вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"06" грудня 2021 р. Справа № 911/2142/21
Господарський суд Київської області у складі судді Щоткіна О.В., за участі секретаря судового засідання Литовки А.С., розглянув матеріали справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Тесслагруп”
до Фермерського господарства “Скарбниця-Агро”
про стягнення 901 271,60 грн
за участю представників:
позивач: Бондаренко О.А. - адвокат, ордер серії вІ № 1056626 від 10.09.2021;
відповідач: Сідлецький В.Д. - адвокат, ордер серії АІ № 1167388 від 01.11.2021;
До Господарського суду Київської області звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю “Тесслагруп” (позивач) з позовною заявою від 20.07.2021 за вих. № 291 до Фермерського господарства “Скарбниця-Агро” (відповідач) про стягнення 901271,60 грн штрафу.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що у лютому 2021 між сторонами у справі було укладено Договори постачання № 10050-1 від 02.02.2021 та № 10461-1 від 18.02.2021, на виконання яких було здійснено поставку товару та проведено оплату, однак в порушення умов договору (п. 6.8), відповідачем не було зареєстровано у визначені строки складені ним податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних, у зв'язку з чим позивач застосував до відповідача штраф у 20% розмірі, визначеному Договором.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 09.08.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження з призначенням підготовчого засідання на 13.09.2021.
В судове засідання 13.09.2021 представник відповідача не з'явився, про поважність причин неявки суд не повідомив та відзив на позовну заяву не подав, у зв'язку з чим підготовче засідання було відкладено на 04.10.2021.
В судове засідання 04.10.2021 представники сторін не з'явились. Разом з тим, на електронну адресу суду (вх. номер 22975/21) від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, яке не було прийнято до розгляду судом з огляду на приписи ст. 170 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвалою суду від 04.10.2021 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 01.11.2021.
01.11.2021 через канцелярію суду відповідачем було подано клопотання про відкладення розгляду справи. Вказане клопотання мотивоване тим, що Фермерське господарство «Скарбниця-Агро» не отримувало копії позовної заяви, а тому з урахуванням норм п.п. 1,2 ст. 42 ГПК України, яка надає учасникам справи право ознайомлюватися з матеріалами справи, подавати докази та брати участь у судових засіданнях, та укладеним з Адвокатським об'єднанням «Єукон» договором про надання правової (правничої) допомоги № 223/21 від 30.10.2021, просить надати додатковий час для ознайомлення з матеріалами справи з метою подальшого представництва в суді.
Ухвалою суду від 01.11.2021 подане клопотання було задоволено та відкладено розгляд справи на 22.11.2021.
16.11.2021 через канцелярію суду від відповідача надійшло клопотання (вх.номер 26461), відповідно до якого останній просить суд встановити додатковий строк для подання доказів та долучити до матеріалів справи копію видаткової накладної № 41 від 19.02.2021 та квитанції про її реєстрацію від 15.03.2021. Зазначене клопотання мотивоване тим, що за результатами ознайомлення з матеріалами справи (03.11.2021) представником відповідача виявлена відсутність вищезазначених документів, про що раніше відповідачу не було відомо.
Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Частиною 5 статті 80 ГПК України передбачено право суду встановити додатковий строк для подання доказів, у випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів.
Зважаючи на обставини, які були викладені раніше з приводу неотримання відповідачем позовної заяви та враховуючи, що договір про надання правничої допомоги було укладено 30.10.2021, що унеможливило подання письмових доказів до закриття підготовчого засідання та призначення судового розгляду справи по суті відповідно до ухвали від 04.10.2021, з метою забезпечення рівності всіх учасників судового процесу, суд вирішив задовольнити клопотання відповідача та долучити до матеріалів справи копію видаткової накладної № 41 від 19.02.2021 та квитанцію про реєстрацію від 15.03.2021.
01.12.2021 через канцелярію суду (вх.номер 27668/21) адвокатом відповідача подано письмові пояснення на позовні вимоги, з яких вбачається, що ФГ «Скарбниця-Агро» позовні вимоги не визнає, вважає їх незаконними та необґрунтованими і просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог, оскільки, на його думку, матеріали справи та подані докази свідчать, що строки визначені ст. 201 Податкового кодексу України щодо реєстрації податкових накладних дотримані, а відтак нарахування штрафу, визначеного умовами договору, є безпідставним та не підтвердженим матеріалами справи та поданими доказами.
В свою чергу, 06.12.2021 позивач подав до суду пояснення (вх. номер 27929/21) з урахуванням заперечень відповідача, в яких він наголошує, що оскільки між сторонами існують господарсько-правові відносини щодо постачання товару шляхом укладення відповідних договорів № 10461-1 від 18.02.2021 та № 10050-1 від 02.02.2021, на підставі приписів ст.ст. 173, 174, 230 Господарського кодексу України, штрафні санкції щодо несвоєчасної реєстрації податкових накладних мають право бути застосовані в розмірі визначеному договором, як наслідок порушення господарського зобов'язання. Зазначені пояснення залучені до матеріалів справи.
У судовому засіданні 06.12.2021 судом закінчено з'ясування обставин справи та перевірки їх доказами та вирішено перейти до судових дебатів.
Відповідно до ч. 1 ст. 233 ГПК України, суди ухвалюють рішення, постанови іменем України негайно після закінчення судового розгляду.
Присутні у судовому засіданні 06.12.2021 представники позивача та відповідача усно висловили викладені в позові та письмових поясненнях позиції стосовно заявленого позову.
Після виходу з нарадчої кімнати, відповідно до ст. 240 ГПК України, 06.12.2021 судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти позову, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
02 лютого 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Тесслагруп» (покупець) та Фермерським господарством «Скарбниця-Агро» (постачальник) було укладено Договір постачання № 10050-1 (надалі - Договір № 10050-1), відповідно до умов якого постачальник зобов'язався поставити та передати у власність, а покупець прийняти та оплатити кукурудзу 3 класу врожаю 2020 року.
Загальна вартість товару, що поставляється за даною угодою, на дату укладення Договору становить разом з 20% ПДВ - 3 899 718, 00 грн. (3.3 Договору).
Згідно п. 4.1 даного Договору постачальник поставляє товар покупцеві у власність у повному обсязі в термін до 06.02.2021 року включно.
На виконання Договору № 10050-1, ФГ «Скарбниця-Агро» здійснило постачання ТОВ «Тесслагруп» кукурудзи 3 класу врожаю 2020 року на загальну суму 3 899 718, 00 грн., що підтверджується видатковими накладними № 16 від 03.02.2021 року на суму 1 176 996, 60 грн; № 21 від 04.02.2021 року на суму 2 471 001, 60 грн; № 22 від 05.02.2021 року на суму 251 719, 80 грн., належним чином засвідчені копії яких містяться в матеріалах справи.
18 лютого 2021 між сторонами було укладено Договір постачання № 10461-1 (надалі - Договір №10461-1) відповідно до умов якого постачальник зобов'язався поставити та передати у власність, а покупець прийняти та оплатити соняшник врожаю 2020 року.
Загальна вартість товару, що поставляється за даною угодою, на дату укладення Договору становить разом з 20% ПДВ - 606 600, 00 грн. (3.3 Договору).
Згідно п. 4.1 даного Договору постачальник поставляє товар покупцеві у власність у повному обсязі в термін до 20.02.2021 року включно.
На виконання Договору № 10461-1, ФГ «Скарбниця-Агро» здійснило постачання ТОВ «Тесслагруп» соняшнику врожаю 2020 року на загальну суму 606 000, 00 грн., що підтверджується видатковою накладною № 39 від 19.02.2021 року, належним чином засвідчена копія якої міститься в матеріалах справи.
Пунктом 5.2. Договорів постачання № 10050-1 від 02.02.2021 та № 10461-1 від 18.02.2021 сторонами погоджено, що покупець здійснює остаточний розрахунок за товар упродовж 3 (трьох) банківських днів після прийняття всієї кількості товару у пункті розвантаження згідно п.1.1 та надання постачальником оригіналів видаткових накладних та реєстрації податкових накладних в Єдиному державному реєстрі податкових накладних на повну вартість поставленого товару, за умови відсутності заборгованості постачальника перед покупцем. Податкова накладна повинна містити наступні коди товарів УКТ ЗЕД відповідно до товару, зазначеного у п.1.1 договору, а саме: кукурудза « 1005»; пшениця « 1001»; ріпак « 1205»; соняшник « 1206»; соя « 1201»; ячмінь « 1003»; горох « 0713».
ТОВ «Тесслагруп» здійснило оплату за поставлений товар за Договором постачання № 10050-1 від 02.02.2021 на загальну суму 2 570 000, 00 грн., що підтверджується наступними платіжними дорученнями: № 232 від 05.02.2021 року на загальну суму 1 900 000, 00 грн.; № 15167 від 17.02.2021 року на загальну суму 400 000, 00 грн.; №32408 від 12.07.2021 року на загальну суму 270 000, 00 грн.
За поставлений товар за Договором постачання № 10461-1 від 18.02.2021 року ТОВ «Тесслагруп» здійснило оплату в загальній сумі 485 000,00 грн., що підтверджується наступним платіжним дорученням №15306 від 22.02.2021 року.
Звертаючись до суду із зазначеним позовом, ТОВ «Тесслагруп» зазначає, що умовами договорів (п.6.8) також було передбачено обов'язок постачальника здійснити реєстрацію складених ним податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних в порядку визначеному Податковим кодексом України та встановлена відповідальність у вигляді накладення штрафу на постачальника у розмірі 20% від суми договору за несвоєчасність реєстрації та/або відсутність такої реєстрації.
Так, зі слів позивача, в порушення вищезазначених умов, ФГ «Скарбниця-Агро» не зареєструвало в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну на суму 606 600, 00 грн, складену на підставі видаткової накладної № 39 від 19.02.2021 року за Договором постачання №10461-1 від 18.02.2021 року.
Окрім того, податкові накладні за Договором постачання № 10020-1 від 02.02.2021 року відповідач зареєстрував в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням умов Договору постачання, а саме: на суму поставки 1 176 996, 00 грн, здійснену за видатковою накладною № 16 від 03.02.2021 року, реєстрація податкової накладної здійснена 28.02.2021 року з порушенням строку реєстрації 12 банківських дні; на суму поставки 2 471 001, 60 грн, здійснену за видатковою накладною № 21 від 04.02.2021року, реєстрація податкової накладної здійснена 16.02.2021 року з порушенням строку реєстрації 3 банківських дні; на суму поставки 251 719, 00 грн, здійснену за видатковою накладною № 22 від 05.02.2021 року, реєстрація податкової накладної здійснена 22.02.2021 року, з порушенням строку реєстрації 6 банківських днів.
Зважаючи на вищезазначені порушення з боку відповідача, позивач стверджує, що 28.05.2021 року ТОВ «Тесслагруп» направило відповідачу вимогу про сплату штрафних санкцій за № 207/05-2021 в розмірі 901 271,60 грн (детальний розрахунок міститься в матеріалах справи), яка згідно інформації відповідно до трекінгу відправлення на сайті Укрпошти була доставлена відповідачу 10.06.2021. Таким чином, строк оплати настав 14.06.2021 року, однак станом на момент подачі позову до суду, відповідач відзиву на вимогу позивачу не направив, штраф не сплатив.
Підставою для подачі вказаного позову, у відповідності до позовної заяви та пояснень позивача від 06.12.2021 є те, що зобов'язання між сторонами є господарсько-правові, оскільки сторони під час укладання договорів погодили порядок реєстрації податкових накладних та встановили відповідальність у разі відсутності реєстрації чи несвоєчасної реєстрації податкових накладних, а відтак посилаючись на норми ст.ст. 173, 230 Господарського кодексу України (щодо права застосування санкцій), п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України (щодо обов'язку платника податку зареєструвати податкову накладну), позивач просить позов задовольнити в повному обсязі. Також у поданих поясненнях позивач звертає увагу на практику Верховного суду України у справах № 908/76/18 від 03.12.2018, № 917/877/17 від 03.08.2018, № 927/720/18 від 13.08.2019, № 911/3694/20 від 15.03.2021.
З письмових пояснень відповідача, поданих до суду 01.12.2021 вбачається, що ФГ «Скарбниця-Агро» проти позову заперечує в повному обсязі та вказує, що встановлені п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України строки реєстрації податкових накладних відповідачем не порушено. Також зазначає, що невиконання або неналежне виконання умов договору (здійснення реєстрації податкової накладної тощо) не є правопорушенням у сфері господарювання та не може бути підставою для покладення на продавця господарської відповідальності у вигляді штрафної санкції, на підтвердження чого також зазначає перелік справ щодо аналогічної правової позиції, викладеної в постановах Верховного суду України про відмову в задоволенні позовних вимог, зокрема, у справах № 902/380/17 від 13.04.2018, № 913/272/18 від 07.02.2019, № 904/5949/18 від 18.11.2019, № 908/3565/16 від 11.10.2017.
Щодо податкової накладної від 19.02.2021, яка зі слів позивача не зареєстрована взагалі, відповідач стверджує, що в якості доказів такої реєстрації ним було надано суду квитанцію від 15.03.2021, а відтак зазначені обставини свідчать, що зобов'язання відповідачем виконані у повному обсязі та в строки встановлені Податковим кодексом України, у зв'язку з чим позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню як такі, що не підтверджені доказами та суперечать нормам чинного законодавства.
З урахуванням вищенаведених доводів позивача та відповідача стосовно заявленого позову, на підставі поданих сторонами доказів та з урахуванням посилань на нормативно правове обґрунтування заявлених вимог та заперечень, проаналізувавши встановлені судом обставини в сукупності, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, господарський суд зазначає наступне.
Відповідно до частини 1 статті 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до статей 11, 629 ЦК України договір є однією з підстав виникнення зобов'язань та є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно приписів статті 526 ЦК України та статті 193 ГК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться.
Як встановлено судом, на виконання умов договорів № 10050-1 від 02.02.2021 та № 10461-1 від 18.02.2021 постачальником було передано у власність покупця товар (кукурудзу 3 класу врожаю 2020 року та соняшник врожаю 2020 року), а покупцем здійснено оплату визначеного в видаткових накладних товару без будь-яких зауважень чи застережень, тобто умови договорів щодо постачання та оплати товару з боку постачальника та покупця виконано повністю та претензій з даного приводу сторони одна до одної не мають.
Разом з тим, у відповідності до положень п. 6.8. вищезазначених двох Договорів, сторони погодили обов'язок постачальника зареєструвати складені ним податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних в порядку визначеному Податковим кодексом України протягом 5 банківських днів після здійснення покупцем передплати на суму передплати (у випадку якщо передплата буде мати місце) та протягом 5 банківських днів після поставки товару на повну вартість поставленого товару. У разі невиконання/неналежного виконання (у тому числі у випадку реєстрації податкової накладної у вказаному реєстрі пізніше ніж 10 банківських днів після отримання або поставки товару), покупець має право застосувати до постачальника штраф у розмірі 20% від суми договору, який постачальник повинен сплатити покупцю у строк 3 банківських днів з моменту виставлення вимоги покупцем.
Таким чином, оскільки на думку позивача, правовідносини між сторонами є договірними на підставі укладених правочинів щодо постачання зернових культур, вказане свідчить про наявність усіх елементів складу господарського правопорушення та права стягнення штрафних санкцій.
Так, у відповідно до частини 1 статті 216, частини 1 статті 218 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.
Частиною 1 статті 230 ГК України визначено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Зі змісту статей 3, 173 Господарського кодексу України вбачається, що зобов'язанням (господарським зобов'язанням) є обов'язки сторін вчинити дії, які спрямовані на досягнення мети договору, тобто, зобов'язанням виконавця є обов'язок виконати роботи (надати послуги), а зобов'язанням замовника - обов'язок оплатити вартість цих робіт (послуг).
Тобто, штрафні санкції, відповідно до статей 173, 230 Господарського кодексу України, можуть нараховуватись лише за неналежне виконання саме основних зобов'язань.
Суд зазначає, що виходячи з положень статей 173, 174 Господарського кодексу України, не здійснення реєстрації податкової накладної, розрахунку коригування кількісних та вартісних показників до податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних протягом передбаченого законодавством строку не є порушенням з боку відповідача правил здійснення господарської діяльності - невиконанням господарського зобов'язання, оскільки обов'язок зі складання та реєстрації податкових декларацій виникає у відповідача саме на підставі податкового законодавства.
Водночас, зазначення сторонами у Договорі про обов'язок відповідача здійснити реєстрацію податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних не має наслідком зміну характеру відповідних правовідносин з податкових на господарські.
Тому невиконання або неналежне виконання таких умов Договору (здійснення реєстрації податкової накладної тощо) не є правопорушенням у сфері господарювання, що відповідно до вимог статті 218, частини 1 статті 230 Господарського кодексу України виключає можливість притягнення учасника господарських правовідносин до відповідальності у вигляді сплати штрафних санкцій. Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного суду України у справах №908/3565/16 від 02.05.2018 року, № 902/380/17 від 13.04.2018.
Разом з тим, слід зазначити, що у відповідності до п. 14.1.181 ст. 14 Податкового кодексу України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
Згідно з п. 198.1 ст. 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів та послуг.
За приписами п. 198.6 ст. 198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
Як зазначено в пункті 201.1, абзаців 1, 2 пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку на додану вартість зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін. При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку на додану вартість, що відносяться до податкового кредиту.
Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: - для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.
Тобто, сама процедура реєстрації податкових регулюється виключно нормами Податкового кодексу України та контролюються Державною фіскальною службою України і не може бути змінена договірними зобов'язаннями, в тому числі і щодо встановлених сторонами інших строків для реєстрації податкових накладних (п. 6.8 договорів).
З урахуванням вищевикладених норм законодавства, господарським судом було надано оцінку податковим накладним та встановлено, що вони були вчасно зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, зокрема, в наступні строки: видаткова накладна № 16 від 03.02.2021 року на суму поставки 1 176 996,60 грн - 19.02.2021 (граничний строк реєстрації відповідно п. 201.10 ст. 201 ПКУ - 28.02.2021); видаткова накладна № 21 від 04.02.2021 року на суму поставки 2 471 001, 60 грн - 16.02.2021 (граничний строк реєстрації відповідно п. 201.10 ст. 201 ПКУ - 28.02.2021); видаткова накладна № 22 від 05.02.2021 року на суму поставки 251 719,00 грн - 22.02.2021 (граничний строк реєстрації відповідно п. 201.10 ст. 201 ПКУ - 28.02.2021); видаткова накладна № 39 від 19.02.2021 на суму поставки 606 000,00 грн - 15.03.2021, що підтверджується квитанцією про реєстрацію за № 9053542778 (граничний строк реєстрації відповідно п. 201.10 ст. 201 ПКУ - 15.03.2021), а відтак позивачем не було втрачено право на зменшення податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду.
Що ж до встановленої сторонами відповідальності постачальника у вигляді штрафу в розмірі 20% від суми Договору, суд зазначає, що даним пунктом договорів сторони фактично передбачили на майбутнє компенсацію продавцю негативних наслідків, що можуть у нього виникнути в разі невиконання постачальником передбаченого нормами податкового законодавства зобов'язання зі складення та реєстрації податкової накладної та неможливості покупцем, у зв'язку з цим отримати податковий кредит (аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного суду України № 913/272/18 від 07.02.2019).
Так, у відповідності до норм статті 224 ГК України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Оскільки судом встановлено, що відповідач не порушив вимог податкового законодавства та вчасно зареєстрував податкові накладні, до того ж, як зазначив представник позивача, Товариство з обмеженою відповідальністю «Тесслагруп» станом на 22.11.2021 року правом податкового кредиту не скористалось, суд приходить до висновку, що позивач жодних збитків, пов'язаних із строками реєстрації податкових накладних не поніс.
При цьому, посилання позивача на постанови Верховного суду України щодо задоволення позовних вимог у аналогічних справах № 908/76/18 від 03.12.2018, № 917/877/17 від 03.08.2018, №927/720/18 від 13.08.2019, № 911/3694/20 від 15.03.2021 не беруться судом до уваги, виходячи з того, що предмет та підстави зазначених справ не є тотожними з даною справою № 911/2142/21, а відтак викладені у вищезазначених постановах висновки не мають обов'язкового застосування, оскільки не є типовими по відношенню до даної справи, а правовідносини, які склались між сторонами не є подібними.
Беручи до уваги викладене вище в сукупності, зважаючи на те, що наявність передбачених законом підстав для задоволення позову не була доведена суду у встановленому порядку, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог повністю.
Судові витрати, відповідно до приписів ст. 129 ГПК України, покладаються на позивача.
Керуючись ст. 73, 74, 76-80, 129, 237, 238, 240, 242 Господарського процесуального кодексу України, суд
У задоволенні позову відмовити повністю.
Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення відповідно до ст. 240-241 Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено 17.12.2021
Суддя О.В. Щоткін