06.2021р. Фондом було повідомлено ТОВ «Морський клуб ТЦФ» про відмову від договору оренди від 20.09.2015р. на підставі приписів ст. 782 ЦК України, а саме у зв'язку з наявністю заборгованості за орендною платою.
Листом №11-06-03427 від 21.07.2021р. Фондом було повідомлено ДП „АМПУ" про направлення на адресу ТОВ «Морський клуб ТЦФ» листа про відмову від договору оренди від 20.09.2015р. на підставі приписів ст. 782 ЦК України.
10.08.2021р. ТОВ "Морський клуб ТЦФ" звернувся до ДП „АМПУ" із листом, згідно якого ТОВ "Морський клуб ТЦФ" просило надати відповідь на раніше наданий лист від 27.05.2021р.
Постановою Верховного Суду від 23.11.2021р. по справі №916/542/18 було скасовано постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 16.06.2021р. та рішення від 08.10.2020р., справу № 916/542/18 направлено на новий розгляд до господарського суду Одеської області.
Верховним Судом у постанові від 23.11.2021р. по справі №916/542/18 наголошено, що суди, відмовляючи у задоволенні позову прокурора по суті, виходили з підстав того, що акт приймання-передачі від 01.03.2016р. не є належним доказом на підтвердження виконання рішення від 14.12.2015р. у справі №916/4494/15. Проте, Верховним Судом наголошено, що суди, не вдаючись до вирішення питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, або додаткової перевірки доказів, обмежившись дослідженням лише одного доказу - акта приймання-передачі від 01.03.2016р., не перевірили та не встановили саму обставину передання такого майна, що, з урахуванням приписів ст. 73 ГПК України, може підтверджуватись будь-якими іншими доказами, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.
Звертаючись до господарського суду із позовними вимогами до ДП „АМПУ" та ТОВ "Морський клуб ТЦФ" позивачем було наголошено про порушення відповідачами його корпоративних прав у зв'язку з відмовою ДП „АМПУ" підписувати акт приймання-передачі, а також у зв'язку з припиненням надання комунальних послуг. При цьому, в процесі вирішення судом даного спору позивачем було вказано, що акт від 01.03.2016р. не може вважатись належним доказом виконання рішення суду 14.12.2015р. по справі №916/4494/15.
Вирішуючи питання про обґрунтованість заявлених в межах даної справи позовних та зустрічних позовних вимог, суд виходить з наступного.
Згідно з ч. 2 ст. 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.
Положеннями ст. 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, та встановлено перелік способів захисту цивільних прав та інтересів.
Варто зауважити, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб'єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, у зв'язку з чим, суд повинен з'ясувати характер спірних правовідносин сторін (предмет та підставу позову), характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний ним спосіб.
При цьому, особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред'явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. В свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, у тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах, і у разі встановлення порушеного права з'ясувати, чи буде воно відновлено у заявлений спосіб.
Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) від 04.11.1950р. передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Частиною 1 ст. 167 ГК України визначено, що корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.
Виходячи із предмета заявленого ОСОБА_1 позову, останній спрямований на відновлення порушених прав ТОВ "Морський клуб ТЦФ" як Орендаря за договором оренди від 20.09.2005р. При цьому, всі позовні вимоги обґрунтовані фактом відмови ДП „АМПУ" від підписання акта приймання-передачі державного майна за договором оренди від 20.09.2005р., дія якого була поновлена за рішенням суду від 14.12.2015р. по справі №916/4494/15. Слід зазначити, що в процесі розгляду справи №916/4494/15 при видачі виконавчого документу стягувачем за останнім було визначено ТОВ „Морський клуб ТЦФ" в особі ОСОБА_1
Згідно з ч. 1 ст. 1 Закону України „Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" № 2275-VIII від 06.02.2018р. (з наступними змінами та доповненнями) цей Закон визначає правовий статус товариств з обмеженою відповідальністю та товариств з додатковою відповідальністю (далі - товариство), порядок їх створення, діяльності та припинення, права та обов'язки їх учасників.
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 5 Закону України „Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" учасники товариства мають такі права: 1) брати участь в управлінні товариством у порядку, передбаченому цим Законом та статутом товариства; 2) отримувати інформацію про господарську діяльність товариства; 3) брати участь у розподілі прибутку товариства; 4) отримати у разі ліквідації товариства частину майна, що залишилася після розрахунків з кредиторами, або його вартість. Учасники товариства можуть мати інші права, передбачені законом та статутом товариства.
В силу приписів ч. 1-2 ст. 92 ЦК України юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Порядок створення органів юридичної особи встановлюється установчими документами та законом. У випадках, встановлених законом, юридична особа може набувати цивільних прав та обов'язків і здійснювати їх через своїх учасників.
Згідно зі ст. 116 ЦК України учасники господарського товариства мають право у порядку, встановленому установчим документом товариства та законом: 1) брати участь в управлінні товариством у порядку, визначеному в установчому документі, крім випадків, встановлених законом; 2) брати участь у розподілі прибутку товариства і одержувати його частину (дивіденди); 3) вийти у встановленому порядку з товариства; 4) здійснити відчуження частки (її частини) у статутному (складеному) капіталі товариства, цінних паперів, що засвідчують участь у товаристві, у порядку, встановленому законом. Договір відчуження майна, предметом якого є частка (її частина) у статутному (складеному) капіталі товариства, укладається у письмовій формі; 5) одержувати інформацію про діяльність товариства у порядку, встановленому установчим документом. Учасники господарського товариства можуть також мати інші права, встановлені установчим документом товариства та законом.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08.10.2019р. по справі № 916/2084/17 дійшла висновку, що за договором, укладеним товариством, права та обов'язки набуває таке товариство як сторона договору. При цьому, правовий стан (сукупність прав та обов'язків) безпосередньо учасників цього товариства жодним чином не змінюється. Повноваження діяти від імені юридичної особи є можливістю створювати, змінювати, припиняти цивільні права та обов'язки юридичної особи (стаття 239 ЦК України). Таке повноваження не належить до корпоративних прав учасника юридичної особи.
Як зазначалось вище по тексту, дія договору оренди нерухомого майна від 20.09.2005р. була поновлена на строк і умовах передбачених договором рішенням суду від 14.12.2015р. по справі №916/4494/15 за результатами розгляду позовних вимог засновника ТОВ "Яхт клуб "Одеса-2009" - ОСОБА_1 При цьому, стягувачем за виконавчим документом, виданим на примусове виконання вказаного рішення, було визначено ТОВ „Морський клуб ТЦФ" в особі ОСОБА_1
Враховуючи набрання рішенням суду від 14.12.2015р. по справі №916/4494/15 законної сили, яке є обов'язковим для виконання, приймаючи до уваги підстави звернення ОСОБА_1 до господарського суду із даним позовом, а саме посилання позивача на відмову ДП „АМПУ" підписати акт приймання-передачі майна після поновлення судовим рішенням дії договору оренди, господарський суд доходить висновку про необхідність вирішення даного спору за правилами господарського судочинства.
Господарським судом в процесі вирішення даного спору було встановлено, що 01.03.2016р. між Фондом, ТОВ "Яхт клуб "Одеса-2009" та ДП „АМПУ" було підписано акт приймання-передачі державного нерухомого майна. При цьому, вказаний акт був підписаний між учасниками судового процесу на виконання додаткової угоди, яка не була укладена між сторонами. Слід зазначити, що додаткова угода мала бути укладена до договору оренди від 20.09.2005р., на який є посилання в акті від 01.03.2016р.
В подальшому між ТОВ "Яхт клуб "Одеса-2009" та ДП „АМПУ" були укладені договір про відшкодування експлуатаційних витрат №1595-П-ОДФ-16 від 03.06.2016р., договір про відшкодування експлуатаційних витрат №1805/П-ОДФ-16 від 08.11.2016р., договір про спільне використання електричних мереж від 01.06.2016р., договір про спільне використання електричних мереж від 08.11.2016р. Крім того, 21.07.2016р. ТОВ "Яхт клуб "Одеса-2009" було укладено договір добровільного страхування державного нерухомого майна, яке було передано у користування товариству за договором оренди від 20.09.2005р.
04.04.2017р. між ДП "АМПУ" та ТОВ "Яхт Клуб "Одеса-2009" було складено акт обстеження приміщень, які знаходяться в користуванні ТОВ "Яхт Клуб "Одеса-2009" на підставі договору оренди майна, що належить до державної власності № ДФ-28 від 20.09.2005р., з якого вбачається, що орендовані приміщення використовуються ТОВ "Яхт Клуб "Одеса-2009" в повному обсязі для здійснення своєї діяльності.
В процесі вирішення даного спору судом було встановлено, що неналежне виконання ТОВ "Яхт Клуб "Одеса-2009" зобов'язань за договором оренди від 20.09.2005р. в частині сплати орендних платежів стало підставою для звернення ДП "АМПУ" до суду із позовними вимогами про стягнення орендної плати. Так, у одних випадках вимоги ДП "АМПУ" були задоволені з посиланням на встановлення в процесі вирішення спорів факту передання майна у користуванні за актом від 01.03.2016р., в інших - у задоволенні вимог було відмовлено з посиланням на відсутність належних доказів передання майна у користування після поновлення дії договору оренди у 2015р.
Досліджуючи питання передання ДП "АМПУ" майна у користування ТОВ "Яхт Клуб "Одеса-2009" за актом приймання-передачі від 01.03.2016р. господарський суд виходить із закріплених ст. 75 ГПК України підстав звільнення від доказування, ч. 7 якої передбачено, що правова оцінка, надана судом певному факту при розгляді іншої справи, не є обов'язковою для господарського суду.
Відповідно до ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Господарський суд зазначає, що у зв'язку із внесенням 17.10.2019р. змін до ст. 79 ГПК України у господарський процес фактично впроваджено стандарт "вірогідності доказів". Зазначений стандарт підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надають позивач та відповідач. Тобто з введенням в дію вказаного стандарту доказування необхідним є не надання достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надання саме тієї їх кількості, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу. Іншими словами, тлумачення змісту статті 79 ГПК України свідчить, що нею покладено на суд обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.
Обов'язок доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Таким чином, з'ясування фактичних обставин справи має здійснюватися судом із застосуванням критеріїв оцінки доказів, передбачених статтею 86 ГПК України, щодо відсутності у доказів заздалегідь встановленої сили та необхідності надання оцінки кожному доказу окремо, а також вірогідності і взаємозв'язку доказів у їх сукупності в цілому.
Статтею 759 ЦК України визначено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у володіння та користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).
Згідно ст. 765 ЦК України (в редакції чинній на дату виникнення спірних правовідносин) наймодавець зобов'язаний передати наймачеві майно у користування негайно або у строк, встановлений договором найму. Якщо наймодавець не передає наймачеві майно, наймач має право за своїм вибором: 1) вимагати від наймодавця передання майна і відшкодування збитків, завданих затримкою; 2) відмовитися від договору найму і вимагати відшкодування завданих йому збитків.
В силу вимог ст. 766 ЦК України якщо наймодавець не передає наймачеві майно, наймач має право за своїм вибором: 1) вимагати від наймодавця передання майна і відшкодування збитків, завданих затримкою; 2) відмовитися від договору найму і вимагати відшкодування завданих йому збитків.
Відповідно до ст. 2, ст. 5 Закону України „Про оренду державного та комунального майна" № 2269-XII від 10.04.1992р. (в редакції чинній на дату виникнення спірних правовідносин) орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності. Орендодавцями є Фонд державного майна України, його регіональні відділення та представництва - щодо цілісних майнових комплексів підприємств, їх структурних підрозділів та нерухомого майна, а також майна, що не увійшло до статутного (складеного) капіталу господарських товариств, створених у процесі приватизації (корпоратизації), що є державною власністю, крім майна, що належить до майнового комплексу Національної академії наук України та галузевих академій наук, а також майна, що належить вищим навчальним закладам та/або науковим установам, що надається в оренду науковим паркам та їхнім партнерам.
Згідно зі ст. 13 Закону України „Про оренду державного та комунального майна" № 2269-XII від 10.04.1992р. (в редакції чинній на дату виникнення спірних правовідносин) передача об'єкта оренди орендодавцем орендареві здійснюється у строки і на умовах, визначених у договорі оренди. Орендоване майно (крім таких видів нерухомого майна, як приміщення, частини будівель, споруд, а також іншого окремого індивідуально визначеного майна) включається до балансу орендаря із зазначенням, що це майно є орендованим. Орендовані приміщення, частини будівель, споруд та інше окреме індивідуально визначене майно залишаються на балансі підприємства чи господарського товариства, створеного у процесі приватизації (корпоратизації), із зазначенням, що це майно передано в оренду, та зараховується на позабалансовий рахунок орендаря із зазначенням, що це майно є орендованим. Якщо орендодавець у строки і на умовах, визначених у договорі оренди, не передасть орендареві об'єкт оренди, орендар має право вимагати від орендодавця передачі об'єкта та відшкодування збитків, завданих затриманням передачі, або відмовитися від договору і вимагати відшкодування збитків, завданих йому невиконанням договору оренди. Орендодавець зобов'язаний передати орендарю об'єкт оренди в комплекті та у стані, що відповідають істотним умовам договору оренди та призначенню майна, і повідомити орендаря про особливі властивості та недоліки майна, які йому відомі і які можуть бути небезпечними для життя, здоров'я, майна орендаря або інших осіб чи призвести до пошкодження самого майна під час користування ним.
Пунктами 2.1, 2.4 договору оренди від 20.09.2005р. встановлено, що Орендар вступає у строкове платне користування об'єктом оренди з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі майна. Обчислення строку договору починається з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі.
Господарський суд зазначає, що за загальним правилом орендоване майно вважається переданим Орендарю після підписання сторонами акту приймання-передачі майна, що, в тому числі, відповідає умовам договору оренди 20.09.2005р. Проте, відсутність підписаного між сторонами акту приймання-передачі не може в беззаперечному порядку свідчити про неналежне виконання Орендодавцем зобов'язань щодо передання майна.
Таким чином, Орендар, який стверджує про порушення його прав, має надати суду докази у обсязі, достатньому для встановлення обставини, які свідчать, що майно не було передано у користування. Враховуючи відкриття провадження у даній справі за позовною заявою ОСОБА_1 , господарський суд доходить висновку, що тягар доказування вказаних обставин покладається саме на позивача.
За результатами надання правової оцінки наявним в матеріалах справи доказам у їх сукупності, а саме: укладеним у 2016р. між ДП "АМПУ" та ТОВ "Яхт Клуб "Одеса-2009" договорам, договору страхування державного майна, а також складеному за участю ТОВ "Яхт Клуб "Одеса-2009" акту обстеження приміщень від 04.04.2017р., господарський суд доходить висновку про фактичне передання ДП "АМПУ" у користування ТОВ "Яхт Клуб "Одеса-2009" державного майна після поновлення дії договору оренди за рішенням суду від 14.12.2015р. по справі №916/4494/15. При цьому, датою передання у користування ТОВ "Яхт Клуб "Одеса-2009" державного майна слід вважати 01.03.2016р., тобто дату підписання акту приймання-передачі майна.
Господарським судом відхиляються доводи ОСОБА_1 про підписання акту приймання-передачі від 01.03.2016р. до договору, який сторонами укладений не був, що свідчить про наявність підстав для підписання нового акту, оскільки, по-перше, у акті було перераховано майно, яке передавалось у користування ТОВ "Яхт Клуб "Одеса-2009" на підставі договору оренди від 20.09.2005р.; по-друге, в акті від 01.03.2016р. є посилання на договір оренди від 20.09.2005р.; по-третє, в матеріалах справи відсутні докази, які можуть свідчити про укладення з ТОВ "Яхт Клуб "Одеса-2009" будь-яких інших договорів, об'єктами оренди за якими було майно, тотожне майну, яке передавалось за договором оренди від 20.09.2005р.
Крім того, судом критично оцінюються доводи позивача, яким неодноразово було наголошено, що акт приймання-передачі майна від 01.03.2016р. не може вважатись належним доказом виконання рішення суду 14.12.2015р. по справі №916/4494/15, з огляду на наступне.
ОСОБА_1 у межах справи №916/4494/15 відповідачем за заявленими позовними вимогами було визначено Фонд, яким після проголошення судом рішення від 14.12.2015р. та видачі виконавчого документу було набуто статус боржника. Таким чином, ДП "АМПУ" не брало участі в процесі виконання рішення суду від 14.12.2015р. від №916/4494/15 у зв'язку з відсутністю статусу боржника у даній справі. Таким чином, виконання Фондом рішення по справі №916/4494/15 не створює обов'язку для ДП "АМПУ" виконувати рішення суду по зазначеній справі у спосіб, яким рішення суду було виконано з боку Фонду. Крім того, суд зазначає, що прийняття судом рішення по справі №916/4494/15 не є беззаперечною та безумовною підставою для прийняття аналогічного рішення по даній справі.
З викладених обставин господарський суд доходить висновку про відсутність прямого взаємозв'язку між обов'язком Фонду виконати рішення суду від 14.12.2015р. по справі №916/4494/15 та обов'язком ДП "АМПУ" підписати акт приймання-передачі, тобто підписання Фондом акту приймання-передачі майна у вересні 2020р. не створює такого обов'язку для ДП "АМПУ".
Крім того, господарський суд вважає за необхідне зауважити, що у поданій до суду позовній заяві ОСОБА_1 стверджує, що державне нерухоме майно не було передано ДП „АМПУ" у користування ТОВ "Яхт клуб "Одеса-2009". Разом з цим позивач стверджує про припинення ДП „АМПУ" надання ТОВ "Яхт Клуб "Одеса-2009" комунальних послуг, факт припинення надання яких може бути встановлений лише у випадку наявності фактичного доступу до орендованих приміщень.
Згідно з ч. 1-2 ст. 5 ГПК України здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках. Суд може відмовити у захисті цивільного права та інтересу особи в разі порушення нею положень частин другої - п'ятої статті 13 цього Кодексу.
Встановивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з'ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і відповідно ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу у захисті, дійшовши висновку про безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог. Оцінюючи належність обраного позивачем способу захисту та обґрунтовуючи відповідний висновок, судам необхідно виходити з його ефективності. Це означає, що вимога на захист цивільного права має відповідати змісту порушеного права та характеру правопорушення, забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування. Право чи інтерес мають бути захищені судом у належний спосіб, який є ефективним, тому суд повинен відмовляти у задоволенні позовної вимоги, яка не відповідає ефективному способу захисту права чи інтересу.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 02.02.2021р. по справі №925/642/19 та у постанові від 06.04.2021р. по справі №910/10011/19 дійшла висновку, що обрання позивачем неналежного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови у позові.
ОСОБА_1 у поданій до суду позовній заяві просить суд усунути перешкоди у користуванні майном, не визначаючи при цьому способу, із застосуванням якого права Орендаря за договором оренди від 20.09.2005р. можуть бути поновлені. Відсутність визначення позивачем конкретного способу поновлення порушених прав, який має бути застосований судом, унеможливлює ефективний захист прав позивача.
Господарський суд також зазначає, що обраний позивачем спосіб захисту у вигляді зобов'язання відповідача підписати акт приймання-передачі майна не передбачений приписами чинного законодавства, оскільки у випадку невиконання наймодавцем обов'язку щодо передання наймачеві майна, наймач має право вимагати від наймодавця передання майна. Крім того, слід зазначити, що відповідачем за заявленими позовними вимогами також було визначено ТОВ "Морський клуб ТЦФ", але будь-які докази, які можуть свідчити про порушення прав ОСОБА_1 з боку вказаного відповідача, суду надані не були.
Підсумовуючи викладене вище, враховуючи встановлену судом обставину передання ДП "АМПУ" державного майна у користування ТОВ "Яхт Клуб "Одеса-2009" у березні 2016р., підтвердження ТОВ „Морський клуб ТЦФ" в процесі вирішення даного спору факту наявності у нього доступу до орендованих приміщень, приймаючи до уваги обрання ОСОБА_1 неналежного способу захисту, а також недоведеністю позивачем порушення його прав з боку ТОВ "Морський клуб ТЦФ", господарський суд дійшов висновку про необхідність відмови у задоволенні заявлених ОСОБА_1 позовних вимог в частині зобов'язання ДП „АМПУ" та ТОВ „Морський клуб ТЦФ" вжити невідкладних заходів для підписання акту приймання-передачі державного нерухомого майна до договору оренди від 20.09.2005р.
Господарським судом відхиляються доводи ДП "АМПУ" та Фонду про необхідність відмови у задоволенні заявлених ОСОБА_1 позовних вимог з підстав розірвання договору оренди за ініціативною Фонду в односторонньому порядку, оскільки п. 3.7 договору оренди від 20.09.2005р. визначено, що невнесення орендної плати протягом 3-х місяців може бути підставою для розірвання договору у судовому порядку. Проте, судове рішення про розірвання договору оренди від 20.09.2005р. з підстав неналежного виконання ТОВ „Морський клуб ТЦФ" зобов'язань в частині сплати орендних платежів в матеріалах даної справи відсутнє.
Вирішуючи питання про наявність підстав для задоволення заявлених ОСОБА_1 позовних вимог про зобов'язання вжити невідкладних заходів для відновлення електро-, водо- та теплопостачання на об'єкті оренди з метою використання в порядку та на умовах договору оренди від 20.09.2005р., господарський суд виходить з наступного.
Першочергово господарський суд вважає за необхідне наголосити, що зі змісту формулювання ОСОБА_1 позовних вимог у названій частині не вбачається за можливе встановити особу, яку позивач просить суд зобов'язати вжити заходів для відновлення електро-, водо- та теплопостачання, але, вочевидь, такою особою має бути ДП „АМПУ".
Згідно з п. 5.8 договору оренди від 20.09.2005р. Орендар зобов'язується укласти з Балансоутримувачем договір про відшкодування витрат на утримання об'єкта оренди, надання комунальних послуг Орендарю і відшкодування податку на землю.
Як зазначалось вище по тексту рішення, 08.11.2016р. між ТОВ "Яхт клуб "Одеса-2009" (Замовник) та ДП „АМПУ" (Виконавець) було укладено договір про відшкодування експлуатаційних витрат №1805/П-ОДФ-16, за умовами якого Виконавцем були прийняті на себе обов'язки щодо забезпечення Замовника послугами з централізованого холодного і гарячого водопостачання на об'єкти Замовника, а також з централізованого водовідведення. Договір №1805/П-ОДФ-16 від 08.11.2016р. був укладений сторонами на строк до 31.12.2017р.
Проте, після закінчення строку дії договору №1805/П-ОДФ-16 від 08.11.2016р. новий договір на відшкодування експлуатаційних витрат між ТОВ "Яхт клуб "Одеса-2009" та ДП „АМПУ" укладений не був. При цьому, докази на підтвердження звернення ТОВ „Морський клуб ТЦФ" до відповідача із проханням укласти договір на новий строк в матеріалах справи відсутні.
08.11.2016р. між ДП „АМПУ" (Власник мереж) та ТОВ "Яхт клуб "Одеса-2009" (Користувач) також було укладено договір про спільне використання електричних мереж, відповідно до п. 1.1 якого Власник мереж зобов'язується забезпечити технічну можливість передачі (транзиту) електричної енергії власними технологічними електричними мережами в точки приєднання електроустановок Користувача або інших суб'єктів господарювання, передачу електричної енергії яким забезпечує Користувач, а Користувач - своєчасно сплачувати вартість послуг Власника мереж з утримання технологічних електричних мереж спільного використання та інші послуги відповідно до умов цього договору.
Договір про спільне використання електричних мереж від 08.11.2016р. був укладений сторонами на строк до 31.12.2016р. з можливістю його автоматичної пролонгації у випадку відсутності заяви сторони про припинення дії договору, зробленої за місяць до закінчення строку дії договору.
Господарський суд зазначає, що ОСОБА_1 , який у поданій до суду позовній заяві просить суд зобов'язати вжити невідкладних заходів для відновлення електро-, водо- та теплопостачання взагалі не було надано суду будь-яких доказів, які можуть свідчити про порушення його прав у названій частині. Слід зазначити, що навіть договори на відшкодування експлуатаційних витрат та про спільне використання електричних мереж були надані суду відповідачем - ДП „АМПУ". При цьому, відповідачем було вказано про наявність у ТОВ „Морський клуб ТЦФ" заборгованості за наданими послугами факт відсутності якої позивачем спростований не був.
Враховуючи положення договору оренди від 20.09.2005р., за умовами якого комунальні послуги мають надаватись Балансоутримувачем на підставі договорів, господарський суд доходить висновку, що у випадку порушення Балансоутримувачем прав Орендаря на отримання комунальних послуг, спірні правовідносини мають вирішуватись із застосуванням передбачених договорами механізмів відновлення порушених прав. Проте, в даному випадку суду не вбачається за можливе самостійно встановити умови договорів, які могли бути порушені ДП „АМПУ" з огляду на їх відсутність, а також підстави, якими відповідач керувався під час прийняття рішення про припинення надання комунальних послуг тощо, які, в тому числі, підлягають дослідженню в контексті договірних відносин.
З викладених обставин, враховуючи закінчення строку дії договору на відшкодування експлуатаційних витрат №1805/П-ОДФ-16 від 08.11.2016р., приймаючи до відсутність взагалі будь-якого правового обґрунтування заявлених вимог у наведеній частині, господарський суд доходить висновку про необхідність відмови у задоволенні заявлених ОСОБА_1 позовних вимог у названій частині.
У п. 58 рішення Європейського суду з прав людини від 10.02.2010 "Справа "Серявін та інші проти України"" (Заява N 4909/04) зазначено, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії", №37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії", № 49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).
Окрім того, господарський суд, при вирішення даної справи враховує висновки, наведені Європейським судом з прав людини у справі "Проніна проти України", яким було вказано, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
З урахуванням висновків, до яких дійшов суд при вирішенні даного спору, суду не вбачається за необхідне надавати правову оцінку кожному із доводів, наведених учасниками судового процесу.
Згідно вимог ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.
Разом з тим, ст. 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Підсумовуючи вищевикладене, господарський суд доходить висновку про необхідність відмови у задоволенні заявлених ОСОБА_1 позовних вимог до державного підприємства „Адміністрація морських портів України", товариства з обмеженою відповідальністю „Морський клуб ТЦФ" про усунення перешкод у користуванні майном шляхом зобов'язання відповідачів вжити невідкладних заходів для підписання акту приймання-передачі державного нерухомого майна до договору оренди від 20.09.2005р., та зобов'язати вжити невідкладних заходів для відновлення електро-, водо- та теплопостачання, переданого третьою особою в оренду товариству з обмеженою відповідальністю „Морський клуб ТЦФ" об'єкту оренди у складі частини комплексу будівель морського вокзалу з метою їх використання в порядку та на умовах договору оренди від 20.09.2005р.
Враховуючи відмову у задоволенні заявлених ОСОБА_1 позовних вимог, який є звільненим від сплати судового збору, підстави для стягнення з відповідачів в дохід державного бюджету судового збору згідно вимог ст. 129 ГПК України відсутні.
Керуючись ст. ст. 86, 129, 236 - 238, 240 ГПК України, суд, -
1. В позові відмовити.
Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.
Відповідно до ст. ст. 254, 256 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції до Південно-Західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складання повного тексту рішення суду.
Повний текст рішення складено 16 грудня 2021 р.
Суддя С.П. Желєзна